ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
10 листопада 2026 року
м.Харків
справа № 643/15253/26
провадження № 22-ц/818/6362/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої Ольги Олександрівни, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Харченко А.М.,
в с т а н о в и в :
У липні 2026 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої Ольги Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
18 серпня 2026 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив: вжити заходи забезпечення позову у справі № 643/15253/26 шляхом: накладення арешту на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 19,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 915724663101; заборони відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42585871) вчиняти будь-які дії щодо об`єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 19,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 915724663101, у тому числі укладати договори/інші правочини, наслідком яких може бути зміна власника цього майна; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, та всім іншим органам (особам), уповноваженим на проведення державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав та/або обтяжень на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 19,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 915724663101, у тому числі вносити відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або його складових частин: Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Крижановського М.В. про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м., житловою площею19,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 915724663101.
В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що позивач не навів і суд не встановив жодного факту, який би свідчив про підготовку ТОВ «ФК «Маніту» до продажу, дарування, внесення квартири до статутного капіталу, передачі її в іпотеку чи вчинення іншого правочину. Не подано договору із посередником, оголошення про продаж, листування з потенційним набувачем, попереднього договору, витягу про нову реєстраційну заяву або іншого доказу реальної поведінки, спрямованої на відчуження. Навпаки, право власності ТОВ «ФК «Маніту» зареєстровано ще 18.06.2021 року. Протягом більш ніж п`яти років до постановлення оскаржуваної ухвали квартира не була відчужена. Така тривала стабільність зареєстрованого права є об`єктивною обставиною, яку суд першої інстанції не дослідив і не оцінив.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту». Предметом спору є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що реєстрація права власності за № 42638222 від 18.06.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м, житловою площею 19,7 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» була здійснена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О.О. з порушенням встановленої процедури. Окрім того, у позовній заяві наведено обґрунтування того, що іпотекодержатель пропустив строк звернення стягнення на предмет іпотеки та іпотекодержатель використав вже як судовий, так і позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки. Також однією з підстав визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно зазначено, що на сьогодні діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого на забезпечення кредитів в іноземній валюті», який захищає власників іпотечного житла та відповідно іпотекодержатель не має права звертати стягнення на предмет іпотеки, як наслідок державним реєстраторам заборонено реєструвати право власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.
Заявляючи вимогу про накладення арешту на вказане майно, представник позивача зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчинення дій, направлених на відновлення стану, який існував до порушення його прав.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб.
Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними заявленим вимогам.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, не спростовують висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову для унеможливлення зміни власника майна до розгляду даної справи.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381,382,383,384ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» залишити без задоволення.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина