ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2026 р. справа № 300/3864/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петричка О.Є., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення від 12.03.2026 номер о/р 092950020188 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язати повторно розглянути заяву від 05.03.2026 про призначення пенсії за віком та зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2010, з 24.03.1986 по 28.10.1997 та період здійснення догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є її трудова книжка. Лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків. Вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Стверджує, що в дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2010 містяться всі записи про трудову діяльність. На підтвердження догляду за дітьми надано свідоцтва про народження дітей та паспорти. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що при опрацюванні документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, пенсійним фондом розраховано стаж, який склав 3 роки 8 місяців 4 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: роботи за записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2010 з 24.03.1986 по 28.10.1997, оскільки запис внесено раніше дати заповнення дубліката трудової книжки 01.06.2010. Не взято до уваги долучений наказ про прийняття від 31.03.1986 № 47 л/с, оскільки відсутній наказ про звільнення; з 01.01.1989 згідно наказу про прийняття від 06.01.1989 № 2 л/с, оскільки відсутній наказ про звільнення; період здійснення догляду за дітьми 05.08.1990 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутній штамп про одержання паспортів. В матеріалах ЕПС відсутня інформація, яка підтверджує факт виховання дитини до зазначеного віку. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с.38-60).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 61 рік, звернулася 05.03.2026 із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.03.2026 номер о/р НОМЕР_2 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 24.03.1986 по 28.10.1997, оскільки запис внесено раніше дати заповнення дубліката трудової книжки 01.06.2010. Не взято до уваги долучений наказ про прийняття від 31.03.1986 № 47 л/с, оскільки відсутній наказ про звільнення;
- період роботи з 01.01.1989 згідно наказу про прийняття від 06.01.1989 № 2 л/с, оскільки відсутній наказ про звільнення;
- період здійснення догляду за дітьми 05.08.1990 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у свідоцтвах про народження дітей відсутній штамп про одержання паспортів. В матеріалах ЕПС відсутня інформація, яка підтверджує факт виховання дитини до зазначеного віку (а.с.19, 58).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі також - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За змістом частин 2, 3 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Згідно із абзацом 1 частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до пунктів 23 - 25 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.
Згідно відомостей дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2010, позивач в період:
- з 13.09.1982 по 14.11.1983 працювала машиністом в ВАТ "Снятинський меблевий комбінат", запис №1, №2;
- з 15.11.1983 по 10.04.1985 працювала завідувачем таємним діловодством - друкарка в ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис №3, №4;
- з 24.03.1986 по 28.10.1997 працювала секретарем-друкаркою в УМВС України в Івано-Франківській області, запис №5, №6;
- з 17.12.2022 по 29.06.2023 працювала листоношею 2 класу в Івано-Франківської дирекції АТ "Укрпошта", запис №7, №8;
- з 15.07.2023 по 13.10.2023 отримувала виплати по безробіттю;
Із змісту розрахунку стажу форми РС-право від 05.03.2026, судом встановлено, що ОСОБА_1 зараховано для призначення пенсії періоди роботи: з 13.09.1982 по 14.11.1983, з 15.11.1983 по 10.04.1985, з 03.09.2013 по 19.12.2013, з 07.12.2017 по 21.01.2018, з 17.12.2022 по 29.06.2023, з 15.07.2023 по 13.10.2023, з 01.01.2024 по 02.01.2024, загальний стаж склав 3 роки 8 місяці 4 дні (а.с.48).
Відтак, судом встановлено, що Пенсійний фонд не зарахував ОСОБА_1 період роботи секретарем-друкаркаркою в УМВС України в Івано-Франківській області згідно записів №5, №6 дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , з 24.03.1986 по 28.10.1997.
В матеріалах справи наявний витяг з архівного документа Наказу Управління внутрішніх справ виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 31.03.1986 року за № 47 л/с по особовому складу, про призначення ОСОБА_2 на посаду секретар-друкарка відділу внутрішніх справ Снятинського облвиконкому з 24.03.1986 (а.с.21, 50).
Відтак, позивачем підтверджено запис № 5 про призначення з 24.03.1986 секретаря-друкарки. Також наказом №2 л/с від 06.01.1989 нею додатково підтверджено роботу в спірний період в Управлінні внутрішніх справ виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів.
Згідно запису №6 трудової книжки позивач звільнена з посади секретаря-друкарки з 28.10.1997, підставою внесення запису є наказ № 157 о/с від 26.10.1997.
Листом Управління охорони в Івано-Франківській області Національної поліції України від 08.05.2024 за № 27/43/285/04 повідомило позивачку, що підставою для видачі довідки є лише відсутність записів у трудовій книжці, тому управління не має підстав видавати довідку про періоди її роботи за листопад - грудень 1988 року по 28.10.1997, іншої можливості підтвердити трудовий стаж роботи немає можливості, оскільки структура діяльності позавідомчої охорони з того час неодноразово реорганізувалась, накази про прийняття, переведення, та звільнення з роботи, які б давали змогу підтвердити факт роботи у цій установі в зазначений період, не збереглись (а.с.23).
Суд вказує, що неподання позивачем копії наказу № 157 о/с від 26.10.1997 безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду для призначення пенсії не зумовлює настання для неї негативного наслідку у вигляді відмови у призначені пенсії за віком, оскільки саме пенсійний орган має можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів.
Суд наголошує, що в цьому випадку, перекладання провини за відсутність копій наказів про звільнення на позивача є протиправним.
Крім того, суд звертає увагу, що записи № 5 та № 6 дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 , якими підтверджується прийняття позивача на роботу 24.03.1986 та її звільнення 28.10.1997, засвідчені печаткою УМВС в Івано-Франківській області.
Отже, дублікат трудової книжки виданий відповідним органом, а внесені до нього записи про прийняття на роботу та звільнення засвідчені печаткою установи, в якій позивач здійснювала трудову діяльність. Зазначене узгоджується з наявними в матеріалах справи архівними документами, зокрема наказами про призначення позивача на посаду секретаря-друкарки, та додатково підтверджує достовірність відомостей про її трудову діяльність у спірний період.
За таких обставин відсутність у позивача додаткових документів, зокрема копії наказу про звільнення, не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи до страхового стажу, оскільки факт трудових відносин підтверджується сукупністю наявних у справі доказів.
Відтак, період роботи позивача з 24.03.1986 по 28.10.1997 секретарем-друкаркою в УМВС України в Івано-Франківській області згідно записів №5, №6 протиправно не зарахований до загального страхового стажу ОСОБА_1 та підлягає зарахуванню до такого стажу.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду здійснення догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено наступне.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку зараховується до стажу роботи.
Відповідно до статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
За приписами пункту 8 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які відповідно до законів отримують, зокрема, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, які передбачені законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відтак, час догляду за дитиною у період до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом № 1058-IV) зараховується до страхового стажу непрацюючій матері (до досягнення нею 3-річного віку) чи працюючій особі, якій у встановленому законом порядку була надана відповідна відпустка по догляду за дитиною до 3 та 6-ти річного віку.
Разом із тим, до страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, щомісяця сплачені страхові внески.
У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності в порядку, визначеному раніше діючим законодавством.
Отже до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, на підставі свідоцтва про народження дитини.
Також до трудового стажу до 01.01.2004 включається час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Позивачкою додано до матеріалів справи свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 21.08.1990 серії НОМЕР_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 23.11.1991 серії НОМЕР_4 (а.с.13).
Суд зазначає, що діти позивача досягли трирічного віку до 01.01.2004, тобто до трудового стажу позивача повинні бути включені періоди відпусток по догляду за дитиною до 3-х років.
Крім того, у рішенні відповідача зазначено, що до страхового стажу позивача неможливо зарахувати період догляду за дітьми, оскільки у свідоцтвах про народження відсутня відмітка про видачу паспорта та відсутня інша інформація про факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Такі доводи пенсійного органу є безпідставними, оскільки відповідачем не аргументовано необхідність подання свідоцтва про народження дитини з обов`язковим штампом про отримання паспорта з посиланням на відповідні вимоги законодавства.
Тому, до 1 січня 2004 року час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, - на підставі свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України, час частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років і додаткової відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років (до шести років - частина друга статті 179) зараховується як в загальний, так і в безперервний стаж роботи і в стаж роботи за спеціальністю.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 20 січня 2021 року у справі № 311/2865/13-а зазначив, що за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
Враховуючи наведене, незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до страхового стажу позивача періодів догляду за дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до досягнення ними трирічного віку є протиправним.
За таких обставин суд висновує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.03.2026 № о/р НОМЕР_2 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу позивача періодів роботи згідно дублікату трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.06.2010, з 24.03.1986 по 28.10.1997 та періодів здійснення догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 21.08.1990, та серії НОМЕР_4 від 23.11.1991, і повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 05.03.2026 та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, відтак підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.03.2026 за № о/р НОМЕР_2 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) період роботи з 24.03.1986 по 28.10.1997 та періоди перебування у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 21.08.1990, та серії НОМЕР_4 від 23.11.1991.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) від 05.03.2026 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.