Справа № 420/1943/26
УХВАЛА
13 листопада 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/1943/26, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/1943/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 року по справі №420/1943/26 адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та застосування до пенсії з 01.01.2026 року обмежуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 року №1778.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 15.06.2026 року.
Ухвалою суду від 02.09.2026 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 20.03.2026 року по справі №420/1943/26 (в електронній формі) у місячний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
На виконання вищевказаної ухвали суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі №420/1943/26, в якому зазначено, що 07.07.2026 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 року без обмеження максимальним розміром та без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778. Новий розмір пенсії позивача, встановлений з 01.08.2026 року, після виконання зазначеного рішення, становить - 44 557,64 грн. Сума доплати на підставі судового рішення по справі №420/1943/26, за період з 01.01.2026 року по 31.07.2026 року, з урахуванням фактично виплачених сум, склала 84 221,27 грн., і з 01.08.2026 року по 30.09.2026 року - 25 099,70 грн (поточна заборгованість), та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Станом на день подання звіту заборгованість становить 109 320,97 грн. Інформація про виконання рішення суду від 20.03.2026 року по справі №420/1943/26 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
На підтвердження вищевказаних обставин, пенсійним органом надано до суду розрахунок на виплату пенсії, виконаний 07.07.2026 року, а також протоколи перерахунку пенсії з 01.01.2026 року та 01.08.2026 року.
Статею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 КАС України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
За ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Порядок розгляду звіту про виконання судового рішення закріплений статтею 382-2 КАС України.
Розглянувши в порядку письмового провадження Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/1943/26, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, та додані до заяви, судом встановлено наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 року по справі №420/1943/26 було задоволено адміністративний позов позивача, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 15.06.2026 року.
На виконання рішення суду, пенсійним органом 07.07.2026 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 року без обмеження максимальним розміром та без застосування до пенсії коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року №1778. Новий розмір пенсії позивача, встановлений з 01.08.2026 року, після виконання зазначеного рішення, становить - 44 557,64 грн. Сума доплати на підставі судового рішення по справі №420/1943/26, за період з 01.01.2026 року по 31.07.2026 року, з урахуванням фактично виплачених сум, склала 84 221,27 грн., і з 01.08.2026 року по 30.09.2026 року - 25 099,70 грн (поточна заборгованість), та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Станом на день подання звіту заборгованість становить 109 320,97 грн. Інформація про виконання рішення суду від 20.03.2026 року по справі №420/1943/26 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Водночас, судом вбачається та сторонами у справі не заперечується, що донарахована сума пенсії не виплачена на користь позивача у повному обсязі.
Суд враховує доводи відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань на виплату донарахованої суми пенсії на виконання рішення суду по справі №420/1943/26.
Водночас, Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Більш того, поданий відповідачем звіт не містить орієнтовних строків виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі.
Разом з тим суд також враховує, що відповідачем у звіті зазначено про те, що листом Головного управління від 21.09.2026 року здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за рішенням суду по справі №420/1943/26.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018р. у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 р. у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 р. у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 р. у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 13.11.2025 року у справі №640/16655/21.
У той же час суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.
Відповідні засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20.
Також вищевказана правова позиція була висловлена колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2026 року по справі №420/15588/24.
Відповідно до ч. 1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Водночас, згідно ч. 11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем, при наданні до суду звіту про виконання судового рішення, не було надано доказів щодо виконання дій зобов`язального характеру у повному обсязі, а тому суд вважає за можливе прийняти звіт від 29.09.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/1943/26, та одночасно вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/1943/26 в повному обсязі, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими до суду.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-12, 243, 245, 248, 256, 370, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
У Х В АЛ И В :
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/1943/26 - задовольнити частково.
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.09.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/1943/26.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/1943/26 у повному обсязі.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у тримісячний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення по справі №420/1943/26.
В іншій частині заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання судового рішення - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку за правилами КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя Олег БІЛОСТОЦЬКИЙ