Справа № 522/17508/26-Е
Провадження № 6/522/1316/26
УХВАЛА
13 листопада 2026 року
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шенцева О.П. розглянувши питання про прийняття до провадження справи за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, -
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2026 року до суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження, стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович у виконавчому провадженні № 65480234 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 23041, вчиненого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом, шляхом заміни стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Яремі Х.С.
11 листопада 2026 року на підставі службової записки судді Яреми Х.С. та розпорядження від 11.11.2026 року № 2578/26 здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа була передана на розгляд судді Шенцевій О.П.
Матеріали заяви № 522/17508/26-Е передані безпосередньо судді 13 листопада 2026 року.
Дослідивши заяву, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
У відповідності до частини 9 статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з пунктом 10 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На виконання вимог статті 175 ЦПК України судом здійснено перевірку щодо наявності або відсутності заяви з аналогічними предметом та підставою.
Під час розгляду заяви судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» зверталося до Приморського районного суду м. Одеси з указаною заявою.
Так, ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д. від 22 червня 2026 року у справі № 522/5335/26-Е відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Із указаної ухвали вбачається, що заявник звертався із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні № 65480234 з примусового виконання виконавчого напису № 23041 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором, яка є аналогічною вимогам цієї заяви.
Підставою для відмови у задоволенні заяви, було те, що з наданих матеріалів виконавчого провадження не встановлено, що виконавчий напис видано саме за кредитним договором № 386016524 від 31.10.2019 року.
Ухвала від 22 червня 2026 року у справі № 522/5335/26-Е не оскаржувалася та набрала законної сили 22 червня 2026 року.
Отже, заяви у справах № 522/5335/26-Е та № 522/17508/26-Е є тотожними, що виключає повторне звернення заявника із указаною заявою.
Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях право доступу до суду не є абсолютним.
Так, згідно із п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову це річ, щодо якої виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 вказано, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Як уже зазначалось, відставою для відмови у задоволенні заяви, було те, що з наданих матеріалів виконавчого провадження не встановлено, що виконавчий напис видано саме за кредитним договором № 386016524 від 31.10.2019 року.
При повторному зверненні заявником не усунуто даного недоліку.
Беручи до уваги те, що заявник уже звертався до суду з аналогічною заявою, вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження, предмет і підстави заяви у справі № 522/17508/26-Е є аналогічними вимогам, предмету і підставам цієї заяви, і постановлена 22 червня 2026 року ухвала Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/5335/26-Е є чинною, а отже відсутні підстави для відкриття провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 23041, вчиненого 12 березня 2021 року, шляхом заміни стягувача правонаступником, оскільки на даний час є судове рішення, що набрало законної сили за тими самими вимогами, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 186 ЦПК України, є перешкодою для відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 186, статтями 260-261, 353 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні № 65480234 відкритому на підставі виконавчого напису № 23041, вчиненого 12 березня 2021 року, шляхом заміни стягувача правонаступником.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до частини 2 статті 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя: