Судові рішення

Рішення № 141480445 у справі № 520/32931/26 від 13.11.2026

Рішення від 13.11.2026 в адміністративній справі № 520/32931/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Смагар С.В.

Справа№ 520/32931/26
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяСмагар С.В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480445

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2026 року № 520/32931/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/32931/26 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь позивача військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 (до запитання), ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на загальну суму 10 826 грн. 24 коп. (десять тисяч вісімсот двадцять шість грн. 24 коп.) майнової шкоди.

Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що відповідач, старший солдат, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, 29 серпня 2026 року не прибув до КНП «Черкаська обласна лікарня», куди був направлений на стаціонарне лікування, і з цього дня відсутній на військовій службі без поважних причин, що підтверджено службовим розслідуванням. Оскільки грошове забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України нараховується і виплачується в поточному місяці за поточний місяць, відповідачу виплачено грошове забезпечення за час відсутності на службі з 29 по 31 серпня 2026 року у сумі 10 826,24 грн, яку відповідач добровільно не повернув. З посиланням на Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» і статті 1212, 1215 Цивільного кодексу України позивач вважає відповідача недобросовісним набувачем, а виплачену суму - шкодою, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Після усунення недоліків ухвалою суду від 16 жовтня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/32931/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), у задоволенні клопотань позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції та про допуск до участі у справі представників відмовлено. Цією самою ухвалою у позивача витребувано належним чином засвідчену копію наказу начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про результати службового розслідування» від 30 вересня 2026 року № 3494-АГ; відомості про нараховані та виплачені відповідачу суми грошового забезпечення, які позивач вважає безпідставно набутими, із зазначенням складових та періодів, за які вони нараховані; розрахунок суми 10 826,24 грн із зазначенням кожної складової та підстав нарахування таких складових; відомості про те, чи відшкодовано відповідачем завдану шкоду повністю або частково; докази вручення відповідачу листа від 01 жовтня 2026 року № 10/19264-26-Вих про добровільне відшкодування завданої шкоди. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 16 жовтня 2026 року надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві; поштове відправлення повернулося до суду 30 жовтня 2026 року з відміткою «відмова».

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень, пояснень, заяв чи клопотань не надав. Витребуваних судом доказів позивач до суду не подав, про неможливість їх подання суд не повідомляв.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За частиною 6 статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 13 серпня 2026 року № 1300-ОС старшого солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 12 серпня 2026 року і призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення забезпечення пиломатеріалами третьої прикордонної застави фортифікаційного обладнання.

Направленням від 27 серпня 2026 року № 13/113688/26-Вн відповідача направлено на стаціонарне лікування до КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Рапортом від 31 серпня 2026 року доповідено, що о 15:20 29 серпня 2026 року під час дистанційного контролю особового складу виявлено неприбуття відповідача до лікувального закладу. Наказом від 02 вересня 2026 року № 3105-АГ призначено службове розслідування.

Згідно з висновком службового розслідування факт неприбуття відповідача 29 серпня 2026 року до КНП «Черкаська обласна лікарня» підтвердився; за відповіддю директора лікувального закладу від 17 вересня 2026 року № 15519-26-Вх відповідач з 27 серпня 2026 року на стаціонарному лікуванні не перебував та за медичною допомогою не звертався; на момент завершення розслідування відповідач до місця служби не прибув. У висновку також зазначено, що наказом начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону від 31 серпня 2026 року № 1411-ОС відповідачу припинено виплату грошового та інших видів забезпечення з 29 серпня 2026 року. Комісія запропонувала, зокрема, підготувати проєкт наказу про нездійснення преміювання відповідача за серпень 2026 року та притягнути відповідача до повної матеріальної відповідальності у розмірі 10 826,24 грн.

Копія наказу начальника НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону «Про результати службового розслідування», яким відповідача притягнуто до повної матеріальної відповідальності у розмірі 10 826,24 грн, а відділу морально-психологічного забезпечення доручено підготувати проєкт наказу про нездійснення преміювання відповідача за серпень 2026 року, дати і номера не містить. Наказу про нездійснення преміювання відповідача за серпень 2026 року матеріали справи не містять.

