ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2026 р. справа № 640/23947/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило суд:
визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.05.2020 №60718 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків;
визнати незаконними та скасувати рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: від 15.06.2020 №1639892/43371981; від 03.07.2020 №32040/43371981/2; від 02.07.2020 №79305; від 04.09.2020 №108251;
визнати незаконними та протиправними дії щодо зупинення реєстрації ПН від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2;
зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2;
зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржені рішення про відмову позивачу в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, позивачем зазначено, що ним було надано повний пакет документів, які розкривають суть здійснених господарських операцій. Позивач зазначив, що придбання дизельного пального здійснювалося безпосередньо у постачальників та доставлялося одразу до покупців, без зберігання на складах позивача. Контролюючим органом у спірних рішеннях не визначено, яких документів не достатньо для реєстрації податкових накладних, що, за висновком позивача, свідчить про протиправність прийнятих відповідачем рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2020 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі.
23.02.2021 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на позовну заяву, згідно якого представник відповідача заперечив щодо позовних вимог. Так, представник відповідача зазначив, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності позивача, в процесі якого встановлено, що підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано), товар Дизельне паливо відсутній в придбанні, а податковий кредит сформовано за рахунок операцій придбання бензину. Відповідач вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві №60718 від18.05.2020, №79305 від 02.07.2020 та №108251 від 04.09.2020 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку прийняте в межах чинного законодавства, а твердження позивача щодо його протиправності є необґрунтованим та недоведеним належними та допустимими доказами. ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що наданими позивачем копіями документів неможливо встановити реальність здійсненної господарської операції, що відображена в спірних податкових накладних. Так, за результатами розгляду наданих пояснень та копій підтверджуючих документів від позивача, Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення ГУ ДПС у м. Києві №1639892/43371981 від 15.06.2020 та рішення ДПС України №32040/43371981/2 від 03.07.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 04.05.2020, №1 від 10.06.2020, №2 від 15.06.2020 з підстав ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 107-120).
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання вимог пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 16.07.2024 №3863-ІХ, та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа №640/23947/20 передана на розгляд та вирішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 справу №640/23947/20 передано для розгляду судді Боршовському Т.І.
Ухвалою суду від 20.03.2025 прийнято до провадження справу №640/23947/20, розпочато її розгляд спочатку та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.05.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив представника ГУ ДПС у м. Києві від 30.05.2025 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що наданими позивачем копіями документів та поясненнями неможливо встановити реальність здійсненої господарської операції, що знайшли відображення в спірних податкових накладних. При цьому, законодавством не встановлено обов`язку контролюючого органу та відповідної процедури конкретизації переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної. За результатами розгляду наданих пояснень та наданих до них копій підтверджуючих документів ТОВ «Прона Груп Ойл», Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Окрім цього, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Так, на дату прийняття рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до інформаційних баз даних ДПС встановлено, що ТОВ «Прона Груп Ойл» не було спростовано критерії ризиковості, яким воно відповідає згідно з рішенням про відповідність критеріям ризиковості. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову (а.с. 130-139).
30.05.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив представника ГУ ДПС у м. Києві від 30.05.2025 на позовну заяву, в якому представник відповідача додатково зазначив про дискреційні повноваження контролюючого органу в частині реєстрації в ЄРПН податковий накладних від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2 (а.с. 142-146).
На виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 згідно Протоколу від 10.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи головуючим суддею по даній справі призначено Кафарського В.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 адміністративну справу №640/23947/20 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 12.11.2026 замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві як відокремленим підрозділом ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» зареєстроване як юридична особа 28.11.2019, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 11).
ТОВ «Прона Груп Ойл» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податку на додану вартість.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності позивача є «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», код КВЕД 46.71 (основний), а також інші види діяльності (а.с. 11).
Позивач є платником акцизного податку з реалізації пального та має ліцензію згідно виду господарської діяльності - оптова торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202000044, термін дії з 05.02.2020 по 05.02.2025 (а.с. 94).
27.04.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» як покупець та ТОВ «Євростандарт» як постачальник уклали договір поставки нафтопродуктів за №1492, згідно умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов`язувався прийняти та сплати постачальнику його вартість на умовах і в строки, що передбачені даними договором. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки партії товару визначаються у видатковій накладній або акті прийому-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 14-15).
На виконання умов вищевказаного договору №1492 від 27.04.2020, ТОВ «Прона Груп Ойл» подало до ТОВ «Євростандарт» заявку на відвантаження на дату 04.05.2020, а саме на дизельне паливо в кількості 5150 л (а.с. 16).
04.05.2020 ТОВ «Євростандарт» сформувало: видаткову накладну №4533 від 04.05.2020 на дизельне паливо в кількості 5150 л на суму 64375,00 грн. (а.с. 17); податкову накладну №90 від 04.05.2020 (а.с. 18).
Транспортування вищевказаного дизельного пального підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №УЕ-00004533/1 від 04.05.2020 (а.с. 20).
ТОВ «Прона Груп Ойл» здійснило оплату за вказане дизельне пальне, що підтверджується платіжними дорученнями №31 від 06.05.2020 на суму 58000,00 грн. та №40 від 22.05.2020 (а.с. 22-23).
04.05.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» як постачальник та ПП «Укрлан» як покупець уклали договір постачання за №5, згідно умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю, в обумовлені договором строки, нафтопродукти, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити постачальнику за нього визначену договором грошову суму.
Згідно з пунктом 1.4 Договору постачання №5 від 04.05.2020 по факту відвантаження товару постачальник видає покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 24-25).
Відповідно до пункту 4.2 Договору постачання №5 від 04.05.2020 оплата за поставлений товар здійснюється згідно рахунків, виставлених постачальником за поставку партії товару на умовах передоплати в розмірі 100% від ціни кожної партії товару, якщо інше не передбачено додатковими угодами підписаними сторонами.
На виконання умов вищевказаного договору №5 від 04.05.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» сформувало для ПП «Укрлан» рахунок на оплату №4 від 04.05.2020 за дизельне паливо в кількості 5150 л на суму 70575,60 грн. (а.с. 26) та видаткову накладну №4 від 04.05.2020 (а.с. 27).
ПП «Укрлан» здійснило оплату за договором №5 від 04.05.2020, що підтверджується платіжними дорученнями №9 від 27.05.2020 та №10 від 28.05.2020 (а.с. 31-32).
Транспортування дизельного палива до ПП «Укрлан» здійснено ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується: договором про перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 20.04.2020 №04-0120, укладеним позивачем як замовником та ФОП ОСОБА_1 як виконавцем (а.с. 33-36); рахунком-фактурою №04051 від 04.05.2020 (а.с. 37); актом виконаних робіт №04051 від 04.05.2020 (а.с. 38); платіжним дорученням №49 від 18.06.2020 (а.с. 39).
04.05.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 від 04.05.2020 на загальну суму з ПДВ 70575,60 грн. за поставку для ПП «Укрлан» дизельного палива (а.с. 28).
18.05.2020 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, оскільки платник, яким подану для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладні для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 29).
Цього ж дня - 18.05.2020 позивач отримав рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за №60718, в якому зазначено, що: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товар Дизельне паливо (код УКТЗЕД [номер приховано]) відсутній в придбанні. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання бензину», та вказано підстава: відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с. 78).
Позивач направив відповідачу повідомлення №1 від 05.06.2020 про надання пояснень та копій документів щодо заблокованої податкової накладної та відповідні копії документів. Так, в поясненнях ТОВ «Прона Груп Ойл» зазначило, що податковий кредит товариством був сформований за рахунок придбання дизельного палива у постачальника ТОВ «Євростандарт» 04.05.2020 за видатковою накладною №4533 від 04.05.2020 у кількості 5150 л на загальну суму 64375,00 грн., на підставі укладеного з постачальником договору поставки нафтопродуктів №1492 від 27.04.2020. Розрахунок за поставлений товар проводився декількома платежами: платіжне доручення №31 від 06.05.2020 на суму 58000,00 грн., платіжне доручення №40 від 22.05.2020 на суму 15000,00 грн. Постачальник ТОВ «Євростандарт» склало податкову накладну №90 від 04.05.2020 та своєчасно її зареєструвало 18.05.2020 в ЄРН реєстраційний номер [номер приховано]. Відвантаження покупцю ПП «Укрлан» здійснювалось в той же день, 04.05.2020, напряму транспортом перевізника ФОП ОСОБА_1 зі складу ТОВ «Євростандарт» склад (місце зливу) ПП «Укрлан» за адресою: Запорізька область, Вільнянський р-н, с. Тернівка, вул. Куліковська, 50. До складу ТОВ «Прона Груп Ойл» вказане дизельне паливо не завозилось, а відвантажилось в адресу покупця, зі складу постачальника. Товар відвантажувався на підставі укладеного договору постачання №5 від 04.05.2020. На підтвердження господарської операції позивач надав відповідачу разом з поясненням копії всіх первинних документів, що підтверджують придбання дизельного палива у постачальника ТОВ «Євростандарт», транспортування перевізником ФОП ОСОБА_1 , та відвантаження покупцю ПП «Укрлан» (а.с. 79).
Відповідач залишив поза увагою вказані пояснення та додані копії документів та прийняв рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2020 №1639892/43371981. В зазначеному рішенні вказано, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 80).
25.06.2020 позивач подав до ДПС України скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на рішення №1639892/43371981 від 15.06.2020 (а.с. 81).
За результатами розгляду скарги №1639892/43371981 від 15.06.2020 відповідачем прийнято рішення №32040/43371981/2 від 03.07.2020, згідно якого скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 82).
23.06.2020 позивачем подано повідомлення №2/06/20 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості від 18.05.2020 №60718. Разом з повідомлення позивач надав пояснення та копії документів, які обґрунтовують придбання дизельного паливо у ТОВ «Євростандарт» та формування податкового кредиту за рахунок придбання саме дизельного палива (а.с. 83).
02.07.2020 на подане повідомлення №2/06/20 від 23.06.2020 позивач отримав рішення №79305 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, в якому зазначено підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано (а.с. 84).
16.04.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» як покупець та ТОВ «Альянс Енерго Трейд» як постачальник уклали договір поставки нафтопродуктів за №1604-2 СН, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов`язувався прийняти ці нафтопродукти та повністю оплатити їхню ціну (а.с. 40-43).
На виконання умов вищевказаного договору №1604-2 СН від 16.04.2020 позивач подав заявку на відвантаження дизельного палива в кількості 10815 л (а.с. 44).
ТОВ «Альянс Енерго Трейд» сформувало видаткову накладну №200617/020 від 17.06.2020 на паливо дизельне в кількості 10815 л на загальну суму з ПДВ 147040,74 грн. (а.с. 45), податкову накладну №2360 від 19.05.2020 (а.с. 46).
Транспортування вищевказаного дизельного пального підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №17062020-2 від 17.06.2020 (а.с. 47).
ТОВ «Прона Груп Ойл» здійснило оплату за вказане дизельне пальне, що підтверджується платіжними дорученнями №33 від 19.05.2020 на суму 187920,00 грн. (а.с. 48).
15.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» як постачальник та ТОВ «Індустрія, ЛТД» як покупець уклали договір постачання за №9, згідно умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю, в обумовлені договором строки, нафтопродукти, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити постачальнику за нього оговорену договором грошову суму.
Згідно з пунктом 1.4 Договору постачання №9 від 15.06.2020 по факту відвантаження товару постачальник видає покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 49-50).
Відповідно до пункту 4.2 Договору постачання №9 від 15.06.2020 оплата за поставлений товар здійснюється згідно рахунків, виставлених постачальником за поставку партії товару на умовах передоплати в розмірі 100% від ціни кожної партії товару, якщо інше не передбачено додатковими угодами підписаними сторонами.
На виконання умов вищевказаного договору №9 від 15.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» сформувало для ТОВ «Індустрія, ЛТД» рахунок на оплату №8 від 15.06.2020 за дизельне паливо в кількості 10815 л на суму 160018,74 грн. (а.с. 51) та видаткову накладну №8 від 17.06.2020 (а.с. 52).
ТОВ «Індустрія, ЛТД» здійснило оплату за договором №9 від 15.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням №7612 від 15.06.2020 (а.с. 57).
Транспортування дизельного палива до ТОВ «Індустрія, ЛТД» здійснено ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується: договором про перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 20.04.2020 №04-0120, укладеним позивачем як замовником та ФОП ОСОБА_1 як виконавцем (а.с. 33-36); рахунком-фактурою №17062 від 17.06.2020 (а.с. 58); актом виконаних робіт №17062 від 17.06.2020 (а.с. 59); платіжним дорученням №67 від 21.08.2020 (а.с. 60).
15.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №2 від 15.06.2020 за поставку для ТОВ «Індустрія, ЛТД» дизельного палива на загальну суму 160018,74 грн. (а.с. 54).
30.06.2020 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 15.06.2020, оскільки платник, яким подану для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
27.08.2020 позивач подав повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від 27.08.2020 №1, до яких долучив пояснення за вих. №2/08/20 від 26.08.2020 з копіями первинних документів, що підтверджують придбання, транспортування та постачання дизельного палива на адресу покупця ТОВ «Індустрія, ЛТД» (а.с. 85).
04.09.2020 позивач отримав рішення №108251 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, в якому зазначено підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано) (а.с. 86).
Також, на виконання умов вищевказаного договору №1604-2 СН від 16.04.2020 позивач подав заявку на відвантаження дизельного палива в кількості 5170 л (а.с. 61).
ТОВ «Альянс Енерго Трейд» сформувало видаткову накладну №200611/006 від 11.06.2020 на паливо дизельне в кількості 5170,00 л на загальну суму з ПДВ 58576,10 грн. (а.с. 62), податкову накладну №1684 від 18.05.2020 (а.с. 63).
Транспортування вищевказаного дизельного пального підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №11062020-2 від 11.06.2020 (а.с. 65).
ТОВ «Прона Груп Ойл» здійснило оплату за вказане дизельне пальне, що підтверджується платіжним дорученням №32 від 18.05.2020 на суму 84000,00 грн. (а.с. 66).
10.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» як постачальник та ТОВ «Транс Баланс» як покупець уклали договір постачання за №8, згідно умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю, в обумовлені договором строки, нафтопродукти, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити постачальнику за нього оговорену договором грошову суму.
Згідно з пунктом 1.4 Договору постачання №8 від 10.06.2020 по факту відвантаження товару постачальник видає покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну (а.с. 67-68).
Відповідно до пункту 4.2 Договору постачання №8 від 10.06.2020 оплата за поставлений товар здійснюється згідно рахунків, виставлених постачальником за поставку партії товару на умовах передоплати в розмірі 100% від ціни кожної партії товару, якщо інше не передбачено додатковими угодами підписаними сторонами.
На виконання умов вищевказаного договору №8 від 10.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» сформувало для ТОВ «Транс Баланс» рахунок на оплату №7 від 10.06.2020 за дизельне паливо в кількості 5170 л на суму 78046,32 грн. (а.с. 69) та видаткову накладну №7 від 11.06.2020 (а.с. 70).
ТОВ «Транс Баланс» здійснило оплату за договором №8 від 10.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням №813 від 10.06.2020 (а.с. 74).
Транспортування дизельного палива до ТОВ «Транс Баланс» здійснено ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується: договором про перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 20.04.2020 №04-0120, укладеним позивачем як замовником та ФОП ОСОБА_1 як виконавцем (а.с. 33-36); рахунком-фактурою №11061 від 11.06.2020 (а.с. 75); платіжним дорученням №68 від 21.08.2020 (а.с. 77).
30.06.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 від 10.06.2020 за поставку для ТОВ «Транс Баланс» дизельного палива на загальну суму 78046,32 грн. (а.с. 71).
30.06.2020 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 10.06.2020, оскільки платник, яким подану для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
31.08.2020 позивач подав повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 10.06.2020, до яких долучив пояснення за вих. №3/08/20 з копіями первинних документів, що підтверджують придбання, транспортування та постачання дизельного палива на адресу покупця ТОВ «Транс Баланс». Відповідно до поданого пояснення 31.08.2020 з копіями документів, отримано квитанцію №2 від 31.08.2020, в якій зазначено, що на розгляд комісії регіонального рівня вже подано у повідомленні про надання інформації та копій відповідних документів від 27.08.2020 № [номер приховано] (а.с. 87).
Вважаючи протиправними рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.05.2020 №60718 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: від 15.06.2020 №1639892/43371981; від 03.07.2020 №32040/43371981/2; від 02.07.2020 №79305; від 04.09.2020 №108251, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд скасувати такі рішення та зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, та виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Статтею 185 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено об`єкти оподаткування податком на додану вартість.
Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а»); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт «б»).
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт «а»); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт «б»).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Водночас, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246).
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, Критерії ризикованості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку №1165.
Так, пунктом 8 Критерії ризикованості платника податку на додану вартість передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Водночас, додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено критерії ризиковості здійснення операцій.
До таких критеріїв відносяться:
1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.
3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.
Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Вказана правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2025 у справі №260/3479/24.
Як встановлено судом вище, Комісія ГУ ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації у процесі поточної діяльності, прийняла рішення №60718 від 18.05.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, в якому зазначено, що: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: товар Дизельне паливо (код УКТЗЕД [номер приховано]) відсутній в придбанні. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання бензину», та вказано підстава: відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку» (а.с. 78).
23.06.2020 позивачем подано повідомлення №2/06/20 про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості від 18.05.2020 №60718. Разом з повідомлення позивач надав пояснення та копії документів, які обґрунтовують придбання дизельного паливо у ТОВ «Євростандарт» та формування податкового кредиту за рахунок придбання саме дизельного палива (а.с. 83).
З огляду на зміст вищевказаного рішення від 18.05.2020 №60718 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зауваження контролюючого органу зводяться до того, що товар - Дизельне паливо (код УКТЗЕД [номер приховано]) відсутній в придбанні позивача.
Водночас, у повідомленні №2/06/20 від 23.06.2020 позивач зазначив обставини придбання дизельного паливо у ТОВ «Євростандарт» та формування податкового кредиту за рахунок придбання саме дизельного палива (а.с. 83).
Так, позивач вказав на те, що податковий кредит товариством був сформований за рахунок придбання дизельного палива у постачальника ТОВ «Євростандарт» 04.05.2020 за видатковою накладною № 4533 від 04.05.2020 у кількості 5150 л на загальну суму 64375,00 грн., на підставі укладеного з постачальником договору поставки нафтопродуктів №1492 від 27.04.2020. Розрахунок за поставлений товар проводився декількома платежами: платіжне доручення №31 від 06.05.2020 на суму 58000,00 грн., платіжне доручення №40 від 22.05.2020 на суму 15000,00 грн. Постачальник ТОВ «Євростандарт» склало податкову накладну №90 від 04.05.2020 та своєчасно її зареєструвало 18.05.2020 в ЄРН реєстраційний номер [номер приховано]. Відвантаження покупцю ПП «Укрлан» здійснювалось в той же день, 04.05.2020, напряму транспортом перевізника ФОП ОСОБА_1 зі складу ТОВ «Євростандарт» склад (місце зливу) ПП «Укрлан» за адресою: Запорізька область, Вільнянський р-н, с. Тернівка, вул. Куліковська, 50. До складу ТОВ «Прона Груп Ойл» вказане дизельне паливо не завозилось, а відвантажилось в адресу покупця, зі складу постачальника. Товар відвантажувався на підставі укладеного договору постачання №5 від 04.05.2020. На підтвердження господарської операції позивач надав відповідачу разом з поясненням копії всіх первинних документів, що підтверджують придбання дизельного палива у постачальника ТОВ «Євростандарт», транспортування перевізником ФОП ОСОБА_1 , та відвантаження покупцю ПП «Укрлан» (а.с. 79).
Вищевказані документи підтверджують факт придбання дизельного паливо у ТОВ «Євростандарт», та, як наслідок спростовують доводи контролюючого органу про відсутність в позивача придбання Дизельного палива (код УКТЗЕД [номер приховано]).
Таким чином, рішення від 18.05.2020 №60718 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, є безпідставним та підлягає скасуванню.
Що стосується рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 02.07.2020 №79305 та від 04.09.2020 №108251, то суд звертає увагу на таке.
02.07.2020 на подане повідомлення №2/06/20 від 23.06.2020 позивач отримав рішення №79305 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, в якому зазначено підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано) (а.с. 84).
Також, 04.09.2020 позивач отримав рішення №108251 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, в якому зазначено підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано) (а.с. 86).
Таким чином, оскаржувані вищевказані рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийняті за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що передує моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішеннях податковим органом зазначено про операції з реалізації дизельного пального для ПП «Укралан», ТОВ «Індустрія, ЛТД», та ТОВ «Транс Баланс», в результаті яких складено податкові накладні від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, та які були предметом дослідження, внаслідок якого позивача віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В рішеннях від 02.07.2020 №79305 та від 04.09.2020 №108251 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зазначені одні і ті ж підстави: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: підприємство має залишки пального за відсутності місць зберігання (відсутні витрати на оренду, 20-опп не подано).
Судом встановлено, що позивач щодо кожної податкової накладної від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, реєстрацію яких зупинено, надав контролюючому органу письмові пояснення з підтверджуючими документами, в яких зазначив, що відвантаження покупцям (ПП «Укрлан», ТОВ «Індустрія, ЛТД», ТОВ «Транс Баланс») дизельного пального здійснювалось напряму транспортом перевізника ФОП ОСОБА_1 зі складів постачальників (ТОВ «Євростандарт», ТОВ «Альянс Енерго Трейд») та доставлялось покупцям. Тобто, в ТОВ «Прона Груп Ойл» не було необхідності зберігати дизельне паливо, яке позивач придбав та одразу цього ж дня продав покупцям. За вказаних обставин, в позивача не було необхідності мати в своєму розпорядженні місця зберігання пального або їх орендувати.
При цьому, транспортування дизельного палива здійснено ФОП ОСОБА_1 до покупців (ПП «Укрлан», ТОВ «Індустрія, ЛТД», ТОВ «Транс Баланс») на виконання умов договору про перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом від 20.04.2020 №04-0120, укладеним позивачем як замовником та ФОП ОСОБА_1 як виконавцем (а.с. 33-36).
В підтвердження транспортування дизельного палива ФОП ОСОБА_1 до покупців (ПП «Укрлан», ТОВ «Індустрія, ЛТД», ТОВ «Транс Баланс») підтверджується також рахунками-фактурами №04051 від 04.05.2020, №17062 від 17.06.2020, №11061 від 11.06.2020, актами виконаних робіт №04051 від 04.05.2020, №17062 від 17.06.2020, №11061 від 11.06.2020, платіжними дорученнями про оплату транспортних послуг.
Згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти):
- №ПГ[номер приховано] від 04.05.2020 дизельне паливо завантажене за адресою: вулиця Республіканська, 127, м. Запоріжжя; пункт розвантаження: Куліковська, 50, село Тернівка, Вільнянський район, Запорізька область; вантажоодержувач: ПП «Уклан» (а.с. 30);
- №ПГ[номер приховано] від 17.06.2020 дизельне паливо завантажене за адресою: вулиця Республіканська, 127, м. Запоріжжя; пункт розвантаження: Леваневського, 2, селище Кушугум, Запорізький район, Запорізька область; вантажоодержувач: ТОВ «Індустрія, ЛТД» (а.с. 56);
- №ПГ[номер приховано] від 11.06.2020 дизельне паливо завантажене за адресою: вулиця Республіканська, 127, м. Запоріжжя; пункт розвантаження: Сортувальна, 3, місто Запоріжжя; вантажоодержувач: ТОВ «Транс Баланс» (а.с. 73).
Таким чином, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 6 Порядку №1165. Такі документи відповідають пункту 6 Порядку №1165 та подані позивачем в переліку на власний розсуд, оскільки відповідачем в оспорюваних рішеннях не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 за результатом розгляду справи № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
В даному випадку, відповідачі не довели суду правомірність рішень №60718 від 18.05.2020, №79305 від 02.07.2020 та №108251 від 04.09.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку.
Отже, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві прийняла рішення №60718 від 18.05.2020, №79305 від 02.07.2020 та №108251 від 04.09.2020 безпідставно та необґрунтовано, а тому такі рішення підлягають скасуванню.
Щодо позову в частині зобов`язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві виключити ТОВ «Прона Груп Ойл» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то суд вказує на таке.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Так, додатком 4 до Порядку №1165 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з приписами пункту 6 Порядку №1165 Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, чинним законодавством прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, необґрунтоване прийняття оскаржуваних рішень тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних, неможливості сформувати податковий кредит контрагентами позивача та, як наслідок, ризик припинення господарських взаємовідносин.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування рішень про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку №60718 від 18.05.2020, №79305 від 02.07.2020 та №108251 від 04.09.2020 та зобов`язання Головне управління ДПС в м. Києві виключити ТОВ «Прона Груп Ойл» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості платника податку.
Щодо позову в частині визнання протиправними та скасування рішень №1639892/43371981 від 15.06.2020 та №32040/43371981/2 від 03.07.2020, то суд звертає увагу на таке.
04.05.2020 ТОВ «Прона Груп Ойл» направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 від 04.05.2020 на загальну суму з ПДВ 70575,60 грн. за поставку для ПП «Укрлан» дизельного палива (а.с. 28).
18.05.2020 позивач отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, оскільки платник, яким подану для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладні для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 29).
Позивач направив відповідачу повідомлення №1 від 05.06.2020 про надання пояснень та копій документів щодо заблокованої податкової накладної та відповідні копії документів (а.с. 79).
Відповідач залишив поза увагою вказані пояснення та додані копії документів та прийняв рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2020 №1639892/43371981. В зазначеному рішенні вказано, що позивач не надав первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 80).
25.06.2020 позивач подав до ДПС України скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної на рішення №1639892/43371981 від 15.06.2020 (а.с. 81).
За результатами розгляду скарги №1639892/43371981 від 15.06.2020 відповідачем прийнято рішення №32040/43371981/2 від 03.07.2020, згідно якого скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 82).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку №520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно з пунктом 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 27.04.2023 у справі №460/8040/20.
Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Так, проаналізувавши надані позивачем документи, щодо підтвердження інформації, зазначеній у податкових накладних поданих до реєстрації на виконання вимог Порядку №520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації вказаних податкових накладних у контролюючого органу не було.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, що податкові накладні від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2 були складені у зв`язку із настанням першої події - оформлення документа, що засвідчує факт постачання товару платником податку, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Договора, виписки банківської установи та первинні документи, які підтверджують факт вчинення вказаних господарських операцій, містяться в матеріалах справи та були надані контролюючому органу разом з поясненнями представника позивача до кожної податкової накладної, реєстрацію яких було зупинено.
Суд зазначає, що квитанції, згідно яких зупинено реєстрацію податкових накладних від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, не містять конкретно визначених документів, які просить подати податковий орган, а також які обставини вказані документи повинні підтвердити чи спростувати.
Окрім цього, представники відповідачів не надали суду будь-якої податкової інформації як щодо позивача, так і його контрагентів, про те, що господарські операції, за результатами яких видано податкові накладні від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, не відбулися. В суду відсутні дані про те, що комісія досліджувала вказані вище обставини щодо недоліків оформлення певних документів, робила відповідні запити та отримувала офіційну інформацію у відповідних компетентних державних органів чи позивача саме щодо вказаних обставин.
Необхідно зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом у постанові від 07.12.2022 №500/2237/20.
Суд звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретних обставин за відповідним критерієм оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загальних посилань на певний критерій ризиковості платника податків, без наведення конкретних обставин за яких його застосовано, які документи необхідно надати, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків на участь в прийнятті рішення, оскільки такий платник не знає, які саме конкретно зауваження є в фіскального органу до операції такого платника, і які документи йому необхідно подати.
Так, платник податків самостійно не повинен здогадуватися чи часом не їх мав на увазі контролюючий орган, коли зупиняв реєстрацію податкових накладних та пропонував надати пояснення та первинні документи в підтвердження відповідних операцій, що є об`єктами оподаткування.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Верховний Суд в постанові від 01.02.2023 в справі №2240/2900/18 зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
В спірному випадку позивачем надано контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку №520.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення №1639892/43371981 від 15.06.2020 та №32040/43371981/2 від 03.07.2020 є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за податковими накладними від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2, у реєстрації яких було відмовлено.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Проте, оскаржувані рішення суд не може назвати мотивованими та такими, що прийняті з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
Відтак, оскаржувані рішення відповідача про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних є протиправними та такими, що підлягає скасуванню, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Суд зазначає, що дискреційні функції ДПС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним документів, які є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у ДПС України відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні датою їх фактичного подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 19.10.2022 у справі №360/2463/20.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 10510,00 грн, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України пропорційно з кожного із відповідачів.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» (код ЄДРПОУ 43371981, вулиця Шепелєва Миколи, 6, місто Київ, 03061) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2020 №60718, від 02.07.2020 №79305 та від 04.09.2020 №108251 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2020 №1639892/43371981 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.07.2020 №32040/43371981/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» від 04.05.2020 №1, від 10.06.2020 №1, від 15.06.2020 №2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» (код ЄДРПОУ 43371981, вулиця Шепелєва Миколи, 6, місто Київ, 03061) частину сплаченого судового збору в розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прона Груп Ойл» (код ЄДРПОУ 43371981, вулиця Шепелєва Миколи, 6, місто Київ, 03061) частину сплаченого судового збору в розмірі 5255 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Відповідачам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.