РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами розгляду заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень
подати звіт про виконання судового рішення
13 листопада 2026 р. Р і в н е №460/13945/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі № 460/13945/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 172350001173 від 22.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 15.07.2024, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 18.01.2001, з 15.05.2002 по 17.10.2002 в повному обсязі та всі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській провести виплату ОСОБА_1 з 15.07.2024 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 18.01.2001, з 15.05.2002 по 17.10.2002 в повному обсязі та всі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 172350001173 від 22.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.07.2024 про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.2000 по 18.01.2001, з 15.05.2002 по 17.10.2002 в повному обсязі та всі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 .
13.10.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 09.10.2026 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 460/13945/24. У поданій заяві позивач просить витребувати у відповідачів докази виконання судового рішення щодо призначення, нарахування та щомісячної виплати пенсії із зазначенням її розміру і дат зарахування коштів на банківський рахунок, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 залишається невиконаною, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не розглянуло належним чином його заяву від 15.07.2024 та не повідомило про результати її розгляду, а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не забезпечує нарахування та виплату пенсії у належному розмірі. За твердженням позивача, відсутність належного виконання судового рішення свідчить про необхідність застосування передбаченого статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України механізму судового контролю.
20.10.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано заперечення проти заяви позивача. У запереченнях відповідач зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 виконана в межах покладених на нього зобов`язань. Зокрема, відповідач повідомляє, що електронну пенсійну справу позивача № 172350001173 засобами програмного забезпечення передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за місцем його перебування на пенсійному обліку. Водночас виплата призначеної пенсії та погашення заборгованості за минулий період здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області. Крім того, відповідач посилається на встановлений законодавством порядок фінансування пенсійних виплат, нарахованих на виконання судових рішень, зокрема на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)". На переконання відповідача, позивачем не наведено належних доказів ухилення пенсійного органу від виконання судового рішення, а тому правові підстави для встановлення судового контролю відсутні. На підтвердження своїх заперечень відповідачем надано документи пенсійної справи, зокрема рішення про призначення пенсії від 25.03.2026 № 172350001173, відомості про страховий стаж позивача та інші документи.
Дослідивши матеріали заяви, заперечення відповідача та додані до них докази, суд дійшов зважає на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов`язковість виконання судового рішення є однією з основоположних засад судочинства та необхідною умовою реалізації права на ефективний судовий захист.
При цьому виконання судового рішення становить завершальну стадію судового провадження, а передбачені процесуальним законом заходи судового контролю спрямовані на забезпечення реального поновлення порушених прав особи відповідно до змісту ухваленого судового рішення.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах урегульовано, зокрема, статтями 382, 382-1, 382-2 та 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Водночас абзацом другим частини першої цієї статті встановлено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже законодавець розмежував загальний та спеціальний порядок застосування такого заходу судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
За загальним правилом застосування зазначеного заходу належить до дискреційних процесуальних повноважень суду та залежить від установлених обставин, які свідчать про необхідність забезпечення належного виконання судового рішення.
Натомість у визначених абзацом другим частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України категоріях справ, до яких належать, зокрема, спори щодо призначення та здійснення пенсійних виплат, законодавець передбачив імперативний обов`язок суду зобов`язати відповідного суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення за наявності письмової заяви особи, на користь якої ухвалено таке рішення.
Таким чином, у зазначеній категорії справ застосування передбаченого законом механізму судового контролю не ставиться у залежність виключно від доведення заявником обставин умисного ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення.
Аналогічний підхід до розмежування диспозитивного та імперативного механізмів судового контролю викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі № 990/282/24, у якій наголошено на особливостях застосування абзаців першого та другого частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від категорії адміністративної справи.
Суд встановив, що предметом спору у справі № 460/13945/24 було право позивача на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак ця справа належить до категорії адміністративних справ, щодо яких абзацом другим частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальний порядок судового контролю за виконанням судових рішень.
За таких обставин доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю виключно з огляду на ненадання позивачем доказів ухилення відповідача від виконання судового рішення не можуть бути прийняті судом як достатні для відмови у задоволенні заяви.
Разом із тим застосування судового контролю має здійснюватися з урахуванням змісту судового рішення, яке підлягає виконанню та обсягу обов`язків, покладених на відповідного суб`єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2025, яким, зокрема, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити позивачу пенсію, а Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити її виплату.
Натомість постановою суду апеляційної інстанції обрано інший спосіб захисту порушеного права, а саме покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області обов`язок повторно розглянути заяву позивача від 15.07.2024 з урахуванням визначених судом періодів страхового стажу.
Отже, безпосереднім предметом виконання постанови суду апеляційної інстанції є повторний розгляд відповідної заяви із дотриманням обов`язкових висновків суду щодо зарахування страхового стажу.
Водночас постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 не містить окремого зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії у визначеному розмірі.