Згідно з довідкою-розрахунком фінансово-економічного відділу НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону від 04 вересня 2026 року № 1449 відповідачу за серпень 2026 року (з 12 серпня 2026 року) нараховано грошове забезпечення у сумі 14 168,89 грн, у тому числі посадовий оклад 2 045,16 грн і премію в розмірі 510 відсотків - 10 430,32 грн. До суми, виплаченої за період з 29 по 31 серпня 2026 року, включено посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за особливості проходження служби та індексацію в частині, що припадає на три календарні дні серпня (зокрема, посадовий оклад - 306,77 грн), усього 560,79 грн, а також премію за серпень 2026 року в повному розмірі - 10 430,32 грн; разом 10 991,11 грн, а за вирахуванням військового збору - 10 826,24 грн.

Лист від 01 жовтня 2026 року № 10/19264-26-Вих з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду у сумі 10 826,24 грн адресовано відповідачу за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з наданим позивачем фіскальним чеком від 01 жовтня 2026 року рекомендований лист на ім`я «КОСТІН А» направлено за адресою: 19820 Яворівка. Доказів вручення цього листа відповідачу матеріали справи не містять.

Стверджуючи про завдання відповідачем шкоди державі у вигляді безпідставно отриманого грошового забезпечення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі, визначає Закон України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону № 160-IX пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 160-IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Частиною 1 статті 7 Закону № 160-IX визначено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 160-IX якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 6 статті 77 цього Кодексу якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

У цій справі суб`єкт владних повноважень є позивачем і заявляє до фізичної особи вимогу про стягнення коштів, тому обов`язок довести наявність шкоди, її розмір та підстави стягнення покладається саме на позивача. Неподання відповідачем відзиву цього обов`язку з позивача не знімає.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 29 серпня 2026 року не прибув до лікувального закладу, куди був направлений, і до місця служби не повернувся. Водночас з довідки-розрахунку від 04 вересня 2026 року № 1449 вбачається, що з 10 826,24 грн, які позивач визначає як шкоду, завдану відповідачем за три календарні дні відсутності на службі (29-31 серпня 2026 року), 10 430,32 грн становить премія за серпень 2026 року, нарахована в повному розмірі на посадовий оклад за період з 12 серпня 2026 року, тоді як інші складові грошового забезпечення включено до суми лише в частині, що припадає на три календарні дні. З 12 по 28 серпня 2026 року відповідач перебував на службі, і обставин, які б позбавляли його права на премію за цей час, позивач не навів. Наказу про позбавлення відповідача премії за серпень 2026 року або про нездійснення його преміювання матеріали справи не містять: наказ про результати службового розслідування лише доручає підготувати проєкт такого наказу. Отже, включення до суми шкоди премії за весь серпень 2026 року як надлишкової виплати за три дні відсутності на службі позивач не обґрунтував.

Крім того, наказ про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, на якому ґрунтується заявлена сума, подано в копії, яка не містить ні дати, ні номера, а отже не дає змоги встановити, що відповідне рішення командира (начальника) прийнято у порядку, визначеному частиною 7 статті 8 Закону № 160-IX. Реквізити цього наказу (від 30 вересня 2026 року № 3494-АГ) зазначено лише в листі позивача від 01 жовтня 2026 року № 10/19264-26-Вих, однак копії наказу з такими реквізитами, витребуваної судом, позивач не подав. Доказів доведення цього наказу до відповідача, а також вручення відповідачу листа про добровільне відшкодування шкоди матеріали справи не містять, а наданий фіскальний чек свідчить про направлення рекомендованого листа за іншою адресою (19820 Яворівка), ніж адреса відповідача, зазначена позивачем у позові.

Суд ухвалою від 16 жовтня 2026 року витребував у позивача належним чином засвідчену копію наказу про результати службового розслідування, розрахунок суми 10 826,24 грн із зазначенням кожної складової та підстав нарахування, а також докази вручення відповідачу листа про добровільне відшкодування шкоди. Позивач цих доказів не подав, про причини їх неподання суд не повідомив.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні у справі докази, суд доходить висновку, що позивач не довів розміру шкоди, завданої відповідачем, у заявленій сумі 10 826,24 грн, а також прийняття у встановленому порядку рішення про притягнення відповідача до матеріальної відповідальності у цій сумі. Визначати замість позивача інший розмір шкоди, якого позивач не заявляв і не обґрунтував розрахунком, суд підстав не має.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 162, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення коштів відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
16.10.2026 Ухвала № 140675287 Харківський окружний адміністративний суд
14.10.2026 Ухвала № 140590999 Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34390710. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг