Судові рішення

Рішення № 141476576 у справі № 686/12200/25 від 11.11.2026

Рішення від 11.11.2026 у цивільній справі № 686/12200/25 (категорія «Позики, кредиту, банківського вкладу»). Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області, суддя Посунько Г. А.

Справа№ 686/12200/25
СудДунаєвецький районний суд Хмельницької області
СуддяПосунько Г. А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПозики, кредиту, банківського вкладу
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141476576

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 686/12200/25

Провадження № 2/674/376/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 листопада 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря судового засідання Сисак К.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

02 травня 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а/с 1-11).

20 травня 2025 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу передано на розгляд до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області (а/с 106).

13 червня 2025 року ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу передано на розгляд до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області (а/с 113).

04 липня 2025 року цивільна справа надійшла до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 103442476 від 04 жовтня 2021 року ТОВ "Мілоан" надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000,00 грн., строком на 30 днів - до 03 листопада 2021 року, з сплатою процентів за користування кредитом: за пільговою процентною ставкою - в розмірі 0,01 % в день, за стандартною (базовою) процентною ставкою - в розмірі 5,00 % в день.

17 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54, за умовами якого ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Мілоан", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем ТОВ Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 29515,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 24515,00 грн.

На підставі викладеного позивач ТОВ "Коллект Центр" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в сумі 29515,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

09 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 120-121).

27 серпня 2025 року в справі ухвалено заочне рішення (а/с 133-138).

21 листопада 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення.

24 листопада 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято в провадження, призначено судове засідання, позивачеві встановлено строк для подання письмових пояснень.

22 грудня 2025 року від позивача ТОВ "Коллект Центр" надійшли заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення.

23 грудня 2025 року заочне рішення скасовано, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 заперечив проти позову.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 103442476 від 04 жовтня 2021 року ТОВ "Мілоан" надало йому кредит строком на 30 днів - до 03 листопада 2021 року, з сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,00 грн. Відтак, проценти за користування кредитом, які були нараховані ТОВ "Мілоан" з 04 листопада 2021 року по 02 січня 2021 року в сумі 15000,00 грн., а також проценти за користування кредитом, які були нараховані ТОВ "Вердикт Капітал" з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в сумі 9500,00 грн., нараховані поза межами строку кредитування, що є недопустимим. В позовній заяві позивач посилається на пролонгацію кредитного договору, але жодного оновленого графіка платежів він, як позичальник, не отримував.

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн. є надмірно завищеними. Крім того, позов подано безпосередньо директором ТОВ "Коллект Центр" Марією Ткаченко, жодних документів, які б підтверджували оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, адвокатом не долучено.

На підставі викладеного відповідач ОСОБА_1 не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача процентів за користування кредитом в сумі 15,00 грн., решту позовних вимог не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

При цьому відповідач ОСОБА_1 повідомляє, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як особа з інвалідністю ІІ групи.

В запереченнях проти заяви про перегляд заочного рішення позивач ТОВ "Коллект Центр" підтримав заявлені ним позовні вимоги.

27 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення (а/с 179-180), якими відповідач заперечив проти позову, посилаючись на доводи, викладені в заяві про перегляд заочного рішення.

05 травня 2026 року від позивача ТОВ "Коллект Центр" надійшла відповідь на пояснення відповідача (а/с 183-185), якою позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги.

Додатково позивач пояснив, що умовами Договору про споживчий кредит № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , сторони погодили можливість продовження строку кредитування (п.2.3.1.2 кредитного договору). При цьому, за користування кредитними коштами кредитором нараховуються проценти за користування кредитом на весь період фактичного користування, в тому числі і у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання, за ставкою, передбаченою п.1.6 кредитного договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. В даному випадку відбулась автопролонгація кредитного договору спершу на 60 днів (п.2.3.1.2 кредитного договору), після чого проценти нараховувались до 23 лютого 2022 року (п.4.2 кредитного договору та ст.625 ЦК України).

Оскільки у встановлений строк кредитування відповідач не повернув кошти, тому він зобов`язаний нести наслідки невиконання зобов`язання. Проценти за користування кредитом нараховані згідно п.2.3.1.2, п.4.2 кредитного договору та ч.2 ст.625 ЦК України, тобто за іншого розміру процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 кредитного договору, в строк до 23 лютого 2022 року, у зв`язку з обмеженнями, встановленими п.18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України.

20 липня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення (а/с 209), якими відповідач заперечив проти позову. Додатково відповідач ОСОБА_1 пояснив:

1) позовні вимоги про стягнення процентів в сумі 15000,00 грн., які були нараховані з 04 листопада 2021 року по 02 січня 2022 року, заявлені поза межами строку дії кредитного договору;

2) позовні вимоги про стягнення процентів в сумі 9500,00 грн., які були нараховані з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, нараховані не лише поза межами строку дії кредитного договору, а й поза дату відступлення права вимоги за кредитним договором;

3) як на підставу нарахування процентів поза межами строку дії кредитного договору позивач посилається на пункт 4.2 кредитного договору та ч.2 ст.625 ЦК України. Проте, пунктом 4.3 кредитного договору визначено, що вимога кредитодавця про сплату вказаних процентів вважається здійсненою, якщо заборгованість зі сплати процентів відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома. Відповідач стверджує, що будь-яких повідомлень від позивача він не отримував. Відтак, нарахування вказаних процентів є безпідставним. Матеріали справи не містять доказів доведення до його відома даної вимоги.

06 серпня 2026 року від позивача ТОВ "Коллект Центр" надійшла відповідь на пояснення відповідача (а/с 217-218), якою позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги.

В судове засідання представник позивача ТОВ "Коллект Центр" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - позивач просить суд розглядати справу за відсутності їхнього представника, позов підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - просить суд розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позову заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

Укладення кредитного договору.

04 жовтня 2021 року між ТОВ "Мілоан" (кредитодавцем, товариством) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) укладено Договір про споживчий кредит № 103442476 (надалі - кредитний договір) (а/с 30-34), за умовами якого кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав кредит позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1.1 кредитного договору: кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн. у валюті - Українські гривні.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору: кредит надається строком на 30 днів з 04 жовтня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору: термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 03 листопада 2021 року.

Відповідно до п.1.5.2 кредитного договору: проценти за користування кредитом - 15,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору: стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.1.7 кредитного договору: тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2, п.2.3 цього Договору.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору: цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п.6.4 кредитного договору: укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п.6.5 кредитного договору: цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046 - ст.1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.1056-1 ЦК України п роцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України р озмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 - ч.6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України я кщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" в ідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" е лектронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" я кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 103442476 від 04 жовтня 2021 року електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора R79520, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

З довідки ТОВ "Мілоан" (а/с 88) вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - R79520, дата відправки ідентифікатора позичальнику - 04 жовтня 2021 року, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_1 .

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, повністю погодився з всіма його умовами.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не оспорював кредитний договір № 103442476 від 04 жовтня 2021 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку між кредитодавцем ТОВ "Мілоан" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103442476 від 04 жовтня 2021 року.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема: розмір кредиту, строк кредиту, розмір процентів, які позичальник зобов`язаний сплатити за користування кредитом, тощо. Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору на умовах, запропонованих кредитодавцем ТОВ "Мілоан", що підтверджено електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора R79520.

Виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором.

04 жовтня 2021 року на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит шляхом переказу грошових коштів кредиту в сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок позичальника.

Такий спосіб видачі кредиту сторони визначили в п.2.1 кредитного договору.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору: кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

З квитанції АТ КБ "ПриватБанк" (а/с 89) вбачається, 04 жовтня 2021 року кредитодавець ТОВ "Мілоан" переказав грошові кошти кредиту в сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок позичальника: ID операція - [номер приховано], ордер ID - 1dc502b5-8373-40b0-804c-72 НОМЕР_2 , ідентифікатор еквайра - АТ КБ "ПриватБанк", сума та валюта операції - 5000,00 UAH, дата та час операції - 04 жовтня 2021 року 11:30 годин, призначення платіжної операції - кошти згідно договору 103442476, номер платіжного інструменту - 414949*35.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що кредитодавець ТОВ "Мілоан" належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, оскільки 04 жовтня 2021 року перерахував грошові кошти кредиту в сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок позичальника (відповідача) ОСОБА_1 .

Заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч.2 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.2 ст.1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ч.2 ст.1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно ч.3 ст.1082 ЦК України виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Заміна кредитора є внутрішньою зміною у зобов`язанні, а тому не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у зобов`язанні.

У разі існування (дійсності) боргового зобов`язання, у якому відбулося договірне відступлення права вимоги кредитора, визначеними законом способами захисту чи поновлення порушених прав боржника є висунення проти вимоги нового кредитора заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, або пред`явлення проти вимоги нового кредитора зустрічної вимоги до первісного кредитора. При цьому, в силу прямої вказівки закону саме первісний кредитор відповідає за недійсність переданої ним вимоги.

В постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року в справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18) зазначено: наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові, а може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Передача (відступлення) права вимоги

ТОВ "Мілоан" - ТОВ "Вердикт Капітал".

17 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" (клієнтом) та ТОВ "Вердикт Капітал" (фактором) укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54 (а/с 17-26), за умовами якого ТОВ "Мілоан" зобов`язалось передати (відступити) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Мілоан".

Відповідно до п.2.1 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: за цим Договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги в сумі 54396379,29 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги бо боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до п.2.3 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за Договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржника відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів фінансових послуг.

Відповідно до п.2.4 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: за цим Договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами про надання фінансових послуг, право вимоги за якими передається.

Відповідно до п.2.5 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування фактором придбаного у клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.6.1 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: оформлення відступлення права вимоги відбувається в такому порядку.

Відповідно до п.6.1.1 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: за цим Договором клієнт відступає, а фактор приймає право вимоги.

Відповідно до п.6.1.2 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: Реєстр боржників в електронному вигляді передається фактору за Актом приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідно до розділу 7.

Відповідно до п.6.1.3 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: Реєстр боржників передається фактору за Актом приймання-передавання Реєстру боржників для підписання не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідні до розділу 7. Сторони погодили, що Акт приймання-передавання Реєстру боржників підписується уповноваженими представниками сторін (набуває статусу підписаного) не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідно до розділу 7.

Відповідно до п.6.1.4 договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

17 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "Мілоан" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Реєстр боржників до Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (а/с 29, 35-36), з якого вбачається, що клієнт ТОВ "Мілоан" передав (відступив) фактору ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Мілоан", в тому числі відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в загальній сумі 20015,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 15015,00 грн.

17 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "Мілоан" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (а/с 28), з якого вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 2560 штук, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 54396379,29 грн. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

18 січня 2022 року фактор ТОВ "Вердикт Капітал" оплатив клієнту ТОВ "Мілоан" суму фінансування за відступлення (передачу) прав вимоги згідно Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (платіжне доручення № 321370005 від 18 січня 2022 року - а/с 27).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що 17 січня 2022 року в установленому законом порядку ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в загальній сумі 20015,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 15015,00 грн.

Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Передача (відступлення) права вимоги

ТОВ "Вердикт Капітал" - ТОВ "Коллект Центр".

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісним кредитором) та ТОВ "Коллект Центр" (новим кредитором) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 (а/с 37-47), за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" передало (відступило) ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал".

Відповідно до п.2.1 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за Договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п.5.2 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до п.5.4 договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Реєстр боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 52-56), з якого вбачається, що первісний кредитор ТОВ "Вердикт Капітал" передав (відступив) новому кредитору ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал", в тому числі відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в загальній сумі 29515,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 24515,00 грн.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 51), з якого вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 207307. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.

28 лютого 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а/с 48-50), з якого вбачається, що новий кредитор оплатив первісному кредитору суму фінансування згідно Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що 10 січня 2023 року в установленому законом порядку ТОВ "Вердикт Капітал" передало (відступило) ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в загальній сумі 29515,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 24515,00 грн.

Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

Заборгованість позичальника (відповідача) за кредитним договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, позивач ТОВ "Коллект Центр", як кредитор, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, який прострочив виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 .

З розрахунку ТОВ "Мілоан" (а/с 12-14), розрахунку ТОВ "Вердикт Капітал" (а/с 15) та розрахунку ТОВ "Коллект Центр" (а/с 16) вбачається, що заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року становить 29515,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 24515,00 грн.

Заборгованість по кредиту.

Заборгованість по кредиту в сумі 5000,00 грн. відповідає розміру виданого кредиту.

Так, 04 жовтня 2021 року кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит в сумі 5000,000 грн. шляхом перерахування грошових коштів кредиту на картковий рахунок позичальника.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу по поверненню кредиту.

Відтак, заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по кредиту становить 5000,00 грн.

Між сторонами немає спору щодо розміру заборгованості по кредиту.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 5000,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач визначив розмір заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом в сумі 24515,00 грн., в тому числі:

-15015,00 грн. - проценти, нараховані первісним кредитором ТОВ "Мілоан" за період кредитування з 04 жовтня 2021 року по 02 січня 2022 року (а/с 12-14),

-9500,00 грн. - проценти, нараховані новим кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року (а/с 15).

Суд вважає, що заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 15015,00 грн. нарахована первісним кредитором ТОВ "Мілоан" відповідно до умов кредитного договору № 103442476 від 04 жовтня 2023 року.

Так, відповідно до пункту 1.2 кредитного договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору: кредит надається строком на 30 днів з 04 жовтня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору: термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 03 листопада 2021 року.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору: загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 15,00 грн. в грошовому виразі та 4,00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.1.5.1 - п.1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5015,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору: проценти за користування кредитом - 15,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору: стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.7 кредитного договору: тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2, п.2.3 цього Договору.

Відповідно до пункту 2.2.1 кредитного договору: позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1 - п.1.5.2 Договору, в термін (дату), вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах, визначених п.2.3 Договору.

Відповідно до пункту 2.2.2 кредитного договору: нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 кредитного договору: проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6, та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповідно до пункту 2.3.1 кредитного договору: продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно до пункту 2.3.1.1 кредитного договору: пролонгація на пільгових умовах. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua з посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховується за ставкою, визначеною п.1.5.2 Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору: пролонгація на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до п.2.3.2 кредитного договору: розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 ЦК України, і яка(і) полягає(ють) у: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2 Договору. Після настання визначених в підпунктах "а" та/або "б" цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображуються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку № 1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1, 2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови, визначені оновленим графіком.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту, умови, строк та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Оскільки позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не сплатив заборгованість за кредитним договором в строк до 03 листопада 2021 року, тому відбулось продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п.2.3.1.2 кредитного договору. Відтак, після 03 листопада 2021 року відбулась автоматична пролонгація дії кредитного договору на 60 днів до 02 січня 2022 року, що відповідає п.2.3 Договору.

Отже, проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором ТОВ "Мілоан" в сумі 15015,00 грн., виключно в межах строку дії кредитного договору та за процентною ставкою, узгодженою між сторонами, а саме:

-5000,00 грн. (кредит) х 0,01 % (процентна ставка згідно п.1.5.2 кредитного договору) = 0,50 грн. // 0,50 грн. х 30 днів (04 жовтня 2021 року - 03 листопада 2021 року) = 15,00 грн.;

-5000,00 грн. (кредит) х 5,00 % (процентна ставка згідно п.1.6 кредитного договору) = 250,00 грн. // 250,00 грн. х 60 днів (04 листопада 2021 року - 02 січня 2022 року) = 15000,00 грн.

Крім того, новий кредитор ТОВ "Вердикт Капітал" додатково нарахував проценти за користування кредитом в сумі 9500,00 грн. за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, посилаючись на п.2.3.1.2, п.4.2 кредитного договору.

Суд критично оцінює цей розрахунок.

Так, відповідно до п.4.2 кредитного договору: у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Разом з тим, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначено: надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом може здійснюватися виключно в межах строку кредитування.

Нарахування процентів за користування кредитом за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в сумі 9500,00 грн. здійснено поза межами строку користування кредитом, тобто неправомірно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 15015,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решту позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 9500,00 грн. суд визнає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Висновок суду щодо заявлених позовних вимог.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в загальній сумі 20015,00 грн., в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 15015,00 грн.

Суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти позову ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в сумі 9500,00 грн. (проценти за користування кредитом), через необґрунтованість.

Відшкодування судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.4 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно ч.5 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" пред`явив позов, ціна якого становить 29515,00 грн.

Суд задовольнив позов ТОВ "Коллект Центр" на суму 20015,00 грн., що становить 67,81 % від позовних вимог.

Суд відмовив в задоволенні позову ТОВ "Коллект Центр" на суму 9500,00 грн., що становить 32,19 % від позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" подав позовну заяву та всі інші процесуальні документи в електронній формі.

За подання позовної заяви позивач ТОВ "Коллект Центр" сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн. (платіжна інструкція № [номер приховано] від 23 квітня 2025 року - а/с 101).

На підставі викладеного суд вважає, що витрати позивача ТОВ "Коллект Центр" по сплаті судового збору в сумі 1642,63 грн., що становить 67,81 % від сплаченої суми судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог - підлягають відшкодування

Витрати позивача ТОВ "Коллект Центр" по сплаті судового збору в сумі 779,77 грн., що становить 32,19 % від сплаченої суми судового збору, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено - відшкодуванню не підлягають.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", як особа з інвалідністю ІІ групи.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" визначено: якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, тому витрати по сплаті судового збору в сумі 1642,63 грн., які він повинен відшкодувати позивачу, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України р озмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України о бов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

01 липня 2024 року між позивачем ТОВ "Коллект Центр" (клієнтом) та адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" укладено Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 (а/с 68-70).

