МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
в частині позовних вимог
12 листопада 2026 р. № 400/6299/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянув питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача з 08.03.2020 року та проведенні індексації із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 7763,17 грн;
- зобов`язати відповідача здійснити індексацію пенсії позивача з 01.03.201 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Суд зазначає, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 26.05.2026 року (штамп на конверті АТ «Укрпошта») позивач заявив, зокрема вимоги про зобов`язання відповідача здійснити індексацію його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2021 року з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.20 р. у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація в 2021-2025 роки позивачу фактично не нараховувалася, а тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 26.05.2026 року (штамп на конверті АТ «Укрпошта») його права можуть бути захищені судом з 26.11.2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.03.2021 року, як просив позивач, а тому позовні вимоги за період з 01.03.2021 року по 25.11.2025 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.01.25 р. у справі № 400/4663/24.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись ст. ст. 240, 243, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,ідентифікаційний код 13844159) в частині про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо індексації пенсії за період з 01.03.2021 року по 25.11.2025 року (включно) - залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. С. Брагар