Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 200/3640/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 200/3640/26 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (вул. Соборна, буд. 6, м. Дружківка, Донецька область, 84200, ЄДРПОУ 00178502) про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська», у якому просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (ЄДРПОУ 00178502) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за списком № 2) за період з грудня 2025 року по березень 2026 року у сумі 27308,48 грн (двадцять сім тисяч триста вісім гривень 48 коп.).
Аргументуючи ці вимоги, позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку як страхувальник, пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 двом колишнім працівницям відповідача призначено з урахуванням стажу роботи на цьому підприємстві, а відповідач зобов`язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку цих пенсій до досягнення пенсіонерами пенсійного віку, однак визначені позивачем суми за грудень 2025 року - березень 2026 року не сплатив, а розрахунки в адміністративному чи судовому порядку не оскаржив.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3640/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, відповідача зобов`язано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали надати докази відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період і встановлено строк для подання відзиву.
У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26, яким з 01 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду передано до Харківського окружного адміністративного суду, справу передано на розгляд цього суду. Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року справу прийнято до провадження, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, який як юридична особа відповідно до частини 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, такого кабінету не має. Копію позовної заяви з додатками позивач надіслав відповідачу 05 травня 2026 року рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № 0500-0903-8/47500 (штрихкодовий ідентифікатор 0505614507114), що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень, описом вкладення і фіскальним чеком. В описі вкладення зазначено адресу: вул. Соборна, буд. 10, м. Дружківка, тоді як місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є вул. Соборна, буд. 6, м. Дружківка.
Відзиву на позовну заяву, заяви про визнання позову та витребуваних судом доказів відповідач до суду не подав, будь-яких заперечень, пояснень, заяв чи клопотань не надав. Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною 6 статті 162 цього Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (ЄДРПОУ 00178502) зареєстроване як юридична особа і як страхувальник перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10 грудня 2019 року призначено пенсію за віком. Згідно з формою РС-право до її стажу роботи за Списком № 2 зараховано періоди роботи у відповідача, частку відшкодування відповідача визначено в розмірі 100 відсотків, а датою припинення терміну відшкодування - 07 грудня 2026 року. Відповідно до розрахунку фактичних витрат за формою додатка 6 до Інструкції № 21-1 загальний місячний розмір її пенсії та місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягають відшкодуванню відповідачем, становлять 2816,78 грн.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 02 лютого 2021 року призначено пенсію за віком, до її страхового стажу зараховано 11 років 5 місяців 2 дні роботи за Списком № 2. Згідно з розрахунком фактичних витрат за формою додатка 6 до Інструкції № 21-1 загальний місячний розмір її пенсії становить 4345,34 грн, з яких 335,00 грн - надбавки, доплати та підвищення, що відшкодуванню не підлягають, а місячний розмір фактичних витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем у частці 100 відсотків, - 4010,34 грн; пенсійного віку вона досягає 02 жовтня 2027 року. Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 03 квітня 2026 року ОСОБА_2 фактично виплачено пенсію за грудень 2025 року - лютий 2026 року по 4345,34 грн щомісяця і за березень 2026 року - 4445,34 грн.
Згідно з розрахунком позивача у розрізі пенсіонерів фактичні витрати, що підлягають відшкодуванню відповідачем, становлять: щодо ОСОБА_1 - 2816,78 грн за грудень 2025 року, 5633,56 грн за лютий 2026 року (у тому числі 2816,78 грн за січень 2026 року згідно з розрахунком від 13 січня 2026 року № 0600-0603-8/4027) і 2816,78 грн за березень 2026 року, усього 11 267,12 грн; щодо ОСОБА_2 - по 4010,34 грн щомісяця за грудень 2025 року - березень 2026 року, усього 16 041,36 грн. Загальна сума становить 27 308,48 грн.
Листами від 09 грудня 2025 року № 0500-0506-8/140351, від 16 січня 2026 року № 0500-0506-8/5039, від 10 лютого 2026 року № 0500-0506-8/12064 і від 10 березня 2026 року № 0500-0606-8/24028 позивач повідомив відповідача про суми, що підлягають нарахуванню та сплаті за грудень 2025 року (6827,12 грн), січень 2026 року (4010,34 грн), лютий 2026 року (9643,90 грн) і березень 2026 року (6827,12 грн), а також про загальну суму заборгованості відповідача за Списком № 2.
Згідно з карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми позову суми, нараховані за грудень 2025 року - березень 2026 року, відповідачем не сплачені; загальна заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат за Списком № 2 станом на 01 квітня 2026 року становить 4 661 677,11 грн. Доказів сплати спірних сум повністю або частково матеріали справи не містять.
Стверджуючи про невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2025 року - березень 2026 року, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).
Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на роботах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком (пункт 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV).
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в таких розмірах 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладається на підприємства (зокрема, у постановах від 20 грудня 2018 року у справах № 804/7025/17 та № 804/2506/17, від 18 січня 2023 року у справі № 826/8883/17, від 16 лютого 2023 року у справі № 640/14748/19, від 06 червня 2023 року у справі № 804/5216/17). У постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19 Верховний Суд зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Отже, обов`язок з відшкодування в повному розмірі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, покладено на роботодавця, а обов`язок визначення належних до відшкодування сум - на позивача. Водночас предметом відшкодування є саме фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій.
Як установлено судом, пенсії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 призначено на пільгових умовах з урахуванням стажу роботи за Списком № 2 у відповідача, жодна з них у спірному періоді не досягла пенсійного віку, частку відшкодування відповідача щодо кожної з них визначено в розмірі 100 відсотків, а заявлені до відшкодування суми підтверджені розрахунками фактичних витрат за формою додатка 6 до Інструкції № 21-1 і не перевищують розміру призначених пенсій; щодо ОСОБА_2 заявлені суми, крім того, не перевищують фактично виплаченої їй пенсії за мінусом надбавок, доплат і підвищень, які відшкодуванню не підлягають. Відповідач жодних заперечень щодо обов`язку відшкодування, кола пенсіонерів, їхнього пільгового стажу на підприємстві або розміру заявлених сум не навів, доказів сплати не надав, витребуваних судом доказів не подав. Загальна сума витрат становить 27 308,48 грн (11 267,12 + 16 041,36).
Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22 квітня 2026 року № 3351. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки таких витрат позивач не поніс, а сплачений ним судовий збір до наведеного переліку не належить, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 162, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (вул. Соборна, буд. 6, м. Дружківка, Донецька область, 84200, ЄДРПОУ 00178502) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» (ЄДРПОУ 00178502) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за Списком № 2 за період з грудня 2025 року по березень 2026 року у сумі 27 308 (двадцять сім тисяч триста вісім) грн 48 коп.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.