Судові рішення

Рішення № 141477936 у справі № 420/15823/26 від 12.11.2026

Рішення від 12.11.2026 в адміністративній справі № 420/15823/26 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Вовченко О.А.

Справа№ 420/15823/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяВовченко О.А.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141477936

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/15823/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28.05.2026 року надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) кошти за вчинення майнової шкоди у 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією НОМЕР_2 прикордонного загону, на підставі наказу начальника прикордонного загону на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.12.2025 № 7050-АГ «Про призначення службового розслідування», за факта нестачі майна номенклатури відділу медичного забезпечення згідно Протоколу інвентаризаційної відомості, що рахується за військовослужбовцями, які самовільно залишили частину. За результатами проведеного службового розслідування факт нестачі майна номенклатурою медичної служби, підтвердився. Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону № 632-АГ від 30.01.2026 (зі змінами №754-від 04.02.2026) головного сержанта ОСОБА_2 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

Позивач вказує, що військова частина НОМЕР_1 направила листи відповідача про необхідність добровільного відшкодування матеріальної шкоди завданої державі. Станом на момент подання позову відповіді від військовослужбовця на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходила та місцезнаходження відповідача невідоме, до військової частини НОМЕР_1 останній не повернувся.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року позов залишено без руху.

08.06.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із доказами сплати судового збору.

Ухвалою судді від 12.06.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвала від 12.06.2026 року направлялась відповідачу за його адресою проживання, проте була повернута відправнику неврученою 25.06.2026 за відмовою адресата.

Станом на дату вирішення даної справи, відзиву на позов до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.06.2023 року № 711-ОС, головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306) призначено інспектором прикордонної служби 2 категорії гранатометником другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування, згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення (на вищу посаду у порядку просування по службі).

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.07.2025 № 796-ОС вважати головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306), інспектора прикордонної служби 2 категорії гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування, таким, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби), з 14 липня 2025 року. Не зараховувати період військової служби до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 14 липня 2025 року до дня повернення до виконання військового обов`язку. Виплату грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснювати з 14 липня 2025 року до дня повернення до виконання веткового обов`язку.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.07.2025 № 822-ОС звільнено з посади та зараховано за підпунктом 8 пункту 127 Положения (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним до повернення військовослужбовця до органу військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим) головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306), інспектора прикордонної служби 2 категорії прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби гранатометника другого відділення інспекторів (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування, як такого, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби), з 14 липня 2025 року.

Наказом НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.07.2025 № 3830-АГ з рапорту в.о. коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковника ОСОБА_3 від 16.07.2025 №28/54865/25-Вн стало відомо, що 14.07.2025 не прибув після звільнення з державної установи «Харківський слідчий ізолятор» головний сержант ОСОБА_4 , за фактом чого призначено службове розслідування.

21.08.2025 року за результатами службового розслідування за фактом нез`явлення в НОМЕР_2 прикордонний загін після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головного сержанта ОСОБА_2 складено висновок, яким встановлено, що: "...Головний сержант ОСОБА_5 (П-050306) прибув до НОМЕР_2 прикордонного загону для подальшого проходження військової служби та наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 25.06.2025 № 711-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування (додаток 4).

10.07.2025 інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_5 вибув до Салтівського районного суду м. Харкова задля участі у розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 6202517[телефон приховано] від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За результатами розгляду вказаного клопотання 10.07.2025 ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова № 643/11456/25 відносно головного сержанта ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб до 14:40 07.09.2025, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 гривень.

В період з 10.07.2025 по 14.07.2025 головний сержант ОСОБА_4 утримувався в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та після сплати розміру застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області 14.07.2025 був звільнений з під варти, після чого повинен був вибути до тимчасового місця дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) з метою здійснення контролю за його поведінкою.

Однак 14.07.2025 після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_4 до НОМЕР_2 прикордонного загону не з`явився.

16.07.2025 по факту нез`явлення до НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта ОСОБА_2 в.о. коменданта ІНФОРМАЦІЯ_2 швидкого реагування підполковником ОСОБА_7 подано рапорт начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону, з якого стало відомо, що до тимчасового місця дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) не з`явився головний сержант ОСОБА_4 - після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

За даним фактом здійснено доповідь по лінії ОЧС, начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону, проінформовано начальника ВВВБ по НОМЕР_2 ПРИКЗ.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 19.07.2025 № 796-ОС, головного сержанта ОСОБА_2 знято з усіх видів забезпечення з 14 липня 2025 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 25.07.2025 № 822-ОС, головного сержанта ОСОБА_2 зараховано у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.

…На підставі вищевикладеного, комісія дійшла наступного висновку:

1. Факт нез`явлення 14.07.2025 для проходження військової служби без поважних причин після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до тимчасового місця дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування ( АДРЕСА_1 ) інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головного сержанта ОСОБА_2 , тривалістю понад 10 діб, вчиненого в умовах воєнного стану, встановлено.

2. Головний сержант ОСОБА_4 через особисту недисциплінованість та безвідповідальність, без поважних причин не з`явився для проходження військової служби після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до тимчасового місця дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ), чим порушив вимоги ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок), ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності покладає на військовослужбовців, крім іншого, обов`язки свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, сприяти командирам (начальникам) у підтриманні порядку і дисципліни, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні сили України в цілому), ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі, та зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів).

В діях головного сержанта ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України («Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану»).

Обтяжуючим фактором даного правопорушення є вчинення його в умовах воєнного стану, відкрито, у поєднанні з винятковою зухвалістю та особливим цинізмом, що виразилось у деморалізації решти особового складу та дискредитації військової служби, зокрема, в Силах оборони України у цілому.

Обставин, які б пом`якшували чи знімали відповідальність з військовослужбовця, в ході службового розслідування не встановлено.

Завдана шкода та її розмір полягає у зриві виконання бойових завдань, не забезпечення військової безпеки у період дії воєнного стану, ускладнення захисту державного кордону від посягань із зовні і боротьби з диверсійно-розвідувальними силами та іншими озброєними формуваннями агресора на території країни, відволікання особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону на пошуки військовослужбовця замість виконання відповідних завдань в умовах воєнного часу, виконання інших тактичних завдань.

Крім того, своїми діями військовослужбовець вчинив правопорушення в умовах воєнного стану, що дискредитує Державну прикордонну службу України та підриває її імідж, негативно впливає на рівень особистої дисципліни інших військовослужбовців.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність військовослужбовця, в ході службового розслідування не встановлено".

22.08.2025 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 4548-АГ затверджено висновок службового розслідування .

Також 29.01.2026 комісією у складі: голови комісії - заступника начальника відділу - лікаря відділу медичного забезпечення капітана медичної служби ОСОБА_8 та членів комісії: начальника служби охорони здоров`я капітана медичної служби ОСОБА_9 , офіцера (ординатора) - лікаря-стоматолога операційно-перев`язувального відділення відділу медичного забезпечення старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_10 , на підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 24 грудня 2025 року № 7050-АГ «Про призначення службового розслідування», наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 20 січня 2026 року № 374-АГ «Про продовження строку проведення службового розслідування» складно висновок службового розслідування за фактом нестачі майна за номенклатурою медичної служби НОМЕР_2 прикордонного загону, яким встановлено: "...Головний сержант ОСОБА_11 (П-050306) відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 822-ОС від 25.07.2025 «Про особовий склад» звільнений з посади та зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону за підпунктом 8 пункту 127 Положення (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Держприкордонслужби (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим) як такий, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби), з 14 липня 2025 року. (додаток 18).

В період з 10.07.2025 по 14.07.2025 головний сержант ОСОБА_4 утримувався в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та після сплати розміру застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області 14.07.2025 був звільнений з під варти, після чого повинен був вибути до тимчасового місця дислокації третього відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) з метою здійснення контролю за його поведінкою.

Однак 14.07.2025 після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_4 до НОМЕР_2 прикордонного загону не з`явився.

Факт відсутності головного сержанта ОСОБА_2 тривалістю понад 10 діб, вчиненого в умовах воєнного стану, підтвердився. Станом на 29 січня 2026 року інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_11 (П-050306) не прибув до тимчасового місця дислокації та в умовах воєнного стану без поважних причин перебуває поза межами свого місця служби.

Згідно Протоколу інвентаризаційної відомості за головним сержантом ОСОБА_1 (П-050306) рахується Аварійно-рятувальна ковдра - 2 шт.; Аптечка тактична - 1 шт.; Джгут кровоспинний САТ (МТД №98/2022) - 2 шт.; Кровостинна пов`язка NAR 5*9 (МТД №98/2022) - 2 шт.; Трикутна косинка "Triangular Bandage Muslin" 40*40*56 2 кат - 2 шт.

… На підставі матеріалів службового розслідування комісія прийшла до наступного висновку. Нестача майна медичної служби склалася у зв`язку з особистою недисциплінованістю та безвідповідальністю головного сержанта ОСОБА_12 (П-050306) та не здачею ним інвентарного майна номенклатури медичної служби, а саме:

- Аварійно-рятувальна ковдра - 2 шт.;

- Аптечка тактична - 1 шт.;

- Джгут кровоспинний САТ (МТД №98/2022) - 2 шт.;

- Кровоспинна пов`язка NAR 5*9 (МТД №98/2022) - 2 шт.;

- Трикутна косинка "Triangular Bandage Muslin" 40*40*56 2 кат - 2 шт.

Загальна сума завдання матеріальної шкоди державі на даний час становить 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок), що підтверджується довідкою-розрахунком (додаток 19).

…На підставі матеріалів службового розслідування комісія прийшла до наступного висновку:

1. Факт нестачі майна номенклатури медичної служби, підтвердився.

…8. Інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_11 (П-050306) в зв`язку з особистою недисциплінованістю та безвідповідальністю втратив та не здав до відділу медичного забезпечення інвентарне майно номенклатури медичної служби, що призвело до завдання матеріальної шкоди державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону.

Обставин, які б пом`якшували чи виключали б матеріальну відповідальність головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306), не встановлено.

Під час вивчення даних бухгалтерського обліку встановлено, що вартість виявленої нестачі складає: 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

Таким чином головним сержантом ОСОБА_1 (П-050306) було завдано матеріальну шкоду державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону на загальну суму 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

На підставі вищевикладеного, вивчивши всі надані пояснення, дослідивши всі наявні матеріали, комісія пропонує:

1. Висновок службового розслідування затвердити.

2. Головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) відобразити нестачу інвентарного майна на загальну суму 22073 гривні 28 копійок (двадцять дві тисячі сімдесят три гривні двадцять вісім копійок), згідно довідок-розрахунків втраченого майна номенклатури медичної служби, в книзі обліку нестач (ф. № 45) та вилучити його з балансу загону, перенести та облікувати на позабалансовий субрахунок 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків»:

…2.6. За головним сержантом ОСОБА_1 (П-050306) згідно довідки - розрахунку №13.1/13483/26-Вн від 27.01.2026.

…8. У разі поновлення на всі види забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону головного сержанта ОСОБА_12 (П-050306), вжити заходи, у відповідності до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», та притягнути до повної матеріальної відповідальності головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306) на загальну суму шкоди, заподіяної державі у розмірі 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок) та організувати утримання завданого державі збитку шляхом стягнення з грошового забезпечення військовослужбовця щомісяця в розмірі до 20 відсотків їх місячного грошового забезпечення.

Відділу юридичного забезпечення після отримання матеріалів службового розслідування організувати претензійно - позовну роботу з метою відшкодування вартості втраченого майна номенклатури медичної служби, на загальну суму 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок)".

Відповідно до довідки-розрахунку №13.1/13483/26-Вн від 27.01.2026 вартості втраченого майна номенклатури медичної служби НОМЕР_2 прикордонного загону станом на « 27» січня 2026 року загальна сума завданого відповідачем збитку становить 3743,28 грн.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.01.2026 № 632-АГ (у редакції наказу №745-АГ від 04.02.2026) висновок службового розслідування затверджено та зазначено, що у зв`язку із порушенням вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що виразилося в привласненні інвентарного майна номенклатури медичної служби головним сержантом ОСОБА_1 (П-050306) на загальну суму 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок), та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону в загальному розмірі 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок), у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» головного сержанта ОСОБА_2 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 3743 гривні 28 копійок (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

Листом позивача №19/2678-26-Вих від 05.02.2026, направленого відповідачу за його зареєстрованою адресою проживання, запропоновано добровільно відшкодувати суму завданої шкоди, що відповідає обсягу його повної матеріальної відповідальності та самостійно перерахувати кошти на рахунок військової частини НОМЕР_1 (Військова частина НОМЕР_1 р/р НОМЕР_3 ЗКПО 14321726 МФО 820172 в ДКСУ).

Проте, як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем шкоду не відшкодовано та відповіді на лист не надано.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, у позовній заяві позивач в обґрунтування таких позовних вимог посилається на Законом України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Відповідно до висновку службового розслідування від 29.01.2026 року встановлено, що нестача майна медичної служби склалася у зв`язку з особистою недисциплінованістю та безвідповідальністю головного сержанта ОСОБА_1 (П-050306) та не здачею ним інвентарного майна номенклатури медичної служби, а саме: аварійно-рятувальна ковдра - 2 шт.; аптечка тактична - 1 шт.; джгут кровоспинний САТ (МТД №98/2022) - 2 шт.; кровоспинна пов`язка NAR 5*9 (МТД №98/2022) - 2 шт.; трикутна косинка "Triangular Bandage Muslin" 40*40*56 2 кат - 2 шт, що головним сержантом ОСОБА_1 (П-050306) було завдано матеріальну шкоду державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону на загальну суму 3743,28 грн.

Відтак, з викладеного вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача відшкодування завданої останнім матеріальної шкоди у вигляді компенсації вартості втраченого майна, виданого відповідачу, який 14.07.2025 після звільнення з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до НОМЕР_2 прикордонного загону не з`явився.

Згідно ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 31 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 року №748 (далі - Положення №748) відповідальність за нестачу військового майна несуть матеріально відповідальні особи.

Рішення про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нестачі військового майна, і про ступінь відповідальності винних осіб приймається на підставі матеріалів інвентаризації, під час проведення якої встановлено причини, розмір шкоди та винних осіб, або результатів розслідування. Заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством. У разі коли винних осіб не встановлено або за рішенням суду відмовлено у стягненні з них відшкодування, військове майно списується в установленому порядку (пункт 32 Положення №748).

Відповідно до пункту 2 Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 року №440, матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначені в Законі України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

За приписами п. 4 ст. 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Положеннями ч. 1-3 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених ст.9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Згідно з ч. 2, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Статтею 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (ч.1).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2).

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування (ч. 4).

Відтак, з викладеного вбачається, що військовослужбовець зобов`язаний відшкодувати матеріальну шкоду у разі встановлення факту завдання ним такої шкоди за результатами службового розслідування, яким встановлено його протиправну поведінку, причинний зв`язок між його поведінкою та шкодою на наявність вини військовослужбовця у завданні шкоди, та за обов`язкового прийняття на підставі акту службового розслідування відповідного наказу про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно відповідача було проведено службове розслідування, яким у висновку встановлено факт нестачі майна номенклатури медичної служби та те, що інспектор прикордонної служби 2 категорії - гранатометник другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування головний сержант ОСОБА_1 (П-050306) в зв`язку з особистою недисциплінованістю та безвідповідальністю втратив та не здав до відділу медичного забезпечення інвентарне майно номенклатури медичної служби, що призвело до завдання матеріальної шкоди державі в особі НОМЕР_2 прикордонного загону на загальну суму 3743,28 грн, та що на підставі вказаного висновку відповідача наказом позивача від 30.01.2026 № 632-АГ (у редакції наказу №745-АГ від 04.02.2026) притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 3743 гривні 28 копійок.

Відтак, зважаючи на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №61 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 КАС України).

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) кошти за вчинення майнової шкоди у розмірі 3743,28 грн (три тисячі сімсот сорок три гривні двадцять вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя О.А. Вовченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.06.2026 Ухвала № 137362765 Одеський окружний адміністративний суд
02.06.2026 Ухвала № 137076362 Одеський окружний адміністративний суд