Судові рішення

Рішення № 141479814 у справі № 460/18645/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 460/18645/26 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Рівненський окружний адміністративний суд, суддя С.М. Дуляницька.

Справа№ 460/18645/26
СудРівненський окружний адміністративний суд
СуддяС.М. Дуляницька
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479814

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2026 року м. Рівне №460/18645/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

На обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що у період з 2016 по 2019 роки він навчався у КПІ на бакалавра, проте був відрахований за невиконання навчального плану. Він не завершив навчання і не отримав диплом бакалавра, тому фактично не здобув першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Позивач наголошує, що Закон України «Про освіту» та мобілізаційне законодавство пов`язують поняття «рівень освіти» із завершеним етапом навчання (підтвердженим відповідним документом - дипломом). Сам факт попереднього зарахування чи спроби навчання без отримання кваліфікації не означає, що особа здобула відповідний рівень. У 2026 році він був зарахований на денну форму до фахового коледжу для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр». Оскільки в нього немає раніше здобутого вищого рівня освіти, поточне навчання повністю відповідає вимогам послідовності. Некоректний запис у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) про «порушення послідовності» автоматично формується у довідці для ТЦК та безпосередньо загрожує його праву на законну відстрочку від мобілізації як студента денної форми. Міністерство освіти і науки України у своїй відповіді на адвокатський запит безпідставно проігнорувало той факт, що попереднє навчання не було завершене отриманням документа про освіту, і неправомірно відображає в базі даних інформацію про порушення послідовності. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що у системі ЄДЕБО зафіксовано, що позивач раніше вже навчався на бакалавраті (у КПІ у 2016-2017 та 2017-2019 роках), після чого був відрахований. Відповідно до алгоритму перевірки послідовності здобуття освіти (згідно з Постановою КМУ № 560 та профільного законодавства), поточне зарахування позивача у 2026 році на фахового молодшого бакалавра порушує послідовність здобуття рівнів освіти, тому система автоматично видає статус «Ні, порушує». МОН зазначає, що воно є лише розпорядником ЄДЕБО, а безпосереднє внесення або зміна даних у базі належить до компетенції закладів освіти, тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 у період з 2016 по 2017 роки навчався у Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за освітньокваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану;

- у період з 2017 по 2019 роки навчався у Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Економіка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану;

- у 2026 році зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

02.09.2026 закладом освіти сформована довідка №902778 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази (далі - ЄДЕБО) з питань освіти, в якій у графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" вказано "Ні, порушує".

У вказаній довідці у розділі "Інформація про документи про освіту" відсутня інформація про наявні у позивача документи про освіту (а.с.13).

Позивач вважає, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття ним освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а дії відповідача щодо зазначення про порушення є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону № 2145-VIII).

При цьому право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак (частина друга статті 3 Закону № 2145-VIII).

З огляду на частину дев`яту статті 3 Закону № 2145-VIII таке право не може бути обмежене законом, але закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачається, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За визначеннями, наведеними у пунктах 5, 19 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (далі - Закон №1556-VII), вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону № 1556-VII).

Для молодшого бакалавра - це успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС; для бакалавра - успішне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС (частини третя та четверта статті 5 Закону № 1556-VII).

Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою; обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС (абзац перший частини п`ятої статті 5 Закону № 1556-VII).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фахову передвищу освіту", рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що вимагає застосування положень і методів відповідних наук та може характеризуватися певною невизначеністю умов; відповідальність за результати своєї діяльності; здійснення контролю інших осіб у визначених ситуаціях.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Особа може здобувати фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, зобов`язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування.

Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі профільної середньої освіти становить 120-180 кредитів ЄКТС, з яких до 60 кредитів ЄКТС може бути зараховано на підставі визнання результатів навчання осіб, які здобули профільну середню освіту за відповідним або спорідненим спеціальності профілем.

Стаття 10 вказаного Закону передбачає, що документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму.

Таким чином, право на освіту, зокрема передвищу та вищу освіту, є конституційним правом, гарантованим статтею 53 Конституції України та конкретизованим у статті 3 Закону № 2145-VIII і статті 4 Закону № 1556-VII. Зазначене право реалізується через здобуття особою освіти на послідовних рівнях, перелік яких вичерпно визначений частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII та частиною другою статті 5 Закону № 1556-VII, і може бути обмежене лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України.

З огляду на абзац третій частини другої статті 6 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Частиною першою та другою статті 7 Закону № 1556-VII визначено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою є підставою для відрахування відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону № 1556-VII.

Тобто рівень вищої освіти характеризує етап освітнього процесу та визначає складність освітньої програми (початковий, перший бакалаврський, другий магістерський, третій освітньо-науковий/освітньо-творчий), тоді як ступінь вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії/доктор мистецтва) присуджується закладом вищої освіти особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму.

Водночас до успішного виконання освітньої програми, проходження атестації та видачі документа про вищу освіту - навчання особи у закладі вищої освіти за певним рівнем вищої освіти не може розглядатись як здобуття нею відповідного рівня вищої освіти у розумінні законодавства про освіту.

Зарахування особи на навчання за певним рівнем вищої освіти з подальшим її відрахуванням до завершення навчання - з будь-яких підстав, у тому числі за невиконання індивідуального навчального плану або умов договору про навчання - не створює юридичного факту здобуття нею відповідного рівня вищої освіти та, відповідно, не може враховуватись при визначенні послідовності здобуття особою освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до Порядку № 560, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", - так/ні.

Передбачена пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для здобувачів освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, є одним з механізмів реалізації державою зазначеного зобов`язання.

Відповідно до долученої сторонами до матеріалів справи довідки "Історія навчання здобувача освіти" ОСОБА_1 з 01.09.2026 по 30.06.2020 навчався у Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану; з 01.09.2017 по 30.06.2021 навчався у Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Економіка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» (6 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану; у 2026 році зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Таким чином, позивач відрахований з рівня освіти бакалавр без проходження атестації та без отримання диплома, а з вересня 2026 року він почав здобувати освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр».

Отже, судом встановлено, що позивач, який раніше не здобув вищої освіти, наразі здобуває освіту на фаховому передвищому рівні вищої освіти.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що слід розрізняти процес навчання та юридичний факт здобуття рівня освіти. Зміна освітнього статусу особи пов`язується не із самим фактом зарахування, тривалістю навчання чи попередньою спробою здобути освіту, а з успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації та отриманням документа про вищу освіту встановленого зразка.

Таким чином, оскільки диплома бакалавра позивач раніше не отримував, тому не вважається особою, яка раніше здобула перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, а тому його поточне навчання є здобуттям рівня освіти, вищого за раніше здобутий.

Оскільки позивач раніше не завершив навчання за освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, не пройшов атестації та не отримав диплома бакалавра, суд дійшов висновку, що попереднє навчання не свідчить про здобуття ним відповідного рівня вищої освіти. Відтак поточне навчання позивача не порушує послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Враховуючи викладене, формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 02.09.2026 №902778 із зазначенням відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти порушило право позивача як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.05.2026 у справі №280/9417/24.

Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872 (далі - Положення №872), власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа "Інститут освітньої аналітики", інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Слід зазначити, що навчальний заклад, в якому станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач навчається, не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає відповідач.

Отже, якщо автоматизований алгоритм ЄДЕБО формує результат (документ), який не відповідає змісту закону та фактичним обставинам, МОН як розпорядник ЄДЕБО не може перекладати відповідальність на технічний алгоритм або на заклад освіти, який не має повноважень змінювати параметри такого алгоритму.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідач повинен вчинити відповідні дії щодо відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1331,20 грн, сплачена відповідно до квитанції від 22.09.2026.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1331 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Суддя С.М. Дуляницька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
05.10.2026 Ухвала № 140319975 Рівненський окружний адміністративний суд