Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 520/35195/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/35195/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-127006/1/10843/С від 19.08.2026 року, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 01.01.2024 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-127006/1/10843/С від 19.08.2026 року, виданої на ім`я померлого ОСОБА_2 станом на 01.01.2024 рік у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2024 року по день проведення перерахунку.
Аргументуючи ці вимоги зазначила, що отримує пенсію у разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII); що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав відповідачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення померлого годувальника з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; що відповідач у перерахунку пенсії за цією довідкою відмовив, чим порушив вимоги статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII та Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45; що перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а пенсія має виплачуватися без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Цією ухвалою також зазначено, що питання про день, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 04 листопада 2026 року № 2000-1002-7/193108, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що за частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок провадиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а чинна редакція цієї статті не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку; що з 20 травня 2023 року пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 скасовано судові рішення, якими пункт 2 постанови № 481 визнано протиправним та нечинним; що з 01 січня 2024 року не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII; що грошове забезпечення станом на 01 січня 2024 року є неіснуючим, довідка містить виключно умовні обчислення і не складена на календарну дату, з якої підвищено грошове забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Крім того, відповідач послався на статтю 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і на те, що розмір пенсії позивача на цей час максимального розміру не досягає і не обмежується, а тому вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром звернені на майбутнє і є передчасними. До відзиву додав документи пенсійної справи, довідку про доходи позивача, прогнозний розрахунок пенсії, довідку з реєстром передачі, заяву представника позивача від 25 вересня 2026 року і відповідь на неї.
Відповіді на відзив позивач не подала.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії у разі втрати годувальника - чоловіка, підполковника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-XII з 26 жовтня 2021 року у розмірі 30 відсотків грошового забезпечення, пенсійна справа № [номер приховано].
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 520/17646/25 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 січня 2025 року № ФХ-127006/1. Згідно з відповіддю відповідача від 10 вересня 2026 року № 2000-0203-8/153807 станом на 01 березня 2026 року пенсію позивача обчислено з грошового забезпечення 51 704,80 грн, яке складається з посадового окладу 11 810,00 грн, окладу за військове звання 2150,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 45 відсотків - 6282,00 грн та середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення 31 462,80 грн; основний розмір пенсії становить 15 511,44 грн, а з урахуванням індексацій - 20 453,93 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року, у якій зазначено, що вона видана відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі № 520/4818/26. За цією довідкою посадовий оклад становить 13 320,00 грн, оклад за військовим званням «підполковник» - 2420,00 грн, надбавка за вислугу років 45 відсотків - 7083,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 65 відсотків - 14 834,95 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 відсотків - 1998,00 грн, премія 390 відсотків - 51 948,00 грн, а загальний розмір грошового забезпечення - 91 603,95 грн.
Зазначена довідка надійшла до відповідача 26 серпня 2026 року, що підтверджується реєстром передачі довідок на виконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 50 від 26 серпня 2026 року і визнається відповідачем у відзиві.
25 вересня 2026 року представник позивача - адвокат Єрьоміна В.А. звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії позивача з 01 лютого 2024 року на підставі зазначеної довідки без обмеження її максимальним розміром.
У листі від 15 жовтня 2026 року № 64941-65205/Б-02/8-2000/26 відповідач повідомив, що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, не визначалися, а тому для перерахунку пенсії позивача відповідно до довідки від 19 серпня 2026 року підстави відсутні. Цим самим листом повідомлено, що оскільки розмір пенсії позивача не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, обмеження максимального розміру пенсії відповідно до статті 43 Закону не застосовується.
За прогнозним розрахунком пенсії, складеним відповідачем у разі застосування довідки від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С, з 01 лютого 2024 року основний розмір пенсії позивача становить 27 481,19 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 930,00 грн.
Позовну заяву подано до суду через підсистему «Електронний суд» 26 жовтня 2026 року.
Стверджуючи про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 серпня 2026 року, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Щодо строку звернення до суду суд зазначає, що про відмову у проведенні перерахунку позивачу стало відомо з листа від 15 жовтня 2026 року № 64941-65205/Б-02/8-2000/26. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд» 26 жовтня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку. Отже, строк звернення до суду не пропущено.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 цього Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони та іншим державним органам. Згідно з абзацом другим цього пункту головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 цього Порядку на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії; наведене прямо випливає з пунктів 2 і 3 Порядку № 45.
Пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - постанова № 103), а також внесені нею зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 визнані протиправними та нечинними судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року і за наслідками касаційного перегляду залишене без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року. Пункт 3 постанови № 103 визнано протиправним судовим рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, а пункт 6 - судовим рішенням у справі № 826/6453/18, яке набрало законної сили 29 січня 2020 року і за наслідками касаційного перегляду залишене без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року.
Довід відповідача про те, що після визнання протиправними зазначених пунктів постанови № 103 умови та порядок проведення перерахунку пенсій Кабінетом Міністрів України не визначались, а тому підстави для перерахунку відсутні, суд відхиляє.
Це питання вирішено Верховним Судом у зразковій справі. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, встановлено, що доводи про відсутність підстав для перерахунку пенсії з огляду на те, що Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядок перерахунку пенсії після визнання протиправними та нечинними пунктів 1 і 2 постанови № 103, є безпідставними, оскільки така процедура встановлена Порядком № 45. Верховний Суд зазначив, що, оскільки зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатка 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатка 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін, а порядок дій, які повинні вчинити орган, що видає довідку, і орган Пенсійного фонду України, не змінився.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України. Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а. При цьому до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу в органу Пенсійного фонду України не виникає обов`язку провести перерахунок пенсії, а з її надходженням такий обов`язок виникає.
Відтак саме по собі неприйняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення після визнання протиправними пунктів постанови № 103 не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку провести перерахунок пенсії за належно складеною довідкою про розмір грошового забезпечення.
Довідку від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С видано ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто органом, уповноваженим згідно з Порядком № 45 видавати такі довідки, а підставою її видачі в самій довідці зазначено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у справі № 520/4818/26. Дата, станом на яку визначено розмір грошового забезпечення годувальника позивача, - 01 січня 2024 року, - а також обов`язок скласти довідку за відповідними складовими встановлені цим судовим рішенням. Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Довідка містить усі складові грошового забезпечення за формою додатка 2 до Порядку № 45, спору щодо видів додаткового грошового забезпечення, включених до неї, між сторонами немає, а сам відповідач на її підставі склав прогнозний розрахунок пенсії позивача з 01 лютого 2024 року.
Відхиляє суд і доводи відповідача про те, що з 01 січня 2024 року не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями з 20 травня 2023 року розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а грошове забезпечення станом на 01 січня 2024 року є неіснуючим і містить лише умовні обчислення. Ці доводи стосуються не наявності у відповідача підстав для перерахунку пенсії, а правильності визначення розмірів складових грошового забезпечення, наведених у довідці, тобто змісту документа, складеного уповноваженим органом на виконання судового рішення. Перевірка правильності визначення складових грошового забезпечення, зазначених у такій довідці, а тим більше переоцінка обставин, установлених судовим рішенням, на виконання якого її складено, до повноважень органу Пенсійного фонду України не належить. Пенсія за Законом № 2262-XII у порядку перерахунку обчислюється не з фактично виплаченої позивачеві чи його годувальникові винагороди, а з розмірів грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, зазначених у довідці уповноваженого органу, а тому твердження про «неіснуюче» грошове забезпечення підставою для відмови у проведенні перерахунку бути не може.
Отже, обставина, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, настала, належну довідку відповідач отримав 26 серпня 2026 року, а передбачених законом підстав для непроведення перерахунку пенсії за цією довідкою у відповідача не було. За таких обставин відмова відповідача, викладена у листі від 15 жовтня 2026 року № 64941-65205/Б-02/8-2000/26, у проведенні перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2024 року на підставі цієї довідки є протиправною.
Щодо дати, з якої підлягає проведенню перерахунок, суд зазначає, що за частиною 2 статті 51 Закону № 2262-XII та пунктом 4 Порядку № 45 перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки розмір грошового забезпечення у довідці від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С визначено станом на 01 січня 2024 року, перерахунок пенсії позивача підлягає проведенню з 01 лютого 2024 року, тобто саме з тієї дати, яку зазначено в позовних вимогах.
Частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Довідку про розмір грошового забезпечення годувальника позивача станом на 01 січня 2024 року складено лише 19 серпня 2026 року, а отримавши її 26 серпня 2026 року, відповідач перерахунку пенсії не провів. Оскільки перерахунок пенсії позивача може бути здійснений відповідачем виключно на підставі довідки уповноваженого органу, ненадання такої довідки у визначені Порядком № 45 строки та подальше непроведення перерахунку за отриманою довідкою унеможливили перерахунок пенсії позивача у належному розмірі з 01 лютого 2024 року. Отже, перерахунок пенсії не був проведений з вини органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, та органу Пенсійного фонду України, а тому за частиною третьою статті 51 Закону № 2262-XII такий перерахунок провадиться з дати виникнення права на нього - з 01 лютого 2024 року - без обмеження строком. Правило другого речення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, за яким різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено не більш як за 12 місяців, до спірних правовідносин не застосовується. Наведений висновок зроблено виключно для цілей застосування частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII у спірних правовідносинах між позивачем і відповідачем; питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , який учасником цієї справи не є, цим рішенням не вирішується.
Щодо вимоги про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII було передбачено обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 цю норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) поширювала відповідне обмеження на пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII. Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI у частині, в якій вони поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, визнано неконституційними, і вони втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 року.
Отже, на 01 лютого 2024 року, з якої позивач просить провести перерахунок, жодна з норм, що встановлювали обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, чинності не мала. Верховний Суд у постанові від 11 липня 2022 року у справі № 620/613/21 дійшов висновку, що обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, є протиправним, і що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016.
Водночас вимога про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром та про виплату різниці між максимально нарахованим і фактично виплаченим розміром є передчасною. Перерахунок пенсії позивача за довідкою від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С відповідачем не проведено, а листом від 15 жовтня 2026 року № 64941-65205/Б-02/8-2000/26 відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, і обмеження максимального розміру пенсії до неї не застосовується. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Прогнозний розрахунок, складений відповідачем на виконання ухвали суду від 27 жовтня 2026 року, не є рішенням про перерахунок пенсії і сам по собі прав позивача не порушує. Відповідно до статті 55 Конституції України судовому захисту підлягає порушене право, а не можливе порушення права в майбутньому, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Конкретні суми, що підлягають виплаті, визначаються відповідачем самостійно під час виконання цього рішення, оскільки обчислення розміру пенсії належить до його компетенції, а позивач просить не повторної виплати вже виплачених сум, а перерахунку пенсії та виплати різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач доказів правомірності відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача за цією довідкою, проведення такого перерахунку або наявності перешкод для його проведення суду не надав, а наведені у відзиві доводи правомірності відмови не підтверджують з мотивів, викладених вище. Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.
Керуючись статтями 7, 9, 77, 80, 90, 122, 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року, викладеної у листі від 15 жовтня 2026 року № 64941-65205/Б-02/8-2000/26.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2024 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 серпня 2026 року № ФХ-127006/10843/С про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 1065,00 грн (одна тисяча шістдесят п`ять гривень 00 копійок).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.