Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
13 листопада 2026 року № 520/35601/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/35601/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ: 14099344), які полягають у виплаті пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2026.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), і що відповідач виплачує йому пенсію з обмеженням максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність: станом на 01 березня 2026 року розмір пенсії становить 33 388,95 гривні, а з урахуванням максимального розміру - 25 950,00 гривні. На переконання позивача, таке обмеження застосовуватися не може, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII визнано неконституційною, а Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), які за змістом є аналогічними частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII. Позивач посилається на практику Верховного Суду щодо протиправності обмеження пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, максимальним розміром і щодо тлумачення колізійних норм на користь особи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2026 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зобов`язано відповідача надати суду копії всіх доказів, що стосуються предмету спору, а також установлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 02 листопада 2026 року № 2000-1002-7/191565, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, призначену з 17 березня 2023 року, а статтею 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до цього Закону, обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Вказав, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/28648/25 провів перерахунок пенсії позивача з 17 березня 2023 року на підставі оновлених грошового атестата № 356 та довідки № 356 від 30 вересня 2025 року, а зобов`язань щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром цим рішенням на нього не покладено. На думку відповідача, після Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 без обмеження максимальним розміром підлягають виплаті пенсії, призначені з 12 квітня 2023 року особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, тоді як позивачу пенсію призначено до 12 квітня 2023 року і документів про належність до зазначених осіб він не надав. Також відповідач послався на проведення з 01 березня 2026 року перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236. До відзиву додав копії протоколу за пенсійною справою позивача та розрахунків перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 є полковником запасу, звільненим 16 березня 2023 року зі служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. З 17 березня 2023 року йому призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом № 2262-XII у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення (вислуга років 38), і він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Згідно з протоколом за пенсійною справою № [номер приховано] позивачу встановлено підвищення до пенсії як учаснику бойових дій.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 520/28648/25, яке набрало законної сили 10 липня 2026 року, відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 17 березня 2023 року на підставі оновлених грошового атестата № 356 та довідки за 24 місяці з додатковими видами грошового забезпечення № 356 від 30 вересня 2025 року, наданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, і 03 серпня 2026 року склав розрахунки перерахунку пенсії.
З розрахунку перерахунку пенсії з 01 березня 2026 року вбачається, що грошове забезпечення позивача для обчислення пенсії становить 38 721,71 гривні, основний розмір пенсії з урахуванням індексації - 32 700,20 гривні, а розмір пенсії з надбавками - 33 388,95 гривні, при цьому до виплати з 01 серпня 2026 року визначено 25 950,00 гривні з урахуванням максимального розміру пенсії.
31 липня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про складові пенсії позивача та здійснити перерахунок і виплату пенсії без обмеження її граничним розміром. Листом від 04 серпня 2026 року № 2000-0203-8/133522 відповідач повідомив, що рішенням суду у справі № 520/28648/25 зобов`язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру на нього не покладено, а оскільки за матеріалами пенсійної справи позивачу призначено пенсію до 12 квітня 2023 року, підстави для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Отже, обставина застосування відповідачем до пенсії позивача обмеження максимальним розміром і відмови виплачувати пенсію без такого обмеження матеріалами справи підтверджується і відповідачем не заперечується. Спір між сторонами має виключно правовий характер.
Стверджуючи про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Насамперед суд зазначає, що цей спір є самостійним публічно-правовим спором, а не питанням виконання судового рішення у справі № 520/28648/25. Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Як зазначає сам відповідач у листі від 04 серпня 2026 року та у відзиві на позовну заяву, рішенням у справі № 520/28648/25 зобов`язань щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром на нього не покладено, тобто це питання тим рішенням не вирішувалося. Отже, застосування відповідачем обмеження максимальним розміром не є дією на виконання того рішення, а відсутність у ньому відповідного зобов`язання не позбавляє позивача права на судовий захист у межах самостійного позову.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII було передбачено обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 цю норму визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Стаття 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI поширювала відповідне обмеження на пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII. Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI у частині, в якій вони поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, визнано неконституційними, і вони втратили чинність через шість місяців із дня ухвалення цього Рішення, тобто з 12 квітня 2023 року.
Отже, на 01 березня 2026 року, з якої позивач просить виплачувати пенсію без обмеження, жодна з норм, що встановлювали обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, чинності не мала. Верховний Суд у постанові від 11 липня 2022 року у справі № 620/613/21 дійшов висновку, що обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, є протиправним, і що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що без обмеження максимальним розміром підлягають виплаті лише пенсії, призначені з 12 квітня 2023 року. Втрата чинності приписами статті 2 Закону № 3668-VI у частині, в якій вони поширювали свою дію на Закон № 2262-XII, означає, що з 12 квітня 2023 року ці приписи не можуть бути підставою для обмеження розміру пенсії, яка виплачується після цієї дати, незалежно від дати її призначення. Норми закону, яка пов`язувала б можливість застосування такого обмеження з датою призначення пенсії, відповідач не навів, а в листі від 04 серпня 2026 року і у відзиві на позовну заяву підставою обмеження назвав саме статтю 2 Закону № 3668-VI. З тих самих підстав не має значення для вирішення спору і посилання відповідача на неподання позивачем документів про участь у збройному захисті України, оскільки право на виплату пенсії без обмеження в цьому разі зумовлене відсутністю чинної норми, яка встановлювала б таке обмеження, а не статусом позивача. До того ж підвищення до пенсії як учаснику бойових дій позивачу встановлено самим відповідачем, що відображено в протоколі за його пенсійною справою.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 стосується проведення з 01 березня 2026 року перерахунку (індексації) пенсії, правомірність якого позивач у цій справі не оспорює. Яка саме норма цієї постанови встановлює обмеження максимального розміру пенсії, призначеної за Законом № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, відповідач не зазначив.
Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром не довів.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати позивачу пенсії з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01 березня 2026 року є протиправними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити з цієї дати перерахунок та виплату пенсії без застосування такого обмеження з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01 березня 2026 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 01 березня 2026 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 13 листопада 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Смагар С.В.