Судові рішення

Рішення № 141479828 у справі № 460/18861/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 460/18861/26 (категорія «Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту»). Суд: Рівненський окружний адміністративний суд, суддя С.М. Дуляницька.

Справа№ 460/18861/26
СудРівненський окружний адміністративний суд
СуддяС.М. Дуляницька
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479828

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2026 року м. Рівне №460/18861/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс»

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс», в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) як суб`єкта, що забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, внаслідок яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 958098 від 23.09.2026 щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображено значення «Ні, порушує», а також визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, викладену у листі від 01.10.2026 № 5/3719-26, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) таким чином, щоб при формуванні довідки про здобувача освіти у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2013-2015 роках навчався на молодшого спеціаліста у м. Стаханов Луганської області, але через початок АТО та тимчасову окупацію навчання не завершив і був відрахований. Диплом молодшого спеціаліста він не отримував, атестацію не проходив. Його останнім офіційно здобутим і підтвердженим рівнем освіти є професійно-технічна освіта (диплом кваліфікованого робітника від 30.06.2013). Наказом від 17.08.2026 позивача зараховано до фахового коледжу для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Комп`ютерні науки». Оскільки фахова передвища освіта є вищим рівнем після професійно-технічної (згідно зі ст. 10 Закону України «Про освіту»), послідовність здобуття освіти повністю дотримана. Автоматизований алгоритм ЄДЕБО (який керується листом МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24) помилково враховує незавершене навчання у минулому. Через це у довідці здобувача освіти (довідка № 958098 від 23.09.2026) автоматично з`явилося значення «Ні, порушує» у полі щодо послідовності здобуття освіти. Позивач зазначає, що цей лист МОН не є нормативно-правовим актом і не може звужувати чи підміняти поняття закону. Позивач посилається на правові позиції Верховного Суду (зокрема у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 07.11.2025 у справі № 160/31314/24), де зазначено, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, виключно після успішного завершення програми, атестації та отримання документа про освіту, а листи МОН не можуть змінювати законодавчий зміст поняття послідовності здобуття освіти. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує та зазначає, що за даними ЄДЕБО, позивач у 2013-2015 роках навчався у Вищому професійному училищі №82 (ОКР «Молодший спеціаліст», 5.1 рівень НРК) і був відрахований. У 2026 році він знову вступив до фахового коледжу для здобуття ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). Оскільки попереднє та поточне навчання відповідають одному й тому ж рівню (НРК 5), система ЄДЕБО автоматично визначила це як порушення послідовності здобуття освіти, сформувавши у довідці позначку "Ні, порушує". МОН є лише розпорядником ЄДЕБО (здійснює організаційні та контролюючі функції), а ДП «Інфоресурс» - технічним адміністратором. Безпосереднє внесення, оновлення та верифікація даних про здобувачів освіти в базі покладено на самі заклади освіти, тому відповідачі у спірних правовідносинах не порушували прав позивача і не виконували владних управлінських функцій щодо нього. Просить в позові відмовити.

У відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримує.

Від третьої особи пояснення не надійшли.

Ухвалою суду від 12.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до у часті у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс".

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01.09.2013 Позивач був зарахований до Вищого професійного училища № 82 м. Стаханов (код в ЄДЕБО 2535) для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» за спеціальністю 5.05050401 «Зварювальне виробництво» (технік-технолог із зварювання), денна форма, картка здобувача № 3838115. Навчання Позивач не завершив у зв`язку з початком проведення антитерористичної операції та тимчасовою окупацією м. Стаханов Луганської області. Поточний статус цього запису в ЄДЕБО - «Відраховано із ЗО» від 21.07.2015. Атестацію за цим рівнем Позивач не проходив, диплом молодшого спеціаліста йому не видавався, відомості про такий диплом в Реєстрі документів про освіту відсутні.

Наказом від 17.08.2026 № 605-уч позивача зараховано на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж корабелів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова» (код в ЄДЕБО 2707) для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю F3 «Комп`ютерні науки», форма здобуття освіти - денна, фінансування - бюджет, строк навчання з 01.09.2026 по 30.06.2029, картка здобувача № 13193732.

З метою реалізації свого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до закладу освіти для формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

У сформованій довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО (зокрема, довідка № 958098 від 23.09.2026) у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» автоматично відображено значення «Ні, порушує».

01.09.2026 позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою про врегулювання розбіжностей та внесення змін до відомостей в ЄДЕБО, у якій просив перевірити відомості щодо нього та змінити висновок у розділі «Послідовність здобуття освіти» з «Ні, порушує» на «Так, не порушує». Заява зареєстрована відповідачем 02.09.2026 за № Є-10336/0-26.

Листом Директорату професійної освіти МОН від 01.10.2026 № 5/3719-26, отриманим позивачем на електронну пошту, відповідач відмовив у внесенні змін до ЄДЕБО. Свою відмову відповідач мотивував тим, що алгоритм формування довідки, викладений у листі МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24, враховує не лише документи про освіту, а й усі записи про навчання особи, у тому числі незавершене. На думку відповідача, навчання Позивача у 2013-2015 роках за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК), з якого його було відраховано, свідчить, що поточне здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК) здійснюється на рівні, не вищому за рівень попереднього навчання, а тому - в непослідовному порядку.

Позивач вважає, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття ним освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а дії відповідача щодо зазначення про порушення є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону № 2145-VIII).

При цьому право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак (частина друга статті 3 Закону № 2145-VIII).

З огляду на частину дев`яту статті 3 Закону № 2145-VIII таке право не може бути обмежене законом, але закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачається, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти, та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

За приписами ст. 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти отримують відповідний документ про освіту. Інформація про видані документи про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фахову передвищу освіту", рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що вимагає застосування положень і методів відповідних наук та може характеризуватися певною невизначеністю умов; відповідальність за результати своєї діяльності; здійснення контролю інших осіб у визначених ситуаціях.

Фаховий молодший бакалавр - це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми.

Особа може здобувати фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти. Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти, зобов`язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування.

Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі профільної середньої освіти становить 120-180 кредитів ЄКТС, з яких до 60 кредитів ЄКТС може бути зараховано на підставі визнання результатів навчання осіб, які здобули профільну середню освіту за відповідним або спорідненим спеціальності профілем.

Стаття 10 вказаного Закону передбачає, що документ про фахову передвищу освіту - диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону та підпункту 16 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста пов`язується саме диплом молодшого спеціаліста, який видається у разі успішного завершення навчання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, лише у разі завершення навчання за відповідною освітньою програмою, проходження атестації та отримання документа про освіту.

Словосполучення «раніше здобутий рівень освіти», використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у п. 62 Порядку № 560, вказує на завершений і офіційно підтверджений рівень освіти, а не на факт попереднього навчання без його завершення.

Верховний Суд у постанові від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 сформулював висновок, що закон передбачає присудження особі, яка успішно виконала освітню програму та пройшла атестацію, відповідного ступеня та видачу документа про освіту, і лише з моменту отримання такого документа особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула освіту за відповідним ступенем.

Цією ж постановою Верховний Суд визнав, що лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 не є нормативно-правовим актом і не може змінювати законодавчий зміст поняття послідовності здобуття освіти.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.11.2025 у справі № 160/31314/24.

З матеріалів справи видно, що позивач має свідоцтво про базову середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту та диплом кваліфікованого робітника. Позивач раніше не отримував диплома молодшого спеціаліста чи фахового молодшого бакалавра. Послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту", оскільки ОСОБА_1 здобуває фахову передвищу освіту, який є вищим за раніше здобутий ним рівень професійної освіти.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача про те, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста, його вступ для здобуття фахової передвищої освіти, за наявності раніше здобутої професійної (професійно-технічної) освіти, яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту».

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 постанови Кабінету Міністрів України "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до Порядку № 560, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", - так/ні.

Передбачена пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для здобувачів освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, є одним з механізмів реалізації державою зазначеного зобов`язання.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що слід розрізняти процес навчання та юридичний факт здобуття рівня освіти. Зміна освітнього статусу особи пов`язується не із самим фактом зарахування, тривалістю навчання чи попередньою спробою здобути освіту, а з успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації та отриманням документа про вищу освіту встановленого зразка.

Таким чином, оскільки диплома молодшого спеціаліста чи фахового молодшого бакалавра позивач раніше не отримував, тому не вважається особою, яка раніше здобула відповідний рівень освіти, а тому його поточне навчання є здобуттям рівня освіти, вищого за раніше здобутий.

Оскільки позивач раніше не завершив навчання за освітньою програмою молодшого спеціаліста, не пройшов атестації та не отримав диплома, суд дійшов висновку, що попереднє навчання не свідчить про здобуття ним відповідного рівня вищої освіти. Відтак поточне навчання позивача на фаховому передвищому рівні освіти не порушує послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Враховуючи викладене, формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 23.09.2026 №958098 із зазначенням відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти порушило право позивача як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.05.2026 у справі №280/9417/24.

Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872 (далі - Положення №872), власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа "Інститут освітньої аналітики", інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Слід зазначити, що заклад освіти, в якому станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач навчається, не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає відповідач.

Отже, якщо автоматизований алгоритм ЄДЕБО формує результат (документ), який не відповідає змісту закону та фактичним обставинам, МОН як розпорядник ЄДЕБО не може перекладати відповідальність на технічний алгоритм або на заклад освіти, який не має повноважень змінювати параметри такого алгоритму.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідач повинен вчинити відповідні дії щодо відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України, викладеної у листі від 01.10.2026 № 5/3719-26, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист шляхом застосування визначених законом способів судового захисту. При цьому спосіб захисту має бути спрямований на реальне відновлення порушеного права та забезпечувати ефективний захист особи у відповідних правовідносинах.

Як установлено судом, предметом спору в цій справі є правомірність відображення в ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, а також правомірність відмови Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відповідних відомостей.

Водночас суд звертає увагу, що позивачем заявлено окремі позовні вимоги про визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України, наслідком яких стало відображення в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 958098 від 23.09.2026 значення «Ні, порушує», а також про зобов`язання Міністерства внести зміни до відомостей ЄДЕБО таким чином, щоб при формуванні довідки у відповідному полі відображалося значення «Так, не порушує».

Отже, заявлена вимога про зобов`язання відповідача внести відповідні зміни до ЄДЕБО безпосередньо спрямована на усунення наслідків порушення прав позивача та відновлення становища, яке існувало до такого порушення.

За умови задоволення зазначеної вимоги та покладення на Міністерство освіти і науки України обов`язку привести відомості ЄДЕБО у відповідність до встановлених судом обставин, позивач досягне того результату, заради якого звернувся до суду, а саме - усунення недостовірної інформації щодо порушення послідовності здобуття ним освіти та забезпечення відображення в інформаційній системі правильних відомостей.

За таких обставин суд вважає, що окреме визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України, викладеної у листі від 01.10.2026 № 5/3719-26, не зумовлює досягнення іншого чи додаткового правового результату порівняно з тим, який забезпечується задоволенням вимог про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його внести відповідні зміни до ЄДЕБО.

Фактично така вимога стосується тієї самої спірної правової ситуації та спрямована на надання окремої правової оцінки поведінці відповідача на наступному етапі розвитку спірних правовідносин, тоді як установлення протиправності первинних дій відповідача та застосування ефективного способу відновлення порушеного права шляхом зобов`язання внести зміни до ЄДЕБО забезпечують належний судовий захист позивача.

Суд наголошує, що завдання адміністративного судочинства полягає не в наданні правової оцінки кожному окремому прояву поведінки суб`єкта владних повноважень як самоцілі, а в ефективному захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому сама по собі наявність листа відповідача, яким відмовлено у внесенні змін до ЄДЕБО, не зумовлює необхідності окремого судового захисту шляхом визнання такої відмови протиправною, якщо порушене право позивача повністю відновлюється шляхом застосування іншого, безпосередньо спрямованого на усунення відповідних наслідків, способу судового захисту.

Таким чином, суд доходить висновку, що окреме задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України, викладеної у листі від 01.10.2026 № 5/3719-26, не є необхідним для повного та ефективного відновлення порушених прав позивача, оскільки такий захист забезпечується задоволенням інших заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене суд вважає, що в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмови Міністерства освіти і науки України, викладеної у листі від 01.10.2026 № 5/3719-26, у внесенні змін до відомостей ЄДЕБО слід відмовити.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

За правилами частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) як суб`єкта, що забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, внаслідок яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 958098 від 23.09.2026 щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображено значення «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) таким чином, щоб при формуванні довідки про здобувача освіти у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 709 грн 97 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Інфоресурс» Адреса: 03057, м.Київ, вул. О.Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381.

Суддя С.М. Дуляницька

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Ухвала № 140509914 Рівненський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 38621185. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг