Справа № 420/33115/26
УХВАЛА
12 листопада 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 20.10.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.07.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою судді від 26.10.2026 року позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі вказано, що позивачем не надано до суду протоколу про перерахунок пенсії позивача під час якого відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року.
Суддею роз`яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів.
Вказаною ухвалою встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали суду від 19.10.2026 року отримано позивачем 27.10.2026 року.
04.11.2026 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що у відповідності до фактичних обставин справи, Позивач звернувся до Відповідача зі зверненням (через вебпортал ПФУ № ВЕБ-15001-Ф-С-26-494523 від 17.09.2026), ГУ ПФУ в Одеській області листом від 12.10.2026 № 54564-50793/П-02/8- 1500/26 лише повідомило про розмір пенсії та правову позицію відповідача - без надання будь-якого протоколу чи рішення про перерахунок пенсії з 01.07.2025 та застосування максимального обмеження. Позивач вжив усіх залежних від нього заходів проте протоколу про перерахунок пенсії не отримував, водночас, в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України зазначений протокол відсутній для формування. Отже, витребуваний судом документ перебуває виключно у розпорядженні відповідача - ГУ ПФУ в Одеській області, і позивач позбавлений можливості його отримати та надати суду самостійно. Протокол або рішення про перерахунок пенсії є внутрішнім організаційнорозпорядчим документом суб`єкта владних повноважень, який не підлягає обов`язковому направленню пенсіонеру та фактично не направлявся позивачу.
У заяві вказано, що саме ГУ ПФУ зобов`язане надати суду протокол (рішення) з перерахунку пенсії як доказ правомірності застосованого обмеження.
Зважаючи на вказане позивач просить:
1. Вважати відповідь ГУ ПФУ в Одеській області від 12.10.2026 № 54564- 50793/П-02/8-1500/26 доказом у справі який підтверджує факт застосування обмеження до пенсії позивача.
2. Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчену копію протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025, яким пенсію обмежено максимальним розміром.
3. Відкрити провадження у справі № 420/33115/26 та призначити її до розгляду.
Ні у визначений суддею строк, ні станом на 11.11.2026 року копії протоколу про перерахунок пенсії позивача під час якого відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року позивачем не надано.
Вирішуючи питання щодо усунення недоліків позову, суддя зазначає таке.
Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За правилами частини першої статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина четверта статті 79 КАС України).
Частиною першою статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга статті 94 КАС України).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Системний аналіз вказаних вище норм КАС України дає підстави для висновку, що позивач повинен надати суду усі належні докази, якими обґрунтовується його правова позиція, разом з позовною заявою. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 КАС України). Статусу допустимих такі докази набувають лише за умови їх належного посвідчення. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення та повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Однак, позивачем не надано до суду протоколу про перерахунок пенсії позивача під час якого відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем не зазначено, а суддею не встановлено яких заходів вжив позивач для отримання копії протоколу про перерахунок пенсії позивача під час якого відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року
Тобто, заявлене клопотання про витребування доказів є необґрунтованим.
Відповідно до правових висновків, що викладені у постанові Верховного суду від 06.08.2024 року по справі №400/10311/23: «…сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.
Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.
Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.
Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.
При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.
Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів».
Щодо відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 12.10.2026 № 54564- 50793/П-02/8-1500/26, то суддя зазначає.
Ключовим є те, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження саме з 01.07.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) та виплаті пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Лист від 12.10.2026 № 54564- 50793/П-02/8-1500/26 містить інформацію про перерахунок пенсії позивача з 01.06.2026 року без обмеження та про відсутність підстав для обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням зазначеного Рішення № 7-р(ІІ)/2022.
Про обмеження пенсії позивача з 01.07.2025 року у листі нічого не вказано.
Дані є з пенсійного кабінету містять інформацію про обмеження пенсії позивача станом на 16.09.2026 року, а не з 01.07.2025 року.
Фактично, за відсутності протоколу про перерахунок пенсії позивача під час якого відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром з 01.07.2025 року суддя немає об`єктивної можливості перевірити питання дотримання позивачем строків звернення до суду.
Таким чином недоліки, які зазначені в ухвалі позивачем у визначений суддею строк усунені не були.
Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Вказане не перешкоджає праву на повторне звернення до суду.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.