Справа № 760/29436/26
Провадження № 2/760/20792/26
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
13 листопада 2026 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України, про звільнення від сплати заборгованості за аліменти на утримання колишньої дружини, у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку за минулий період,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України, у якому просить суд звільнити його від сплати заборгованості за аліменти на утримання колишньої дружини, ОСОБА_2 , що утворилася за період з 20 листопада 2019 року по 13 вересня 2021 рік, в розмірі 99099,98 грн, за виконавчим провадженням Голосіївського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України №65842640.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2026 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2026 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, оскільки позивачем не додано доказів сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.
Також було роз`яснено позивачу, що відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таку правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Отже, враховуючи, що спір про звільнення від сплати заборгованості за аліменти не пов`язаний з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, позивач не звільняється у даній справі від сплати судового збору.
Копію ухвали від 14 жовтня 2026 року було доствленопозивачу до електронного набінету 29 жовтня 2026 року.
23 жовтня 2026 року та 28 жовтня 2026 року від позивача до суду надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви, в яких позивач зазначає, що даний правовий спір безпосередньо стосується захисту його прав, він звільнений від сплати судового збору.
Однак, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті, докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн не додані.
Згідно з ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи, що невиправлені недоліки позовної заяви є очевидними та суттєвими, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Голосіївський ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України, про звільнення від сплати заборгованості за аліменти на утримання колишньої дружини, у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення трирічного віку за минулий період - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом`янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова