Судові рішення

Рішення № 141476802 у справі № 320/13754/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 320/13754/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Київський окружний адміністративний суд, суддя Жук Р.В.

Справа№ 320/13754/26
СудКиївський окружний адміністративний суд
СуддяЖук Р.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141476802

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року м. Київ справа №320/13754/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного агентства з питань запобігання корупції

про визнання протиправними дій, визнання протиправною доповідну записку, визнання

протиправними результати моніторингу,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною доповідну записку від 13.06.2024 №282-01/5259-24, складену керівником Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 ;

- визнати протиправними результати моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформовані у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск;

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатом проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

ІІ. Виклад позиції позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що у 2022-2024 роках не перебував на посадах, зайняття яких тягне за собою обов`язок подання щорічних декларацій в порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Також позивач зазначає, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 через особливий статус займаної посади, який звільняв останнього від обов`язку подання декларацій у період дії воєнного стану. Позивач також наголошує, що здійснення моніторингу способу життя передбачає співставлення рівня життя суб`єкта декларування з його доходами, що визначені у відповідній декларації, а тому проведення моніторингу способу життя за відсутності поданих декларацій - суперечить вимогам чинного законодавства України. Також позивач вказує, що відповідач не виконав обов`язок щодо інформування декларанта про результат проведеного моніторингу шляхом надсилання відповідного повідомлення, що позбавило позивача права на подання письмових пояснень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та вказує, що у останнього наявний обов`язок подати декларації за 2022-2024 роки у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції», оскільки зарахування у розпорядження за посадою не звільняє від такого обов`язку. Відповідач наголошує, що предмет моніторингу способу життя не обмежується перевіркою відомостей, які суб`єкт декларування вказує у своїй декларації, а охоплює також перевірку інформації, що існує на момент проведення моніторингу, так і відомостей за попередні роки. На переконання відповідача, Національне агентство з питань запобігання корупції під час здійснення моніторингу наділене повноваженнями перевіряти інформацію щодо можливості набуття активів у власність суб`єктом декларування та членами його сім`ї за весь період виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування, не обмежуючись перевіркою відомостей, які суб`єкт відображає у фактично поданих деклараціях. Також відповідач зазначає, що запити про надання пояснень та повідомлення про результат проведеного моніторингу направлялись позивачу на електронну адресу та на поштову адресу, зазначену самим суб`єктом декларування у поданих ним до уповноваженого підрозділу деклараціях. Відповідач у відзиві на позовну заяву також вказує, що у правовідносинах між позивачем та Національним агентством з питань запобігання корупції не виникло обставин, що призвели до порушення його прав, які б підлягали поновленню у судовому порядку, а проведення моніторингу способу життя не встановлює для позивача будь-яких приписів зобов`язального характеру.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

21.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. До відзиву на позовну заяву відповідачем додані копії матеріалів моніторингу способу життя суб`єкта декларування ОСОБА_1 .

27.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копій запитів, направлених відповідачем до Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , а також копії листа відповідача до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 30.07.2025 №151-06/92дск про результати здійснення моніторингу та пропозицією розглянути питання про звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави; копії доповідної записки від 24.03.2026 №151-07/27 уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста Відділу здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб Ірини Щекатуріної про результати проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 .

07.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії листа Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 27.04.2026 №222/10Д/3783 та копії листа Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України від 30.04.2026 №47467/0/05-26.

12.05.2026 до Київського окружного адміністративного суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: листа Служби зовнішньої розвідки України від 28.04.2026 №05/304дск.

03.08.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, де просить розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 у такій редакції:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо прийняття рішення про проведення та здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними результати моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформовані у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск;

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатом проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 витребувано у Національного агентства з питань запобігання корупції: копію листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск; копію рішення керівника самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції про початок здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 ; копію рішення керівника самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції про завершення моніторингу способу життя ОСОБА_1 .

23.09.2026 до суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2026, де відповідач окремо вказує, що Служба безпеки України не надала згоди на виготовлення копій листа від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2026 витребувано у Служби безпеки України копію листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск.

04.10.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, де просить розглядати позовні вимоги у такій редакції:

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною доповідну записку від 13.06.2024 №282-01/5259-24, складену керівником Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 ;

- визнати протиправними результати моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформовані у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск;

- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатом проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У заяві про зміну предмета позову від 04.10.2026 позивач також просить залишити без розгляду заяву про зміну предмета позову від 03.08.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2026 прийнята до розгляду заява позивача про зміну предмета позову від 04.10.2026, вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати з урахуванням позовних вимог у редакції заяви про зміну предмета позову від 04.10.2026.

05.11.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 04.10.2026). Відповідач вказує, що доповідна записка, створена та використана у межах внутрішньої службової діяльності органу державної влади, не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства. Також відповідач зазначає, що лист від 30.07.2025 №151-06/92дск має виключно інформаційний характер та, аналогічно, не підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства. На переконання відповідача, права та інтереси позивача підлягають захисту у межах розгляду справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави.

06.11.2026 до суду від Служби безпеки України надійшов лист від 03.11.2026 №16/2053/ДСК-6 щодо виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2026, до якого долучено копію листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск.

Згідно частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 06.08.2020 по 01.12.2021 перебував на посаді першого заступника директора П`ятого департаменту Служби зовнішньої розвідки України.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 02.12.2021 №926-ос ОСОБА_1 зарахований у розпорядження першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України за посадою першого заступника директора Департаменту.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 25.11.2024 №519-ос ОСОБА_1 з 30.11.2024 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 не подавав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 рік.

До Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов лист Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск, яким проінформовано, що під час виконання покладених на Службу безпеки України завдань у сфері боротьби з корупцією встановлено, що військовослужбовець Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_1 02.02.2023 набув об`єкти рухомого та нерухомого майна, зареєструвавши їх на близьку особу - ОСОБА_3 , який є вітчимом дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

На підставі листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск доповідною запискою керівника Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_5 від 13.06.2024 №282-01/5259-24 розпочато моніторинг способу життя ОСОБА_1 .

Доповідною запискою уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста Відділу здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб Ірини Щекатуріної від 24.03.2026 №151-07/27 завершено моніторинг способу життя ОСОБА_1 .

За результатом здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування Національне агентство з питань запобігання корупції встановило ознаки набуття ОСОБА_1 протягом 2022-2023 років необґрунтованих активів на загальну суму 8 777 917 гривень, а саме: машиномісце №87 вартістю 356 250 гривень, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира (103 кв.м) вартістю 2 124 409 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира (66,1 кв.м) вартістю 1 445 090 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира (49,9 кв.м) вартістю 1 234 259 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; машиномісце №83, паркінг №35, вартістю 161 327 гривень 43 копійки, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .

Як вбачається зі змісту доповідної записки уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції - головного спеціаліста Відділу здійснення заходів фінансового контролю стосовно окремих категорій осіб Ірини Щекатуріної від 24.03.2026 №151-07/27, відповідачем встановлені такі обставини:

- відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.02.2023 ОСОБА_3 (вітчим дружини суб`єкта декларування) набув право власності на такі об`єкти нерухомого майна загальною вартістю 5 321 335 гривень 43 копійки: машиномісце №87 вартістю 356 250 гривень, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 8, гараж 87; квартира (103 кв.м) вартістю 2 124 409 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира (66,1 кв.м) вартістю 1 445 090 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира (49,9 кв.м) вартістю 1 234 259 гривень, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; машиномісце №83, паркінг №35, вартістю 161 327 гривень 43 копійки, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;

- згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 08.08.2022 ОСОБА_3 набув право власності на транспортний засіб Mercedes-Benz GLE 350 2022 року випуску, вартістю 3 456 581 гривень 59 копійок;

- з огляду на вартість майна, набутого ОСОБА_3 , та на його офіційні доходи Національне агентство з питань запобігання корупції встановило відсутність фінансової спроможності цієї особи на придбання зазначених об`єктів рухомого й нерухомого майна;

- у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо державної реєстрації ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця;

- відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про отримання доходу від продажу рухомого чи нерухомого майна ОСОБА_3 також відсутні;

- відповідно до відомостей, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, сукупний дохід ОСОБА_3 у період з 2001 року по 2013 рік становить 21 022 гривні;

- у розділі 12 «Грошові активи» щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 за місцем проходження служби, зазначено, що станом на 31.12.2021 у нього наявні грошові активи у сумі 43 820 гривень, 8 000 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2021 еквівалентно 218 226 гривень), 3 000 євро (за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2021 еквівалентно 92 768 гривень), його дружини - 3 130 гривень. Разом грошові активи становили 357 944 гривні;

- відповідно до довідки про грошове забезпечення військовослужбовця Служби зовнішньої розвідки України та інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, доходи сім`ї ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 становили 1 090 729 гривень (сукупний дохід суб`єкта декларування ОСОБА_1 - 1 053 767 гривень, а його дружини - 36 962 гривень);

- згідно з виписками з рахунків, відкритих в АТ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», встановлено, що за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 безповоротні витрати ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у вигляді товарів, робіт і послуг становили 474 438 гривень;

- розмір грошових активів сім`ї ОСОБА_1 станом на 31.12.2022 міг становити 974 273 гривень (357 944 + (1 090 729 - 474 438), що свідчить про непідтвердження наявності доходів, які б давали змогу суб`єкту декларування заощадити грошові кошти для купівлі зазначених вище активів.

Листом від 30.07.2025 №151-06/92дск Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матеріали стосовно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено критерії, за якими адміністративні суди перевіряють рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, зокрема щодо їх прийняття на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності.

Відповідно до пункту 7-1 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», до повноважень Національного агентства належать: здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування.

Згідно з частиною другою статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції», моніторинг способу життя суб`єктів декларування здійснюється Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб`єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.

Відповідно до частини четвертої статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Згідно з частиною третьою статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції», порядок здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування визначається Національним агентством у порядку, передбаченому частиною дев`ятою статті 12 цього Закону.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.10.2023 №236/23, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.10.2023 за №1873/40929, затверджений Порядок здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування (далі - Порядок №236/23).

Відповідно до пункту 2 Порядку №236/23, моніторинг способу життя суб`єктів декларування здійснюється з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім`ї майну і одержаним ними доходам згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи.

Згідно з пунктом 3 Порядку №236/23, невідповідність рівня життя суб`єкта декларування - різниця між реальною (ринковою) вартістю набутих активів та інших витрат, здійснених суб`єктом декларування із задекларованим ним майном і доходами.

Відповідно до пункту 5 Порядку №236/23, моніторинг способу життя суб`єктів декларування здійснюється Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб`єктів декларування.

Системний аналіз положень статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» у взаємозв`язку з пунктами 2, 3 Порядку №236/23 дає підстави для висновку про те, що моніторинг способу життя є спеціальним заходом фінансового контролю, метою якого є встановлення відповідності фактичного рівня життя суб`єкта декларування та членів його сім`ї майну і доходам, відображеним у відповідних деклараціях.

При цьому, чинне законодавство України пов`язує можливість здійснення такого заходу фінансового контролю не лише з наявністю інформації про придбання суб`єктом декларування або пов`язаними з ним особами певних активів, а насамперед із необхідністю встановлення невідповідності між фактичним рівнем життя особи та задекларованими нею майном і доходами.

Зокрема, частина друга статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає здійснення моніторингу способу життя на підставі інформації, яка містить відомості саме про невідповідність рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам.

Аналогічний підхід закріплено у пункті 3 Порядку №236/23, відповідно до якого невідповідність рівня життя суб`єкта декларування визначається як різниця між реальною (ринковою) вартістю набутих активів та інших витрат, здійснених суб`єктом декларування, із задекларованими ним майном і доходами.

Отже, за змістом наведених нормативних положень, наявність декларації суб`єкта декларування за відповідний звітний період є необхідною передумовою для здійснення передбаченого законом зіставлення фактичного рівня життя особи із задекларованими нею майном і доходами.

Суд зауважує, що законодавче визначення мети моніторингу способу життя та поняття невідповідності рівня життя суб`єкта декларування передбачає наявність двох взаємопов`язаних складових: 1) відомостей про фактично набуті активи та здійснені витрати; 2) відомостей про майно та доходи, відображені у декларації за відповідний період.

На переконання суду, відсутність однієї із зазначених складових унеможливлює проведення такого зіставлення у спосіб, визначений законодавством України, оскільки за цих обставин відсутній належний об`єкт порівняння, з яким закон пов`язує встановлення невідповідності рівня життя суб`єкта декларування.

При цьому, суд звертає увагу на те, що поняття фактичної фінансової спроможності особи придбати певні активи та поняття невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам не є тотожними.

Встановлення обставин щодо недостатності офіційних доходів особи для придбання певного майна не свідчить про автоматичну наявність передбачених статтею 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» підстав для здійснення моніторингу способу життя, оскільки такий моніторинг має здійснюватися в межах визначеного законом предмета фінансового контролю.

Як встановлено судом попередньо та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 не подавав декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки.

Водночас, зі змісту доповідної записки уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.03.2026 №151-07/27 вбачається, що предметом проведеного моніторингу способу життя було встановлення обставин набуття позивачем протягом 2022-2023 років активів, вартість яких, на переконання відповідача, не відповідала його фінансовим можливостям.

Таким чином, на момент прийняття рішення про початок моніторингу способу життя позивача у розпорядженні відповідача були відсутні декларації ОСОБА_1 за відповідні звітні періоди, відомості яких могли б бути використані для встановлення невідповідності рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам.

Натомість, відповідачем фактично здійснено дослідження майнового стану позивача та членів його сім`ї, аналіз отриманих ними доходів, понесених витрат, а також обставин придбання майна третьою особою, на підставі чого зроблено висновок про відсутність фінансової спроможності для набуття відповідних активів.

Між тим, суд зауважує, що здійснення такого дослідження за відсутності декларацій суб`єкта декларування за відповідні звітні періоди не узгоджується з визначеною статтею 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядком №236/23 метою моніторингу способу життя, яка полягає саме у встановленні відповідності фактичного рівня життя задекларованим майну і доходам.

Суд також враховує, що використання відповідачем відомостей із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, банківських установ та інших інформаційних джерел не усуває зазначеної обставини, оскільки такі відомості за своїм правовим змістом не є декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та не можуть підміняти її для цілей здійснення передбаченого законом зіставлення.

Крім того, суд звертає увагу, що декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може містити відомості про доходи, грошові активи та інші обставини майнового стану суб`єкта декларування і членів його сім`ї, які не відображаються у державних реєстрах та інших інформаційних базах, доступних Національному агентству з питань запобігання корупції.

Зокрема, такими відомостями можуть бути дані про готівкові кошти, заощадження в іноземній валюті, кошти, передані у позику третім особам, отримані позики, поворотну фінансову допомогу, подарунки у грошовій формі, доходи від відчуження рухомого майна (матеріальних цінностей) за договорами між фізичними особами, а також інші доходи та майнові надходження, інформація про які не підлягає обов`язковому відображенню у відповідних державних реєстрах.

Отже, відомості, отримані відповідачем із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, банківських установ та інших інформаційних джерел, не обов`язково відображають повний обсяг майнового стану суб`єкта декларування та членів його сім`ї.

За таких обставин здійснення моніторингу способу життя за відсутності декларацій за відповідні звітні періоди створює ризик формування неповних та необ`єктивних висновків щодо фінансової спроможності особи, оскільки відповідач фактично позбавлений можливості врахувати всі відомості про майно, грошові активи та фінансові зобов`язання, які могли бути відображені суб`єктом декларування у відповідних деклараціях.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що проведення Національним агентством з питань запобігання корупції моніторингу способу життя ОСОБА_1 за відсутності поданих ним декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки не відповідає вимогам, встановленим статтею 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядком №236/23.

Окремо суд надає оцінку обставинам надходження до Національного агентства з питань запобігання корупції листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск, який став підставою для прийняття рішення про початок моніторингу способу життя позивача.

За змістом частини другої статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел, може бути підставою для здійснення моніторингу способу життя за умови, що вона містить відомості про невідповідність рівня життя суб`єкта декларування задекларованим ним майну і доходам.

Отже, наведена норма закону не передбачає безумовного обов`язку Національного агентства з питань запобігання корупції розпочинати моніторинг способу життя за кожним повідомленням, отриманим від іншого державного органу.

На переконання суду, надходження відповідної інформації зумовлює необхідність її оцінки на предмет відповідності встановленим законом умовам проведення моніторингу способу життя, однак не є достатньою правовою підставою для застосування такого заходу фінансового контролю.

Суд наголошує, що лист Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск за своїм змістом є повідомленням про обставини, які, на думку заявника, можуть свідчити про набуття військовослужбовцем Служби зовнішньої розвідки України активів шляхом їх оформлення на іншу особу. Водночас, такий лист не є рішенням, обов`язковим для виконання Національним агентством з питань запобігання корупції в частині початку моніторингу способу життя конкретної особи, та не може самостійно створювати правові підстави для здійснення заходу фінансового контролю, якщо передбачені законом умови його проведення відсутні.

Окремо суд вказує, що лист Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск не містить інформації про невідповідність рівня життя суб`єкта декларування ( ОСОБА_1 ) задекларованим ним майну і доходам; зокрема, вказаний лист не містить посилання на дані відповідних декларацій ОСОБА_1 щодо майна та доходів.

Відповідно, отримавши лист Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск, відповідач був зобов`язаний оцінити викладену в ньому інформацію з урахуванням предмета, мети та правових передумов здійснення моніторингу способу життя, визначених статтею 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядком №236/23.

Зокрема, встановивши обставини неподання ОСОБА_1 декларацій за 2022 та 2023 роки, відповідач був зобов`язаний врахувати неможливість встановлення невідповідності фактичного рівня життя позивача задекларованим ним майну і доходам за відповідні періоди.

Суд не заперечує повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо отримання, опрацювання та аналізу інформації про можливі порушення антикорупційного законодавства, у тому числі інформації, наданої Службою безпеки України.

Водночас, реалізація таких повноважень повинна здійснюватися з чітким дотриманням законодавчо встановлених умов та процедур, а наявність інформації про можливе набуття необґрунтованих активів не наділяє відповідача правом відступати від визначених законом передумов проведення конкретного заходу фінансового контролю.

При цьому, можливе невиконання суб`єктом декларування обов`язку щодо подання декларації та наявність інформації про набуття ним необґрунтованих активів є самостійними обставинами, які можуть зумовлювати застосування передбачених законодавством України заходів реагування, однак не усувають необхідності дотримання спеціальних умов проведення моніторингу способу життя.

З огляду на вказане, розширене тлумачення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо проведення моніторингу способу життя за відсутності визначених законодавством передумов суперечить принципу законності, закріпленому частиною другою статті 19 Конституції України.

За таких обставин факт надходження листа Служби безпеки України від 31.01.2024 №2/3/4-3704дск не міг бути достатньою підставою для початку моніторингу способу життя позивача, оскільки відсутність декларацій за відповідні звітні періоди унеможливлювала досягнення визначеної законом мети такого моніторингу.

За наведених обставин суд вважає, що рішення відповідача про початок моніторингу способу життя ОСОБА_1 , оформлене доповідною запискою від 13.06.2024 №282-01/5259-24, прийняте без належного врахування визначених законодавством України передумов застосування такого заходу фінансового контролю.

Відтак, рішення про початок проведення відповідачем моніторингу способу життя позивача за відсутності декларацій за відповідні звітні періоди не відповідає вимогам обґрунтованості та законності діяльності суб`єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд зазначає таке.

04.10.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, де просить розглядати позовні вимоги у такій редакції:

визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 ;

визнати протиправною доповідну записку від 13.06.2024 №282-01/5259-24, складену керівником Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитром Соколовим;

визнати протиправними результати моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформовані у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск;

визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатом проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2026 прийнята до розгляду заява позивача про зміну предмета позову від 04.10.2026, вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати з урахуванням позовних вимог у редакції заяви про зміну предмета позову від 04.10.2026.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Отже, положеннями процесуального законодавства України передбачено можливість судового захисту порушених прав особи як шляхом оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, так і шляхом визнання протиправними його дій.

При цьому, визначальним для встановлення належності обраного способу судового захисту є не формальне найменування документа, складеного суб`єктом владних повноважень, а його зміст, правова природа, фактичні наслідки та характер впливу на права, свободи й законні інтереси особи.

Так, згідно з пунктом 6 Порядку №236/23, рішення про початок здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування приймається керівником самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства на підставі відповідної доповідної записки про наявність ознак невідповідності рівня життя суб`єкта декларування.

Таким чином, наведеними положеннями Порядку №236/23 передбачено необхідність прийняття відповідного управлінського рішення уповноваженою посадовою особою Національного агентства з питань запобігання корупції, з яким пов`язується виникнення правових підстав для початку здійснення моніторингу способу життя конкретного суб`єкта декларування.

Водночас, Порядком №236/23 не визначено, що таке рішення обов`язково повинно оформлюватися окремим документом із найменуванням «рішення», а тому його правова природа має встановлюватися з урахуванням фактичного змісту відповідного волевиявлення уповноваженої посадової особи та обставин його реалізації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 витребувано у Національного агентства з питань запобігання корупції, крім іншого, копію рішення керівника самостійного структурного підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції про початок здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 .

23.09.2026 до суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2026, де відповідач вказує, що моніторинг способу життя Біленка Андрія Аркадійовича розпочато доповідною запискою керівника Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитра Соколова від 13.06.2024 №282-01/5259-24.

При цьому іншого документа, яким було б оформлене рішення уповноваженої посадової особи про початок моніторингу способу життя позивача, відповідачем суду не надано.

Отже, зі змісту пояснень відповідача вбачається, що саме доповідна записка від 13.06.2024 №282-01/5259-24 стала документальною підставою для початку здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 .

Таким чином, прийняття відповідного управлінського рішення у формі доповідної записки від 13.06.2024 №282-01/5259-24 та його подальша реалізація не обмежилися виключно внутрішньоорганізаційними відносинами між посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції, а призвели до здійснення стосовно позивача заходів фінансового контролю, які безпосередньо стосувалися сфери його приватного життя.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що зазначена доповідна записка є виключно внутрішнім службовим документом, який не може бути предметом судового оскарження.

Суд зауважує, що внутрішній характер документа не є безумовною підставою для виключення можливості судового контролю за правомірністю владного волевиявлення, оформленого таким документом, якщо саме з ним суб`єкт владних повноважень пов`язує виникнення правових підстав для вчинення дій, які безпосередньо стосуються прав та законних інтересів особи.

У межах спірних правовідносин відповідач фактично визнає, що доповідна записка від 13.06.2024 №282-01/5259-24 була підставою для початку моніторингу способу життя позивача, водночас заперечуючи можливість перевірки її правомірності в судовому порядку, посилаючись на внутрішній характер такого документа.

На переконання суду, зазначений підхід не узгоджується з принципом ефективного судового захисту, оскільки фактично допускає можливість реалізації суб`єктом владних повноважень управлінських рішень, які стосуються прав та законних інтересів особи, без можливості перевірки правомірності їх прийняття лише з огляду на обрану форму документального оформлення.

За таких обставин суд вважає, що доповідна записка від 13.06.2024 №282-01/5259-24, з огляду на її фактичне використання відповідачем як підстави для початку моніторингу способу життя позивача, не може розглядатися відокремлено від владного волевиявлення, реалізованого на її підставі.

При цьому, суд враховує, що позивачем заявлено не лише вимогу про визнання протиправною зазначеної доповідної записки, а й самостійну вимогу про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя.

Остання вимога (про визнання протиправними дій) безпосередньо спрямована на перевірку правомірності реалізації відповідачем владних повноважень щодо позивача та відповідає передбаченому пунктом 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способу судового захисту.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження у цій частині є не абстрактна діяльність відповідача та не окремі підготовчі дії його посадових осіб, а конкретні дії щодо початку здійснення моніторингу способу життя позивача, які мали наслідком застосування до нього спеціального заходу фінансового контролю.

При цьому, встановлена судом відсутність належних правових підстав для початку моніторингу способу життя свідчить про наявність безпосереднього зв`язку між оскаржуваними діями відповідача та порушенням прав і законних інтересів позивача.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що вимога про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 є належним способом судового захисту, оскільки спрямована на встановлення судом протиправності конкретних дій суб`єкта владних повноважень, вчинених за відсутності визначених законодавством передумов.

Щодо вимоги про визнання протиправною доповідної записки від 13.06.2024 №282-01/5259-24 суд зазначає, що за встановлених обставин справи цей документ фактично виконував функцію документального оформлення рішення про початок моніторингу способу життя позивача, а відповідачем не надано суду доказів прийняття іншого рішення, яке могло б бути самостійним предметом судового оскарження.

За таких обставин відмова у судовому захисті виключно з мотивів неналежного найменування оскаржуваного документа призвела б до надмірного формалізму та не відповідала б завданню адміністративного судочинства, визначеному частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також враховує, що позивач не може бути поставлений у менш сприятливе становище внаслідок обраного відповідачем способу документального оформлення власних управлінських рішень. Якщо суб`єкт владних повноважень фактично реалізував певне рішення, однак не оформив його окремим актом, така обставина не може позбавляти особу можливості оскаржити відповідне владне волевиявлення та його наслідки.

Відтак, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправною доповідної записки від 13.06.2024 №282-01/5259-24 за своїм змістом спрямована на оскарження оформленого нею владного волевиявлення щодо початку моніторингу способу життя позивача, а тому підлягає судовій оцінці з урахуванням фактичного змісту та правових наслідків цього документа.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що обрані позивачем способи захисту у вигляді визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 та визнання протиправною доповідної записки від 13.06.2024 №282-01/5259-24 відповідають характеру спірних правовідносин і спрямовані на відновлення порушених прав позивача.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі про визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатами проведеного моніторингу способу життя до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.

Згідно з пунктом 14 Порядку №236/23, у разі встановлення доказів того, що суб`єкт декларування набув необґрунтовані активи або що такі активи набула інша особа за його дорученням чи в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, Національне агентство порушує перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Системний аналіз наведених положень законодавства України свідчить про те, що направлення Національним агентством з питань запобігання корупції матеріалів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є передбаченим законодавством заходом реагування на обставини, встановлені під час здійснення моніторингу способу життя суб`єкта декларування.

При цьому, реалізація зазначеного повноваження передбачає не лише наявність певних відомостей про можливе набуття особою необґрунтованих активів, а й отримання відповідних результатів у межах здійсненого відповідно до вимог законодавства заходу фінансового контролю.

Отже, правомірність направлення матеріалів за результатами моніторингу способу життя перебуває у безпосередньому зв`язку з правомірністю здійснення самого моніторингу, оскільки саме встановлені під час його проведення обставини становлять фактичну підставу для подальшого реагування Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як встановлено судом, листом від 30.07.2025 №151-06/92дск Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матеріали стосовно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Підставою для направлення зазначених матеріалів стали встановлені відповідачем під час моніторингу способу життя позивача обставини щодо можливого набуття останнім необґрунтованих активів.

Водночас, як встановлено судом під час розгляду цієї справи, моніторинг способу життя ОСОБА_1 було розпочато та проведено за відсутності належних правових підстав, оскільки позивачем не подавалися декларації за 2022 та 2023 роки, що унеможливлювало зіставлення фактичного рівня його життя із задекларованими ним майном і доходами за відповідні звітні періоди.

За таких обставин, суд вважає, що встановлена протиправність проведення моніторингу способу життя позивача має істотне значення для оцінки правомірності подальших дій відповідача, вчинених на підставі результатів такого моніторингу.

Суд наголошує, що передбачене пунктом 14 Порядку №236/23 повноваження щодо порушення перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою питання про звернення до суду з відповідним позовом не може розглядатися відокремлено від законодавчо визначених умов та порядку здійснення моніторингу способу життя.

При цьому суд враховує, що направлення матеріалів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому випадку не було самостійним повідомленням відповідача про обставини, виявлені поза межами моніторингу способу життя, а становило безпосередню реалізацію результатів саме цього заходу фінансового контролю.

Отже, оскаржувані дії відповідача є похідними від проведеного моніторингу способу життя позивача, правомірність якого не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.

Суд також звертає увагу на те, що положення пункту 14 Порядку №236/23 пов`язують можливість направлення відповідних матеріалів із встановленням доказів набуття необґрунтованих активів, а не виключно з наявністю припущень щодо недостатності офіційних доходів особи для придбання певного майна.

Водночас за відсутності декларацій позивача за відповідні звітні періоди відповідачем фактично здійснено оцінку його фінансової спроможності на підставі відомостей з окремих державних реєстрів, банківських установ та інших інформаційних джерел, які не обов`язково відображають повний обсяг майнового стану особи, наявних грошових активів та джерел їх походження.

За таких обставин, суд вважає, що результати проведеного моніторингу не могли розглядатися відповідачем як належним чином сформована за встановленою законодавством процедурою підстава для порушення перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою питання про визнання активів позивача необґрунтованими.

Крім того, суд враховує, що направлення матеріалів до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мало конкретну мету, а саме ініціювання вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Таким чином, відповідні дії відповідача не обмежувалися виключно внутрішньоорганізаційним обміном інформацією між державними органами, а були спрямовані на ініціювання передбаченої законодавством процедури, наслідком є пред`явлення до позивача майнових вимог.

Зазначене свідчить про наявність безпосереднього зв`язку між оскаржуваними діями відповідача та правами й законними інтересами позивача, що, у свою чергу, обумовлює можливість перевірки правомірності таких дій у порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд наголошує, що предметом судового контролю в межах цієї адміністративної справи є виключно правомірність дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення матеріалів, отриманих за результатами проведеного моніторингу способу життя, а не наявність чи відсутність у позивача необґрунтованих активів.

Вирішення питання щодо обґрунтованості набуття відповідних активів, наявності підстав для їх стягнення в дохід держави та достатності доказів для задоволення відповідного позову належить до компетенції суду, який розглядає такі вимоги в порядку цивільного судочинства.

Водночас, зазначене не виключає можливості адміністративного суду перевірити дотримання Національним агентством з питань запобігання корупції вимог законодавства під час реалізації власних владних повноважень, зокрема щодо направлення матеріалів, сформованих за результатами моніторингу способу життя.

Суд вважає, що самостійний характер повноважень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо вирішення питання про звернення до суду з відповідним позовом не усуває необхідності дотримання Національним агентством з питань запобігання корупції встановлених законодавством вимог під час здійснення власних повноважень.

При цьому, наявність у Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повноважень самостійно оцінювати отримані матеріали не може слугувати підставою для визнання правомірними попередніх дій іншого суб`єкта владних повноважень, якщо такі дії вчинені з порушенням законодавства України.

Отже, незалежно від подальших рішень Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення матеріалів за результатами моніторингу способу життя підлягають самостійній оцінці на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи встановлені судом обставини проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 за відсутності належних правових підстав, суд доходить висновку, що направлення відповідачем матеріалів такого моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури листом від 30.07.2025 №151-06/92дск не відповідало визначеному законодавством України порядку реалізації відповідних владних повноважень.

Водночас, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення матеріалів за результатами проведеного моніторингу способу життя є належним та ефективним, оскільки спрямований на усунення правової невизначеності щодо правомірності вчинених відповідачем дій та забезпечує судовий захист прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

За наведених обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 , визнання протиправною доповідної записки від 13.06.2024 №282-01/5259-24, складеної керівником Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції Дмитром Соколовим та щодо визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції з направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатами проведеного моніторингу способу життя до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

При цьому, з метою забезпечення повного та ефективного захисту порушених прав позивача, усунення правових наслідків протиправного рішення про початок моніторингу способу життя суд вважає за необхідне не лише визнати протиправною доповідну записку від 13.06.2024 №282-01/5259-24, якою фактично оформлено рішення про початок моніторингу способу життя позивача, а й скасувати її, застосувавши передбачений частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України спосіб захисту порушеного права.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними результатів моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформованих у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, листом від 30.07.2025 №151-06/92дск Національне агентство з питань запобігання корупції направило до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матеріали стосовно ОСОБА_1 для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Водночас, суд звертає увагу, що зазначений лист за своїм змістом та правовою природою є супровідним документом, яким оформлено направлення відповідних матеріалів до іншого державного органу, а не самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень, яким встановлено результати моніторингу способу життя позивача.

При цьому, положення Порядку №236/23 не передбачають обов`язкового прийняття Національним агентством з питань запобігання корупції окремого рішення про направлення матеріалів за результатами моніторингу способу життя до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також не визначають супровідний лист формою документального оформлення результатів такого моніторингу.

Отже, сам факт направлення відповідачем листа від 30.07.2025 №151-06/92дск не свідчить про прийняття ним окремого владного рішення, яке породжує самостійні юридичні наслідки для позивача та може бути предметом судового оскарження як індивідуальний акт.

У цьому випадку лист від 30.07.2025 №151-06/92дск виконував виключно функцію передачі матеріалів, отриманих під час моніторингу способу життя позивача, до компетентного державного органу та не містив самостійного владного припису, обов`язкового для виконання позивачем. Крім того, зазначений лист не встановлював для позивача нових обов`язків, не змінював обсягу його прав та не вирішував питання щодо визнання належних йому активів необґрунтованими або їх стягнення в дохід держави.

За таких обставин суд вважає, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправними результатів моніторингу способу життя, сформованих у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск, ґрунтується на помилковому ототожненні супровідного листа, яким здійснено передачу матеріалів до іншого державного органу, із самостійним рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведеного моніторингу.

При цьому суд враховує, що в межах цієї справи позивачем окремо заявлено позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення матеріалів проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Саме в межах розгляду зазначеної позовної вимоги судом надано правову оцінку правомірності здійснення відповідачем відповідних владних повноважень та встановлено порушення вимог законодавства під час їх реалізації.

Таким чином, встановлена судом протиправність проведення моніторингу способу життя позивача та направлення матеріалів за його результатами до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не зумовлює необхідності окремого визнання протиправними результатів моніторингу, які позивач пов`язує зі змістом супровідного листа від 30.07.2025 №151-06/92дск.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання протиправними результатів моніторингу способу життя ОСОБА_1 , проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції, сформованих у листі від 30.07.2025 №151-06/92дск, не відповідає належному способу судового захисту, оскільки спрямована на оскарження результатів моніторингу, які не оформлені зазначеним листом як самостійне владне рішення.

Відтак, правові підстави для задоволення цієї позовної вимоги відсутні, у зв`язку із чим у її задоволенні належить відмовити.

Суд зазначає, що з огляду на встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем визначеного законодавством порядку здійснення моніторингу способу життя позивача, які є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність оскаржуваних дій і рішення, суд не вбачає необхідності надавати окрему правову оцінку доводам сторін щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_1 статусу суб`єкта декларування у розумінні Закону України «Про запобігання корупції» протягом 2022-2023 років, а також щодо поширення на нього обов`язку подання декларацій за відповідні звітні періоди.

Вирішення зазначених питань за встановлених обставин справи не впливає на висновки суду щодо недотримання відповідачем установлених законодавством процедурних вимог та не має визначального значення для вирішення цього спору по суті.

Суд наголошує, що встановлені порушення порядку реалізації відповідачем владних повноважень є достатніми для задоволення позовних вимог у відповідній частині незалежно від результатів правової оцінки інших доводів учасників справи, а тому їх подальше дослідження не є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці (зокрема, у справах «Ruiz Torija проти Іспанії», «Serif проти Греції» тощо) визначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, ураховуючи доводи, які наведені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. .

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бул. Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними дій, визнання протиправною доповідну записку, визнання протиправними результати моніторингу, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо початку проведення моніторингу способу життя ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправною та скасувати доповідну записку від 13.06.2024 №282-01/5259-24, складену керівником Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 .

4. Визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції щодо направлення стосовно ОСОБА_1 матеріалів за результатом проведеного моніторингу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.10.2026 Ухвала № 140799108 Київський окружний адміністративний суд
01.10.2026 Ухвала № 140254868 Київський окружний адміністративний суд
16.09.2026 Ухвала № 139792563 Київський окружний адміністративний суд
02.04.2026 Ухвала № 135450939 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 40381452. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг