"13" листопада 2026 р. Справа № 363/7332/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шульженко Наталія Миколаївна, про забезпечення доказів до пред`явлення позову,
встановив:
10 листопада 2026 року представник заявника звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до пред`явлення позову, у якій просить забезпечити докази шляхом витребування у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шульженко Н.М. належним чином засвідчених копій усіх довіреностей, виданих громадянином ОСОБА_3 , якими він уповноважував будь-яких третіх осіб на вчинення від його імені правочинів щодо відчуження належного йому нерухомого майна, а також належним чином засвідчених повних копій нотаріальних справ щодо посвідчення таких довіреностей.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належало по 1/3 частці квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. було посвідчено договір дарування та договір купівлі-продажу щодо 1/300 та 99/300 часток зазначеної квартири відповідно. Зазначає, що йому відомо про те, що вказані договори не підписувалися ОСОБА_3 , оскільки останній вважається безвісти зниклим. Водночас договори підписані невстановленою особою, яка діяла нібито на підставі довіреності, виданої ОСОБА_3 . Копії таких довіреностей необхідні заявнику для подальшого призначення та проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності ОСОБА_3 підписів, проставлених у довіреності, на підставі якої іншу особу було уповноважено на вчинення правочинів щодо відчуження належного йому нерухомого майна.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24.03.1994 року, батьками ОСОБА_3 зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 17.06.1993 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у рівних частках належала на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 11.12.2015 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , є її син - ОСОБА_1 .
Зазначене також підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42427569 від 11.12.2015 року та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49677510 від 11.12.2015 року.
Згідно з договором дарування 1/3 частки квартири від 10.01.2018 року, ОСОБА_1 подарував у власність ОСОБА_2 належну йому на праві особистої приватної власності 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 110211554 від 10.01.2018 року, ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 497785246 від 12.10.2026 року, право спільної часткової власності на 1/300 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 09.09.2026 року, а право власності на 99/300 часток зазначеної квартири - на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2026 року.
Відповідно до заяви від 15.10.2026 року, адресованої Голосіївському УП ГУНП України в м. Києві, ОСОБА_1 повідомив про зникнення свого сина - ОСОБА_3 .
Відповідно до частини четвертої статті 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та/або огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані й інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Таким чином, оцінюючи доводи заяви та досліджені матеріали справи в їх сукупності, суд враховує, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про захист прав та законних інтересів, пов`язаних із переходом права власності на частки квартири до іншої особи на підставі правочинів, законність яких викликає сумнів.
Зокрема, заявник зазначає, що ОСОБА_3 вважається безвісти зниклим, однак від його імені було видано довіреність, на підставі якої невстановлена особа вчинила правочини щодо відчуження належного йому нерухомого майна.
За таких обставин встановлення факту видачі відповідних довіреностей, їх змісту, а також належності ОСОБА_3 підписів, проставлених у них, має істотне значення для підтвердження обставин, на які заявник має намір посилатися в обґрунтування майбутніх позовних вимог.
При цьому отримання копій довіреностей та матеріалів відповідних нотаріальних справ є необхідним для подальшого призначення та проведення почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності підписів ОСОБА_3 .
Суд також враховує, що зазначені документи містять відомості, які становлять нотаріальну таємницю, у зв`язку з чим заявник позбавлений можливості самостійно отримати їх у позасудовому порядку.
Водночас витребування зазначених документів на цьому етапі дасть змогу забезпечити можливість їх використання як доказів під час розгляду майбутнього спору та уникнути труднощів з їх отриманням у подальшому.
З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, мету отримання доказів, їх значення для майбутнього судового розгляду, а також неможливість самостійного отримання заявником відповідних документів, суд доходить висновку про наявність підстав для забезпечення доказів шляхом їх витребування.
За таких обставин заява про забезпечення доказів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.116-118, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шульженко Наталія Миколаївна, про забезпечення доказів до пред`явлення позову задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Шульженко Н.М. (адреса: 07302, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 14, прим. 39, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) належним чином засвідчені копії всіх довіреностей, виданих громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , якими він уповноважував будь-яких третіх осіб на вчинення від його імені правочинів щодо відчуження належного йому нерухомого майна, а також належним чином засвідчені повні копії нотаріальних справ щодо посвідчення таких довіреностей (всі документи, зібрані та отримані нотаріусом, а також подані сторонами для вчинення правочину).
Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини п`ятої статті 116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів.
У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя С.В. Олійник