Відповідно до п.1.1 договору про надання правової допомоги: клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 договору про надання правової допомоги: адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: 2.1.1. Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. 2.1.3. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Відповідно до п.4.1 договору про надання правової допомоги: вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Відповідно до п.4.5 договору про надання правової допомоги: сума, визначена в Акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п.4.6 договору про надання правової допомоги: в Акті, зазначеному в п.4.5 Договору, сторони можуть визначити іншу вартість юридичної допомоги, ніж була зазначена в заявці. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Відповідно до прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", затвердженого рішенням загальних зборів від 01 листопада 2023 року № 01-11/2023 (а/с 71-72) ціна робіт адвокатського об`єдання становить: усна консультація з вивченням документів (одне питання) - 2000,00 грн., підготовка (складання) позовної заяви (документ/година) - 3000 грн.

01 березня 2025 року між клієнтом (позивачем) ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс" складено Заявку на надання юридичної допомоги № 445 (а/с 73), з якої вбачається, що сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за договором № 103442476: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години за ціною по 2000 грн. на суму 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години за ціною по 3000 грн. на суму 9000 грн.

31 березня 2025 між клієнтом (позивачем) ТОВ "Коллект Центр" та АО "Лігал Ассістанс" складено Акт № 6 про надання юридичної допомоги (а/с 74), з якого вбачається, що адвокатське об`єднання надало товариству наступну правову допомогу щодо примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за договором № 103442476: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години за ціною по 2000 грн. на суму 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години за ціною по 3000 грн. на суму 9000 грн., всього - 13000 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, в порядку, визначеному ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 заявив про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні ЄСПЛ в справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ в справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 26 червня 2019 року в справі № 200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року в справі № 726/549/19, від 21 травня 2020 року в справі № 240/3888/19.

Враховуючи співмірність витрат на оплату послуг АО "Лігал Ассістанс" із складністю справи та виконаних адвокатським бюро робіт, критерію їх необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з конкретних обставин даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем ТОВ "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 13000 грн. є завищеними.

Так, в даній цивільній справі вирішується питання про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 29515,00 грн. Дана цивільна справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Правова позиція сторін, зокрема ТОВ "Коллект Центр", є сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи.

Надання усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи.

Враховуючи вищевикладене, пропорційність, співмірність та розумність понесених позивачем судових витрат відносно предмета спору, суд приходить до висновку, що справедливим відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу є розмір цих витрат в сумі 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2034,30 грн., що становить 67,81 % від відповідних витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти вимог позивача ТОВ "Коллект Центр" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 965,70 грн., що становить 32,19 % від відповідних витрат, слід відмовити, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст.ст.11 - 16, 202, 203, 207, 215, 509 - 519, 524 - 533, 536, 598, 599, 610 - 612, 614, 624 - 629, 631, 638, 639, 901, 903, 1046 - 1056-1, 1077 - 1086 ЦК України, Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-ІV, Законом України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII, Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження по вул.Мечнікова,3 офіс 306 в місті Києві 01133, код ЄДРПОУ - 44276926,

заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103442476 від 04 жовтня 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 , в сумі 20015,00 грн. (в тому числі: кредит - 5000,00 грн., проценти за користування кредитом - 15015,00 грн.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2034,30 грн., всього - 22049,30 грн. (Двадцять дві тисячі сорок дев`ять гривень 30 копійок).

В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 103442476 від 04 жовтня 2021 року в сумі 9500,00 грн. (проценти за користування кредитом), витрат по сплаті судового збору в сумі 779,77 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 965,70 грн. - відмовити.

Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1642,63 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Решту витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. віднести на рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр".

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я та найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження по вул.Мечнікова,3 офіс 306 в місті Києві 01133, код ЄДРПОУ - 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2026 року.

Суддя Посунько Г.А.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.11.2026 Рішення № 141384251 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
15.10.2026 Ухвала № 140638242 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
23.07.2026 Ухвала № 138443307 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
02.06.2026 Ухвала № 137014630 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
02.04.2026 Ухвала № 135361803 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
27.03.2026 Ухвала № 135182755 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
23.12.2025 Ухвала № 132851419 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
24.11.2025 Ухвала № 131999799 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
27.08.2025 Рішення № 129916768 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
09.07.2025 Ухвала № 128741544 без тексту Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
13.06.2025 Ухвала № 128102460 без тексту Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
20.05.2025 Ухвала № 127465175 без тексту Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 44276926. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг