Судові рішення

Рішення № 141479656 у справі № 460/15156/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 460/15156/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Рівненський окружний адміністративний суд, суддя Т.О. Комшелюк.

Справа№ 460/15156/26
СудРівненський окружний адміністративний суд
СуддяТ.О. Комшелюк
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479656

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2026 року м. Рівне №460/15156/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Рівненській області) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - відповідач, Підприємство), у якому просить стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень - липень 2026 року в розмірі 77 956,46 грн. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених його працівникам на пільгових умовах. Позивачем сформовано та направлено відповідачу розрахунок відповідних витрат, яким визначено щомісячну суму відшкодування. Однак Підприємство не виконало зазначений обов`язок у повному обсязі, унаслідок чого утворилася заборгованість за червень - липень 2026 року в загальному розмірі 77 956,46 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на недоведеність заявленого розміру заборгованості. При цьому відповідач не заперечує, що окремим працівникам Підприємства призначено пенсії на пільгових умовах, а також підтверджує факт направлення ГУ ПФУ в Рівненській області розрахунку фактичних витрат від 15.06.2026 № 1700-0604-8/47596. Водночас відповідач зазначає, що вказаний розрахунок сформовано з червня 2026 року, а тому він не може бути належною підставою для стягнення витрат за липень 2026 року, оскільки окремий розрахунок за цей місяць Підприємству не надсилався. Крім того, відповідач заперечує правильність визначення частки відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 33,09 %, посилаючись на відсутність документів, які б підтверджували застосований механізм розподілу витрат між підприємствами, на яких зазначена особа набула пільгового стажу. Також Підприємство вважає, що позивач безпідставно включив до розрахунку суми доплат за понаднормовий страховий стаж, передбачених статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки такі доплати, на думку відповідача, не повинні відшкодовуватися за рахунок підприємства. Окремо у відзиві звернуто увагу на розбіжності між відомостями розрахунку фактичних витрат та документами пенсійних справ окремих осіб, а також на включення до заявленої заборгованості додаткового нарахування в розмірі 16,32 грн. Відповідач вказує і на те, що ним здійснено часткову оплату витрат за червень 2026 року в сумі 36275,40 грн. При цьому наголошує на статусі комунального закладу охорони здоров`я, особливостях фінансування його діяльності та відсутності власного прибутку.

Ухвалою суду від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.09.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, зокрема документів щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідним особам.

Відповідач заперечує проти долучення таких доказів до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані учасниками справи докази в їх сукупності, суд установив такі обставини.

Комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 13972414, та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як страхувальник.

Окремим працівникам Підприємства, які набули необхідного стажу роботи в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці, призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Із матеріалів справи встановлено, що до переліку пенсіонерів, витрати на виплату та доставку пенсій яких включені до розрахунку, належать ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

На підтвердження призначення та виплати пенсій зазначеним особам позивачем надано відповідні рішення про призначення і перерахунок пенсій, відомості пенсійних справ та документи щодо здійснення пенсійних виплат.

Зокрема, рішенням про призначення пенсії ОСОБА_2 від 10.10.2023 визначено розмір відповідної пенсійної виплати, а рішенням про перерахунок з 01.03.2026 її розмір з надбавками встановлено в сумі 5 035,00 грн.

Щодо ОСОБА_3 рішенням про перерахунок з 01.03.2026 розмір пенсії визначено в сумі 4 224,83 грн, ОСОБА_4 - 7 680,70 грн, ОСОБА_5 - 10 971,66 грн, ОСОБА_1 - 8 044,41 грн.

Документами щодо інших осіб також підтверджується призначення та здійснення перерахунку пенсій на підставі відповідних положень пенсійного законодавства.

15.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області сформовано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 1700-0604-8/47596 за формою додатка 7 до Інструкції № 21-1, яким із червня 2026 року визначено щомісячну суму відшкодування витрат Підприємством у розмірі 57107,77 грн.

У цьому розрахунку зазначено прізвища, імена та по батькові пенсіонерів, дати призначення пенсій, дати досягнення ними загального пенсійного віку, стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, стаж, урахований під час визначення частки відшкодування, розмір пенсійних виплат та суми витрат, які підлягають відшкодуванню Підприємством.

За змістом розрахунку щодо ОСОБА_1 визначено частку плати відповідача в розмірі 33,09 %, що становить 2661,90 грн щомісячно.

Крім того, у графі 17 розрахунку щодо ОСОБА_7 зазначено додаткову суму фактичних витрат у розмірі 16,32 грн за період з дати перерахунку пенсії до дати формування розрахунку.

Направлення розрахунку на адресу відповідача підтверджується списком згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 16.06.2026 № 696, у якому за порядковим номером 11 зазначено КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" та поштове відправлення з ідентифікатором R067201715781.

Факт направлення зазначеного розрахунку відповідачем визнається.

Із розрахунку суми позову встановлено, що за червень 2026 року до відшкодування визначено 57107,77 грн щомісячних витрат та 16,32 грн додаткових витрат за період із дати перерахунку пенсії до дати формування розрахунку.

При цьому позивачем враховано часткову сплату відповідачем 36275,40 грн. Отже залишок несплаченої за червень 2026 року суми становить 20848,69 грн.

За липень 2026 року позивачем визначено до відшкодування 57107,77 грн, які відповідачем не сплачені.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за червень - липень 2026 року становить 77956,46 грн.

У матеріалах справи також наявні документи про призначення, перерахунок та виплату пенсій відповідним особам, подані позивачем разом із клопотанням від 30.09.2026.

Доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідачем суду не надано.

Вирішуючи спір, суд виходить із такого.

Щодо заперечень проти долучення додаткових доказів.

Судом розглянуто заперечення відповідача проти долучення доказів, поданих позивачем разом із клопотанням від 30.09.2026.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд зазначає, що подані позивачем документи безпосередньо стосуються предмета доказування та необхідні для перевірки обґрунтованості позовних вимог і заперечень відповідача.

Зважаючи на те, що без дослідження зазначених доказів неможливо повно та всебічно встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, суд, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин справи, вважає за необхідне долучити відповідні документи до матеріалів справи та надати їм оцінку в сукупності з іншими доказами.

Відтак заперечення відповідача проти долучення зазначених доказів суд відхиляє.

По суті спору.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості, у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому законом збережено порядок покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідним категоріям осіб.

Частиною другою статті 114 Закону № 1058-IV визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавство передбачає спеціальний порядок фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах, який покладає на відповідні підприємства обов`язок покривати фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку таких пенсій до досягнення особами загального пенсійного віку.

Порядок обчислення і сплати відповідних сум визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 для підприємств та організацій, на які поширюється дія зазначених положень, відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються такими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах, додається відповідний стаж роботи.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (далі - розрахунок), відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону (згідно з додатками 6 та 7 до цієї Інструкції), які надсилаються платникам, зазначеним у пункті 6.1 глави 6 цієї Інструкції, до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій в електронній або паперовій формі.

За змістом пункту 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України на підставі відповідних відомостей щодо призначених пенсій. Сформовані розрахунки підписуються уповноваженими особами та передаються підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до пункту 6.6 Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з абзацом першим пункту 6.7 Інструкції № 21-1 платники щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Абзацом другим зазначеного пункту передбачено обов`язок органів Пенсійного фонду повідомляти платників про зміну розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом направлення відповідного розрахунку в місячний строк із дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

Водночас абзац третій пункту 6.7 Інструкції № 21-1 встановлює, що суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку сплачуються одночасно з оплатою фактичних витрат за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що обов`язок підприємства з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає безпосередньо із закону, тоді як розрахунок органу Пенсійного фонду визначає конкретний розмір відповідних платежів.

При цьому такий обов`язок має періодичний характер, а платник зобов`язаний щомісячно сплачувати визначену в розрахунку суму в установлені законодавством строки.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19 сформулював висновок, відповідно до якого підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Водночас у постанові від 08.11.2023 у справі № 818/763/18 Верховний Суд, урахувавши правовий висновок, викладений у постанові від 07.09.2022 у справі № 818/450/17, зазначив, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості. Однак таке стягнення не є безумовним у разі допущення органом Пенсійного фонду помилок в обчисленні або включення до стягнення додаткових сум, правомірність яких не підтверджена.

Отже під час вирішення спору про стягнення відповідної заборгованості суд має перевірити не лише факт формування та направлення розрахунку, а й правильність визначення заявленої до стягнення суми, з урахуванням доказів, наданих сторонами, та обґрунтованості їхніх заперечень.

Щодо заперечень відповідача про відсутність розрахунку за липень 2026 року.

Одним з основних доводів відповідача є твердження про те, що позивачем не сформовано та не направлено окремого розрахунку фактичних витрат за липень 2026 року, а тому відсутні підстави для стягнення 57107,77 грн за зазначений місяць.

Оцінюючи ці заперечення, суд виходить із системного змісту пунктів 6.4 та 6.7 Інструкції № 21-1.

Зокрема, пункт 6.4 Інструкції № 21-1 передбачає визначення органами Пенсійного фонду розміру сум до відшкодування на поточний рік, тоді як пункт 6.7 встановлює обов`язок платника щомісячно вносити зазначену в розрахунку суму фактичних витрат.

Отже розрахунок, сформований із певного календарного місяця, визначає розмір щомісячних платежів на відповідний період, а не виключно суму витрат за місяць його формування.

Зазначення в розрахунку від 15.06.2026 формулювання "з червня 2026 року" свідчить про початок застосування визначеного ним розміру відшкодування, а не про обмеження його дії виключно червнем 2026 року.

Водночас положення абзацу другого пункту 6.7 Інструкції № 21-1 передбачають необхідність формування та направлення нового розрахунку за наявності зміни розміру пенсії або інших обставин, які впливають на суму відшкодування.

Таким чином, законодавство не встановлює обов`язку органу Пенсійного фонду щомісяця формувати та надсилати підприємству новий розрахунок за умови збереження визначеної раніше суми відшкодування.

Посилання відповідача на здійснення окремих перерахунків пенсій протягом 2026 року також не спростовує правомірності застосування розрахунку від 15.06.2026 до спірних правовідносин.

Матеріали справи свідчать, що наведені відповідачем перерахунки, зокрема щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , стосуються обставин, які передували формуванню або були пов`язані з уточненням показників, врахованих під час визначення відповідних пенсійних виплат.

При цьому відповідачем не наведено доказів того, що в липні 2026 року змінилися обставини, які зумовлювали б необхідність визначення іншої сукупної щомісячної суми відшкодування, ніж 57107,77 грн.

Наявні у справі документи щодо здійснення пенсійних виплат за липень 2026 року в сукупності з розрахунком фактичних витрат та відомостями пенсійних справ підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Суд також зауважує, що факт формування розрахунку до початку липня 2026 року не свідчить про стягнення майбутніх витрат, оскільки предметом позову є заборгованість за період, який завершився до звернення позивача до суду.

Отже доводи відповідача про неможливість застосування розрахунку від 15.06.2026 до визначення суми відшкодування за липень 2026 року ґрунтуються на неправильному тлумаченні положень Інструкції № 21-1 та судом відхиляються.

Щодо правильності визначення частки відшкодування витрат на пенсію ОСОБА_1 .

Відповідач заперечує правильність визначення частки його участі у відшкодуванні витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 33,09 %, посилаючись на наявність в останнього пільгового стажу роботи на інших підприємствах та ненадання Пенсійним фондом окремих документів щодо розподілу витрат між такими підприємствами.

Втім зазначені доводи не спростовують правомірності здійсненого позивачем розрахунку.

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 передбачено пропорційний розподіл витрат на виплату та доставку пільгових пенсій між підприємствами, на яких особа набула відповідного стажу роботи.

Із розрахунку фактичних витрат від 15.06.2026 встановлено, що щодо ОСОБА_1 необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах визначено в розмірі 7 років, а стаж, врахований для визначення частки плати відповідача, становить 2 роки 3,8 місяця.

Співвідношення наведених показників становить 33,09 % з урахуванням округлення, що відповідає зазначеній у розрахунку частці відшкодування.

Відповідно до визначеної частки щомісячна сума витрат, яка підлягає відшкодуванню Підприємством щодо зазначеного пенсіонера, становить 2661,90 грн.

Отже розрахунок містить вихідні показники стажу, які дають можливість перевірити арифметичну правильність визначення частки відшкодування.

При цьому наявність в особи стажу роботи на інших підприємствах сама по собі не спростовує визначеного позивачем розміру частки, оскільки саме з урахуванням такого стажу Інструкція № 21-1 передбачає пропорційний розподіл витрат між відповідними підприємствами.

Посилання відповідача на ненадання відомостей про інших страхувальників не свідчить про неправильність визначення покладеного на нього обов`язку, оскільки обсяг такого обов`язку визначений на підставі стажу, врахованого безпосередньо щодо відповідача.

За результатами перевірки наведених у розрахунку показників суд не встановив арифметичних помилок чи інших обставин, які б свідчили про завищення частки відшкодування витрат на пенсію ОСОБА_1 .

Щодо включення до фактичних витрат доплат за понаднормовий страховий стаж.

Відповідач також стверджує, що позивач безпідставно включив до розрахунку фактичних витрат суми доплат за понаднормовий страховий стаж, установлених відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV.

На думку відповідача, такі доплати не належать до витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому їх включення до суми відшкодування призводить до завищення заборгованості.

Проте, суд не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.

Статтею 27 Закону № 1058-IV визначено порядок обчислення розміру пенсії за віком, а статтею 28 цього Закону врегульовано, зокрема, встановлення доплати за понаднормовий страховий стаж.

За своєю правовою природою така доплата є складовою пенсійної виплати, яка визначається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас обов`язок підприємства, передбачений пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV, стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної особі на пільгових умовах.

При цьому пункт 6.6 Інструкції № 21-1 передбачає виключення із суми відшкодування додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Отже визначальне значення для застосування зазначеної норми має не сама назва відповідної складової пенсійної виплати, а джерело її фінансування.

Доплата за понаднормовий страховий стаж, передбачена статтею 28 Закону № 1058-IV, є складовою розміру пенсії за віком, яка фінансується в межах системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Така доплата не належить до виплат, які відповідно до пункту 6.6 Інструкції № 21-1 підлягають виключенню із фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв`язку з фінансуванням за рахунок інших джерел.

До того ж із розрахунку фактичних витрат вбачається, що позивачем відокремлено складові пенсійних виплат, які не підлягають відшкодуванню з огляду на джерела їх фінансування.

Зокрема, щодо ОСОБА_8 із загального розміру пенсії 10701,55грн виокремлено 648,75грн пенсії за особливі заслуги перед Україною, а сума, що підлягає відшкодуванню, визначена в розмірі 10052,80 грн.

Аналогічно щодо ОСОБА_9 із загального розміру пенсії 5595,62грн виокремлено 9,11грн доплати, внаслідок чого сума відшкодування становить 5586,51грн, а щодо ОСОБА_2 із загального розміру пенсії 5035,00грн виокремлено 34,65грн, внаслідок чого відшкодуванню підлягає 5000,35грн.

Наведене свідчить, що при формуванні розрахунку позивачем здійснено розмежування складових пенсійних виплат залежно від джерел їх фінансування.

За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про неправомірність включення до фактичних витрат доплат за понаднормовий страховий стаж, тому відповідні заперечення відповідача відхиляє.

Щодо розбіжностей у відомостях пенсійних справ.

Відповідач звертає увагу на розбіжності між окремими відомостями розрахунку фактичних витрат та документами пенсійних справ, зокрема щодо дати призначення пенсії ОСОБА_2 і відомостей про пенсію ОСОБА_6 .

Оцінюючи зазначені доводи, суд враховує, що предметом розгляду цієї справи є наявність та розмір заборгованості Підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень - липень 2026 року, а не правомірність рішень органу Пенсійного фонду України про призначення чи перерахунок пенсій конкретним особам.

Відповідні рішення про призначення та перерахунок пенсій є чинними, а матеріали справи підтверджують здійснення пенсійних виплат зазначеним особам у спірний період.

Наведені відповідачем розбіжності не свідчать про припинення обов`язку Підприємства з відшкодування витрат у червні - липні 2026 року та не підтверджують завищення відповідних сум за ці місяці.

За таких обставин зазначені доводи не спростовують обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Щодо додаткового нарахування в розмірі 16,32грн щодо ОСОБА_7 .

Відповідач також заперечує правомірність включення до суми заборгованості 16,32грн, посилаючись на те, що зазначене нарахування виникло внаслідок уточнення показників середньої заробітної плати в Україні та про нього Підприємство не було окремо повідомлено.

Однак наведені заперечення спростовуються змістом розрахунку фактичних витрат від 15.06.2026 № 1700-0604-8/47596.

Так, у графі 17 зазначеного розрахунку щодо ОСОБА_7 відображено 16,32грн фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дати її перерахунку до дати формування розрахунку.

При цьому відповідно до примітки 3 до розрахунку зазначена сума підлягає сплаті одночасно зі сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший календарний місяць з дати отримання розрахунку.

Аналогічний порядок сплати відповідних витрат передбачений абзацом третім пункту 6.7 Інструкції № 21-1.

Отже сума 16,32грн була включена безпосередньо до розрахунку від 15.06.2026, а не визначена позивачем уперше після його направлення відповідачу.

Оскільки факт направлення зазначеного розрахунку Підприємству не заперечується, доводи відповідача про відсутність повідомлення щодо такого нарахування є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність включення 16,32грн до суми заборгованості за червень 2026 року.

Щодо часткової оплати та особливостей фінансування відповідача.

Посилання відповідача на здійснення часткової оплати витрат за червень 2026 року в сумі 36275,40грн не спростовує позовних вимог, оскільки зазначена сума врахована позивачем під час визначення розміру заборгованості.

Так, відповідно до розрахунку суми позову із загального обсягу витрат за червень 2026 року в розмірі 57124,09грн позивачем віднято 36275,40грн часткової оплати, унаслідок чого несплачений залишок становить 20848,69грн.

Отже стягнення заявленої суми не призводить до повторного покладення на Підприємство обов`язку з відшкодування вже сплачених витрат.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо необхідності врахування статусу комунального закладу охорони здоров`я, віднесення його до критично важливих підприємств, особливостей фінансування діяльності та відсутності власного прибутку, позаяк обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій установлений безпосередньо законом і не поставлений у залежність від організаційно-правової форми підприємства, джерел його фінансування, прибутковості діяльності чи достатності коштів, передбачених фінансовим планом.

Тобто наведені відповідачем обставини не звільняють його від виконання встановленого законодавством обов`язку та не впливають на розмір заборгованості, що підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив, що відповідач є підприємством, на яке поширюється обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем сформовано та направлено Підприємству розрахунок фактичних витрат від 15.06.2026 № 1700-0604-8/47596, яким визначено щомісячну суму відшкодування в розмірі 57107,77грн.

Належними доказами підтверджено призначення та здійснення виплати пенсій відповідним особам, а також визначення витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем.

При цьому позивачем враховано часткову сплату за червень 2026 року в сумі 36275,40грн та обґрунтовано включення до заборгованості додаткових витрат у розмірі 16,32грн, передбачених розрахунком від 15.06.2026.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправильність визначення щомісячного розміру відшкодування або завищення заявленої до стягнення заборгованості.

Натомість заперечення відповідача щодо відсутності окремого розрахунку за липень 2026 року, неправильності визначення частки відшкодування щодо ОСОБА_1 , включення доплат за понаднормовий стаж та наявності розбіжностей у документах пенсійних справ не спростовують встановлених судом обставин виникнення та розміру грошового зобов`язання.

Доказів сплати залишку заборгованості за червень 2026 року та витрат за липень 2026 року відповідачем не надано.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та достатніми доказами наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень - липень 2026 року в загальному розмірі 77956,46грн, як наслідок позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за червень-липень 2026 року в сумі 77956,46грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Відповідач - Комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" РОР (вул. 16-го Липня, 36, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 13972414)

Суддя Т.О. Комшелюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.08.2026 Ухвала № 138961841 Рівненський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 13972414. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг