ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7872/26 Справа № 183/9340/25 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №183/9340/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Мостової Оксани Євгенівни на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Сороки О.В., -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмета позову.
В обґрунтування позовних вимог посилається те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається, в тому числі, з недоотриманої за життя спадкодавця пенсії.
24 квітня 2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 153251,06 грн. Розмір пенсії у свідоцтві про право на спадщину було зазначено на підставі довідки №1200-0403-08/31825, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 12 грудня 2024 року.
Вказує, що 25 квітня 2025 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганський області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, до якої додала усі необхідні документи. Зазначає, що 17 липня 2025 року на її банківський рахунок було сплачено частину недоотриманої пенсії у розмірі 57144,44 грн., залишок у розмірі 96106,62 грн. не було виплачено.
Вважає, що наявні перешкоди у реалізації нею прав на спадкування недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю, дії відповідача є протиправними, оскільки сума пенсії спадкодавця, яка підлягає виплаті увійшла до складу спадщини, а підстава такої невиплати, на яку посилається відповідач, не узгоджується із вимогами чинного законодавства.
У зв`язку із чим просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію в порядку спадкування за законом, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і не отримала за її життя, з урахуванням вже виплаченої частково суми недоотриманої пенсії, відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 24 квітня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за №3131, в сумі 96106,62 грн.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 кошти недоотриманої пенсії, що належали її померлій матері - ОСОБА_2 , та які увійшли до складу спадщини, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 квітня 2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, у розмірі 96106,62 грн. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Мостова О.Є. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що дане рішення суду було ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.
Зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як отримувач пенсії по інвалідності. Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи, суми пенсії у період з березня 2022 року по квітень 2023 року нараховувались для виплати ОСОБА_2 з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року №162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомогу на період введення воєнного стану», але не були отримані пенсіонером. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 травня 2023 року відповідно до частини першої статті 49 Закону №1058-IV у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
На запит приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Красногора О.В. щодо надання інформації про розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 для оформлення спадщини (вих.№384/02-14 від 19 листопада 2024 року) листом від 12 грудня 2024 року за вих.№1200-0403-8/31825 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано відповідь про розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , який складає 153251,06 грн.
ОСОБА_1 звернулась на вебпорталі Пенсійного фонду України із зверненням ВЕБ-28000-Ф-С-25-103777 від 03 червня 2025 року з проханням надати відповідь з приводу строків здійснення виплат згідно документа підтверджуючого права на спадщину, а саме на отримання недоотриманої пенсії на померлу ОСОБА_2 . Листом від 25 червня 2025 за вих.№4994-5145/Т-04/8-1200/25 позивачу було надано відповідь на звернення.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 знов звернулась на вебпорталі Пенсійного фонду України із зверненням ВЕБ-12001-Ф-С-25-156873 від 07 серпня 2025 року щодо виплати повної суми з урахуванням раніше вже виплаченої суми недоотриманої пенсії на померлу ОСОБА_2 . Листом від 12 серпня 2025 за вих.№7328-8090/Т-04/8-1200/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано обґрунтовану відповідь позивачу.
За життя померла, ОСОБА_2 з 01 травня 2023 року не виявила бажання поновити виплату пенсії, з заявою про поновлення виплати пенсії, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону 1058, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 не зверталась, повідомлення про неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не надавала, тому пенсійні виплати з 01 травня 2023 року не нараховувалися та виплата пенсії не здійснювалася.
У період з березня 2022 року по квітень 2023 року ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства здійснювалось нарахування пенсії, яку пенсіонер не отримала.
Враховуючи положення статті 52 Закону №1058 недоотриману пенсію померлої ОСОБА_2 за період з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2023 року в розмірі 57144,44 грн перераховано ОСОБА_1 у липні 2025 року на рахунок АТ "Ощадбанк" згідно заяви №5277 від 25 квітня 2025 року. Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 12.12.2024 №1200-0403-8/31825 щодо недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , був наданий Чернігівському міському нотаріальному округу до набрання чинності (20 березня 2025 року) постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299.
Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області при винесенні рішення про виплату на користь позивача недоотриманої суму пенсії керувалось вимогами СК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Його не наділено правом трактувати законодавчі норми на користь окремих осіб, або не виконувати його встановлення.
Крім того звертає увагу суду, що позивач в позовній заяві просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суми страхових виплат за період з березня 2022 року по 23 жовтня 2024, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум. Отже, по-перше, згідно позовних вимог, відповідачем у справі має бути Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. По-друге, позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суми страхових виплат, проте спадкодавець ОСОБА_2 не була отримувачем страхових виплат.
У зв`язку з чим просить рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 скористалась своїм правом і подала відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апелянта у повному обсязі, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Зазначає, що 17 липня 2025 року на її банківський рахунок АТ «Ощадбанк» було перераховано частину недоотриманої пенсії у розмірі 57144,44 грн. з надписом «Разові виплати від ПФУ згідно ПКМУ 1596 ОСОБА_1 , [номер приховано], 10 без ПДВ.»
Відповідач, неправомірно зменшив суму, вказану у свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Залишок боргу станом на день подання позовної заяви складає 96106,62 грн.
12 серпня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області на її звернення через вебпортал Пенсійного фонду України листом за вих. №7328-8090/Т-04/8-1200/25, повідомили, що здійснення виплат недоотриманої пенсії померлої пенсіонерки ОСОБА_2 , ГУ ПФУ в Луганській області було здійснено відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року №299, яка набрала законної сили 20 березня 2025 року. Тому відповідачем була виплачена сума недоотриманої пенсії за період з березня 2022 по 01 травня 2023 року, оскільки за життя померла ОСОБА_2 з 01 травня 2023 року не виявила бажання поновити виплату пенсії, з заявою про поновлення виплати пенсії, згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 № 22-1 не зверталась, повідомлення про неодержання пенсій від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не надавала, тому пенсійні виплати з 01 травня 2023 року не нараховувалася та виплата пенсії не здійснювалася.
Зазначає, що вини ОСОБА_2 у неотриманні пенсії не може бути, оскільки з початком війни в 2022 році через її стан здоров`я та не транспортабельність, вона була позбавлена можливостей самостійно звертатись до органів пенсійного фонду, які були виведені з тимчасово окупованих територій. Через свій хворобливий стан на тяжку хворобу, її матір ОСОБА_2 була змушена залишатися на окупованій території. З 2003 року ОСОБА_2 відповідно до посвідчення інваліда серія НОМЕР_1 є особою з інвалідністю першої групи. Взагалі рухалася за допомогою милиць, а останні роки з вересня 2023 по жовтень 2024 року, зовсім мала лежачій стан і рухатися по стану здоров`я не могла. Тому самостійно звернутися до органів Пенсійного фонду для поновлення виплат пенсій у нею фізичної можливості не було. Здійснити фізичну ідентифікація у ОСОБА_2 не було ні технічної ні фізичної змоги, у зв`язку з відсутністю інтернету та технічно налаштованого мобільного телефону для відео зв`язку.
Звертає увагу суду, що дія Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 299, яка набрала законної сили 20 березня 2025 року, не повинна розповсюджуватися на спірні правовідносини, так як ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважає, що відповідачем було протиправно зменшено суму належної недоотриманої пенсії спадкодавця, невиплата пенсії перешкоджає реалізації її прав на отримання всього належного спадкового майна.
Зазначає, що відповідачем порушені її права на спадкування за законом, а саме, права власності на спадкове майно у вигляді частини призначеної, нарахованої, але не виплаченої пенсії спадкодавцю за період з 01 травня 2023 року по 23 жовтня 2024 року (дату смерті).
У зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року залишити без змін.
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Позивач ОСОБА_1 в підсистемі електронний суд подала до апеляційного суду заяву про розгляд справи без її участі, просить рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року залишити без змін.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, що позивач є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 квітня 2025 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3131, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Красногор О.В., спадщина ОСОБА_2 , на яку видане це свідоцтво, складається: з суми недоотриманої пенсії в розмірі 153251,06 грн., що знаходяться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Належність зазначеної вище грошової уми спадкодавцю підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 1200-0403-8/31825 від 12 грудня 2024 року.
Позивачем доведено, не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 отримала разову виплату у розмірі 57144,44 грн.
Інша сума, визначена свідоцтві про право на спадщину, позивачу не виплачена.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми недоотриманої пенсії в розмірі 96106,62 грн., що належала померлій ОСОБА_2 та не була одержана останньою за життя, яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 квітня 2025 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом (1219 ЦК України).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат.
Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця.
Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення.
Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК).
Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати).
Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативноправових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються , зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера встановлений статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058.
Так, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналогічні положення містяться у пункті 2.26 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть та документи, які підтверджують родинні стосунки та документи які свідчать про проживання з пенсіонером на день його смерті. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження за життя дій Фонду спадкодавцем не зумовлює припинення нарахування вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на їх отримання.
Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й вірно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача недоотриманої пенсії, нарахованої за життя спадкодавцю ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою ст.129 Конституції України.
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи відповідача, що за життя пенсіонерка ОСОБА_2 , після припинення виплат до органів Пенсійного Фонду особисто не зверталась за поновленням виплат, тим самим не реалізувала своє право на подальше їх отримання, тому можна вважати, що пенсійні виплати не отримані з вини пенсіонера, в силу приписів ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у задоволенні позову слід відмовити, відхиляються колегією суддів, оскільки дана правова норма розповсюджується на правовідносини Фонду саме з отримувачами пенсій, які є власниками своїх особистих пенсій і за їх життя, та не може бути застосована до спадкових правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що згідно позовних вимог, відповідачем у справі має бути Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до не згоди позивача із судовим рішенням та правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди із рішенням суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року немає.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - Мостової Оксани Євгенівни - залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року у справі №183/9340/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст постанови складено 11.11.2026 року
Головуючий суддя О.В.Агєєв