Судові рішення

Ухвала № 141476149 у справі № 560/19924/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 560/19924/26 (категорія «Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів»). Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд, суддя Григорук О.Б.

Справа№ 560/19924/26
СудІвано-Франківський окружний адміністративний суд
СуддяГригорук О.Б.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗабезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141476149

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"13" листопада 2026 р. справа № 560/19924/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, в якому просить:

визнати дії Касаційного цивільного суду щодо недопущення до правосуддя інваліда 2 групи з дитинства ОСОБА_1 протиправними;

зобов`язати Касаційний цивільний суд припинити дискримінацію інваліда 2 групи з дитинства ОСОБА_1 ;

стягнути з Касаційного цивільного суду 100 тис. грн моральної шкоди на користь інваліда ОСОБА_1 за нанесення нервово-моральних страждань, які спричинили погіршення стану здоров`я.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2026 ухвалено передати адміністративну справу № 560/19924/26 за позовом ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

10.11.2026 справа № 560/19924/26 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У частині 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).

Згідно частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті (частина 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пунктів 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Конституційний Суд України в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

У цьому позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії суду касаційної інстанції щодо недопущення його до правосуддя як особи з інвалідністю II групи з дитинства, зобов`язати його припинити дискримінацію та стягнути моральну шкоду. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом травня-жовтня 2026 Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду неправомірно не приймав і не розглядав касації, мотивуючи такі дії тим, що позови не підписані кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, позивач фактично висловлює незгоду з процесуальними діями та очевидно з рішеннями суддів Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду. При цьому, сам по собі факт участі суду, як суб`єкта владних повноважень, якого позивач визначив відповідачем, не є достатньою підставою для віднесення спору до юрисдикції адміністративних судів. Для визначення юрисдикції необхідно враховувати зміст спірних правовідносин, характер заявлених вимог та правову природу дій, щодо яких виник спір.

Ставлячи під сумнів правомірність процесуальних дій і рішень суддів, позивач фактично прагне домогтися їх перегляду шляхом звернення з окремим позовом до адміністративного суду. Водночас правомірність процесуальних рішень суду не може бути предметом самостійної перевірки адміністративним судом.

Конституційний Суд України в пункті 4.2 рішення від 23.05.2001 № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Таким чином, незгода позивача з процесуальними діями та рішеннями Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду сама по собі, не створює підстав для перевірки їх правомірності в порядку адміністративного судочинства. Надання позивачем таким діям правової кваліфікації як недопущення до правосуддя або дискримінації не змінює суті заявлених вимог, які фактично спрямовані на оскарження процесуальних рішень, ухвалених у межах здійснення правосуддя.

З висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 03.04.2018 по справі № 820/5586/16, слідує, що дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов`язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 по справі №826/56/18 зазначено, що суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Стосовно похідної вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, то вона не змінює юрисдикційної природи спору та не створює самостійної підстави для його розгляду адміністративним судом, якщо для вирішення такої вимоги необхідно попередньо встановити протиправність процесуальних дій або рішень суду.

У підсумку, позов не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 560/19924/26 за позовом ОСОБА_1 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Григорук О.Б.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.10.2026 Ухвала № 140714815 Хмельницький окружний адміністративний суд