У зв`язку з цим судовий контроль за виконанням зазначеної постанови не може виходити за межі обов`язків, установлених її резолютивною частиною, або підміняти собою вирішення питань щодо правильності обчислення, нарахування та виплати пенсійних сум, які не були предметом відповідного судового зобов`язання.
Оцінюючи доводи відповідача про фактичне виконання постанови апеляційного суду, суд враховує надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області документи. Зокрема, з рішення від 25.03.2026 № 172350001173 про призначення пенсії вбачається, що позивачу визначено пенсію за віком із зазначенням особливості її призначення за рішенням суду з 15.07.2024.
Відповідно до зазначеного рішення загальна тривалість страхового стажу позивача становить 37 років 10 місяців 4 дні.
Надана відповідачем форма РС-право також містить відомості про зарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.07.2000 по 18.01.2001 та з 15.05.2002 по 17.10.2002, які були предметом судового розгляду.
Вказані документи підтверджують вчинення пенсійним органом певних дій, пов`язаних із реалізацією постанови апеляційного суду.
Разом із тим саме по собі надання рішення про призначення пенсії та відомостей про страховий стаж не усуває передбаченого абзацом другим частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку подати звіт про виконання судового рішення за письмовою заявою особи, на користь якої його ухвалено.
Крім того, зі змісту наданого рішення від 25.03.2026 вбачається, що в ньому зазначено дату звернення позивача 16.03.2026, тоді як постановою апеляційного суду відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву від 15.07.2024.
Наведена обставина потребує відповідного пояснення відповідача в межах звіту про виконання судового рішення, оскільки має значення для встановлення того, чи були вчинені дії саме на виконання обов`язку, визначеного постановою суду апеляційної інстанції.
При цьому суд не надає на цій стадії остаточної оцінки повноті та належності виконання судового рішення, оскільки така оцінка має бути здійснена за результатами розгляду звіту суб`єкта владних повноважень у встановленому процесуальним законом порядку.
Посилання відповідача на положення бюджетного законодавства та постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 не спростовують наявності передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для зобов`язання подати звіт, оскільки наведені нормативно-правові акти регулюють порядок фінансування відповідних пенсійних виплат, тоді як предметом встановленого судом обов`язку є повторний розгляд заяви позивача.
Водночас оцінка правомірності застосування відповідного механізму фінансування пенсійних виплат не належить до предмета розгляду цієї заяви.
Суд також враховує, що правовий механізм судового контролю не спрямований на повторний перегляд судового рішення, зміну визначеного ним способу захисту порушеного права або покладення на відповідача нових матеріально-правових обов`язків, не передбачених резолютивною частиною такого рішення.
Тому заявлені позивачем вимоги про витребування доказів щомісячного нарахування та виплати пенсії, зокрема відомостей про розміри і дати зарахування коштів на банківський рахунок, не можуть бути задоволені у запропонованому заявником обсязі, оскільки такі відомості не стосуються безпосередньо виконання обов`язку, покладеного постановою апеляційного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Водночас суд вважає необхідним зазначити, що подання звіту про виконання судового рішення передбачає надання відповідачем інформації про вчинені ним дії з повторного розгляду заяви позивача від 15.07.2024, результати такого розгляду та документів, які підтверджують виконання відповідного обов`язку.
Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає таке.
З аналізу резолютивної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 вбачається, що обов`язок вчинити певні дії покладено виключно на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, хоча і брало участь у розгляді справи як відповідач, за результатами апеляційного перегляду не було зобов`язане здійснити конкретні дії на користь позивача.
Саме по собі перебування позивача на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та здійснення цим органом відповідних пенсійних виплат у межах його компетенції не свідчить про наявність у нього обов`язку виконати постанову апеляційного суду в частині, яка не була покладена на нього судовим рішенням.
З огляду на це правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 відсутні.
Відповідно до частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною третьою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи характер покладеного на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області обов`язку, час, що минув із дня набрання постановою апеляційного суду законної сили, а також наявність у матеріалах справи документів щодо здійснених пенсійним органом дій, суд вважає достатнім та обґрунтованим встановлення 30 денного строку для подання звіту про виконання судового рішення.
Такий строк забезпечить відповідачу можливість належним чином підготувати звіт, викласти обставини виконання постанови апеляційного суду та надати відповідні підтвердні документи.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає частковому задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 460/13945/24. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст.382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/13945/24 задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/13945/24 протягом 30 днів, з дня отримання суб`єктом владних повноважень цієї ухвали.
До звіту також долучити належним чином засвідчені документи, що підтверджують виконання постанови суду апеляційної інстанції, зокрема результати повторного розгляду заяви позивача від 15.07.2024, відповідне рішення пенсійного органу та відомості про зарахування до страхового стажу періодів, визначених судовим рішенням.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту належить додати: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення розглядається протягом десяти днів з дня його надходження і за наслідками розгляду такого звіту судом приймається рішення в порядку статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 13 листопада 2026 року
Суддя Т.О. Комшелюк