Судові рішення

Рішення № 141475321 у справі № 308/8770/26 від 12.11.2026

Рішення від 12.11.2026 у цивільній справі № 308/8770/26 (категорія «Інших фактів»). Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, суддя Бенца К. К.

Справа№ 308/8770/26
СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
СуддяБенца К. К.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших фактів
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141475321

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 308/8770/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника Колотухи І.О., заінтересовані особи : Оноківська сільська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , заінтересовані особи особа: Оноківська сільська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця.

Мотивуючи свої вимоги представник заявника вказує на те, що відповідно до довідки Оноківської сільської ради від 10.06.2026 року N? 94, заявник проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, за цією адресою також проживають дружина заявника та двоє його дітей, що також підтверджується вказаною довідкою.

Представник зазначає, що відповідно до акту обстеження на факт проживання особи без реєстрації від 10.06.2026 р., сусіди заявника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підтвердили, що ОСОБА_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2014 року, проживав там станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає там по сьогоднішній день.

Вказує, що в усному порядку нотаріусом було роз?яснено заявнику, що прийняти спадщину за своєю бабусею без встановлення факту спільного проживання, буде неможливо, оскільки він не був зареєстрований за адресою спадкодавця.

Представник зазначає, що родинний зв?язок заявника з бабусею підтверджується свідоцтвом про народження від 04 березня 1989 року де в графі батько вказаний ОСОБА_3 та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 від 06 березня 1969 року, де в графі мати вказана ОСОБА_5 .

Представник зазначає, що згідно витягу зі спадкового реєстру, спадкова справа за померлою ОСОБА_5 не заводилась. Отже спадкоємці, які не проживали з померлою пропустили строк прийняття спадщини і рішення по даній справі не буде впливати на їхні права.

Представник вказує, що заявник не має іншої можливості документально підтвердити факт постійного проживання з померлою бабусею ОСОБА_5 , але його встановлення породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому спір про встановлення даного факту відсутній.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідно для прийняття спадщини після смерті бабусі.

З посиланням на викладене представник заявника просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виклад позицій сторін по справі:

Впризначене судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити подану заяву.

Представник заінтересованої особи Оноківської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Дослідивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями ч.1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. (ч.1 ст.294 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме, у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

Відповідно до змісту статті 315 ЦПК України, судом можуть бути встановлені юридичні факти, зокрема, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на день смерті останнього.

Судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.03.1968 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі «батько» вказано - « ОСОБА_8 » в графі «мати» вказано - « ОСОБА_5 », копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.06.1983 року ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , в графі «батько» вказано - « ОСОБА_8 » в графі «мати» вказано - « ОСОБА_5 », копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.03.1989 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , в графі «батько» вказано - « ОСОБА_3 » в графі «мати» вказано - « ОСОБА_9 », копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Кам?яниця, Ужгородського району Закарпатської області, про що 14.05.2021 року складено відповідний актовий запис №37, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 14.05.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що на день смерті гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується даними довідки старости Кам`яницького старостинського округу Куцин Н. №94 від 10.06.2026 року.

Судом встановлено, що згідно Акту обстеження на факт проживання особи без рєстрації місця проживання за даною адресою (на основі письмових свідчень сусідів) від 10.06.2026 року вбачається, що сусіди ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтверджують факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2014 року, проживав там станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає там по сьогоднішній день.

Судом встановлено, що 25.06.2026 року приватним нотаріусом Хваста М.М. було зареєстровано спадкову справу за померлою ОСОБА_5 , що підтверджується даними витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №85767921 від 25.06.2026 року.

Нормативно-правове обґрунтування:

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є час смерті особи.

Згідно ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК Українидо спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Частиною першою статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_5 на час її смерті підтверджується даними довідки старости Кам`яницького старостинського округу Куцин Н. №94 від 10.06.2026 року, згідно якої вбачається, що на день смерті гр. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та даними Акту обстеження на факт проживання особи без рєстрації місця проживання, згідно якого за даною адресою (на основі письмових свідчень сусідів) від 10.06.2026 року вбачається, що сусіди ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтверджують факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2014 року, проживав там станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає там по сьогоднішній день.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що поданими заявником доказами доведено, що ОСОБА_1 постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_5 на день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10 січня 2019 року в справі № 484/747/17, від 07 червня 2022 року в справі № 175/4514/20.

Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною 1ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем для заявника має значення для оформлення спадщини. Факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини не оспорюється, не спростовується та не ставиться під сумнів.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного його спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника із спадкодавцем на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Заявник ОСОБА_1 який хоч і не був зареєстрований у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 однак проживав там разом з спадкодавцем ОСОБА_5 на день її смерті, що повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак суд дійшов висновку про задоволення вимог та встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 до дня її смерті.

Ураховуючи подані докази, відсутність даних про наявність спору про право, суд дійшов висновку, що факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 на день смерті останньої є доведеним, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень частин 4, 5статті 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 02.11.2026 року, дата складання повного судового рішення - 12.11.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -12.11.2026 року.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 5, 6, 10, 263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 подану в особі уповноваженого представника ОСОБА_4 , заінтересовані особи : Оноківська сільська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент смерті спадкодавця- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Заявник : ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

Заінтересована особа : Оноківська сільська рада (місце знаходження: Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59);

Заінтересована особа : ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

Заінтересована особа : ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Дата складання повного тексту судового рішення - 12.11.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
09.07.2026 Ухвала № 138125629 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.06.2026 Ухвала № 137629907 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області