Справа № 420/1873/26
У Х В А Л А
12 листопада 2026 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, з вимогами:
1.Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25 за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати 23.12.2025 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159,
2. Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25 за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати 23.12.2025 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,
3.Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25,
4.Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
18.05.2026 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить суд:
1.Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25 за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати 14.05.2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159,
2.Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25 за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати 14.05.2026 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв`язку з порушенням термінів виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 їх із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44,
3.Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25,
4.Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5% з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1956/25.
В обґрунтування заяви вказує, що після відкриття провадження по даній справі, 14.05.2026 року відповідачем було здійснено донарахування коштів за рішенням суду по справі №420/1956/25 у розмірі 53 482, 73 грн., що підтверджується випискою з додатку Приват24. Цільове зарахування коштів - згідно рішення суду по справі №420/1956/25.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому в тому числі заперечує проти прийняття судом заяви позивача про уточнення позовних вимог, мотивуючи тим, що така заява за своїм змістом не є технічним уточненням позовних вимог. Вона фактично спрямована на включення до меж спору нової фактичної обставини, нової виплати, нового періоду та нового обсягу майнових претензій, які не існували на момент подання первісного позову та не були предметом первісного звернення до суду, та з урахуванням приписів ст. 47 КАС України, мала бути подана упродовж тридцяти днів з моменту відкриття провадження у справі. Однак фактично заяву позивач подає до суду 15.05.2026, тобто з пропуском установленого законом строку. При цьому помилково посилається на ст.122 КАС України як на підставу для визнання поважними причин пропуску строку подання відповідної заяви.
Проаналізувавши зміст заяви позивача суд вважає, що за своїм змістом вона є фактично заявою про збільшення позовних вимог, та вирішуючи питання про можливість її прийняття до розгляду у даній справі суд враховує таке.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У свою чергу, підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними вважаються: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
При поданні заяви про збільшення позовних вимог, зміну предмета або підстав позову, позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
Проаналізувавши норми частини 1 статті 47 КАС України суд зазначає, що у тексті правової норми яка надає позивачу спеціальні процесуальні права у частині зміни предмета або підстави позову законодавцем вжито розділовий сполучник "або". Він вказує на те, що із двох перелічених елементів позову позивач може змінити лише один.
Таке нормативне регулювання обумовлено тим, що зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.
При розгляді заяви позивача "про збільшення позовних вимог та зміну позовних вимог" та співставленні її змісту із позовною заявою судом беззаперечно встановлено, що у цій заяві викладено додаткові до зазначених у позовній заяві підстави позову та доповнено предмет позову новими вимогами.
Зокрема, судом враховано, що на час звернення позивача до суду з даним позовом, обставини про які вказує позивач у заяві про уточнення позовних вимог ще не існували.
Таким чином, збільшення позовних вимог у визначений у заяві позивачем спосіб змінює (доповнює) як підстави, так і предмет позову.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що подана заява про збільшення позовних вимог є заявою, якою одночасно змінюється як підстава, так і предмет позову, що в силу приписів ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається та свідчить про виникнення нового позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, які є відмінними від предмета та підстав, визначених позивачем при зверненні до суду з первинним позовом.
Крім того, суд відмічає, що розгляд даної справи здійснюється за правилами визначеними ст. 263 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частини 2 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
В даному випадку, провадження у справі відкрито 29.01.2026 відповідно розгляд справи по суті розпочався з 01.03.2026. Натомість із заявою про збільшення позовних вимог позивач звернувся до суду лише 15.05.2026 (дата подання заяви через підсистему Електронний суд), тобто вже під час розгляду справи по суті, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України строку для подання відповідних заяв.
Суд вважає недоцільними та неґрунтовними з огляду на викладене вище, посилання у заяві позивача на приписи ст. 122 КАС України та те, що кошти були виплачені додатково на виконання рішення суду 14.05.2026, для визнання поважними причин пропуску строку для подання цієї заяви.
Одночасно суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу, що останній не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом, у випадку, якщо вважає протиправною поведінку відповідача в частині не нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, яке відбулось 14.05.2026.
Отже, заява про збільшення позовних вимог підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 47, 166, 167, 248, 256 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - повернути без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА