РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень
13 листопада 2026 р. Р і в н е №460/12327/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 січня 2025 року у справі № 460/12327/24, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком.
25 серпня 2026 року представником позивача подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року заяву задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 460/12327/24 протягом 60 днів з дня отримання відповідної ухвали.
На виконання зазначеної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано звіт про виконання судового рішення з доданими документами на підтвердження вжитих заходів.
У поданому звіті відповідач зазначає, що на виконання рішення суду проведено перерахунок основної пенсії позивача відповідно до визначених судом правових підстав. Зокрема, відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.06.2024 та проведено відповідні нарахування з урахуванням установленого судовим рішенням розміру основної пенсії. На підтвердження наведених обставин до звіту долучено протоколи перерахунку пенсії, довідку про здійснення нарахувань на виконання рішення суду, а також документи щодо бюджетного забезпечення відповідних виплат. Крім того, відповідач повідомив про здійснення частини пенсійних виплат та зазначив, що подальше фінансування сум, нарахованих на виконання судового рішення, здійснюється відповідно до встановленого законодавством механізму за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України. У звіті відповідач посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, яка регулювала порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, а також постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046, якою змінено відповідне нормативне регулювання. На обґрунтування зазначених обставин відповідачем надано документи щодо бюджетних асигнувань, затверджених видатків та порядку фінансування виплат за судовими рішеннями.
Дослідивши поданий звіт та додані до нього документи, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За приписами статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Порядок розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення визначено статтею 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про прийняття звіту суд повинен оцінити наведені суб`єктом владних повноважень обставини, які впливають на виконання судового рішення, характер і достатність вжитих ним заходів, а також належність документального підтвердження відповідних обставин.
Судовий контроль спрямований на забезпечення реального виконання судового рішення та поновлення порушених прав особи, на користь якої таке рішення ухвалено.
Водночас застосування процесуальних заходів судового контролю має ґрунтуватися на оцінці конкретних обставин виконання судового рішення, фактично вчинених суб`єктом владних повноважень дій та об`єктивних чинників, які впливають на можливість його виконання.
Як встановлено судом із матеріалів звіту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснено перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 460/12327/24.
Надані протоколи перерахунку пенсії підтверджують проведення відповідачем розрахункових операцій із визначенням розміру пенсії позивача відповідно до встановлених судовим рішенням правових підстав.
Відповідно до долученої довідки про здійснення нарахувань на виконання рішення суду відповідачем визначено належні позивачу суми пенсійних виплат за відповідний період.
Таким чином, наявні у матеріалах звіту документи підтверджують, що відповідачем вчинено конкретні дії, спрямовані на виконання судового рішення, зокрема проведено перерахунок пенсії та здійснено відповідні нарахування.
Стосовно порядку фінансування пенсійних виплат, нарахованих на виконання судових рішень, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок фінансування видатків, пов`язаних із виплатою пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, визначається бюджетним законодавством та відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 було затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Зазначеним Порядком регулювався механізм здійснення відповідних видатків за рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України та визначалися особливості фінансування пенсійних виплат за судовими рішеннями.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", яка набрала чинності 28.08.2026, внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157. Одночасно постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано такою, що втратила чинність.
Отже, станом на час розгляду поданого звіту нормативне регулювання відповідних видатків здійснюється з урахуванням змін, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046.
Зазначене нормативне регулювання передбачає здійснення пенсійних виплат за судовими рішеннями в межах бюджетного механізму фінансування, встановленого для відповідних видатків Пенсійного фонду України.
Таким чином, відповідач як територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює фінансування відповідних виплат у межах наданих йому бюджетних повноважень та з дотриманням установленого Кабінетом Міністрів України порядку використання бюджетних коштів.
Як вбачається з поданого звіту, відповідачем наведено обставини щодо механізму бюджетного забезпечення виплат за судовими рішеннями та долучено документи на їх підтвердження.
Зокрема, до матеріалів звіту долучено лист Пенсійного фонду України щодо доведення бюджетних асигнувань на відповідні видатки, документи про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік та внесення до нього змін, а також матеріали, які характеризують обсяг фінансового забезпечення відповідного напряму видатків.
Наведені документи підтверджують, що здійснення виплат за судовими рішеннями відбувається в межах окремо визначеного механізму фінансування, який передбачає доведення відповідних бюджетних асигнувань та їх використання у встановленому законодавством порядку.
Суд враховує, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, визначено відповідні суми пенсійних виплат, а також надано відомості щодо порядку та джерел їх фінансування.
При цьому орган Пенсійного фонду України не наділений повноваженнями самостійно змінювати встановлений законодавством порядок використання бюджетних коштів або здійснювати видатки поза межами відповідних бюджетних призначень.
Водночас суд наголошує, що особливості бюджетного фінансування самі по собі не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконання судового рішення та не можуть бути підставою для відмови від його виконання.
Разом із тим зазначені обставини підлягають врахуванню під час оцінки достатності вжитих відповідачем заходів, оскільки вони безпосередньо впливають на встановлений законодавством порядок здійснення відповідних пенсійних виплат.
У цьому випадку відповідач не обмежився формальним посиланням на особливості бюджетного фінансування, а надав документи, які підтверджують проведення перерахунку пенсії, здійснення відповідних нарахувань та застосування передбаченого законодавством механізму фінансування виплат.
Отже, наведені відповідачем пояснення щодо порядку бюджетного фінансування у сукупності з доказами проведення перерахунку пенсії та здійснення нарахувань дають підстави для висновку про вжиття ним заходів, спрямованих на виконання судового рішення.
Суд також враховує, що відповідно до поданих матеріалів відповідач не заперечує обов`язку щодо здійснення належних позивачу виплат та не ставить їх проведення у залежність від перегляду чи зміни судового рішення.
Відповідно, обставини, наведені у звіті, характеризують особливості реалізації встановленого законодавством порядку виконання судового рішення, а не відмову відповідача від виконання покладених на нього обов`язків.
Оцінюючи зазначені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що вжиті відповідачем заходи є достатніми для прийняття поданого звіту в межах установленої статтями 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України процедури судового контролю.
При цьому прийняття звіту не змінює змісту рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 460/12327/24, не припиняє обов`язку відповідача щодо його виконання у повному обсязі та не позбавляє позивача права на отримання належних їй пенсійних виплат.
Крім того, суд звертає увагу на те, що процесуальним законом передбачено окремий механізм захисту прав осіб, на користь яких ухвалено судові рішення щодо пенсійних та інших соціальних виплат.
Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Аналіз наведених положень свідчить, що законодавець передбачив спеціальну процесуальну можливість забезпечення виконання судових рішень у справах щодо пенсійних виплат шляхом зміни способу і порядку їх виконання.
При цьому зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає перегляду його змісту або встановлення нових матеріально-правових обов`язків, а спрямована на забезпечення фактичної реалізації вже визначеного судом обов`язку суб`єкта владних повноважень.
Отже, позивач не позбавлена права за наявності встановлених законом підстав звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 460/12327/24 відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення не є предметом розгляду поданого відповідачем звіту та підлягає вирішенню в окремому процесуальному порядку.
Наявність зазначеного процесуального механізму забезпечує позивачу додаткову можливість захисту її прав у випадку виникнення передбачених законом підстав для зміни способу виконання судового рішення.
Таким чином, дослідивши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт, додані до нього докази, врахувавши проведений відповідачем перерахунок пенсії, здійснення відповідних нарахувань, наведені обставини щодо особливостей бюджетного фінансування пенсійних виплат та чинний механізм їх здійснення, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту.
При цьому суд виходить із того, що відповідачем підтверджено вжиття конкретних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, а наведені ним обставини щодо порядку фінансування відповідних виплат є обґрунтованими та підлягають врахуванню під час оцінки достатності таких заходів.
Враховуючи викладене, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі № 460/12327/24 підлягає прийняттю.
Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/12327/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 13 листопада 2026 року
Суддя Т.О. Комшелюк