СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2026 року Справа № 480/5398/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5398/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25;
- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25.
Позивач зазначає, що проходив військову службу у відповідача та був виключений зі списків особового складу і всіх видів забезпечення з 01.08.2019. Згідно розрахункового листа за квітень 2026 року відповідачем на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25 здійснено виплату з відрахуванням 5% військового збору. Позивач вважає, що сума утриманого податку на доходи фізичних осіб підлягала рівноцінній компенсації, а військовий збір мав бути утриманий за спеціальною ставкою 1,5%. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні повністю. В обґрунтування заперечень зазначає, що компенсація утриманого ПДФО не підлягає виплаті, оскільки спірні суми були виплачені позивачу вже після його звільнення з військової служби та на виконання судового рішення, тобто у період, коли він не виконував обов`язків військової служби. Щодо військового збору відповідач зазначає, що застосування ставки 1,5 % можливе лише за умови наявності у особи статусу діючого військовослужбовця та отримання нею грошового забезпечення. Оскільки на дату виплати позивач уже був звільнений з військової служби, відповідач вважає правомірним утримання військового збору за ставкою 5 %. З огляду на наведене, відповідач просить відмовити у позові повністю.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2019 № 218-ОС "Про особовий склад" звільнено з військової служби за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у мирний час або обмежену придатність у воєнний час) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку старшого прапорщика ОСОБА_2 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " І категорії (тип Б).
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.08.2019 № 218-ОС "Про особовий склад" припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення по НОМЕР_2 прикордонному загону старшого прапорщика ОСОБА_2 (П-022399), інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника І групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ( тип В) відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " І категорії (тип Б), звільненого з військової служби у відставку наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 30.07.2019 № 218-ОС за підпунктом "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби у мирний час або обмежену придатність у воєнний час) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Остаточною датою проходження військової служби вважати 01 серпня 2019 року.
У період з 01.03.2018 до часу звільнення з військової служби 01.08.2019 включно ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ), що підтверджується копіями особистих карток грошового забезпечення.
Під час проходження військової служби НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_1 ) здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 480/190/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2018-2019 роки, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, а також компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки. Зобов`язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обчислення вказаних виплат індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
На адвокатський запит від 08.04.2026 щодо виконання рішення суду військовою частиною надано відповідь від 11.04.2026 з долученням розрахункового листа за квітень 2026 року. Крім цього виплата підтверджена випискою з Приватбанку від 11.04.2026.
Згідно розрахункового листа за квітень 2026 року відповідачем на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25 здійснено виплату з відрахуванням 5% військового збору.
Різниця між нарахованою сумою 70090,05 грн та фактично перерахованою сумою 66585,55 грн становить 3 504,50 грн.
Не погоджуючись із невиплатою грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб та утриманням військового збору за ставкою 5% замість 1,5%, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено військовий збір. Загальна ставка військового збору для визначених Кодексом доходів фізичних осіб становить 5%.
Водночас підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань встановлено ставку 1,5% з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, за винятком доходів, звільнених від оподаткування військовим збором.
Наведена норма пов`язує застосування спеціальної ставки 1,5% з характером доходу як грошового забезпечення, грошової винагороди чи іншої виплати, що здійснюється відповідно до законодавства у зв`язку з військовою службою. Тому для вирішення цього спору визначальним є походження та правова природа спірної виплати, а не лише факт припинення статусу військовослужбовця до дати фактичного перерахування коштів.
Як установлено судом, спірна сума виплачена позивачу як доплата грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2019 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обчислення вказаних виплат індексації грошового забезпечення, тобто є виплатою, право на яку виникло у зв`язку з проходженням військової служби. Її виплата у квітні 2026 року на виконання судового рішення не змінює такої правової природи.
Відтак до спірної виплати мала бути застосована ставка військового збору 1,5%. Із суми 70090,05 грн військовий збір за ставкою 1,5% становить 1051,35 грн, тоді як за ставкою 5% утримано 3 504,50 грн. Розмір надміру утриманого військового збору становить 2453,15 грн, що відповідає 3,5% від нарахованої суми.
За таких обставин утримання відповідачем військового збору за ставкою 5% замість 1,5% є протиправним, а надміру утримана сума військового збору підлягає поверненню позивачу.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25.
Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми виплаченої на виконання суду від 04 грудня 2025 року по справі № 480/191/25.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал