Справа № 686/22247/26
Провадження № 2/686/11098/26
УХВАЛА
09 листопада 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Хараджі Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельник А.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову та долучення додаткових доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг, зобов`язання відновити видаткові операції за рахунками та стягнення судових витрат,-
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа № 686/22247/26 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг, зобов`язання відновити видаткові операції за рахунками та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
17 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмета позову та долучення додаткових доказів.
В обґрунтування заяви зазначив, що після подання позовної заяви позивач отримав відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 31 липня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260705/606 на повторне звернення від 03 липня 2026 року, у якій банк повідомив про відмову від подальшого обслуговування та послався, зокрема, на положення пункту 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг.
Оскільки зазначений документ отриманий після подання позовної заяви, позивач не мав об`єктивної можливості подати його разом із позовом.
Крім того, представник позивача просив прийняти заяву про зміну предмета позову та викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме:
1. Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» щодо встановлення та тривалого застосування обмежень на здійснення видаткових операцій за банківськими рахунками ОСОБА_2 , а також щодо обмеження його права користуватися та розпоряджатися належними йому грошовими коштами.
2. Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відновити доступ ОСОБА_2 до системи дистанційного обслуговування «Приват24» та відновити здійснення видаткових операцій за всіма банківськими рахунками, відкритими на його ім`я, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 .
3. Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зняти всі встановлені ним обмеження щодо розпорядження ОСОБА_2 грошовими коштами, що знаходяться на зазначених банківських рахунках, та забезпечити можливість позивача вільно користуватися і розпоряджатися належними йому грошовими коштами в межах залишків на рахунках.
4. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок тривалого обмеження права позивача на користування та розпорядження належними йому грошовими коштами, неодноразової відмови у їх розблокуванні, необхідності звернення до правоохоронних органів, а також блокування електронного ключа (ЕЦП), створеного за допомогою АТ КБ «ПриватБанк».
5. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.
На обґрунтування додаткової вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач посилався на душевні страждання, тривале психологічне напруження, необхідність неодноразово звертатися до банку та правоохоронних органів, витрачання особистого часу та зусиль для відновлення порушених прав, а також блокування електронного ключа (ЕЦП), створеного за допомогою АТ КБ «ПриватБанк».
У судовому засіданні представник позивача заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Дослідивши зміст первісної позовної заяви, поданої заяви про зміну предмета позову, матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Щодо заяви про зміну предмета позову
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому предмет та підстави позову є взаємопов`язаними, але самостійними елементами позову, які визначають межі судового розгляду.
Одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається, оскільки фактично призводить до виникнення нової матеріально-правової вимоги, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Як убачається з первісної позовної заяви від 23 липня 2026 року, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити доступ до системи дистанційного керування банківськими рахунками «Приват24» та відновити здійснення видаткових операцій за чотирма банківськими рахунками, відкритими на його ім`я.
Підставами первісного позову позивач визначив обставини блокування банком рахунків із 14 липня 2024 року, надходження на рахунок грошових коштів від продажу криптовалюти, подальшого блокування рахунків у зв`язку зі зверненням третьої особи, результати перевірки правоохоронного органу, а також неодноразові звернення до банку та відмову останнього відновити можливість здійснення видаткових операцій.
Отже, предметом первісного позову була матеріально-правова вимога про зобов`язання відповідача відновити можливість користування банківськими рахунками та здійснення видаткових операцій, а фактичною підставою - обставини встановлення та тривалого застосування банком обмежень щодо розпорядження коштами позивача.
Натомість у заяві від 17 серпня 2026 року позивач просить викласти позовні вимоги в іншій редакції, доповнивши їх самостійними матеріально-правовими вимогами про визнання неправомірними дій банку щодо встановлення та тривалого застосування обмежень, зобов`язання зняти всі встановлені банком обмеження щодо розпорядження коштами, а також стягнення 15 000 грн. моральної шкоди.
При цьому суд звертає увагу, що сама по собі конкретизація первісної вимоги щодо відновлення доступу до системи «Приват24», відновлення видаткових операцій за визначеними рахунками та уточнення способу виконання такої вимоги не свідчить про зміну фактичної основи первісного позову.
Однак зміст поданої заяви свідчить не лише про уточнення способу судового захисту, а й про доповнення позову новими самостійними матеріально-правовими вимогами, які не були предметом первісного звернення до суду.
Зокрема, первісна позовна заява не містила вимоги про відшкодування моральної шкоди, а також обставин, якими позивач обґрунтовує заподіяння йому такої шкоди.
Так, на обґрунтування нової вимоги про стягнення 15 000 грн. моральної шкоди позивач посилається на душевні страждання, психологічне напруження, відчуття безпорадності, необхідність витрачання особистого часу та зусиль, блокування електронного ключа (ЕЦП), а також негативні наслідки тривалого обмеження його прав.
Окремо суд зазначає, що хоча в первісній позовній заяві вже містилися відомості про звернення позивача до правоохоронних органів та неодноразові звернення до банку, у ній такі обставини наводилися на підтвердження неправомірності тривалого обмеження видаткових операцій, а не як фактична основа самостійної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, у поданій заяві позивач не лише доповнив первісну вимогу іншими способами захисту, а й заявив нову самостійну вимогу про відшкодування моральної шкоди, обґрунтувавши її додатковими фактичними обставинами щодо характеру, змісту та наслідків завданих йому страждань.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про фактичне формування нової матеріально-правової вимоги з окремою фактичною основою.
При цьому посилання представника позивача на те, що спірні правовідносини залишаються незмінними, не спростовує висновку суду, оскільки збереження загального характеру спору між сторонами саме по собі не виключає одночасної зміни окремих елементів позову.
Отже, з огляду на зміст заяви від 17 серпня 2026 року в частині заявлення нових самостійних матеріально-правових вимог та наведення додаткових фактичних обставин на їх обґрунтування, суд доходить висновку, що позивач фактично одночасно змінює предмет та підстави позову щодо стягнення моральної шкоди, що суперечить вимогам частини третьої статті 49 ЦПК України.
За таких обставин суд вважає, що заява представника позивача в частині зміни предмета та підстав позову щодо стягнення моральної шкоди не підлягає прийняттю, а тому підлягає поверненню позивачу.
При цьому суд зауважує, що відмова у прийнятті заяви не позбавляє позивача права звернутися до суду з окремим позовом про відшкодування моральної шкоди та іншими вимогами, які він вважає необхідними для захисту своїх прав, у порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись статтями 49, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
постановив:
У прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 від 17 серпня 2026 року в частині зміни предмета та підстав позову щодо стягнення моральної шкоди у цивільній справі № 686/22247/26 - відмовити.
Заяву представника позивача в частині зміни предмета та підстав позову щодо стягнення моральної шкоди повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не позбавляє його права звернутися до суду з окремим позовом у загальному порядку.
Ухвала в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмета та підстав позову щодо стягнення моральної шкодита її повернення може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено 13.11.2026 року.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа