Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 520/34030/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/34030/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-90590/6809/С від 18.05.2026 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ФХ-90590/6809/С від 18.05.2026 року, виданої станом на 01.01.2023 рік у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII); що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав відповідачу оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; що відповідач у перерахунку пенсії за цією довідкою відмовив, чим порушив вимоги статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45; що перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а пенсія має виплачуватися без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду пояснення від 28 жовтня 2026 року № 2000-1002-7/189005, у яких проти позову заперечив і вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок провадиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а чинна редакція цієї статті не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку; що за статтею 63 Закону № 2262-XII і пунктами 1 і 5 Порядку № 45 підставою для перерахунку є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, а після 01 березня 2018 року такого рішення щодо підвищення окладів за постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 не приймалося і показник прожиткового мінімуму для обчислення окладів (1762,00 грн) залишився незмінним; що довідка складена відносно позивача про неіснуюче грошове забезпечення і не є визначеною законом підставою для перерахунку пенсії. Крім того, відповідач послався на те, що розмір пенсії позивача на цей час максимальним розміром не обмежується, перерахунок з 01 лютого 2023 року не проводився, а тому вимоги щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром звернені на майбутнє і є передчасними.
Відповіді на пояснення відповідача позивач не подав.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , майор у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII з 04 лютого 1993 року у розмірі 62 відсотків грошового забезпечення, пенсійна справа № ФХ90590, вислуга років - 24 роки.
Згідно з перерахунками пенсії за пенсійною справою № ФХ90590 пенсію позивача з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, з 01 квітня 2025 року та з 01 березня 2026 року обчислено з грошового забезпечення 19 883,94 грн, яке складається з посадового окладу 4930,00 грн, окладу за військове звання 1340,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 45 відсотків - 2821,50 грн, надбавки за класну кваліфікацію 7 відсотків - 345,10 грн, надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень, 15 відсотків - 739,50 грн, надбавки за специфічні умови проходження служби 87,8 відсотка - 7982,34 грн та премії 35 відсотків - 1725,50 грн; основний розмір пенсії становить 12 328,04 грн, а з 01 березня 2026 року розмір пенсії з урахуванням індексацій та щомісячної доплати становить 22 505,41 грн.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 520/29874/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року, за якою посадовий оклад становить 7520,00 грн, оклад за військовим званням «майор» - 2040,00 грн, надбавка за вислугу років 45 відсотків - 4302,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 87,8 відсотка - 12 170,84 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 відсотків - 1128,00 грн, надбавка за кваліфікацію 7 відсотків - 526,40 грн, премія 140 відсотків - 10 528,00 грн, а загальний розмір грошового забезпечення - 38 215,24 грн.
Зазначена довідка надійшла до відповідача 19 травня 2026 року, що підтверджується реєстром передачі довідок на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 29 від 19 травня 2026 року (позиція 4) з відміткою відповідача про отримання, а також визнається відповідачем у поясненнях.
19 серпня 2026 року до відповідача надійшла заява представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. від 18 серпня 2026 року про перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі зазначеної довідки без обмеження її максимальним розміром.
У листі від 31 серпня 2026 року № 56802-57449/Г-02/8-2000/26 відповідач повідомив, що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, не визначалися, а тому для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С підстави відсутні. Цим самим листом повідомлено, що оскільки розмір пенсії позивача не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, обмеження максимального розміру пенсії відповідно до статті 43 Закону не застосовується.
Позовну заяву подано до суду через підсистему «Електронний суд» 16 жовтня 2026 року.
Стверджуючи про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 травня 2026 року, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що про відмову у проведенні перерахунку позивачу стало відомо з листа від 31 серпня 2026 року № 56802-57449/Г-02/8-2000/26. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» 16 жовтня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку. Отже, строк звернення до суду не пропущено.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 цього Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони та іншим державним органам. Згідно з абзацом другим цього пункту головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 цього Порядку на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, викладеній пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії; наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у первісній редакції передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 цей пункт було викладено в редакції, за якою зазначені оклади визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Судовим рішенням від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 визнано протиправним та скасовано. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року, абзац перший пункту 4 постанови № 704 викладено в редакції зі сталою розрахунковою величиною 1762 гривні.
Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Питання про те, яка редакція пункту 4 постанови № 704 застосовується під час оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії після набрання чинності постановою № 481, вирішено судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, ухваленій у спорі щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року. Судова палата дійшла висновку, що з огляду на визначені частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами «пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили» (пункт 45), а тому «пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин» (пункт 48).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 гривень, тоді як на 1 січня 2022 року цей показник становив 2481,00 гривень. Таким чином, з 01 січня 2023 року відбулася зміна (збільшення) розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, які обчислюються за пунктом 4 постанови № 704 у первісній редакції, а отже - зміна розміру грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Частиною другою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Зазначена зміна (збільшення) розміру грошового забезпечення, що відбулася з 01 січня 2023 року, у розумінні частини другої статті 51 Закону № 2262-XII є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону. Отже, право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року виникло з 01 лютого 2023 року - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали ці обставини.
Зазначені в довідці від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С розміри посадового окладу 7520,00 грн і окладу за військовим званням 2040,00 грн отримуються множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн на тарифні коефіцієнти 2,80 і 0,76 з округленням, передбаченим приміткою 1 до додатка 1 до постанови № 704, тобто обчислені за пунктом 4 цієї постанови у первісній редакції. Натомість згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою № ФХ90590 сам відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року визначив посадовий оклад 4930,00 грн і оклад за військове звання 1340,00 грн, тобто застосував ті самі тарифні коефіцієнти, але до розрахункової величини 1762,00 грн. Отже, щодо посадового окладу та окладу за військовим званням розбіжність між довідкою уповноваженого органу і проведеним відповідачем перерахунком полягає в тому, яка розрахункова величина застосовується за пунктом 4 постанови № 704. Інші складові грошового забезпечення у довідці визначені у відсотках, і правильності їх обчислення відповідач не заперечує.
Довідку від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С видано ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто органом, уповноваженим згідно з Порядком № 45 видавати такі довідки, та складено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 520/29874/25. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України (стаття 129-1 Конституції України, стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України). Доказів, які спростовували б повноваження зазначеного органу на видачу такої довідки, додержання її форми або правильність наведених у ній розмірів складових грошового забезпечення, матеріали справи не містять. За таких обставин відмова відповідача, викладена у листі від 31 серпня 2026 року № 56802-57449/Г-02/8-2000/26, у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі цієї довідки є протиправною.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 62 постанови від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, згідно з якою через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З наведених підстав суд відхиляє і доводи відповідача про те, що Кабінет Міністрів України рішення про підвищення грошового забезпечення не приймав, а тому підстав для перерахунку пенсії немає. Збільшення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є зміною розміру видів грошового забезпечення, яка відбувається за пунктом 4 постанови № 704 у первісній редакції, тобто за правилом, установленим самим Кабінетом Міністрів України, і окремого рішення Уряду не потребує. Саме так це питання вирішено судовою палатою в постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.
Суд відхиляє довід відповідача про те, що довідка готується уповноваженим органом на підставі списків, складених головним управлінням Пенсійного фонду України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, а такі списки щодо позивача не надходили. Процедура, визначена пунктами 2 і 3 Порядку № 45, є способом організації роботи органів, а не умовою існування самого права на перерахунок. Обов`язок відповідача провести перерахунок пенсії виникає безпосередньо з частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII і Порядку № 45 - з моменту одержання від уповноваженого органу довідки про розмір грошового забезпечення. Одержавши таку довідку, відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії за нею.
Пунктом 9 Порядку № 45 Пенсійному фонду України та його головним управлінням надано право перевіряти правильність складення довідок, проте це право не охоплює можливості відмовити у проведенні перерахунку через незгоду з нормативною базою обчислення складових грошового забезпечення. Правильності обчислення жодної зі складових грошового забезпечення, наведених у довідці, відповідач не спростував і доказів на підтвердження своїх тверджень суду не надав. Крім того, пенсія за Законом № 2262-XII обчислюється не з фактично виплаченої конкретному діючому військовослужбовцеві винагороди, а з розмірів грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням на момент виникнення права на перерахунок, а тому відсутність фактичної виплати позивачеві такого грошового забезпечення підставою для відмови у проведенні перерахунку бути не може.
Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року складено лише 18 травня 2026 року та лише на виконання судового рішення, а отримавши її 19 травня 2026 року, відповідач перерахунку пенсії не провів. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки у визначені Порядком № 45 строки та подальше непроведення перерахунку за отриманою довідкою унеможливили перерахунок пенсії позивача у належному розмірі з 01 лютого 2023 року. Отже, перерахунок пенсії не був проведений з вини органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, та органу Пенсійного фонду України, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01 лютого 2023 року - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , який учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується.
Вимога про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром та про виплату різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром задоволенню не підлягає з огляду на її передчасність. Як вбачається з листа від 31 серпня 2026 року № 56802-57449/Г-02/8-2000/26 та з пояснень відповідача, розмір пенсії позивача не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, і обмеження максимального розміру пенсії до нього не застосовувалося. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Відповідно до статті 55 Конституції України судовому захисту підлягає порушене право, а не можливе порушення права в майбутньому, тому ця вимога є передчасною.
Конкретні суми, що підлягають виплаті, визначаються відповідачем самостійно під час виконання цього рішення, оскільки обчислення розміру пенсії належить до його компетенції, а позивач просить не повторної виплати вже виплачених сум, а перерахунку пенсії та виплати різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач доказів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за цією довідкою, проведення такого перерахунку або наявності перешкод для його проведення суду не надав, а наведені у поясненнях доводи правомірності відмови не підтверджують з мотивів, викладених вище. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 7, 9, 77, 80, 90, 122, 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, викладеної у листі від 31 серпня 2026 року № 56802-57449/Г-02/8-2000/26.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 травня 2026 року № ФХ-90590/6809/С про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.