ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3674/26
13 листопада 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування у повному обсязі загальний страховий стаж 24 роки 7 місяців та непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2020-2022 роки на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати загальний страховий стаж 24 роки 7 місяців та здійснити індексацію пенсії з 10.04.2026 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121, у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 25.01.2023 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
10.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії (індексації) з урахуванням усього набутого страхового стажу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2020- 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, на відповідні коефіцієнти збільшення, визначені постановами Кабінету Міністрів України.
Однак листом від 28.04.2026 №6111-6166/Ф-02/8-1900/26 відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку, посилаючись на те, що у 2025 році під час перерахунку пенсії було застосовано коефіцієнт збільшення 1,0345, а у 2026 році - 1,048, у зв`язку з чим підстави для повторного перерахунку пенсії відсутні.
Водночас, як зазначає позивач, із наданих відповідачем розрахунків пенсії вбачається, що під час проведення індексації з 01.03.2024 замість збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, із застосуванням коефіцієнта 1,0796, йому було встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 100 грн, що, на його переконання, не відповідає передбаченому законодавством механізму індексації пенсійних виплат.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив належного збільшення показника середньої заробітної плати, який був використаний під час обчислення його пенсії, на відповідні коефіцієнти індексації, визначені постановами Кабінету Міністрів України, та безпідставно відмовив у проведенні відповідного перерахунку.
З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язати його здійснити відповідний перерахунок із застосуванням належних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.
Ухвалою судді від 11.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
25.06.2026 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що позивач з 25.01.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Представник відповідача вказує, що за результатами розгляду звернення позивача від 09.04.2026, зареєстрованого 10.04.2026 за вх. №6166/Ф-1900-26, встановлено, що під час призначення пенсії її розмір було обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020- 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн. Також зазначено, що відповідно до наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, зокрема періоди навчання з 01.09.1976 по 26.04.1977 та проходження військової служби з 03.11.1977 по 14.11.1979. Періоди роботи в колгоспі за 1977 та 1980 роки враховано відповідно до пункту 27 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. За результатами обчислення страховий стаж позивача становить 19 років 05 місяців 25 днів.
Щодо індексації пенсії у відзиві вказано, що з 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсійної виплати відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0345 до показника середньої заробітної плати, який враховувався під час обчислення пенсії.
Крім того, з 01.03.2026 проведено черговий перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,048 до зазначеного показника. У зв`язку з цим наголошено, що індексація пенсії позивача здійснювалася з урахуванням коефіцієнтів збільшення, передбачених нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Поряд із цим зазначено, що відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України щодо індексації пенсійних виплат особам, які не працюють та розмір пенсійних виплат яких не досягає встановленого граничного рівня, передбачено встановлення щомісячної доплати до пенсії. З огляду на це, з 01.03.2026 розмір пенсійної виплати позивача становить 3406,00 грн.
Представник відповідача зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача не приймалося, оскільки подана ним заява не відповідала вимогам пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за віком з 25.01.2023, яка призначена відповідно до Закону №1058-ІV.
10.04.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії (індексацію) з урахуванням всього набутого страхового стажу шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2020-2022 роки, в розмірі 12 236,71 грн., на коефіцієнт збільшення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
Листом від 28.04.2026 №6111-6166/Ф-02/8-1900/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивача, що за результатами опрацювання матеріалів пенсійної справи до його страхового стажу зараховано всі періоди роботи, зокрема періоди навчання з 01.09.1976 по 26.04.1977 та проходження військової служби з 03.11.1977 по 14.11.1979, а періоди роботи в колгоспі за 1977 та 1980 роки враховано відповідно до пункту 27 Порядку №637. Загальний страховий стаж позивача становить 19 років 05 місяців 25 днів.
Також зазначено, що пенсію позивачу обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020- 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, який з 01.03.2025 збільшено на коефіцієнт 1,0345, а з 01.03.2026 - на коефіцієнт 1,048. Крім того, з 01.03.2026 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії, унаслідок чого її розмір становить 3406,00 грн.
За результатами розгляду звернення зазначено, що пенсія розрахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Частиною 5 статті 2 Закону 1282-XII у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" від 15.02.2022 №2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 прийнято постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV.
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К = ((ЗСЦ+ЗСЗ) х 50%/100%)+1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-ІV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з 1 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком №124 встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 1 березня 2025 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 установлено з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (пункт 1).
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 установлено з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669), на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,048; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,036; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, - 1,024.
Отже, індексація пенсій відповідно до пункту 1 Постанови №185, пункту 1 Постанови №209 та пункту 1 Постанови №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Водночас положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-ІV.
При вирішенні спору суд застосовує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, які полягають у такому.
Положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію якості закону.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IVположень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
З урахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
При проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідач повинен був застосувати наступні норми матеріального права: частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку); пункт 1 Постанови № 185, пункт 1 Постанови № 209, пункт 1 Постанови №236.
Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо непроведення позивачу індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,0796, 1,115 та 1,121.
З метою ефективного та належного відновлення порушених прав слід зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести з 10.04.2026 (згідно заявлених позовних вимог) перерахунок та виплату пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 Постанови №209 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 Постанови №236.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу загальний страховий стаж тривалістю 24 роки 7 місяців, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до змісту листа від 28.04.2026 №6111-6166/Ф-02/8-1900/26 та доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, під час опрацювання матеріалів пенсійної справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевірено документи, подані позивачем, та встановлено, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, у тому числі періоди навчання з 01.09.1976 по 26.04.1977 та проходження військової служби з 03.11.1977 по 14.11.1979. Періоди роботи в колгоспі за 1977 та 1980 роки також враховано до страхового стажу відповідно до пункту 27 Порядку №637. За результатами такого обчислення страховий стаж позивача становить 19 років 05 місяців 25 днів.
Водночас позивач, заявляючи вимогу про зобов`язання зарахувати загальний страховий стаж тривалістю 24 роки 7 місяців, не конкретизував, які саме періоди трудової діяльності чи інші періоди підлягають додатковому зарахуванню, не зазначив, які з наявних у пенсійній справі відомостей або документів не були враховані під час обчислення страхового стажу, а також не навів обставин, які б свідчили про протиправність дій пенсійного органу в цій частині.
Саме по собі зазначення позивачем бажаної загальної тривалості страхового стажу без визначення конкретних періодів, які, на його думку, не були враховані, та без наведення відповідних підстав не є достатнім для висновку про протиправність обчислення страхового стажу пенсійним органом.
Суд також враховує, що відповідно до статті 24 Закону №1058-IV обчислення страхового стажу здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі даних системи персоніфікованого обліку та відповідних документів. Отже, саме пенсійний орган у межах наданих йому повноважень здійснює перевірку документів та обчислення страхового стажу особи.
При цьому суд не уповноважений підміняти орган Пенсійного фонду України у здійсненні первинної перевірки документів, встановленні обставин щодо кожного окремого періоду трудової діяльності та обчисленні страхового стажу, якщо відповідні питання не були належним чином порушені перед пенсійним органом і не стали предметом його розгляду. Предметом судового контролю є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а не первинне вирішення питань, які належать до його компетенції.
Водночас позивач не позбавлений права звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою встановленої форми про зарахування конкретних періодів до страхового стажу, додавши документи, які підтверджують відповідні періоди, для їх перевірки та надання оцінки пенсійним органом у встановленому законодавством порядку, та як наслідок перерахунку пенсії.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення його страхового стажу, а відтак позовна вимога в частині зобов`язання зарахувати загальний страховий стаж тривалістю 24 роки 7 місяців задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 665,60 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 04.06.2026.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115 та 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, у розмірі 1 1,0796, 1,115 та 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 10.04.2026.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);
Головуючий суддя Баб`юк П.М.