Судові рішення

Ухвала № 141479607 у справі № 460/10006/25 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 460/10006/25 (категорія «Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)»). Суд: Рівненський окружний адміністративний суд, суддя Т.О. Комшелюк.

Справа№ 460/10006/25
СудРівненський окружний адміністративний суд
СуддяТ.О. Комшелюк
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479607

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

13 листопада 2026 р. Р і в н е №460/10006/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 460/10006/25, яке набрало законної сили 04.11.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України № 230/96-ВР, у розмірі 50 відсотків від восьми мінімальних пенсій за віком, за період з 05.12.2024 до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача, з урахуванням раніше виплачених сум.

21.08.2026 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, мотивована невиконанням рішення суду в частині здійснення відповідних пенсійних виплат.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 заяву задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення у справі № 460/10006/25 протягом 60 днів з дня отримання ухвали.

На виконання зазначеної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано звіт про виконання судового рішення з відповідними документами на підтвердження вжитих заходів.

У поданому звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача, визначено її розмір та проведено нарахування належних сум. Зокрема, відповідно до наданих розрахунків розмір пенсії позивача з 18.03.2025 обраховано у сумі 10502,28грн. Сума нарахованої доплати за період з 18.03.2025 по 31.10.2026 становить 102452,37грн. Із зазначеної суми проведено виплату 6132,93грн. Залишок нарахованої заборгованості становить 96319,44грн. Відповідач повідомив, що відповідна заборгованість обліковується в інформаційній системі Пенсійного фонду України, а здійснення подальших виплат проводитиметься відповідно до встановленого законодавством механізму фінансування пенсійних виплат за судовими рішеннями. На підтвердження наведених обставин до звіту долучено, зокрема, розрахункові матеріали пенсійної справи, довідку про здійснення нарахувань на виконання рішення суду та інші документи.

Оцінивши поданий звіт і додані до нього матеріали, суд дійшов враховує наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і його виконання на всій території України.

За змістом статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль може здійснюватися шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Порядок розгляду такого звіту визначено статтею 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Частиною другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи питання про прийняття звіту, суд має оцінити не лише кінцевий результат виконання рішення, а й характер зобов`язань, покладених на відповідача, фактично вжиті ним заходи, причини, які впливають на строки виконання, та достатність таких заходів для забезпечення реалізації судового рішення.

При цьому прийняття звіту про виконання судового рішення та встановлення факту повного виконання такого рішення не є тотожними процесуальними питаннями.

Вирішення питання про прийняття звіту передбачає оцінку дій суб`єкта владних повноважень у межах установленого судового контролю, а не звільнення відповідного суб`єкта від подальшого виконання покладених на нього судовим рішенням обов`язків.

З матеріалів поданого звіту судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, визначено належний до виплати розмір пенсійного забезпечення, проведено нарахування доплати за відповідний період та забезпечено облік нарахованих сум.

Крім того, відповідно до наданих документів частину нарахованих коштів виплачено, а залишок заборгованості обліковується для подальшого фінансування та виплати у встановленому законодавством порядку.

Суд враховує, що виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладено обов`язок здійснити перерахунок та виплату пенсій, має певні особливості, пов`язані з механізмом бюджетного фінансування відповідних видатків. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" врегульовано питання фінансування пенсійних виплат, нарахованих на виконання судових рішень.

Зазначеною постановою передбачено механізм розподілу коштів на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та погашення заборгованості з їх виплати за минулі періоди.

Зокрема, розподіл відповідних видатків здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій за рішеннями суду, включеним до електронних пенсійних справ та сформованого на їх підставі переліку, виходячи з виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису відповідного бюджету, але не більше належної до виплати суми.

Таким чином, на час розгляду звіту механізм фінансування відповідних пенсійних виплат визначається, зокрема, положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1046.

Наведене свідчить, що законодавством передбачено спеціальний порядок фінансування та здійснення пенсійних виплат за судовими рішеннями, який передбачає облік нарахованих сум і їх виплату відповідно до виділених бюджетних асигнувань.

Суд зауважує, що необхідність дотримання встановленої законодавством процедури бюджетного фінансування не скасовує обов`язковості судового рішення та не може розглядатися як самостійна підстава для звільнення відповідача від його виконання.

Водночас при оцінці достатності вжитих заходів у межах судового контролю суд має враховувати об`єктивні особливості відповідного механізму фінансування, а також обсяг повноважень територіального органу Пенсійного фонду України щодо самостійного розпорядження бюджетними коштами.

Зі змісту поданого звіту та доданих матеріалів не вбачається, що відповідач відмовився від виконання судового рішення, заперечує наявність обов`язку здійснити відповідні виплати або вчиняє дії, спрямовані на уникнення його виконання.

Натомість надані документи підтверджують здійснення відповідачем заходів, спрямованих на реалізацію судового рішення, зокрема шляхом проведення перерахунку, визначення сум пенсійних виплат, обліку заборгованості та її часткового погашення.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем наведено обґрунтовані обставини, які впливають на порядок та строки проведення відповідних виплат, а також документально підтверджено вжиття заходів, спрямованих на виконання судового рішення в межах визначених законом повноважень.

Сам по собі факт наявності залишку нарахованої заборгованості, за встановлених у цій справі обставин, не свідчить про недостатність вжитих відповідачем заходів у розумінні частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про прийняття звіту, суд також враховує, що метою судового контролю є забезпечення реального виконання судового рішення, а не формальне застосування до суб`єкта владних повноважень додаткових процесуальних заходів за відсутності обставин, які свідчили б про ухилення від виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому прийняття судом звіту не припиняє обов`язку відповідача забезпечити виконання судового рішення в повному обсязі, у тому числі шляхом здійснення належних позивачу виплат відповідно до встановленого законодавством порядку.

Суд також звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає окремі процесуальні механізми, спрямовані на забезпечення виконання судових рішень.

Так, відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.

Частиною третьою цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, позивач не позбавлений права у встановленому процесуальним законом порядку звернутися до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення, якщо для цього існують передбачені законом підстави.

Водночас питання про наявність таких підстав підлягає самостійному вирішенню судом у відповідному процесуальному порядку та не є предметом розгляду поданого відповідачем звіту.

Враховуючи викладене, оцінивши зміст звіту, долучені до нього документи, характер покладених на відповідача зобов`язань, фактично вжиті заходи щодо виконання судового рішення та встановлений законодавством механізм фінансування відповідних пенсійних виплат, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відмови у прийнятті звіту.

Відтак поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 460/10006/25 підлягає прийняттю.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/10006/25.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 13 листопада 2026 року

Суддя Т.О. Комшелюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.08.2026 Ухвала № 139187244 Рівненський окружний адміністративний суд
04.11.2025 Постанова № 131559912 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
29.08.2025 Ухвала № 129877634 без тексту Восьмий апеляційний адміністративний суд
31.07.2025 Рішення № 129222865 без тексту Рівненський окружний адміністративний суд
11.06.2025 Ухвала № 128044324 без тексту Рівненський окружний адміністративний суд