Судові рішення

Рішення № 141479221 у справі № 420/28296/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 420/28296/26 (категорія «Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів»). Суд: Одеський окружний адміністративний суд, суддя Басова Н.М.

Справа№ 420/28296/26
СудОдеський окружний адміністративний суд
СуддяБасова Н.М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗабезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479221

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 420/28296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Дубінчук Жанни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморську виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Дубінчук Жанни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Управління забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморську виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (далі відповідач, Управління ЦНАП), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморську виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.07.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати Управління забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморську виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, та прийняти за результатами її розгляду рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, викладеної у судовому рішенні.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з наявністю обставин, з якими закон пов`язує право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а саме перебуванням на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років (пункт 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), позивач особисто склав заяву про надання відстрочки, додав до неї документи на підтвердження зазначених обставин і 24.07.2026 направив її до Центру надання адміністративних послуг засобами поштового зв`язку.

Листом від 28.07.2026 відповідач повідомив позивача, що законодавством передбачено саме особисте подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг, а направлення документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без особистого звернення заявника не передбачено. Таким чином, на думку позивача, його заява опрацьована не була.

Позивач вважає, що вжите в пункті 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та в пункті 6 Порядку подання через центри надання адміністративних послуг заяв про надання відстрочки, затвердженого цією ж постановою, формулювання «особисто» спрямоване на визначення суб`єкта подання заяви, тобто на те, що волевиявлення має походити безпосередньо від військовозобов`язаного, а не від представника чи іншої особи. Зазначені норми не встановлюють вимоги щодо обов`язкової фізичної присутності особи у приміщенні центру як єдиного можливого способу подання заяви, а надсилання заяви поштою, здійснене самим заявником, є формою його особистого волевиявлення.

Також позивач посилається на те, що його заява є зверненням громадянина у розумінні Закону України «Про звернення громадян», яке відповідач зобов`язаний був розглянути по суті відповідно до статті 15 цього Закону, а також на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, щодо поняття протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. На думку позивача, відповідач, обмежившись наданням роз`яснення про необхідність особистого прибуття, фактично залишив звернення без розгляду, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву та докази.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), що підтверджується військово-обліковим документом в електронній формі, сформованим у застосунку «Резерв+» 23.07.2026, та розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з цими даними адресою проживання позивача зазначено: АДРЕСА_3 .

Позивачем складено заяву від 23 липня 2026 року на ім`я начальника Центру надання адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеської області для подальшого направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій повідомив, що на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, просив розглянути заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а про результати розгляду заяви повідомити його письмово за адресою: АДРЕСА_4 . У заяві фактичною адресою місця проживання позивача зазначено: АДРЕСА_3 .

Згідно з описом вкладення у цінний лист від 24.07.2026 зазначену заяву разом з копіями паспорта та облікової картки платника податків позивача і його дружини, свідоцтва багатодітної сім`ї, свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження дітей, довідки про громадянство, інформації з Єдиного реєстру боржників, роздруківки з «Резерв+» та копії військово-облікового документа позивача, загалом на 20 аркушах, направлено засобами поштового зв`язку на адресу Центру надання адміністративних послуг Чорноморської міської ради Одеської області: 68003, Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, проспект Миру, 33.

Листом від 28.07.2026 Управління ЦНАП повідомило позивача за адресою, зазначеною в заяві, що відповідно до пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, військовозобов`язаний особисто через центр надання адміністративних послуг подає заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документи, що підтверджують право на відстрочку; під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє документ, що посвідчує особу, та військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі; після особистого звернення заявника адміністратор центру формує електронну заяву, здійснює сканування оригіналів поданих документів та надсилає їх через Портал Дія до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З огляду на це відповідач зазначив, що направлення документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без особистого звернення заявника до центру надання адміністративних послуг законодавством не передбачено, та роз`яснив, що для подання заяви про оформлення відстрочки позивачу необхідно особисто звернутися до центру надання адміністративних послуг з оригіналами документів, що підтверджують право на відстрочку.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач після отримання листа від 28.07.2026 звертався до центру надання адміністративних послуг особисто чи подавав заяву про надання відстрочки в інший спосіб, передбачений законодавством.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації роботи у цій сфері, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон № 3543-XII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з частиною восьмою статті 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною дев`ятою статті 23 Закону № 3543-XII передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560) та Порядок подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок подання заяв через ЦНАП).

Відповідно до абзацу першого пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацом першим пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Відповідно до абзацу першого пункту 58 Порядку № 560 (у редакції, чинній на час звернення позивача) за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За приписами пункту 58 Порядку № 560 до заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання заяв через ЦНАП. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відповідно до абзацу першого пункту 59 Порядку № 560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з абзацами першим і третім пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки; комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом.

Порядок подання заяв через ЦНАП визначає механізм надання громадянам України електронної публічної послуги щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період шляхом подання заяв в електронній формі через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) та отримання результатів розгляду таких заяв в установленому законодавством порядку (пункт 1).

Відповідно до пункту 5 Порядку подання заяв через ЦНАП для отримання послуги суб`єкт звернення подає через адміністратора центру заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування суб`єкта звернення на військовому обліку (суб`єкт надання послуги), у якій зазначаються відомості, передбачені Порядком № 560. До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку.

Згідно з пунктом 6 Порядку подання заяв через ЦНАП заява подається суб`єктом звернення через центр особисто. Подання заяви представником суб`єкта звернення не допускається.

Відповідно до пункту 7 Порядку подання заяв через ЦНАП заява може бути подана через адміністратора центру після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити його особу, а також після здійснення ідентифікації суб`єкта звернення на підставі документа, що посвідчує його особу, та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картки платника податків).

За приписами пункту 9 Порядку подання заяв через ЦНАП заява в електронній формі формується адміністратором центру на підставі відомостей та документів, наданих суб`єктом звернення, засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається суб`єкту звернення для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві та доданих до неї документах, несуть суб`єкти звернень.

Згідно з пунктами 13, 14 Порядку подання заяв через ЦНАП сформована заява та додані до неї документи засобами Порталу Дія надсилаються для передачі суб`єкту надання послуги, який опрацьовує заяву, після чого надсилає до центру, через який була подана заява, повідомлення про результат такого опрацювання (позитивне рішення про надання відстрочки або рішення про відмову у її наданні).

Пункти 5-7, 9 Порядку подання заяв через ЦНАП діяли в наведеній редакції на час звернення позивача із заявою від 23.07.2026 та її надходження до відповідача. Вимога абзацу першого пункту 58 Порядку № 560 про особисте подання заяви через центр надання адміністративних послуг також діяла на той час; зміни, внесені до Порядку № 560 постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2026 № 978, цієї вимоги не скасували.

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що Порядок подання заяв через ЦНАП є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає процедуру подання через центри надання адміністративних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зміст пунктів 5-9 цього Порядку дає змогу визначити такий алгоритм дій: військовозобов`язаний особисто подає заяву через центр надання адміністративних послуг; адміністратор центру приймає заяву лише після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія та після ідентифікації заявника на підставі документа, що посвідчує його особу, і картки платника податків; на підставі наданих відомостей і документів адміністратор формує електронну заяву; заявник перевіряє сформовану заяву та підписує її; адміністратор накладає свій кваліфікований (удосконалений) електронний підпис, після чого заява передається засобами Порталу Дія до суб`єкта надання послуги, тобто до комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, у межах цієї спеціальної процедури поштове відправлення не може замінити особистого звернення заявника, оскільки процедура передбачає обов`язкове встановлення особи заявника адміністратором центру, формування заяви в електронній системі, перевірку заявником її змісту та підписання, що неможливо забезпечити у разі направлення заяви засобами поштового зв`язку.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що слово «особисто» у пункті 58 Порядку № 560 та пункті 6 Порядку подання заяв через ЦНАП визначає лише суб`єкта подання заяви і не вимагає присутності заявника в центрі. Пункт 6 Порядку подання заяв через ЦНАП окремо від вимоги про особисте подання заяви встановлює заборону її подання представником, а пункти 7 та 9 цього Порядку прямо пов`язують подання заяви з ідентифікацією заявника адміністратором за документом, що посвідчує особу, та з перевіркою і підписанням заявником сформованої в електронній формі заяви. Такі дії за своєю природою не можуть бути вчинені без звернення заявника до центру. Аналогічно пункт 58 Порядку № 560 зобов`язує військовозобов`язаного під час подання заяви пред`явити військово-обліковий документ.

Сама наявність загальної законодавчої можливості надсилати письмові звернення поштою, передбаченої частиною шостою статті 5 Закону України «Про звернення громадян», не означає, що заявник може вимагати виконання всіх етапів спеціальної електронної послуги без дотримання встановлених для неї процедур, які вимагають обов`язкової ідентифікації особи заявника адміністратором центру. Реалізація права на відстрочку здійснюється у спеціальному порядку, який є обов`язковим для застосування як заявником, так і уповноваженими органами.

Суд також зазначає, що сам факт отримання центром надання адміністративних послуг заяви з особистим підписом заявника, із зазначенням його персональних даних та з доданими копіями військово-облікового документа, свідоцтв про народження дітей та інших документів не дає змоги ототожнювати таке звернення з особистим поданням заяви через адміністратора після встановлення ним особи заявника та вчинення передбачених процедурою дій в електронній системі. Наявність підпису на паперовому документі сама по собі не замінює процедуру ідентифікації, прямо передбачену спеціальним Порядком, і не створює підстав для визнання заяви такою, що подана конкретною особою через центр надання адміністративних послуг у встановленому порядку.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини восьмої статті 23 Закону № 3543-XII та пунктів 57, 60 Порядку № 560 перевірка підстав для надання відстрочки, її оформлення та вирішення питання про надання відстрочки або про відмову в її наданні належать до компетенції комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Центр надання адміністративних послуг лише приймає відповідну заяву для подальшої її передачі уповноваженому органу, проте не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення по суті заяви про надання відстрочки.

Відтак, отримавши поштою заяву позивача, яка не могла бути прийнята та сформована в електронній формі з дотриманням вимог пунктів 5-9 Порядку подання заяв через ЦНАП, відповідач повідомив позивача листом від 28.07.2026 про неможливість направлення документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без особистого звернення заявника, навів норми, якими керувався, та роз`яснив позивачу порядок подання заяви. Такі дії відповідача відповідають вимогам Порядку № 560 та Порядку подання заяв через ЦНАП.

Посилання позивача на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 342/158/17, суд оцінює критично. У зазначеній постанові Верховний Суд виснував, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені (пункт 37). Водночас прийняття рішення про надання відстрочки чи про відмову в її наданні до компетенції відповідача не віднесено, а формування та передання заяви, надісланої поштою, без ідентифікації заявника адміністратором центру не є дією, яка на підставі нормативно-правового регулювання була обов`язковою і реально можливою для відповідача. Крім того, відповідач на заяву позивача не припустився бездіяльності, а надав відповідь з роз`ясненням підстав неможливості її опрацювання та порядку подання заяви.

Доводи позивача про необхідність розгляду його заяви відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» також не свідчать про протиправність дій відповідача, оскільки відповідач розглянув звернення позивача в межах своєї компетенції та надав на нього відповідь, а вирішення по суті питання про надання відстрочки, як зазначено вище, до повноважень відповідача не належить.

Суд також звертає увагу, що зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.07.2026 про надання відстрочки та прийняти за результатами її розгляду рішення, про що просить позивач, не призведе до відновлення його прав, оскільки відповідач не уповноважений приймати рішення про надання відстрочки або про відмову в її наданні, а сформувати та передати до комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву, надіслану поштою, без особистого звернення позивача він не може і за повторного розгляду.

Обставини фактичного проживання позивача за межами України можуть пояснювати причини обрання ним поштового способу звернення, однак самі по собі не змінюють установленого нормативно-правовим актом механізму подання заяви через центр надання адміністративних послуг, не наділяють відповідача повноваженнями відступати від обов`язкової процедури та не дають підстав вважати поштове звернення рівнозначним особистому поданню заяви з дотриманням вимог щодо ідентифікації заявника.

Разом з тим, суд зазначає, що повідомлення відповідача про неможливість направлення заяви, надісланої поштою, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не свідчить про звуження змісту чи обсягу прав позивача, оскільки не означає заперечення самого права на відстрочку та не перешкоджає його реалізації за умови дотримання встановленого порядку звернення. Питання про наявність у позивача права на відстрочку з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, предметом цього спору не є та судом не вирішується.

Посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини щодо ефективного засобу юридичного захисту не спростовують наведених висновків, оскільки чинне законодавство передбачає порядок звернення за відстрочкою, а дії відповідача, які оскаржуються у цій справі, вчинено відповідно до цього порядку.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на ненадання відповідачем відзиву, наявні в матеріалах справи докази, зокрема лист відповідача від 28.07.2026 та опис вкладення у цінний лист від 24.07.2026, у сукупності з наведеним нормативним регулюванням дають суду достатні підстави для висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, направивши заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв`язку, не дотримався встановленого порядку її подання через центр надання адміністративних послуг, оскільки такий спосіб звернення унеможливив ідентифікацію його особи у визначений законодавством спосіб, а дії відповідача щодо розгляду заяви позивача не є протиправними. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно, враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Дубінчук Жанни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг у м. Чорноморську виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області (код ЄДРПОУ 04057043, місцезнаходження: проспект Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, 68005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова

.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.09.2026 Ухвала № 139851101 Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04057043. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг