Судові рішення

Рішення № 141479150 у справі № 420/26593/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 420/26593/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Андрухів В.В.

Справа№ 420/26593/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяАндрухів В.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479150

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/26593/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за посиланням на Постанову КМУ від 16.05.2025 №562, щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 20.08.1987 р. по 30.04.1990 р.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо видачі результату розгляду заяви від 14.08.2026 року у вигляді маштабованої ксерокопії без належної державної реєстрації, без накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за посиланням на Постанову КМУ від 16.05.2025 №562, щодо незарахування до страхового стажу Позивача періоду військової служби з 20.08.1987 р. по 30.04.1990 р.

4. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з від 29.07.2026 №155250043017 в частині відмови зарахування періоду військової служби з 20.08.1987 р. по 30.04.1990 р. до страхового стажу позивача.

5. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, винесене від 21.08.2026 Б/Н в частині відмови зарахування періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 р. до страхового стажу позивача.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати періоди військової служби у В/ч НОМЕР_1 з 20.08.1987 по 12.11.1987 та В/ч НОМЕР_2 з 12..11.1987 р. по 31.12.1990 р. до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком у календарному обчисленні на підставі довідки МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2026р. №6467.

7. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період військової служби у В/ч НОМЕР_2 з 01.01.1988 р. по 30.04.1990 р. до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком у загальному обчисленні згідно разрахунку пільгового періоду за 3 роки 6 місяців, на підставі довідки МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2026 р. №6467, наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 18.10.1988 р. №182 про пільгове обчислення стажу - один місяць за півтора (сторінка 5 Послужного списку), розрахункової книжки НОМЕР_3 про період грошового забезпечення В/ч НОМЕР_2 (задовільнений грошовим забезпеченням по 30.04.1990 р., сторінка 35).

8. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити і нарахувати позивачу пенсію за віком з дня первинного звернення (заява від 21.07.2026 р.).

Також у позовній заяві позивач просить витребувати з інформаційної системи Пенсійного фонду України електронний оригінал рішення № 155250043017 та електронний оригінал розгляду його заяви про призначення пенсії від 14.08.2026 для перевірки дати та кваліфікованого електронного підпису, а також стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 1982-1993 роках проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та Збройних Силах України, зокрема з 20.08.1987 по 30.04.1990 на офіцерських посадах у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 Головного спеціалізованого військово-будівельного управління Міністерства оборони СРСР у м. Ленінську Кзил-Ординської області Казахської РСР (космодром « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), де з 01.01.1988 служба обчислювалась на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяці), що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.07.2026 № 6467. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 № 155250043017 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.08.2026 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, оскільки до страхового стажу не зараховано період служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 з посиланням на припинення участі України в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та на постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562.

На думку позивача, відповідачі безпідставно застосували до військової служби у Збройних Силах СРСР порядок, встановлений для зарахування періодів трудової (цивільної) діяльності за межами України, хоча військова служба зараховується до стажу незалежно від місця її проходження, а документами для її підтвердження є військовий квиток та довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Направлення запитів щодо військових частин центрального підпорядкування, архіви яких знаходяться на території держави-агресора, в умовах воєнного стану є неможливим і лише затягує розгляд його заяви. З урахуванням пільгового обчислення служби його страховий стаж становить 32 роки 11 місяців, що дає йому право на призначення пенсії за віком з дня первинного звернення 21.07.2026. Крім того, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надано йому у вигляді масштабованої копії без реєстраційного номера та кваліфікованого електронного підпису.

Ухвалою від 07.09.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 2928,64 грн.

09.09.2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою від 14.09.2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі від 07.09.2026 року в прізвищі позивача.

Ухвалою від 14.09.2026 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою витребувано від відповідачів належним чином засвідчені копії пенсійної справи (або паперові копії електронної пенсійної справи) позивача.

19.09.2026 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач зазначив про допущену ним описку у вимозі щодо зарахування періодів служби у календарному обчисленні та просив викласти цю вимогу в такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Відповідач-1) зарахувати періоди військової служби у В/ч НОМЕР_1 з 20.08.1987 по 12.11.1987 та В/ч НОМЕР_2 з 12..11.1987р. по 31.12.1987р. до страхового стажу Позивача для призначення пенсії за віком у календарному обчисленні на підставі довідки МО України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.07.2026р. №6467.».

Ухвалою від 22.10.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог від 19.09.2026 року.

Отже, згідно з прийнятою судом до розгляду заявою про зменшення позовних вимог, вимогу, викладену у пункті 6 позовних вимог, суд розглядає в редакції заяви від 19.09.2026 року.

24.09.2026 року від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача від 21.07.2026 року прийнято рішення від 29.07.2026 № 155250043017 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки, оскільки страховий стаж позивача становить 29 років 20 днів, а період військової служби в Республіці Казахстан з 20.08.1987 по 30.04.1990 не враховано, оскільки з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а питання зарахування зазначеного періоду має бути вирішене відповідно до абзацу шостого пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562. Крім того, позивачем не надано довідку про місце проживання. Рішення за заявою позивача від 14.08.2026 року прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке, на думку відповідача, і має завершити процедуру призначення пенсії. Також відповідач вказує, що суд не може підміняти пенсійний орган та перебирати на себе його повноваження, а стягнення з нього судових витрат призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України.

24.09.2026 року від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого останній з позовними вимогами не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що заяву позивача від 14.08.2026 року за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та рішенням від 21.08.2026 № 155250043017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідач вважає, що з огляду на припинення для України з 19.06.2023 дії Угоди від 13.03.1992 та відсутність міжнародного договору з Республікою Казахстан у галузі пенсійного забезпечення норми, на підставі яких можливо зарахувати спірний період, відсутні, а питання його зарахування може бути вирішене після надання документів компетентної установи Республіки Казахстан або в порядку, визначеному абзацом шостим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562. Відповідач також зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило до Міністерства закордонних справ України лист від 28.08.2026 № 1500-0303-5/145344 для підтвердження нездійснення позивачу пенсійних виплат за період служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 в Республіці Казахстан, відповідь на який станом на дату подання відзиву не надійшла. Після опрацювання заяви електронна пенсійна справа позивача передана до органу за місцем його проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

24.09.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало заяву про неможливість надання копії пенсійної справи позивача, оскільки електронна пенсійна справа після опрацювання передана засобами програмного забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На виконання ухвали суду від 14.09.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало суду засвідчену копію електронної пенсійної справи позивача (лист від 24.09.2026 № 1500-0301-7/160839).

25.09.2026 року від позивача надійшли відповіді на відзиви, в яких позивач заперечує проти доводів відповідачів та підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує, зокрема, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у володінні якого знаходиться його електронна пенсійна справа, є належним відповідачем, а постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562 стосується підтвердження трудового (цивільного) стажу і не може застосовуватися до військової служби.

27.09.2026 року від позивача надійшла заява про постановлення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України щодо посадових осіб відповідачів, яку позивач просить розглянути одночасно з ухваленням рішення.

05.10.2026 року від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.09.2026 про результати розгляду скарги, копії рішення від 21.08.2026 № 155250043017, отриманого 02.10.2026, з супровідним листом, знімків екрана щодо поштових відправлень) та про визнання неповажними причин неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області електронної пенсійної справи.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.07.2026 № 6467 позивач проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР та Збройних Силах України з 05.08.1982 року по 15.12.1993 року. Згідно з довідкою, складеною на підставі послужного списку Міністерства оборони СРСР (особистий № Т-550232), військового квитка НОМЕР_4 від 11.05.1994 та розрахункової книжки НОМЕР_3 , позивач проходив службу, зокрема:

- з 20.08.1987 по 12.11.1987 на посаді виконроба Головного спеціалізованого військово-будівельного управління Міністерства оборони СРСР (ГСВБУ), АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_1 (страховий військовий стаж 2 місяці 22 дні);

- з 12.11.1987 по 31.12.1987 на посаді виконроба ГСВБУ, м. Ленінськ Кзил-Ординської області Казахської РСР, військова частина НОМЕР_2 (страховий військовий стаж 1 місяць 19 днів);

- з 01.01.1988 по 30.04.1990 на посаді начальника будівельно-монтажної дільниці ГСВБУ, м. Ленінськ Кзил-Ординської області Казахської РСР, військова частина НОМЕР_2 , при цьому відповідно до пункту 7 наказу Міністра оборони СРСР від 05.05.1988 № 150, наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.1988 № 182 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 обчислення стажу з 01.01.1988 здійснюється на пільгових умовах один місяць за півтора місяці (календарний військовий стаж 2 роки 4 місяці, пільговий 1 рік 2 місяці, страховий військовий стаж 3 роки 6 місяців);

- з 30.04.1990 по 05.09.1990 у військовій частині НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 , та з 05.09.1990 по 15.12.1993 у військовій частині НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою 15.12.1993 позивача звільнено в запас за станом здоров`я (наказ Міністра оборони України від 02.12.1993 № 02581, наказ командира військової частини НОМЕР_6 від 15.12.1993 № 120), а загальний страховий військовий стаж позивача становить 12 років 6 місяців 10 днів.

07.06.2026 року позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про автоматичне призначення пенсії, за результатами опрацювання якої зазначено, що наявний страховий стаж (31 рік 9 місяців) є недостатнім для призначення пенсії.

21.07.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив, зокрема, довідку від 21.07.2026 № 6467.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 № 155250043017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного страхового стажу 32 роки. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 20 днів, до страхового стажу не враховано період проходження військової служби в Республіці Казахстан з 20.08.1987 по 30.04.1990 згідно довідки про проходження військової служби від 21.07.2026, оскільки з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а питання зарахування зазначених періодів буде вирішено у відповідності з абзацом шостим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562 (протягом 45 днів з дати надсилання запиту до іншої держави). Крім того, у рішенні зазначено про відсутність довідки про місце проживання та про те, що дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату, 11.07.2028.

29.07.2026 року позивач звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України, яку листом від 30.07.2026 № 2800-030102-8/58263 надіслано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

05.08.2026 року позивач повторно звернувся через вебпортал із заявою про автоматичне призначення пенсії, за результатами опрацювання якої зазначено страховий стаж 31 рік 9 місяців.

14.08.2026 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив, зокрема, довідку від 21.07.2026 № 6467, копії військового квитка, послужного списку, висновку військово-лікарської комісії 411 окружного військового госпіталю від 18.08.1993 № 8102, витяг з реєстру територіальної громади. У заяві позивач зазначив, що пенсія в іншій державі йому не призначалась і пенсію іншого виду він не отримує.

Листом від 18.08.2026 № 45603-41468/К-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про причини незарахування періоду служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 та про можливість звернутися до сервісного центру із заявою про направлення запиту до Республіки Казахстан. 19.08.2026 року позивач подав заперечення щодо направлення такого запиту.

Заяву позивача від 14.08.2026 року за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким прийнято рішення від 21.08.2026 № 155250043017 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 29 років 20 днів, до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби на території Республіки Казахстан з 20.08.1987 по 30.04.1990 відповідно до довідки від 21.07.2026 № 6467, оскільки відповідно до пунктів 3, 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562, відсутні документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання пенсійних виплат.

28.08.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило до Міністерства закордонних справ України лист № 1500-0303-5/145344 для підтвердження нездійснення позивачу пенсійних виплат за період служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 в Республіці Казахстан. Доказів надходження відповіді на цей запит матеріали справи не містять.

Листом від 15.09.2026 № 50455-47221/К-02/8-1500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що у разі зарахування періоду проходження військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 його страховий стаж становитиме 31 рік 8 місяців, а підстави для зарахування цього періоду у пільговому обчисленні відсутні.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.09.2026 за результатами розгляду скарг позивача від 24.08.2026 та від 27.08.2026 рішення від 21.08.2026 № 155250043017 залишено без змін, а скарги без задоволення. У рішенні зазначено, що у заяві позивач вказав, що пенсії в іншій державі, в тому числі з урахуванням періодів трудової діяльності до 01.01.1992 в республіках колишнього Союзу РСР, не отримує, однак інформацію про неможливість документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат не зазначив, а документ, який підтверджує нездійснення пенсійних виплат Республікою Казахстан, в електронній пенсійній справі відсутній.

Вважаючи рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав і інтересів з даним позовом до суду.

Розглядаючи даний спір, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону № 1058-IV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Позивач досяг віку 60 років ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому для призначення йому пенсії за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV необхідна наявність страхового стажу не менше 32 років, що відповідачами не заперечується.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, є, зокрема, Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).

Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 1 якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Водночас Законом України від 25.04.2024 № 3674-IX Закон № 1058-IV доповнено статтею 24-1, частиною першою якої передбачено, що періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 24-1 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562 «Деякі питання обчислення страхового стажу» затверджено Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу (далі - Порядок № 562) та Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 562 у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 562 у разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

У разі укладення міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом п`яти робочих днів з дати подання особою заяви про призначення пенсії надсилає до органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит щодо підтвердження нездійснення пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, а в разі неукладення міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, - до МЗС запит щодо передачі органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запиту щодо підтвердження нездійснення в іншій державі пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для обчислення розміру пенсії.

Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Аналізуючи наведені норми у взаємозв`язку, суд зазначає, що стаття 24-1 Закону № 1058-IV та Порядок № 562 регулюють зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності особи за межами України, тобто роботи, яка виконувалась на підприємствах, в установах, організаціях іншої держави (республіки колишнього Союзу РСР) і за яку така держава могла б здійснювати пенсійні виплати.

Натомість спірний період є періодом дійсної військової служби позивача на офіцерських посадах у Збройних Силах СРСР, у військових частинах Міністерства оборони СРСР центрального підпорядкування, які лише дислокувались на території Казахської РСР. Військова служба у Збройних Силах СРСР не була трудовою діяльністю в іншій республіці колишнього Союзу РСР, а пунктом «в» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII, який підлягає застосуванню до цього періоду в силу частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV, прямо передбачено зарахування військової служби до стажу роботи незалежно від місця проходження служби. Частина перша статті 2 Закону № 2232-XII також гарантує громадянам України зарахування часу проходження військової служби до їх страхового стажу.

Факт проходження позивачем військової служби у спірний період підтверджено довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.07.2026 № 6467, складеною на підставі послужного списку, військового квитка та розрахункової книжки позивача, тобто документом, прямо визначеним пунктом 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби. Достовірність цієї довідки та відомостей про проходження служби відповідачами не заперечується, а календарний період служби позивача з 05.08.1982 по 15.12.1993 (за винятком спірного періоду) зарахований до його страхового стажу саме на підставі військових документів.

Таким чином, у відповідачів не було правових підстав застосовувати до періоду військової служби позивача у Збройних Силах СРСР механізм, передбачений статтею 24-1 Закону № 1058-IV та Порядком № 562 для періодів трудової діяльності за межами України, та ставити зарахування цього періоду в залежність від підтвердження Республікою Казахстан нездійснення позивачу пенсійних виплат.

Крім того, суд звертає увагу, що навіть за умови застосування Порядку № 562 відповідачі не дотримались його вимог.

Так, пунктом 4 Порядку № 562 передбачено, що у разі відсутності можливості здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.

Отже, обов`язок щодо отримання інформації про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року, покладається саме на органи Пенсійного фонду України, а не на осіб, які звертаються із заявою про призначення пенсії. При цьому запит до МЗС територіальний орган Пенсійного фонду України має надіслати протягом п`яти робочих днів з дати подання особою заяви про призначення пенсії.

Як встановлено судом, міжнародного договору з Республікою Казахстан з питань пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, не укладено, що підтверджують і самі відповідачі. Заяву про призначення пенсії позивач подав 21.07.2026 року, однак запит до Міністерства закордонних справ України Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило лише 28.08.2026 року, тобто вже після прийняття обох оскаржуваних рішень, а Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області такого запиту взагалі не направляло. Станом на час розгляду справи відповідь на запит не надійшла, при цьому сорокап`ятиденний строк з дати його надсилання сплинув.

Позивач у заяві про призначення пенсії від 14.08.2026 року зазначив, що пенсія в іншій державі йому не призначалась і він її не отримує, а у запереченні від 19.08.2026 року та скаргах повідомляв пенсійні органи про причини неможливості документального підтвердження цієї обставини. Доказів отримання позивачем пенсійних виплат в Республіці Казахстан чи в іншій державі матеріали справи не містять.

За таких обставин відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду військової служби з посиланням на відсутність документів іноземної держави про неотримання пенсійних виплат суперечить і самому Порядку № 562, на який посилаються відповідачі.

Суд також зауважує, що у силу частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей. Проте право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Отже, період військової служби позивача з 20.08.1987 по 30.04.1990 підлягає зарахуванню до його страхового стажу, а оскаржувані рішення відповідачів в частині незарахування цього періоду є протиправними.

Щодо обчислення спірного періоду служби на пільгових умовах суд зазначає таке.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації. Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - постанова № 393).

Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 1 постанови № 393 до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов.

Як вбачається з довідки від 21.07.2026 № 6467, позивач у період з 01.01.1988 по 30.04.1990 проходив військову службу на офіцерській посаді у військовій частині НОМЕР_2 у АДРЕСА_2 як військовослужбовець Збройних Сил СРСР, а не як цивільна особа, і цей період служби відповідно до законодавства колишнього СРСР (пункт 7 наказу Міністра оборони СРСР від 05.05.1988 № 150, наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.1988 № 182) обчислювався на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці. Ці відомості внесені до довідки уповноваженим органом системи Міністерства оборони України на підставі первинних документів особової справи позивача, відповідно до пункту 6 Порядку № 637 є належним підтвердженням військової служби та її пільгового обчислення і відповідачами не спростовані.

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби у вказаній місцевості, а тому період військової служби позивача з 01.01.1988 по 30.04.1990 підлягає зарахуванню до його страхового стажу у пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.06.2020 у справі № 727/1441/17 щодо військової служби у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, згідно з якою, оскільки як законодавство колишнього СРСР, так і законодавство України передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби, до страхового стажу зараховується період такої військової служби у кратному пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці. Підстав для іншого підходу до військової служби позивача, пільгове обчислення якої підтверджено уповноваженим органом, суд не вбачає.

Суд враховує, що в оскаржуваних рішеннях відповідачі не навели жодних мотивів щодо неможливості пільгового обчислення спірного періоду служби, а посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у листі від 15.09.2026 на відсутність підстав для такого обчислення жодним чином не обґрунтоване.

При цьому суд зауважує, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.09.2026 у разі зарахування періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990 страховий стаж позивача становитиме 31 рік 8 місяців, а пільгове обчислення періоду служби з 01.01.1988 по 30.04.1990 згідно з довідкою від 21.07.2026 № 6467 додатково становить 1 рік 2 місяці. Отже, саме від правильного обчислення спірного періоду залежить наявність у позивача необхідного страхового стажу 32 роки, а незарахування цього періоду безпосередньо призвело до відмови позивачу в призначенні пенсії.

Щодо зазначеного у рішенні від 29.07.2026 № 155250043017 посилання на відсутність довідки про місце проживання, суд зазначає, що підставою відмови у призначенні пенсії за цим рішенням визначено саме відсутність необхідного страхового стажу. Крім того, абзацом третім частини першої статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що не потребують документального підтвердження відомості, необхідні для призначення (перерахунку) особі пенсії, за наявності відповідної інформації в публічних електронних реєстрах (інформаційно-комунікаційних системах), а витребування документального підтвердження таких відомостей в особи забороняється. Відомості про зареєстроване місце проживання позивача містяться в його заявах до пенсійного органу та в наявному в електронній пенсійній справі витязі з реєстру територіальної громади.

Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що належним суб`єктом, який має завершити процедуру призначення пенсії, є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Верховний Суд у постановах від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22 та від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23 дійшов висновку, що дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, який за принципом екстериторіальності розглядав заяву особи та прийняв рішення за її результатами.

У цій справі заяву позивача від 21.07.2026 року розглянуто саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення від 29.07.2026 № 155250043017. Крім того, після розгляду заяви від 14.08.2026 року електронна пенсійна справа позивача передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області як органу за місцем проживання позивача, що визнають обидва відповідачі. Позивач просить про призначення йому пенсії саме з дня первинного звернення, тобто за заявою від 21.07.2026 року.

За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є належним суб`єктом, на якого має бути покладено обов`язок зарахувати спірний період до страхового стажу позивача та повторно розглянути його заяву від 21.07.2026 року.

Що стосується Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, то цей орган за принципом екстериторіальності розглядав лише заяву позивача від 14.08.2026 року, а після прийняття рішення від 21.08.2026 № 155250043017 електронна пенсійна справа позивача передана до органу за місцем його проживання. Позовних вимог зобов`язального характеру до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивач не заявляв, а повторний розгляд заяви від 21.07.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з урахуванням висновків суду є достатнім для ефективного відновлення порушеного права позивача. За таких обставин підстави для виходу за межі позовних вимог відповідно до частини другої статті 9 КАС України та покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області обов`язку вчинити певні дії відсутні, а рішення цього відповідача від 21.08.2026 № 155250043017 підлягає скасуванню в частині незарахування спірного періоду до страхового стажу позивача.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити і нарахувати позивачу пенсію за віком з дня первинного звернення суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постанові від 05.05.2018 у справі № 826/9727/16 Верховний Суд зробив висновок, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції пенсійного органу, остаточне обчислення страхового стажу позивача з урахуванням висновків суду, визначення наявності у нього права на пенсію за віком, дати її призначення та розміру належить до повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Тому суд вважає, що для належного захисту порушеного права позивача в цій частині слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача від 21.07.2026 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, а у задоволенні вимоги про зобов`язання призначити і нарахувати пенсію з 21.07.2026 року слід відмовити.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 № 562 щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990, суд зазначає, що незарахування цього періоду до страхового стажу позивача відображене безпосередньо в рішеннях від 29.07.2026 № 155250043017 та від 21.08.2026 № 155250043017, які є індивідуальними актами, що породжують правові наслідки для позивача. Правова оцінка цим діям надана судом при вирішенні вимог про скасування зазначених рішень у відповідній частині, а порушене право позивача відновлюється шляхом скасування рішень та зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до страхового стажу. Окреме визнання протиправними тих самих дій не призведе до додаткового відновлення прав позивача, а тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо видачі результату розгляду заяви від 14.08.2026 року у вигляді масштабованої копії без належної державної реєстрації та без накладення кваліфікованого електронного підпису суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

З наданої суду засвідченої копії електронної пенсійної справи позивача вбачається, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.08.2026 № 155250043017 має реєстраційний номер, дату, підписане заступником начальника відділу призначення пенсій та зберігається в електронній пенсійній справі позивача. Зміст цього рішення, підстави відмови та порядок його оскарження були доведені до відома позивача, який реалізував право на його оскарження як в адміністративному, так і в судовому порядку. Форма, в якій копію рішення було відображено на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, сама по собі не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, а законність змісту цього рішення перевірена судом у цій справі. За таких обставин підстави для задоволення цієї вимоги відсутні.

Доводи позивача про прийняття рішення від 21.08.2026 «заднім числом» та про наявність ознак підроблення документів суд відхиляє як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Прийняття за двома заявами позивача рішень під одним номером пенсійної справи (№ 155250043017) пов`язане з присвоєнням номера пенсійній справі особи і саме по собі не свідчить про недостовірність цих рішень.

Щодо вимоги позивача про витребування з інформаційної системи Пенсійного фонду України електронного оригіналу рішення № 155250043017 та електронного оригіналу розгляду його заяви від 14.08.2026 року суд зазначає, що ухвалою від 14.09.2026 року від відповідачів витребувано копії пенсійної справи позивача, які на виконання цієї ухвали надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, тому необхідності у витребуванні інших доказів суд не вбачає.

Щодо клопотання позивача від 05.10.2026 року суд зазначає, що надані позивачем документи отримані ним 02.10.2026 року, тобто після подання ним заяв по суті справи, стосуються предмета спору, а тому долучені судом до матеріалів справи та враховані при її розгляді. Водночас підстави для визнання неповажними причин неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області копії електронної пенсійної справи відсутні, оскільки цей відповідач повідомив суд про причини неможливості її подання (передача електронної пенсійної справи до органу за місцем проживання позивача), а витребувана судом копія електронної пенсійної справи надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області і наявна в матеріалах справи.

Щодо заяви позивача про постановлення окремої ухвали суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, та застосовується у разі виявлення порушення закону, яке не може бути усунуте шляхом ухвалення рішення у справі. Встановлені судом порушення прав позивача усуваються цим рішенням, яким скасовано рішення відповідачів у відповідній частині та покладено на відповідача обов`язок вчинити необхідні дії. Доводи позивача про умисне приховування доказів, введення суду в оману та службове підроблення належними доказами не підтверджені, а питання притягнення посадових осіб до дисциплінарної чи іншої відповідальності не належить до предмета цього спору. За таких обставин, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачами не доведено правомірності оскаржуваних рішень в частині незарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 4259,84 грн, що підтверджується квитанцією від 29.08.2026 № 1373-8633-8013-6618 на суму 1331,20 грн та квитанцією від 08.09.2026 № 2907-3119-4770-4048 на суму 2928,64 грн.

Як вбачається з ухвали суду від 07.09.2026 року, судовий збір у справі визначено за чотири позовні вимоги немайнового характеру до двох відповідачів (визнання протиправними дій двох відповідачів та скасування двох рішень) у розмірі 1064,96 грн за кожну вимогу (3328 грн*0,4*0,8) з урахуванням подання позову через систему «Електронний суд». Вимоги зобов`язального характеру є похідними від вимог про скасування рішень відповідачів та окремо судовим збором не оплачувались.

Судом задоволено вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 № 155250043017 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.08.2026 № 155250043017 у відповідній частині, а у задоволенні вимог про визнання протиправними дій відповідачів відмовлено. Тому відповідно до частини 3 статті 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів, які прийняли протиправні рішення, по 1064,96 грн.

Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що стягнення з нього судових витрат призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, суд відхиляє, оскільки частини 1 та 3 статті 139 КАС України прямо передбачає стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) - задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.07.2026 № 155250043017 про відмову в призначенні пенсії за віком в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.08.2026 № 155250043017 про відмову в призначенні пенсії за віком в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду військової служби з 20.08.1987 по 30.04.1990.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у календарному обчисленні періоди військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 20.08.1987 по 12.11.1987 та у військовій частині НОМЕР_2 з 12.11.1987 по 31.12.1987 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.07.2026 № 6467.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 01.01.1988 по 30.04.1990 у пільговому обчисленні один місяць служби за півтора місяці на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.07.2026 № 6467.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.10.2026 Ухвала № 140889410 Одеський окружний адміністративний суд
14.09.2026 Ухвала № 139714564 Одеський окружний адміністративний суд
14.09.2026 Ухвала № 139714557 Одеський окружний адміністративний суд
07.09.2026 Ухвала № 139517783 Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 20987385. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг