Судові рішення

Рішення № 141475901 у справі № 280/4175/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 280/4175/26 (категорія «Організації господарської діяльності»). Суд: Запорізький окружний адміністративний суд, суддя Чернова Жанна Миколаївна.

Справа№ 280/4175/26
СудЗапорізький окружний адміністративний суд
СуддяЧернова Жанна Миколаївна
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОрганізації господарської діяльності
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141475901

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2026 року Справа № 280/4175/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» до Головного управління Держпроспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» (далі - позивач) до Головного управління Держпроспоживслужби у Львівській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 квітня 2026 року позивач в електронному кабінеті в системі ЄСІСТ отримав позовну заяву ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області про стягнення штрафу за рішеннями № 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року за порушення законодавства про рекламу - справа № 280/3333/26 (далі- Рішення). Вищезазначені Рішення Позивач не отримував. Про розгляд справи Позивач не повідомлявся. З текстом Рішень Позивач ознайомився з матеріалів справи № 280/3333/26, які були подані Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області. Підставою винесення рішення № 0016 від «19» лютого 2026 року є « встановлено, що ТОВ «ВАЙН-ОК». здійснювало розповсюдження реклами алкогольних напоїв в магазині «Вина Світу» за адресою:м.Львів, вул.Стрийська,78, а саме: розміщено рекламний плакат в приміщенні магазину з написом : « Акція. Купуй 0,7 L віскі Sir Edward's (зображення пляшки віскі)+безкоштовно Beer (зображення двох банок пива), Купуй 1L віскі Sir Edward's(зображення пляшки віскі)+безкоштовно Beer (зображення трьох банок пива) з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу». Таким чином, за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» штраф у розмірі 5 083,00 грн.» Підставою винесення рішення № 0026 від «23» лютого 2026 року є « встановлено порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», оскільки ТОВ «ВАЙН-ОК» на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 23.12.2025 року № 054 14/9669 у вказаний термін не надало жодних пояснень та документів про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу», чим порушило вимоги ч. 5 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про рекламу». За неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу накласти на ТОВ «ВАЙН-ОК» штраф у розмір 1 700,00 грн.». Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» не погоджується з винесеними Рішеннями ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області.

Щодо відсутності законних підставі для проведення перевірки зазначено, що для здійснення планового та позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), які підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові і засвідчується печаткою. Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону «суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копій відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю)». Відповідно до ч. 5 статі 7 Закону «перед початком здійснення заходу осадові особи органу державного нагляду (контролю ) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення , що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). На підставі абз. 2 ч. 5 ст. 7 Закону « Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Станом на дату подання позовної заяви директор або уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» - не отримували та не ознайомлювалися з заправленням (наказом/рішенням/ розпорядженням) ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» було позбавлено можливості ознайомитись з підставами проведення контролю. Немає жодних доказів, які вказували на те, що саме директор або уповноважені ним особи ТОВ «ВАЙН-ОК» ознайомлювалися з посвідченням (направленням) на здійснення заходу, оскільки вони не ознайомлювались з відповідним направленням на здійснення заходу. Отже, захід контролю захисту прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу щодо що здійснювався ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області був проведений без законних на те підставі та порушенням норм законодавства.

Щодо ненадання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/ або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдженої реклами, а також інформації, передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» та пояснень з приводу виявлених порушень законодавства про рекламу зазначає, що ні Директор, ні уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» - не отримували вимоги про надання відповідних документів. Позивачу не було належним чином вручено вимоги щодо надання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдженої реклами, а також інформація, передбачена ч. 2 ст. 26 Закону України « Про рекламу» та пояснень з приводу виявлених порушень законодавства про рекламу, а отже, Позивач був позбавлений права надання відповіді на вимогу, а відповідно Рішеннями 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року - є незаконними і протиправними.

Щодо незаконності рішення ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 0016 від «19» лютого 2026 року вказує, що ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області було винесено рішення № 0016 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5 083,00 грн.( далі - Рішення № 0109). Підставою винесення рішення № 0016 зазначено «встановлено, здійснення розповсюдження реклами алкогольних напоїв в магазині «Вина Світу» за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,78, а саме: розміщення рекламного плакату у приміщенні з написом : « Акція. Купуй 0,7 L віскі Sir Edward's (зображення пляшки віскі)+безкоштовно Beer (зображення двох банок пива), Купуй 1L віскі Sir Edward's(зображення пляшки віскі)+безкоштовно Beer (зображення трьох банок пива) з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 22 Закону України «Про рекламу» .» Згідно з обставин справи, викладених у рішенні № 0016, вищевказаний плакат був розміщений у приміщенні магазину «ВИНА СВІТУ», за адресою: вул. м.Львів, вул. Стрийська,78. Тобто плакат було розміщено у місці, де здійснюється продаж товару, а отже, не вважається рекламою. Враховуючи вищевикладене, плакат, що був розміщений на дверях у магазині «ВИНА СВІТУ» не може вважатися рекламою і до нього не можуть застосовуватися вимоги ч. 2 ст. 22 Закону України « Про рекламу»,так як даний плакат розміщений в місці реалізації цього товару і є Вивіскою, а не рекламою, як стверджує Відповідач.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що здійснення контролю ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області області було здійснено без законних на те підстав , оскільки Позивач не отримував та не був ознайомлений з направленням на здійснення заходу контролю, що є порушенням його прав ; Рішення ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області № 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року є протиправними , оскільки директор або уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» не отримували вимоги про надання інформації у законний спосіб за юридичною адресою Товариства. Рішення ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області № 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року є протиправними, адже плакатний об`єкт знаходився в місці реалізації товару, який вказувався в плакатному об`єкті, а отже, не вважається рекламою відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу».

З урахуванням вищезазначеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області в ході проведення 11.12.2025 моніторингу реклами, розповсюдженої на території Львівської області, виявлено, що ТОВ «Вайн-ОК» здійснювало розповсюдження реклами алкогольних напоїв у магазині «Вина Світу» за адресою м. Львів, Стийська 78 (рекламний плакат в приміщенні магазину з написом: «Акція. Купуй 0,7 L Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення двох банок пива), / купуй 1 L віскі Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення трьох банок пива), з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме забороняється реклама алкогольних напоїв, торгівельних марок засобами внутрішньої реклами. На підставі викладеного складено протокол про порушення законодавства про рекламу №0197 від 23.12.2025 щодо порушення позивачем вимог п.5 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу». 23.12.2025 позивачу направлено вимогу від 23.12.2025, якою зобов`язано надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням копій документів. Встановлено строк для надання інформації до 12.01.2026. Також повідомлено позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 19.01.2026 о 10:00. На вказану вимогу позивач не відреагував. 19.01.2026 відбувся розгляд справи за результатом якого встановлено, що 11.12.2025 позивач порушив вимоги п.5 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме забороняється реклама алкогольних напоїв, торгівельних марок засобами внутрішньої реклами. Відповідно до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу», рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 19.01.2026 №0016 накладено штраф на розповсяджувача реклами у розмірі 5083,00грн. Крім того, посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу в частині порушення позивачем вимог ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», у вказаний термін не надано жодних пояснень та документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням п.5 ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу». Листом від 26.01.2026 повідомлено позивача про розгляд справи про порушення вимог ч.2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» 23.02.2026 о 10:00. Рішенням ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області від 23.02.2026 №0026 накладено штраф у розмірі 1700,00грн.

Відповідач вказує, що виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон №270/96-ВР не пов`язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень про перевірку, актів перевірок, адже, відповідачем фіксуються порушення, які виявляються лише у процесі розповсюдження реклами, відтак немає необхідності додатково здійснювати заходи державного контролю щодо суб`єкта господарювання, яким порушується законодавство про рекламу. Звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.04.2025 у справі №280/275/24 виклав правовий висновок про те, що контроль ща дотриманням законодавства про рекламу алкогольних напоїв не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V. Крім того наголошує, що Закон забороняє внутрішню рекламу алкогольних напоїв - будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не забороняє інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою). Реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами заборонена, незалежно від того, чи є місце продажу спецалізованим. Винятки стосуютсья виключно спеціальних виставкових заходів. Будь-які матеріали, що за формою чи змістом просувають алкогольні напої або стимулюють попит у торговому залі (особливо з використанням слів акція, подарунок, виграй тощо), є порушенням Закону №270/96-ВР. Також зазначає, що неотримання позивачем повідомення у відділенні Урпошта не може ставитися у вину відповідачу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку, який забезпечує доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення перебувають поза контролем відправника. При цьому добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному реєстрі юридичнх осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням вищезазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

11 грудня 2025 року під час моніторингу реклами у місті Львові посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області здійснили фотофіксацію плаката в магазині «Вина Світу» за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 78. На плакаті містилися напис «Акція», зображення пляшок віскі Sir Edward's і банок пива та пропозиція безкоштовно отримати дві банки пива за умови придбання 0,7 л віскі або три банки пива за умови придбання 1 л віскі.

23 грудня 2025 року посадовими особами відповідача складено протокол № 0197 про порушення законодавства про рекламу. У протоколі зазначено, що ТОВ «ВАЙН-ОК» розповсюджувало рекламу алкогольних напоїв засобами внутрішньої реклами в магазині «Вина Світу» за адресою м. Львів, Стийська 78 (рекламний плакат в приміщенні магазину з написом: «Акція. Купуй 0,7 L Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення двох банок пива), / купуй 1 L віскі Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення трьох банок пива), з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме забороняється реклама алкогольних напоїв, торгівельних марок засобами внутрішньої реклами.

Вимогою від 23.12.2025 № Вих-05_4-14/9669 відповідач запропонував позивачу до 12.01.2026 надати пояснення щодо виявлених обставин та копії документів щодо вартості виготовлення і розповсюдження реклами, її оплати й виконаних робіт. Крім того зазначено, що розгляд справи відбудеться 19.01.2026 о 10:00 у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області.

Вимогу від 23.12.2025 направлено товариству за адресою: вул. Героїв АТО, буд. 22А, м.Оріхів, Пологівський район, Запорізька область, 70504.

19 січня 2026 року відповідач розглянув справу за відсутності представника товариства, що відображено у протоколі засідання № 0016. За результатами розгляду відповідач прийняв рішення № 0016 про накладення на ТОВ «ВАЙН-ОК» штрафу у розмірі 5 083,00 грн за порушення встановленого порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Копії рішення та протоколу засідання відповідач направив позивачу супровідним листом від 19.01.2026.

26 січня 2026 року посадовими особами відповідача складено протокол № 003 про порушення позивачем частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме неподання у встановлений строк пояснень і документів на вимогу від 23.12.2025 №05_4-14/9669.

Листом від 26.01.2026 № Вих-05_4-14/588 відповідач направив товариству повідомлення про розгляд цієї справи 23.02.2026 о 10:00.

23 лютого 2026 року відповідач розглянув справу за відсутності представника товариства, склав протокол засідання № 0026 та прийняв рішення № 0026 про накладення штрафу в розмірі 1 700,00 грн за неподання інформації про вартість розповсюдження реклами та пояснень щодо її розповсюдження.

Копії рішення та протоколу відповідач направив товариству супровідним листом від 23.02.2026 № Вих-05_4-12/1336.

На підтвердження надсилання кореспонденції відповідачем додано до відзиву списки згрупованих поштових відправлень.

Вважаючи протиправними Рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 0016 від «19» лютого 2026 року, № 0026 від «23» лютого 2026 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі Закон №270/96-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №270/96-ВР передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Частина 2 статті 26 Закону №270/96-ВР визначає, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

Частиною 7 ст.27 Закону №270/96-ВР передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпункт 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667 (далі Положення №667) передбачає, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п.7 Положення №667).

Отже, Держпродспоживслужба, у тому числі, і його територіальні органи Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами, у тому числі, щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Порядок №693).

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів пункт 2 Порядку №693.

Згідно з пунктом 16 Порядку №693 передбачено, що у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Тобто, саме нормами Порядку №693 врегульовано питання оформлення документів, на підставі яких порушується розгляд справи про порушення законодавства про рекламу.

Стаття 26 Закону №270/96-ВР визначає повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, зокрема, вимагати від суб`єктів господарювання пояснень і документів, пов`язаних із рекламою та приймати рішення про визнання реклами такою, що порушує закон, і накладати штрафи.

Відтак, виходячи з аналізу положень ст.26 Закону №270/96-ВР та Порядку №693 слідує, що у провадженні у справах про порушення законодавства про рекламу оформлюються наступні процесуальні документи: протокол про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи за ознаками про порушення законодавства про рекламу, протокол засідання та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок №693 не суперечить закону, а розвиває його норми, не виходячи за межі повноважень, делегованих законодавцем.

Водночас, виявлення ознак порушення законодавства про рекламу Закон №270/96-ВР не пов`язує з проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, оформлення направлень на перевірку, повідомлень на перевірку, актів перевірок, тобто, оформлення таких документів згаданим Законом не передбачено.

Виходячи з терміну "реклама" Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють контроль за розповсюдженням саме інформації (реклами), а не перевіряють господарську діяльність рекламодавців, розповсюджувачів та виробників реклами.

А оскільки положення щодо регулювання питання контролю за дотриманням законодавства про рекламу містяться у Законі №270/96-ВР, є спеціальними нормами, тому саме вони мають застосовуватися пріоритетно порівняно із Законом №877-V.

Таким чином, саме Закон №270/96-ВР є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №280/275/24, де у пунктах 30, 31,32 Суд вказав, що Закон №270/96-ВР не містить детального опису процедури перевірок, як це передбачено Законом №877 (видача наказу чи оформлення направлення). Натомість він зосереджений на матеріальних аспектах виявленні порушень і застосуванні санкцій. Верховний Суд зауважив, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону №877.

За викладених обставин, враховуючи висновок Верховного Суду суд зазанчає, що норми Закону №877 не можуть поширюватися на норми Закону №270/96-ВР в частині проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Відтак, посилання позивача на недотримання відповідачем процедурних порушень порядку проведення заходу державного нагляду (контролю), встановленого приписами Закону №877 (не видання наказу, не оформлення посвідчення на перевірку, не складання акту та інше), є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду, які є застосовними до правовідносин і у даній справі, виходячи з вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У цьому контексті судом критично надається оцінка і доводам позивача про необхідність застосування у даних правовідносинах у наведеному вище питанні процедурних порушень, правової позиції Верховного Суду, сформованої у 2022 році, з огляду на те, що за загальним правилом підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду, яка сформована у часі пізніше, а відтак, саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 07.04.2025 у справі №280/275/24, підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

Щодо виявлених порушень, суд зазначає наступне.

За ч.2 ст. 22 Закону №270/96-ВР, реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: 1) у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження з 6 години до 23 години; 2) на перших і останніх сторінках друкованих медіа, у всіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа; 3) у всіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань; 4) в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань); 5) засобами внутрішньої реклами; 6) за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів щодо алкогольних напоїв); 7) на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену; 8) засобами зовнішньої реклами.

Відтак, законом заборонено внутрішню рекламу алкогольних напоїв як будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не заборонено інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою).

У розумінні статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

внутрішня реклама - це реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відтак, реклама характеризується такими критеріями: має на меті сформувати чи підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес до особи, ідеї та/або товару; поширюється за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами, тобто має комерційний або промоційний характер;може бути представлена у формі прямої реклами, телепродажу, спонсорства, продакт-плейсмента; розміщується на відкритих територіях, на спеціальних конструкціях, зовнішніх поверхнях будівель, елементах вуличного обладнання чи над проїжджою частиною (зовнішня реклама) або всередині приміщень (будинків, споруд, кінотеатрів, театрів, під час спортивних заходів у закритих приміщеннях).

З наданих до матеріалів справи фотознімків на яких зафіксовано порушення, судом встановлено, що плакат з написом в магазині «Вина Світу» за адресою м. Львів, Стийська 78 (рекламний плакат в приміщенні магазину з написом: «Акція. Купуй 0,7 L Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення двох банок пива), / купуй 1 L віскі Sir Edward's (зображення пляшки віскі) + безкоштовно Beer (зображення трьох банок пива), був розміщений в приміщенні магазину «Вина Світу», в якому здійснює торгівельну діяльність ТОВ «ВАЙН-ОК».

Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 07.04.2025 у справі №280/275/24 У контексті магазину будь-які промоційні матеріали всередині приміщення (плакати, банери, екрани тощо), які мають на меті просування товару чи послуги («акція», «спробуйте», «купуйте», «візьміть», «зустрічайте», «спеціальна пропозиція» тощо), підпадають під термін «внутрішньої реклами» та загальні критерії реклами.

Тобто Закон забороняє внутрішню рекламу алкогольних напоїв - будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не забороняє інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою).

Реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами заборонена, незалежно від того, чи є місце продажу спеціалізованим. Винятки стосуються виключно спеціальних виставкових заходів. Будь-які матеріали, що за формою чи змістом просувають алкогольні напої або стимулюють попит у торговому залі (особливо з використанням слів «акція», «подарунок», «виграй» тощо), є порушенням частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР.

Верховний Суд підкреслює, що заборона щодо реклами алкогольних напоїв не є абсолютною. З урахуванням обмежень, встановлених у частинах другій та третій статті 22 Закону № 270/96-ВР, реклама алкогольних напоїв дозволяється: - у нічний час (23:00- 6:00) на аудіовізуальних медіа (абзац перший частини другої); - у спеціалізованих виданнях для дорослих, які не орієнтовані на дітей чи юнацтво (абзац четвертий частини другої), але не на перших і останніх сторінках (абзац другий частини другої); - на спеціальних виставкових заходах алкогольних напоїв (абзац п`ятий частини другої); - у мережі Інтернет на веб-сайтах, призначених для повнолітніх осіб, обов`язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.

Усі дозволені місця та формати підпадають під загальні обмеження з частини третьої статті 22 Закону № 270/96-ВР, зокрема заборони у рекламі алкогольних напоїв: - використання осіб до 18 років як моделей (абзац другий частини третьої); - зображення процесу споживання алкоголю (абзац третій частини третьої); - розміщення реклами ближче ніж за 300 метрів від дитячих закладів (абзац четвертий частини третьої); - асоціацій з успіхом, здоров`ям чи розв`язанням проблем (абзаци п`ятий-дев`ятий частини третьої); - зображень лікарів (абзац десятий частини третьої); - створення враження, що більшість людей вживає алкоголь (абзац дванадцятий частини третьої).

Отже, реалізація алкогольних напоїв, що супроводжується нейтральною інформацією та брендуванням без слоганів, є інформуванням на місці продажу, що не вважається рекламою відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР.

Рекламою алкогольних напоїв у торговому залі магазину є будь-які промоційні матеріали чи дії, що відповідають критеріям «внутрішньої реклами» згідно із Законом № 270/96-ВР. Зокрема, це: - плакати, банери, екрани чи інші носії інформації всередині приміщення, які містять заклики до покупки або просування товару, наприклад: «акція», «спробуйте», «купуйте», «візьміть», «зустрічайте», «спеціальна пропозиція» тощо; такі матеріали мають бути спрямовані на формування чи підтримку інтересу споживачів до алкогольних напоїв; - продакт-плейсмент або спонсорські елементи всередині магазину, якщо вони активно просувають алкогольний бренд чи продукт із наміром стимулювати попит; - будь-які прямі чи непрямі заклики до придбання алкогольних напоїв, які виходять за рамки простого інформування про товар.

Судом встановлено, що плакати містили фрази «Акція», «Купуй» щодо алкогольних напоїв.

Відтак, є доведеним порушення позивачем пункту 5 частини 2 статті 22 Закону № 270/96-ВР).

Тож, оскаржуване рішення про накладення штрафу за порушення позивачем пункту 5 частини 2 статті 22 Закону № 270/96-ВР, прийняте уповноваженою посадовою особою відповідача у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог Закону України "Про рекламу" та Порядку №693, а розмір накладеного штрафу відповідає вимогам статті 27 Закону України "Про рекламу".

Щодо правомірності накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та пояснень по факту розповсюдження реклами з порушенням вимог законодавства про рекламу, суд зазначає наступне.

Так, приписами ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що Вимога ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, у відповідності до частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», якою зобов`язано відповідача надати пояснення по факту вчинення правопорушення з додаванням завірених належним чином копій: документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами; документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), акти виконаних робіт; інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу, було направлено позивачу засобами поштового зв`язку за зареєстрованою адресою: 70504, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Героїв АТО, буд.22А.

При цьому, як стверджує позивач він не отримував відповідні документи від позивача.

Проте, суд зазначає, що оскільки з матеріалів справи встановлено, що відповідачем вживались заходи направлення повідомлень за юридичною адресою позивача, проте такі повідомлення не були вручені з незалежних від позивача обставин.

Суд зазначає, що у даному випадку саме позивач має обов`язок забезпечити належне та своєчасне отримання кореспонденції від контролюючих органів, а реєстрація юридичної адреси підприємства на території активних бойових дій не може позбавляти позивача негативних наслідків від не отримання поштової кореспонденції від контролюючих органів. Більш того, позивач не позбавлений можливості зміни місце реєстрації на інший, зокрема на той у якому фактично здійснюється господарська діяльність.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття спірних рішень відповідач діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим спірні рішення є такими, що скасуванню не підлягають, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ОК» (70504, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Героїв АТО, буд.22А, код ЄДРПОУ 45199041) до Головного управління Держпроспоживслужби у Львівській області (79011, м.Львів, вул.Д.Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.05.2026 Ухвала № 136436556 без тексту Запорізький окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40349068. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг