Судові рішення

Ухвала № 141480048 у справі № 480/8574/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 480/8574/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Сумський окружний адміністративний суд, суддя О.А. Прилипчук.

Справа№ 480/8574/26
СудСумський окружний адміністративний суд
СуддяО.А. Прилипчук
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480048

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

13 листопада 2026 року Справа № 480/8574/26

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

28.10.2021 до Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43), в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2026 індексацію та перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026 року.

Ухвалою суду від 29.10.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку.

09.11.2026 на виконання ухвали суду позивачем подано заяву, в якій зазначила, що після отримання 17.06.2026 року від ГУПФУ роздруківки «Форма РС-право» з відомостями про результати розрахунку пенсії позивачка вживала заходів для уточнення позиції головного управління з метою пошуку можливих шляхів розв`язання існуючої проблеми в досудовому порядку.

Так, 02.09.2026 року позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати відомості (параметри) проведеного перерахунку пенсії, перевірити застосований алгоритм, а у разі виявлення технічної або методологічної помилки при застосуванні норм, зокрема, постанов КМУ від 25.02.2025 року № 209 та від 25.02.2026 року № 236 стосовно її пенсії, призначеної у 2021 році, провести повторний перерахунок та нарахувати і виплатити належні кошти.

Зазначає, що саме зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 02.10.2026 року № 1800-0202-8/47831 позивачка отримала детальну інформацію щодо особливостей і подробиць проведення перерахунку (індексації) її пенсії.

Таким чином, враховуючи активні дії позивачки щодо отримання інформації від ГУПФУ для вирішення спору з відповідачем у досудовому порядку і, зважаючи на дату отримання відповіді від 02.10.2026 року № 1800-0202-8/47831, яка сформувала остаточну картину правової позиції відповідача стосовно відмови у перерахунку (індексації) пенсії з використанням належних коефіцієнтів, позивачка вважає, що нею не пропущений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Також позивачка зазначила, що якщо суд дійде остаточного висновку про пропущення строку звернення до адміністративного суду, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, пов`язані зі спробами досудового врегулювання спору, намаганням захистити свої права шляхом письмових звернень, що підтверджується долученими до позовної заяви документами, та поновити даний строк і призначити справу до розгляду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19.

Як встановлено судом, позивачка просить здійснити з 01.03.2026 індексацію та перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026 року.

Проте позовну заяву подала до суду засобами поштового зв`язку лише 26.10.2026 р.

Суд зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі № 240/12017/19 від 31.03.2021 відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно, судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовною заявою, позивачка зазначила, що дізналась про порушення своїх прав з листа відповідача від 02.10.2026.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування призначеної пенсії, тощо.

Крім того, як зазначила сама позивачка, після отримання 17.06.2026 року від ГУПФУ роздруківки інформації про результати розрахунку її пенсії вона лише 02.09.2026 року звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати відомості (параметри) проведеного перерахунку пенсії, перевірити застосований алгоритм, а у разі виявлення технічної або методологічної помилки при застосуванні норм, зокрема, постанов КМУ від 25.02.2025 року № 209 та від 25.02.2026 року № 236 стосовно її пенсії, призначеної у 2021 році, провести повторний перерахунок та нарахувати і виплатити належні кошти.

З урахування наведеного, суд доходить висновку, що отримання позивачем листа відповідача не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Відтак, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві про усунення недоліків, є безпідставними. У даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду, при цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав поновлення процесуального строку звернення до суду за період по 27.04.2026 (строк понад шість місяців, що передував дню подачі позову у даній справі).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивачка звернулась до суду після закінчення встановленого законом строку в частині позовних вимог, а саме щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію та перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу в частині позовних вимог за період з 01.03.2026 по 27.04.2026.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що він, у відповідності до ч. 8 ст. 169 КАС України, має право повторного звернення до суду в разі надання доказів поважності причин пропуску такого строку в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом- відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію та перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2026 року, за період з 01.03.2026 по 27.04.2026 - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя О.А. Прилипчук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141480050 Сумський окружний адміністративний суд
29.10.2026 Ухвала № 141038201 Сумський окружний адміністративний суд