Судові рішення

Ухвала № 141477243 у справі № 380/19527/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 380/19527/26 (категорія «Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кошкош Олена Олександрівна.

Справа№ 380/19527/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяКошкош Олена Олександрівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141477243

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19527/26

провадження № П/380/19706/26

У Х В А Л А

13 листопада 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту зловживання процесуальними правами з боку адвоката Майданника Дмитра Григоровича в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Адвокат Майданник Дмитро Григорович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив:

- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був призваний на військову службу під час воєнного стану, брав безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій. Вважає, що відповідачем протиправно не здійснено виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

18.09.2026 судом постановлена ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

30.09.2026 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що одноразова грошова винагорода у розмірі 1 млн. грн. згідно п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 виплачується військовослужбовцям, які у віці до 25 років були призвані (прийняті) на військову службу під час дії правового режиму воєнного стану, станом на 13.02.2025 проходили військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. У відзиві зауважує, що не заперечує факт наявного права на виплату одноразової грошової винагороди, разом з цим повідомляє, що до частини станом на 18.08.2026 не надходило відомостей про факт безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року). З метою отримання таких відомостей були сформовані запити до Військових частин НОМЕР_5 (правонаступнику Військової частини НОМЕР_6 ), НОМЕР_7 (правонаступнику Військової частини НОМЕР_8 ), НОМЕР_9 (правонаступнику Військової частини НОМЕР_10 ). Відповідь від Військової частини НОМЕР_5 щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях не надходила, а інші частини повідомили про відсутність відомостей щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях.

Зазначає, що обізнаність представника позивача щодо неотримання відповідачем належних документів від Військової частини НОМЕР_5 є зловживанням процесуальними правами в частині ініціювання судового спору. Просив вирішити питання про застосування відповідних положень статті 45 КАС України.

01.10.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що підстави для застосування ст.45 КАС України відсутні, адже невиконання відповідачем обов`язку формування комплекту документів для здійснення виплати, яка передбачена чинним законодавством, не може розцінюватися як перешкода в ініціюванні судового спору, адже такий обов`язок покладено саме на відповідача. Крім того, зауважив, що в листі від 18.08.2026 №4820/8/33/ НОМЕР_11 викладена саме відмова у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, а не повідомлення про відкладення розгляду цього питання.

Вирішуючи клопотання по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зазначає, що перелік обставин, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, є вичерпним.

Суд враховує, що підставою для звернення до суду слугував лист відповідача від 18.08.2026 №4820/8/33/ НОМЕР_11 в якому Військовою частиною НОМЕР_1 у підсумку зазначено: «із наданих відповідей від військових частин, в котрих проходив військову службу ОСОБА_1 , не підтверджено, що останній приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, а відповідно і відсутні підстави для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 №153».

Такий висновок у листі розцінений позивачем, як відмова у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до суду. Згідно частини 1 цієї статті кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під час ухвалення рішення, відповідно до вимог ч.1 ст. 244 КАС України суд, зокрема, вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Оцінюючи доводи, викладені у клопотанні, суд зазначає, що при зверненні до суду реалізовано право позивача на судовий захист гарантоване ст.55 Конституцією України, при цьому наведена відповідачем обставина не підпадає під ознаки, визначені ч. 2 ст. 45 КАС України, тому подане клопотання є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Вимогами статті 77 КАС України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки, факт зловживання процесуальними правами відповідачем не доведено, а судом не встановлено, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись статтями 44, 45, 244, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту зловживання процесуальними правами з боку адвоката Майданника Дмитра Григоровича відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Олена КОШКОШ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Рішення № 141477245 Львівський окружний адміністративний суд
13.11.2026 Ухвала № 141477244 Львівський окружний адміністративний суд
01.10.2026 Ухвала № 140255106 Львівський окружний адміністративний суд
18.09.2026 Ухвала № 139881049 Львівський окружний адміністративний суд