ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"13" листопада 2026 р. Справа № 300/8181/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Глазова О.М., звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками позовної давності.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX частин 1, 2 статті 233 КЗпП України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до статті 233 КЗпП України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
При цьому, слід вказати, що частина 1 статті 233 КЗпП України передбачає загальний строк для звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, а частина 2 статті 233 КЗпП України загальний строк для звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.
Відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 в справі № 460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування ст.233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов висновків, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст.233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії ст.233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин".
При цьому, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 18.06.2025 по 25.12.2025, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виникли за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а отже підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, який в силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України, слід обраховувати з 01.07.2023. Відтак, строк звернення до суду із цим позовом закінчився 26.03.2026.
Разом з тим, позов поданий до суду 06.11.2026, тобто з пропуском встановленого статтею 233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення до суду.
Заява про поновлення строку звернення до суду обгрунтована тим, що на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної позивачу заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Такі твердження позивача не відповідають фактичним обставинам і є помилковими.
Будь-яких обставин і причин, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому за період з 18.06.2025 по 25.12.2025 відповідних сум грошового забезпечення, позовна заява та заява про поновлення пропущеного строку не містять.
Щодо висновків Верховного Суду, на які покликається позивач, суд звертає увагу, що у вказаних справах обставини стосуються подібного предмета спору, а не ідентичних обставин спору, позаяк спірні правовідносини у них регулювалися нормами ст. 116, 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX. Однак за обставин цієї справи, у спірний період з 18.06.2025 по 25.12.2025 вказані норми вже діють в редакції Закону №2352-IX. Отже, вказані вище висновки для спірних обставин не підлягають застосуванню.
Також суд зауважує, що отримання позивачем листа від 16.08.2026 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на нарахування грошового забезпечення в належному розмірі і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Таким чином, заява про поновлення пропущеного строку звернення в суд є необґрунтованою.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених обставин, суд не вбачає підстави пропущення строку звернення з позовом до суду поважними та приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду для наведення інших поважних причин поновлення такого строку.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.
3. Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних у ній недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.