Судові рішення

Рішення № 141480324 у справі № 520/33135/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 520/33135/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Смагар С.В.

Справа№ 520/33135/26
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяСмагар С.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480324

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2026 року № 520/33135/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/33135/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , а відповідач, починаючи з 29 січня 2020 року, розраховував його грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня 2018 року, що призвело до зменшення грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і премії. Послався на те, що після визнання протиправним і скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 підлягала застосуванню первісна редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, за якою розміри окладів визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, і на постанову судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24. Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/33135/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору, та що заява про поновлення строку звернення до суду не потребує вирішення. Цією самою ухвалою у відповідача витребувано довідку про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача помісячно за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року з розбивкою за складовими, із зазначенням застосованої розрахункової величини, а також розрахунки грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії за цей період.

На виконання ухвали відповідач подав письмові пояснення від 16 жовтня 2026 року № 225/56/2242фс з довідкою про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивача за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року і довідкою про розмір грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 і 2021 роки.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 22 жовтня 2026 року, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про розмір грошового забезпечення дізнавався щомісячно в день його отримання, і що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку, а в разі визнання причин пропуску неповажними - залишенню без розгляду. По суті спору вказав, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів у 2021-2026 роках є незмінним і становить 2102 гривні, що грошове забезпечення та одноразові види грошового забезпечення виплачувалися позивачу відповідно до норм чинного законодавства, а вимога щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є передчасною, оскільки відповідні кошти ще не нараховані і не виплачені.

Відповіді на відзив позивач не подав.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 30 червня 2025 року, має військове звання «підполковник» і проходить військову службу.

Згідно з витягом з особової справи про проходження військової служби позивач з 21 січня 2009 року по 22 вересня 2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , а з 22 вересня 2025 року проходить її у Військовій частині НОМЕР_5 . Отже, протягом усього спірного періоду - з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року - позивач проходив службу у відповідача і перебував у нього на грошовому забезпеченні.

Відповідно до письмових пояснень відповідача від 16 жовтня 2026 року № 225/56/2242фс у період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року під час розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивача для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня 2018 року, який становив 1762,00 грн. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 і 2021 роки виплачена позивачу в розмірі окладу за військовим званням.

З довідки відповідача № 255/56/2242/1фс про грошове забезпечення позивача вбачається, що з березня 2020 року посадовий оклад позивача становив 5070,00 грн, а оклад за військовим званням - 1270,00 грн (з липня 2020 року - 1340,00 грн), і від цих окладів обчислювалися надбавка за вислугу років, надбавки, премія та інші складові грошового забезпечення.

18 липня 2026 року адвокат Єрьоміна В. в інтересах позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом і заявою про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Листом від 21 серпня 2026 року № 225/56/1940 відповідач повідомив, що підстав для перерахунку посадових окладів, грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги та інших виплат немає, оскільки Кабінет Міністрів України зміни до постанови № 704 щодо перерахунку посадових окладів та окладів за військові звання не вносив.

Обставини проходження позивачем служби у відповідача у спірному періоді та обчислення його грошового забезпечення виходячи з розрахункової величини 1762 гривні підтверджуються наданими відповідачем документами і ним не заперечуються. Отже, спір між сторонами має виключно правовий характер і полягає в тому, який показник підлягає застосуванню як розрахункова величина для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у спірному періоді.

Стверджуючи про протиправність дій Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Щодо доводу відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та його клопотання про залишення позовної заяви без руху суд зазначає, що питання дотримання строку звернення до суду вирішено ухвалою від 14 жовтня 2026 року про відкриття провадження у справі, якою встановлено, що позовні вимоги стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення та інших виплат, належних позивачу у зв`язку з проходженням військової служби, і підстав для залишення позовної заяви без руху з мотивів пропуску строку звернення до адміністративного суду не встановлено. Нових обставин, які б свідчили про інше, відповідач не навів, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Частиною 4 цієї статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями та порядок визначення таких розмірів установлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704). Пунктом 4 постанови № 704 у первісній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103) пункт 4 постанови № 704 було викладено в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Судовим рішенням у справі № 826/6453/18, яке набрало законної сили 29 січня 2020 року і за наслідками касаційного перегляду залишене без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови № 103, яким були внесені відповідні зміни до пункту 4 постанови № 704.

Відповідно до частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Визнання припису нормативно-правового акта протиправним і нечинним у судовому порядку за своїми наслідками не тотожне скасуванню акта органом, який його видав. Припис, визнаний судом протиправним, не може далі визначати зміст акта, до якого його було внесено, а тому з 29 січня 2020 року пункт 4 постанови № 704 діє в тій редакції, якої визнаний протиправним припис не торкнувся, тобто в первісній.

Первісна редакція пункту 4 постанови № 704 застосовувалася по 19 травня 2023 року включно, оскільки пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 (далі - постанова № 481), яка набрала чинності 20 травня 2023 року, абзац перший пункту 4 постанови № 704 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Спірний період у цій справі - з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року - повністю припадає на час після 29 січня 2020 року і закінчується до набрання чинності постановою № 481, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 у первісній редакції. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становив: станом на 1 січня 2020 року - 2102,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-IX); станом на 1 січня 2021 року - 2270,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX); станом на 1 січня 2022 року - 2481,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX); станом на 1 січня 2023 року - 2684,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX). Кожен із цих показників перевищує застосовану відповідачем розрахункову величину 1762 гривні, а отже, грошове забезпечення за цей період нараховане і виплачене позивачу в меншому розмірі, ніж належало.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, відповідно до якої під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а також з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 і від 14 вересня 2022 року у справі № 500/1886/21.

Довід відповідача про те, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів у 2021-2023 роках є незмінним і становить 2102 гривні, суд відхиляє. Відповідач обчислював оклади позивача не з величини 2102 гривні, а з величини 1762 гривні, що він сам підтвердив у письмових поясненнях від 16 жовтня 2026 року, а пункт 4 постанови № 704 у первісній редакції прямо відсилає до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, розміри якого на 1 січня 2021, 2022 і 2023 років установлені статтею 7 відповідних законів про Державний бюджет України.

Оскільки щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема надбавка за вислугу років, надбавки та премія, визначаються у відсотках посадового окладу, окладу за військовим званням або обчислюються виходячи з місячного грошового забезпечення, а грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань так само обчислюються з цих величин - зокрема, матеріальну допомогу за 2020 і 2021 роки позивачу виплачено в розмірі окладу за військовим званням, - обчислення відповідачем зазначених виплат за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року виходячи з розрахункової величини, яка не підлягала застосуванню, також є протиправним. Перерахунку підлягають саме ті види грошового забезпечення, які були нараховані позивачу за цей період, з тими самими відсотками та умовами, які були визначені відповідачем при фактичній виплаті.

Конкретні суми, що підлягають доплаті, визначаються відповідачем самостійно під час виконання цього рішення за формулою, визначеною в його резолютивній частині, з урахуванням раніше виплачених позивачу сум, оскільки обчислення грошового забезпечення належить до компетенції відповідача, а позивач просить не повторної виплати вже здійснених сум, а перерахунку і виплати різниці.

Позивач сформулював вимогу як визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення. Водночас грошове забезпечення позивачу нараховувалося і виплачувалося щомісяця, а спір стосується розрахункової величини, застосованої відповідачем при його обчисленні. Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З огляду на це суд визнає протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення, що відповідає змісту порушеного права.

Довід відповідача про передчасність вимоги щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд відхиляє. Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, така компенсація виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення. Відтак ця вимога є похідною від вимоги про перерахунок і підлягає задоволенню.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності обчислення грошового забезпечення позивача за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року виходячи з розрахункової величини 1762 гривні не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, нарахованих за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, обчисливши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - 2102,00 грн, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 2270,00 грн, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 2481,00 грн, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року - 2684,00 грн, та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.10.2026 Ухвала № 140590588 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34390710. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг