Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 200/3980/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 200/3980/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (адреса: 85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9, ЄДРПОУ 44670895) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо зупинення розгляду та не прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявами ОСОБА_1 від 20.11.2025 року № ЗВ-20.11.2025-271613 про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна;
- зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області під час найближчого засідання комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України прийняти рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.11.2025 року № ЗВ-20.11.2025-271613 (за фактом знищення об`єкту нерухомого майна ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 ), з урахуванням висновків суду.
Аргументуючи ці вимоги, позивачка зазначила, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , яку зруйновано внаслідок бойових дій. 20 листопада 2025 року вона через застосунок «Дія» подала заяву № ЗВ-20.11.2025-271613 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у вигляді житлового сертифіката, а 25 листопада 2025 року надіслала відповідачу на електронну пошту додаткову заяву з проханням, зокрема, провести дистанційне обстеження зруйнованої квартири. Наприкінці грудня 2025 року в застосунку «Дія» вона отримала повідомлення про зупинення розгляду заяви з причини «Проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки». Рішення про зупинення розгляду заяви та відповіді на свої звернення позивачка не отримала. Вважає, що відповідач протиправно зупинив розгляд заяви, оскільки стаття 7 Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923-IX) містить вичерпний перелік підстав для зупинення, серед яких немає неможливості обстеження з міркувань безпеки, не вчиняє заходів для розгляду заяви по суті та не враховує особливості проведення дистанційного обстеження, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815 (далі - Особливості № 815).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3980/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26, яким з 01 червня 2026 року змінено територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду, справу № 200/3980/26 передано на розгляд цього суду. Ухвалою від 09 жовтня 2026 року справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач 21 жовтня 2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України та надання житлових ваучерів на території Мирноградської міської територіальної громади (далі - Комісія) від 28 липня 2026 року № 12958 позивачці відмовлено у наданні компенсації за заявою № ЗВ-20.11.2025-271613 на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону № 2923-IX у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві, а розпорядженням начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 28 липня 2026 року № 5946р це рішення затверджено. 07 жовтня 2026 року затверджено акт дистанційного обстеження № 2506 багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , у якому зафіксовано значні руйнування будинку та його непридатність для використання за цільовим призначенням. Відповідач вказав, що первісне зупинення розгляду заяви, прийняття рішення за нею та подальше отримання матеріалів дистанційного обстеження слід оцінювати окремо, що він не стверджує, що прийняття рішення після звернення до суду підтверджує правомірність первісного зупинення розгляду заяви або виключає розгляд інших вимог, та що Комісія продовжує здійснювати свої повноваження незалежно від судового спору. З огляду на прийняття рішення № 12958 відповідач просив перевірити наявність підстав для закриття провадження в частині вимоги про зобов`язання прийняти рішення за заявою на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а у задоволенні решти позовних вимог відмовити. До відзиву додано, зокрема, рішення Комісії від 19 грудня 2025 року № 6944 про зупинення розгляду заяв, у тому числі заяви позивачки, витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр), від 25 травня 2026 року та матеріали космічної зйомки.
Позивачка 14 жовтня 2026 року подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що її позовні вимоги не втратили актуальності, заява від 20 листопада 2025 року № ЗВ-20.11.2025-271613 залишається нерозглянутою, а право на отримання компенсації не відновлено. Вона послалася на інформацію, розміщену станом на 08 жовтня 2026 року на офіційному сайті Мирноградської міської військової адміністрації, у переліку об`єктів нерухомого майна, визнаних зруйнованими з початку вторгнення, де щодо будинку АДРЕСА_4 міститься позначка «повністю» щодо номерів квартир, і просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач 28 жовтня 2026 року подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що Комісія продовжила розгляд матеріалів щодо спірного об`єкта нерухомого майна, направляла запити до Державного космічного агентства України, на підставі отриманих продуктів дистанційного зондування Землі склала акт дистанційного обстеження від 07 жовтня 2026 року № 2506, а 27 жовтня 2026 року прийняла рішення № 17229 про надання позивачці компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 1 713 112,53 грн шляхом отримання житлового сертифіката; на підставі заяви від 08 жовтня 2026 року № ЗВ-08.10.2026-465239 та результату дистанційного обстеження позивачці нараховано житловий сертифікат на цю суму. Відповідач стверджує, що ці рішення та дії здійснено в межах повноважень Комісії, а не внаслідок подання позову чи добровільного виконання позовних вимог, вважає, що предмет спору в частині фактичного вирішення питання, з яким позивачка звернулася до суду, відсутній, а звернення до суду було передчасним, просить не покладати на нього судові витрати позивачки та відмовити у задоволенні позовних вимог. До пояснень додано, зокрема, рішення Комісії від 27 жовтня 2026 року № 17229, розпорядження начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 27 жовтня 2026 року № 10381р про затвердження цього рішення та витяг з Реєстру від 28 жовтня 2026 року.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивачці на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 листопада 2025 року № 450417430 (реєстраційний номер майна 3229574314160).
17 листопада 2025 року позивачка звернулася із заявою про знищення цього майна до органу Національної поліції, за результатами чого внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202517[телефон приховано] за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України. 19 листопада 2025 року позивачка через застосунок «Дія» подала повідомлення про знищене нерухоме майно (реєстраційний номер ІП-19.11.2025-642585).
20 листопада 2025 року позивачка через застосунок «Дія» подала заяву № ЗВ-20.11.2025-271613 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у вигляді житлового сертифіката. 25 листопада 2025 року вона надіслала на електронну пошту відповідача додаткову заяву, підписану 22 листопада 2025 року, з проханням, зокрема, провести дистанційне обстеження зруйнованої квартири, і копії документів про право власності. У відповідь їй повідомлено, що заяву зареєстровано та передано на розгляд до Управління комунальної власності Мирноградської міської ради; відповіді по суті на цю заяву позивачка не отримала.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2025 року № 6944 зупинено розгляд заяв, перелічених у пункті 1 цього рішення, серед яких під номером 1.72 значиться заява позивачки № ЗВ-20.11.2025-271613. У рішенні зазначено, що для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження, а також що Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки. Іншої підстави зупинення розгляду заяви позивачки рішення не містить. За даними витягу з Реєстру від 25 травня 2026 року, статус заяви змінено на «Розгляд зупинено» 25 грудня 2025 року з причиною «Проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки»; ознака наявності актуального акта комісійного обстеження або звіту про обстеження - «Ні».
Рішення про відновлення розгляду заяви позивачки до 28 липня 2026 року матеріали справи не містять. Позовну заяву подано до суду 17 травня 2026 року.
Рішенням Комісії від 28 липня 2026 року № 12958, затвердженим розпорядженням начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 28 липня 2026 року № 5946р, позивачці відмовлено у наданні компенсації за заявою № ЗВ-20.11.2025-271613 на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону № 2923-IX у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві. У рішенні також зазначено, що додані матеріали не підтверджують факту руйнації, та міститься посилання на протокол засідання Комісії від 31 березня 2026 року № 3/52, який до матеріалів справи не подано. Це рішення позивачкою у цій справі не оскаржувалося.
Актом дистанційного обстеження від 07 жовтня 2026 року № 2506, затвердженим головою Комісії, за результатами обстеження, проведеного із застосуванням матеріалів супутникового моніторингу, отриманих від Державного космічного агентства України (дата отримання продуктів дистанційного спостереження в акті вказана - 11 березня 2026 року та 27 вересня 2026 року), встановлено, що багатоквартирний житловий будинок № 30 у мікрорайоні «Західний» міста Мирноград зазнав значних руйнацій внаслідок збройної агресії Російської Федерації та є непридатним для використання за цільовим призначенням. Серед доданих відповідачем матеріалів космічної зйомки є зображення об`єкта, датовані 03 листопада 2025 року та 11 березня 2026 року.
08 жовтня 2026 року до Реєстру надійшла заява позивачки № ЗВ-08.10.2026-465239 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (джерело отримання заяви - застосунок «Дія»; дата подання першого інформаційного повідомлення - 19 листопада 2025 року). Рішенням Комісії від 27 жовтня 2026 року № 17229, затвердженим розпорядженням начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 27 жовтня 2026 року № 10381р, позивачці надано компенсацію за знищений об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 у розмірі 1 713 112,53 грн (один мільйон сімсот тринадцять тисяч сто дванадцять гривень 53 копійки) шляхом отримання житлового сертифіката. Згідно з витягом з Реєстру від 28 жовтня 2026 року житловий сертифікат сформовано 28 жовтня 2026 року.
Стверджуючи про протиправність зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та неприйняття за нею рішення, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначає Закон № 2923-IX. Відповідно до частини 1 статті 6 цього Закону розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає, зокрема, збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій документів та/або інформації, забезпечення проведення обстеження об`єкта та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви. За рішенням Комісії цей строк може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об`єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Стаття 7 Закону № 2923-IX регулює зупинення та поновлення розгляду заяв. За частиною 1 цієї статті підставою для зупинення розгляду заяви Комісією є: 1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону; 2) наявність у Комісії документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України. Частиною 2 цієї статті встановлено, що Комісія у строк, встановлений для розгляду заяви, приймає рішення про зупинення розгляду заяви та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву, а рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд заяви поновлюється на підставі рішення Комісії у разі усунення обставин, що стали підставою для зупинення розгляду, а перебіг строку розгляду продовжується з моменту усунення цих обставин з урахуванням часу, що минув до зупинення.
Порядком надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 (далі - Порядок № 600), пунктом 15 передбачено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону № 2923-IX. Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність у Реєстрі, зокрема, акта дистанційного обстеження, проведеного відповідно до Особливостей № 815. У разі відсутності таких відомостей у Реєстрі Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до цього Порядку та Особливостей № 815. Окремим абзацом цього пункту встановлено, що Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Зупинення розгляду заяви позивачки відповідач обґрунтовує саме цим абзацом пункту 15 Порядку № 600. Суд виходить з такого. Підстави зупинення розгляду заяви про надання компенсації встановлено законом, а не підзаконним актом: частина 1 статті 7 Закону № 2923-IX визначає лише дві такі підстави, а частина 2 цієї статті вимагає, щоб рішення про зупинення містило вичерпний перелік підстав. Неможливість проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки серед підстав, визначених законом, не названа. Відповідач не посилався на те, що позивачка не подала документи, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, чи що їй вручено підозру, а у рішенні № 6944, повідомленні в застосунку «Дія» і Реєстрі зупинення пов`язано виключно з неможливістю обстеження з міркувань безпеки. Згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому положення пункту 15 Порядку № 600 не можуть розширювати встановлений законом перелік підстав зупинення розгляду заяви, а зупинення розгляду заяви позивачки з підстави, якої закон не передбачає, здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені законом, що суперечить пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Навіть якщо виходити з можливості застосування цього положення Порядку № 600, воно сформульовано як право Комісії і не звільняє її від обов`язку забезпечити обстеження об`єкта та розглянути заяву. Той самий пункт 15 зобов`язує Комісію за відсутності відомостей про обстеження в Реєстрі вживати заходів до його проведення, зокрема за Особливостями № 815, які діють з 07 липня 2025 року, тобто до подання позивачкою заяви і розроблені саме для випадків, коли безпосереднє обстеження неможливе. Про можливість такого обстеження свідчать дії самого відповідача, який акт № 2506 склав із застосуванням матеріалів супутникового моніторингу. Відповідач не довів, що від зупинення розгляду заяви в грудні 2025 року до складення акта 07 жовтня 2026 року він вживав заходів до обстеження: у поясненнях від 28 жовтня 2026 року дати запитів до Державного космічного агентства України не вказано, відповідні запити до матеріалів справи не подано, а подана відповідачем космічна зйомка датована, зокрема, 03 листопада 2025 року та 11 березня 2026 року. Відповідач не довів, що розглянув по суті прохання позивачки від 25 листопада 2025 року провести дистанційне обстеження, і не подав доказів прийняття рішення про відновлення розгляду заяви до 28 липня 2026 року. Відтак зупинення розгляду заяви протягом понад семи місяців без вжиття заходів, необхідних для усунення причини зупинення, не відповідає вимогам розсудливості, своєчасності та добросовісності, визначеним пунктами 3, 6 і 10 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки зупинення розгляду заяви здійснено без законної підстави, воно не могло зупинити перебіг строку, встановленого частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX. Заяву подано 20 листопада 2025 року, тож 30-денний строк її розгляду спливав 20 грудня 2025 року, а навіть за умови його продовження на 30 календарних днів, на що доказів у справі немає, - 19 січня 2026 року. Рішення за заявою від 20 листопада 2025 року прийнято Комісією лише 28 липня 2026 року, тобто через понад вісім місяців після її подання і вже після відкриття провадження у цій справі, а на день звернення позивачки до суду 17 травня 2026 року рішення за заявою не було прийнято взагалі, що підтверджується витягом з Реєстру від 25 травня 2026 року. Доводи відповідача про передчасність звернення до суду та про те, що рішення прийнято в межах повноважень Комісії, а не внаслідок подання позову, на цей висновок не впливають: законність зупинення розгляду заяви та дотримання строку її розгляду оцінюються за обставинами, що існували на відповідні дати, а причини, з яких відповідач згодом вчинив дії, не усувають вже допущеного порушення.
Щодо клопотання відповідача перевірити наявність підстав для закриття провадження за пунктом 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає таке. За цією нормою суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Оскаржуваним порушенням є не лише відсутність рішення за заявою, а й зупинення її розгляду без законної підстави та розгляд заяви з порушенням встановленого законом строку. Рішенням № 12958 від 28 липня 2026 року заяву не задоволено, воно позивачкою не оскаржувалося і ніяк не усуває порушення строку; компенсацію надано рішенням № 17229 від 27 жовтня 2026 року за заявою від 08 жовтня 2026 року, тобто через понад десять місяців після звернення позивачки до Комісії. Порушення права на розгляд заяви у встановлений законом строк, яке вже відбулося, не може бути виправлене прийняттям рішення після його спливу, а тому не є виправленим у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачка наполягає на задоволенні позову, а відновлення її права на своєчасний розгляд заяви без визнання відповідних дій і бездіяльності протиправними неможливе. Вимога про зобов`язання прийняти рішення нерозривно пов`язана з вимогою про визнання протиправними дій і бездіяльності, а підстави її відхилення розглянуто нижче, тому підстав для закриття провадження в частині цієї вимоги суд не вбачає, і обидві вимоги вирішуються по суті.
Відтак зупинення розгляду заяви позивачки від 20 листопада 2025 року № ЗВ-20.11.2025-271613 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та неприйняття за нею рішення про надання/відмову у наданні компенсації у строк, встановлений частиною 3 статті 6 Закону № 2923-IX, є протиправними, а позовна вимога про визнання протиправними таких дій підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання/відмову у наданні компенсації за заявою від 20 листопада 2025 року суд зазначає таке. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Станом на день ухвалення цього рішення заяву позивачки розглянуто: рішенням Комісії від 28 липня 2026 року № 12958, затвердженим розпорядженням від 28 липня 2026 року № 5946р, за заявою від 20 листопада 2025 року прийнято рішення про відмову у наданні компенсації, а рішенням від 27 жовтня 2026 року № 17229, затвердженим розпорядженням від 27 жовтня 2026 року № 10381р, позивачці надано компенсацію за знищену квартиру у розмірі 1 713 112,53 грн і сформовано житловий сертифікат. Таким чином, питання, з яким позивачка звернулася до Комісії, вирішено по суті, а право на отримання компенсації реалізовано. Суд не може зобов`язати відповідача вчинити дії, які він уже вчинив, а тому вимога про зобов`язання прийняти рішення за заявою задоволенню не підлягає. Законності рішення від 28 липня 2026 року № 12958 суд не оцінює, оскільки позивачка його у цій справі не оскаржила.
Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів наявності законної підстави для зупинення розгляду заяви позивачки, вжиття заходів для її розгляду у період зупинення та дотримання встановленого законом строку розгляду заяви.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (адреса: 85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9, ЄДРПОУ 44670895) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44670895) щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20 листопада 2025 року № ЗВ-20.11.2025-271613 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_3 ) та неприйняття за цією заявою рішення про надання/відмову у наданні компенсації у строк, встановлений частиною 3 статті 6 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44670895) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.