Судові рішення

Ухвала № 141480176 у справі № 500/6651/26 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 500/6651/26 (категорія «Дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів»). Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд, суддя Грицюк Роман Петрович.

Справа№ 500/6651/26
СудТернопільський окружний адміністративний суд
СуддяГрицюк Роман Петрович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480176

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

Справа № 500/6651/26

13 листопада 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №126298 від 06.10.2025.

В обґрунтування заяви покликається на те, що існує реальний ризик істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача. Крім того, виконавчі дії можуть мати негативний вплив на фінансово-господарську діяльність, оскільки передбачають накладення арешту на майно, внесення боржника до Реєстру боржників, стягнення виконавчого збору і витрат виконавчого провадження. Отже, існує загроза накладення арешту на майно, кошти або інші активи позивача, що може суттєво вплинути на його фінансовий стан, а також створити додаткові правові та матеріальні перешкоди для подальшого ефективного поновлення його прав у разі скасування постанови в судовому порядку.

Тому вважає, що наведені обставини об`єктивно свідчать про наявність реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі №500/6651/26.

Дослідивши заяву про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частина 2 ст.151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підставності для вжиття таких заходів, а лише вказано на протиправність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Відтак суд вважає, що позивач у заяві про забезпечення позову не наводить доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вказані заходи забезпечення виходять за межі предмету позову. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неналежного фінансового становища, а також про те, що проведення виконавчих дій матиме негативний наслідок для господарської діяльності, як то фінансових і податкових звітів, аудиту тощо. Судом такі підстави також не встановлені.

Більш того, суд до доводів заявника, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, позаяк оцінку протиправності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті. Між тим, в обґрунтування задоволення заяви про забезпечення позову заявник наводить ті ж доводи, що наведені у позові в обґрунтування задоволення позовних вимог. Надання судом їх оцінки до ухвалення рішення по суті позовних вимог не відповідає інституту забезпечення позову та вимогам законодавства щодо об`єктивного розгляду справи безстороннім, неупередженим судом.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача може бути відновленим з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження №К/9901/59189/18).

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 13 листопада 2026 року.

Головуючий суддя Грицюк Р.П.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.10.2026 Ухвала № 140761125 Тернопільський окружний адміністративний суд