Судові рішення

Рішення № 141479979 у справі № 480/5069/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 480/5069/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Сумський окружний адміністративний суд, суддя М.М. Шаповал.

Справа№ 480/5069/26
СудСумський окружний адміністративний суд
СуддяМ.М. Шаповал
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141479979

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2026 року Справа № 480/5069/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5069/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 04.05.2022 по 31.03.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме - невизначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премії, індексації, компенсації за невикористану відпустку) ОСОБА_1 в період з 04.05.2022 по 31.03.2025 включно з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 та 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 30.03.2026 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме - невизначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премії, індексації, компенсації за невикористану відпустку) ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 30.03.2026 включно з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 та 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у ненарахуванні доплати у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за проходження військової служби у зоні відчуження, установленого на 1 січня календарного року ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 30.03.2026 включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплатити доплати у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за проходження військової служби у зоні відчуження, установленого на 1 січня календарного року ОСОБА_1 в період з 01.04.2025 по 30.03.2026 включно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у відповідачів. Позивач зазначає, що за період з 04.05.2022 по 31.03.2025, 01.04.2025 по 30.03.2026 включно розрахунок належних йому сум грошового забезпечення мав здійснюватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт. Проте, відповідачі протиправно обчислювали грошове забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, чим порушили права та законні інтереси позивача. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 02.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач, військова частина НОМЕР_1 , подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що підстав для перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, немає, оскільки, на їх думку, розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням залишається прожитковий мінімум, встановлений станом на 01.01.2018.

Відповідач, військова частина НОМЕР_2 , подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що враховуючи відсутність єдиної правозастосовчої практики з питання застосування пункту 4 постанови № 704 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 12.05.2023 № 481 у період з 20.05.2023 по 18.06.2025, правові позиції Верховного Суду, на які посилається позивач, не підлягають застосуванню при вирішенні справи 480/5069/26.

Щодо ненарахування та невиплати позивачеві надбавки за проходження служби в зоні відчуження пояснив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 17.03.2026 № 78 позивачу в зв`язку з виконанням службових обов`язків (бойових (спеціальних) завдань) у зоні відчуження нараховано та виплачено доплату у розмірі 150% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб за періоди з 22.12.2025 по 31.12.2025, з 01.01.2026 по 05.01.2026, з 07.01.2026 по 26.01.2026, 30.01.2026 по 31.01.2026 та з 01.02.2026 по 06.02.2026. Виходячи з наведеного, доплату у розмірі 150% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня календарного року в зв`язку з виконанням службових обов`язків за періоди з 22.12.2025 по 31.12.2025, з 01.01.2026 по 05.01.2026, з 07.01.2026 по 26.01.2026, 30.01.2026 по 31.01.2026 та з 01.02.2026 по 06.02.2026 позивачу нараховано та виплачено. Будь-які належні та допустимі докази виконання позивачем службових обов`язків у зоні відчуження в інші дні під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 відсутні та позивачем не надані. Зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Щодо строку звернення до суду зазначив, що станом на 30.03.2026 позивач не одержав належного письмового повідомлення, з якого можливо було встановити всі складові грошового забезпечення, застосовані розрахункові величини та повноту виплат. Детальну інформацію щодо проведених нарахувань позивач отримав лише після звернень до відповідачів із листа військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2026 № 1440/7007 та листа військової частини НОМЕР_2 від 23.06.2026 № 1661/3/16143. Саме після одержання цих документів позивач об`єктивно міг встановити зміст порушення свого права. Посилання відповідача на видачу грошового атестата 30.03.2026 не підтверджує ані факту його вручення позивачу, ані дати ознайомлення позивача з відомостями про проведені розрахунки.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач проходив військову службу: з 25.02.2022 командиром військової частини НОМЕР_3 ; у військовій частині НОМЕР_4 з 04.05.2022 по 31.03.2025; у військовій частині НОМЕР_2 з 01.04.2025 по 30.03.2026.

Позивач вважає не правильним обчислення йому грошового забезпечення під час проходження ним військової служби, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Щодо порушення позивачем строку звернення до суду, суд враховує, що у матеріалах справи дійсно відсутні докази ознайомлення позивача з розміром та порядком розрахунку його грошового забезпечення. Водночас, оскільки предметом розгляду у цій справі є оскарження дій відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у неналежному розмірі, початок перебігу строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження дати отримання достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум під час звільнення, так само як і доказів про обізнаність порушених прав поза межами строку звернення з цим позовом до суду вбачається можливим визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу такий строк звернення, встановлений ч.2 ст.233 КЗпП України.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст.22, 46, 64, 92), Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (ст.ст.13, 43, 51, 63), Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ст.9), постанови КМУ від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови КМУ від 14.08.2019 за № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затвердженого 13.02.2008 постановою КМУ № 45, та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

У п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) зазначено: "4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14".

У Примітці 1 Додатку 1 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" до 03.11.2020 було зазначено: "Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень".

У Примітці Додатку 14 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" до 03.11.2020 було зазначено: "Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень".

При цьому, у Примітці 1 Додатку 1 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 03.11.2020 (яка підлягає застосуванню з 01.10.2020) зазначено: "1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень".

У Примітці 1 Додатку 14 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з 03.11.2020 (яка підлягає застосуванню з 01.10.2020) зазначено: "Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень".

З дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, 20.05.2023 набрала чинності постанова КМУ від 12.05.2023 за № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою КМУ від 21 лютого 2018р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017р. № 704", якою КМУ постановив: "… 1.Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов КМУ, затверджених постановою КМУ від 21 лютого 2018р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. 2.Внести зміну до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, виклавши абзац перший в такій редакції: 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. …".

У п.5 постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зазначено: "5. Надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: … 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.".

Судом прийнято до уваги, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 (адміністративне провадження № К/990/31448/25) задоволено касаційну скаргу КМУ скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КМУ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - відмовити.

Відсутні норми права, які б передбачали право військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, на визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (для обчислення з 20.05.2023), 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд погоджується з позицією позивача, що відповідач-1 протиправно не визначив позивачу розмір грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у період з 04.05.2022 по 19.05.2023.

З матеріалів справи не вбачається порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача-2.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача-1, співвідповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статі 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи судом встановлено, що інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Олексюк Н.М. відповідно ордеру на надання правничої допомоги.

У позовній заяві щодо судових витрат представник зазначає, що 29.05.2026 між позивачем та Адвокатським бюро "Назара Олексюка" був укладений Договір № 06/05-2026 про надання правничої допомоги адвокатом. Відповідно до вказаного договору сторони погодили, що гонорар Адвоката за представництво інтересів Клієнта, в тому числі в суді першої інстанції, становить 20 000 (двадцять тисяч) грн. Позивачем здійснено оплату гонорару, що підтверджується платіжною інструкцією @PL504655 від 01.06.2026. Зазначено, що ним подано відповідні документи разом із позовною заявою.

При цьому, станом на дату прийняття рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу представником договору № 06/05-2026 про надання правничої допомоги зазначеному адвокатом суду не надано.

Суд зазначає, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 61-3416св18.

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх обґрунтованості та пропорційності, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2020 у справі № 360/3764/18, за якою при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

В постанові від 24.01.2019 по справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що через відсутність доказів, що свідчать про факт понесення судових витрат, у суду відсутня можливість встановити та перевірити дійсність та реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

У зв`язку з цим, а також враховуючи вищезазначену практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, суд визнає про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заявлених ним сум щодо судових витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 04 травня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 04 травня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити.

У задоволенні заяви представника позивача про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
02.07.2026 Ухвала № 137898219 Сумський окружний адміністративний суд