Судові рішення

Постанова № 141477656 у справі № 136/16/24 від 11.11.2026

Постанова від 11.11.2026 у цивільній справі № 136/16/24 (категорія «Справи у спорах, що виникають із житлових відносин»). Суд: Вінницький апеляційний суд, суддя Рибчинський В. П.

Справа№ 136/16/24
СудВінницький апеляційний суд
СуддяРибчинський В. П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із житлових відносин
Дата ухвалення11.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141477656

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 136/16/24

Провадження № 22-ц/801/1320/2026

Категорія: 63

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець О. Д.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року Справа № 136/16/24 м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Оніщука В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова Олексія Володимировича на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на утримання будинку, мотивуючи тим, що з 27 листопада 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано в 2015 році. В період шлюбу було придбано будинок по АДРЕСА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року було поділено майно подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .

На сторін, як співвласників будинку, пропорційно до своїх часток лягає обов`язок нести витрати з утримання будинку, в т.ч. сплати житлово-комунальних послуг. Натомість в дійсності лише вона сплачувала повністю усі необхідні платежі (електроенергія, газ, тощо). Так, за серпень-грудень 2020 року сплачено 14494,17 грн, за січень-грудень 2021 року - 47010,98 грн, за січень-грудень 2022 року - 45296,75 грн, за січень-серпень 2023 року - 29485,37 грн, а всього - 136 287,27 грн.

Відповідач не виконував свій обов`язок, жодних платежів не здійснював, у зв`язку з чим була вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача 1/2 частки витрат, які вона понесла у зв`язку з утриманням будинку, в т.ч. сплати житлово-комунальних послуг за період з серпня 2020 року по серпень 2023 року включно, що становить 68 143,64 грн (1/2 від 136287,27 грн.). Також просить суд стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,60, а також 20000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) витрати на утримання будинку, в тому числі зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 68 143,64 (шістдесят вісім тисяч сто сорок три) гривні 64 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду представник ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков О.В. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржуване скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що з 27 листопада 2001 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано в 2015 році.

У період шлюбу було придбано будинок по АДРЕСА_1 .

Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року (справа №136/1867/15-ц) було вирішено поділити майно подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 (а.с. 8).

На підтвердження договірних відносин щодо надання комунальних послуг та наявності відповідних приладів обліку позивачкою долучено договір №250410480 про користування електричною енергією від 13.01.2016 року, що підписаний споживачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; фото електролічильника; фото газового лічильника; акт встановлення побутового газового лічильника від 23.12.2019 року; акт зняття побутового газового лічильника від 05.12.2019 року.

За період з серпня 2020 року по серпень 2023 року ОСОБА_2 сплачено за комунальні послуги 136 287,27 грн, що підтверджено відповідними квитанціями: №0.0.1836660223.1 від 16.09.2020 р. (342,08 грн); №0.0.1836669719.1 від 16.09.2020 р. (500,00 грн); №0.0.1836665717.1 від 16.09.2020 р. (303,36 грн); №0.0.1871353731.1 від 16.10.2020 р. (342,07 грн); №0.0.1871368326.1 від 16.10.2020 р. (330,24 грн); №0.0.1909933183.1 від 18.11.2020 р. (342,07 грн); №0.0.1909926383.1 від 18.11.2020 р. (345,36 грн); №0.0.1945603759.1 від 17.12.2020 р. (3795,00 грн); №0.0.1945582259.1 від 17.12.2020 р. (342,07 грн); №0.0.1945591290.1 від 17.12.2020 р. (933,36 грн); №0.0.1980837964.1 від 18.01.2021 р. (548,73 грн); №0.0.1980844345.1 від 18.01.2021 р. (523,44 грн); №0.0.1980850047.1 від 18.01.2021 р. (5846,39 грн); №0.0.2017121196.1 від 16.02.2021 р. (5995,00 грн); №0.0.2017105031.1 від 16.02.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2017109321.1 від 16.02.2021 р. (509,04 грн); №0.0.2061270644.1 від 21.03.2021 р. (460,32 грн); №0.0.2061273609.1 від 21.03.2021 р. (10000,00 грн); №0.0.2061268599.1 від 21.03.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2094935293.1 від 19.04.2021 р. (2936,00 грн); №0.0.2094916776.1 від 19.04.2021 р. (608,16 грн); №0.0.2094922581.1 від 19.04.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2129337581.1 від 18.05.2021 р. (2298,71 грн); №0.0.2131258078.1 від 19.05.2021 р. (589,68 грн); №0.0.2129334849.1 від 18.05.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2175782015.1 від 25.06.2021 р. (1481,76 грн); №0.0.2175784064.1 від 25.06.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2175786300.1 від 25.06.2021 р. (518,60 грн); №0.0.2200594228.1 від 18.07.2021 р. (448,56 грн); №0.0.2200591741.1 від 18.07.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2200593008.1 від 18.07.2021 р. (499,72 грн); №0.0.2236816091.1 від 19.08.2021 р. (421,68 грн); №0.0.2236818632.1 від 19.08.2021 р. (548,73 грн); №0.0.2236821788.1 від 19.08.2021 р. (695,38 грн); №0.0.2271455102.1 від 18.09.2021 р. (596,87 грн); №0.0.2271456726.1 від 18.09.2021 р. (462,00 грн); №0.0.2271454042.1 від 18.09.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2304661166.1 від 17.10.2021 р. (581,28 грн); №0.0.2304659415.1 від 17.10.2021 р. (1578,62 грн); №0.0.2304658105.1 від 17.10.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2345768731.1 від 18.11.2021 р. (599,76 грн); №0.0.2345763710.1 від 18.11.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2383360610.1 від 17.12.2021 р. (1612,80 грн); №0.0.2383351026.1 від 17.12.2021 р. (548,72 грн); №0.0.2383353620.1 від 17.12.2021 р. (2940,86 грн); №0.0.2417217284.1 від 15.01.2022 р. (601,44 грн); №0.0.2417215000.1 від 15.01.2022 р. (3741,52 грн); №0.0.2417213736.1 від 15.01.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2460257759.1 від 16.02.2022 р. (944,16 грн); №0.0.2460240749.1 від 16.02.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2460244234.1 від 16.02.2022 р. (7028,23 грн); №0.0.2491701674.1 від 18.03.2022 р. (4921,46 грн); №0.0.2491700394.1 від 18.03.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2491708387.1 від 18.03.2022 р. (677,04 грн); №0.0.2513650093.1 від 13.04.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2513670361.1 від 13.04.2022 р. (752,64 грн); №0.0.2513661625.1 від 13.04.2022 р. (4518, грн); №0.0.2545109235.1 від 15.05.2022 р. (1517,38 грн); №0.0.2545108164.1 від 15.05.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2545110900.1 від 15.05.2022 р. (1038,24 грн); №0.0.2582964067.1 від 20.06.2022 р. (740,88 грн); №0.0.2582956834.1 від 20.06.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2609872438.1 від 16.07.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2609875062.1 від 16.07.2022 р. (435,12 грн); №0.0.2646924128.1 від 19.08.2022 р. (797,28 грн); №0.0.2645847356.1 від 18.08.2022 р. (94,08 грн); №0.0.2679882744.1 від 19.09.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2679885630.2 від 19.09.2022 р. (574,56 грн); №0.0.2706834412.1 від 15.10.2022 р. (966,00 грн); №0.0.2706831949.1 від 15.10.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2717432976.1 від 22.10.2022 р. (621,96 грн); №0.0.2747709492.1 від 19.11.2022 р. (824,88 грн); №0.0.2747712333.1 від 19.11.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2755927158.1 від 26.11.2022 р. (504,86 грн); №0.0.2792092808.1 від 24.12.2022 р. (2492,89 грн); №0.0.2792091184.1 від 24.12.2022 р. (797,29 грн); №0.0.2792098875.1 від 24.12.2022 р. (808,08 грн); №0.0.2827837836.2 від 20.01.2023 р. (5802,57 грн); №0.0.2827836411.2 від 20.01.2023 р. (603,09 грн); №0.0.2827854814.2 від 20.01.2023 р. (165,00 грн); №0.0.2827849640.2 від 20.01.2023 р. (495,00 грн); №0.0.2867018878.1 від 18.02.2023 р. (710,88 грн); №0.0.2867014563.1 від 18.02.2023 р. (6532,53 грн); №0.0.2867013163.2 від 18.02.2023 р. (603,09 грн); №0.0.2910233027.1 від 19.03.2023 р. (603,09 грн); №0.0.2910234586.1 від 19.03.2023 р. (4880,75 грн); №0.0.2910230731.1 від 19.03.2023 р. (1008,00 грн); №0.0.2950854970.1 від 15.04.2023 р. (603,09 грн); №0.0.2950853855.1 від 15.042023 р. (866,88 грн); №0.0.2950857012.1 від 15.04.2023 р. (3744,04 грн); №0.0.3007196997.2 від 19.05.2023 р. (603,09 грн); №0.0.3007197000.2 від 19.05.2023 р. (2449,13 грн); №0.0.3007194704.2 від 19.05.2023 р. (885,36 грн); №0.0.3054009173.2 від 18.06.2023 р. (603,09 грн); №0.0.3054011739.2 від 18.06.2023 р. (35,97 грн); №0.0.3056485855.2 від 19.06.2023 р. (557,76 грн); №0.0.3105697287.1 від 19.07.2023 р. (11,77 грн); №0.0.3105694804.1 від 19.07.2023 р. (603,09 грн); №0.0.3105699935.1 від 19.07.2023 р. (715,44 грн); №0.0.3150781203.2 від 16.08.2023 р. (603,09 грн); №0.0.3150781204.2 від 16.08.2023 р. (936,96 грн); №0.0.3150781202.2 від 16.08.2023 р. (24,19 грн); №0.0.3185272429.1 від 08.09.2023 р. (364,03 грн); №0.0.3185270396.1 від 08.09.2023 р. (603,09 грн); №0.0.3185274627.1 від 08.09.2023 р. (936,96 грн).

Відповідно до довідки Турбівської селищної ради №1688/15-16 від 08.09.2023 (а.с. 9) в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , 1977 р.н. (відповідач), з 30.12.2008 по даний час; ОСОБА_2 , 1981 р.н. (позивачка) з 19.07.2012 по даний час; ОСОБА_3 , 2004 р.н. (дочка сторін) з 19.07.2012 по даний час.

Згідно з довідкою Турбівської селищної ради №126/15-16 від 16.01.2024 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , втім там не проживає з 2016 року по даний час (а.с.75).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець 31.01.2018 (а.с.76-77).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і відповідно до закону зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України при здійсненні права власності визначається, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 1 ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року було вирішено поділити майно подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку, загальною площею 391,0 кв.м., житловою площею 143,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .

Відтак, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 володіють майном на праві спільної часткової власності, а тому позивач та відповідач в силу вимог статей 322, 360 ЦК України зобов`язанні утримувати майно, що їм належить, та брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06 травня 2019 року у справі № 712/10644/16.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 ст. 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц та у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання свого майна: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому згідно з ч. ч. ст. 317 ЦК України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Отже, відповідач, відповідно до вимог ст. 360 ЦК України, як співвласник, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, тому має компенсувати позивачу сплачену ним 1/2 частину вартості вказаних комунальних послуг ( газопостачання) та послуг з охорони будинку.

Доводи апелянта про те, що в даному будинку, окрім позивачки проживає їх спільна донька, яка досягла повноліття, користується житлово-комунальними послугами, а тому також має нести солідарні зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 360 ЦК України саме співвласники (якими є позивач та відповідач) відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинку, зокрема і щодо сплати житлово-комунальних послуг.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що позивачка використовує електроенергію та газопостачання для зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки такі докази суду не надані.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що позивач та відповідач в силу вимог статей 322, 360 ЦК України зобов`язанні утримувати майно та брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Твердження апелянта щодо завищеного розміру судових витрат на правничу допомогу не відповідають дійсності, оскільки як на підтвердження та обґрунтування розміру таких витрат позивачем було надано суду копії документів: договору про надання правничої допомоги від 07.09.2023 (т. 1 а.с. 140-141); довідку від 11.07.2024 про обсяг та вартість наданої правової допомоги (т. 1 а.с.142), відповідно до якої ОСОБА_2 надано наступну правову допомогу: збирання доказів 5 год, підготовка та складання позовної заяви 10 год; підготовка та складання відповіді на відзив 5 год; участь у судових засіданнях 8 год (дві поїздки Вінниця-Липовець по 4 год згідно фактичного затраченого часу), а також надано квитанцію від 07.09.2023 про сплату 2000 грн. Решта суми (18000 грн) , відповідно до п. 2.4. Договору про надання правничої допомоги від 07.09.2023р. має бути сплачено протягом десяти днів після проголошення судового рішення.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги, врахував загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторін та дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року залишити без змін.

Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова Олексія Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 13 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

В.В. Оніщук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.06.2026 Ухвала № 137187808 Вінницький апеляційний суд
11.05.2026 Ухвала № 136415007 без тексту Вінницький апеляційний суд
27.04.2026 Ухвала № 136013878 без тексту Вінницький апеляційний суд
13.03.2026 Рішення № 134884959 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області
18.11.2024 Ухвала № 123109322 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області
16.09.2024 Ухвала № 121623964 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області
14.03.2024 Ухвала № 117678042 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області
26.01.2024 Ухвала № 116725655 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області
09.01.2024 Ухвала № 116169656 без тексту Липовецький районний суд Вінницької області