Судові рішення

Ухвала № 141480667 у справі № 560/14754/25 від 13.11.2026

Ухвала від 13.11.2026 в адміністративній справі № 560/14754/25 (категорія «Соціального захисту (крім соціального страхування)»). Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд, суддя Борзаниця С.В.

Справа№ 560/14754/25
СудХмельницький окружний адміністративний суд
СуддяБорзаниця С.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСоціального захисту (крім соціального страхування)
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480667

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 560/14754/25

УХВАЛА

13 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Борзаниці С.В., розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2026 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Друзя Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 560/14754/25 шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 подати звіт про повне виконання судового рішення від 07.01.2026 у справі № 560/14754/25.

В обґрунтування вимог заяви зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі № 560/14754/25, яке набрало законної сили, відповідачем належним чином не виконане.

Ухвалою суду від 01.10.2026 заяву адвоката Друзя Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 560/14754/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 в строк до 06 жовтня 2026 року включно надати суду відомості щодо виконання або стадії виконання судового рішення у справі №560/14754/25 з відповідними доказами.

Від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, в якій остання зазначає, що на даний час військовою частиною продовжується робота щодо збору всіх необхідних підтверджуючих документів, які дають правові підстави на виплату позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану», оскільки не всі частини в інтересах яких позивач виконував завдання в районах ведення воєнних дій, надали відповіді, а також відповідні документи.

Ухвалою суду від 08.10.2026 заяву адвоката Друзя Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі № 560/14754/25 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.

06.11.2026 до суду надійшов звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у даній справі.

У даному звіті відповідачем зазначено, що на даний час військовою частиною НОМЕР_1 продовжується робота щодо збору всіх необхідних підтверджуючих документів, які дають правові підстави на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану", оскільки не всі військові частини в інтересах яких позивач виконував завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, так й не надали відповіді, а також відповідні документи.

Також відповідачем до звіту додано запит до військових частин, в яких позивач проходив військову службу щодо надання довідки за формою згідно окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд та належним чином засвідчених документів про періоди безпосередньої участі у бойових діях, наявність або відсутність випадків притягнення до відповідальності, витяг із журналу бойових дій, а також виплату чи невиплату одноразової грошової винагороди.

Отже, станом на дату складення цього звіту відповідач вважає, що вжив заходів для повторного розгляду питання, письмово поінформував представника позивача та витребував у військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 документи, необхідні для прийняття остаточного рішення. Завершення повторного розгляду до отримання відповіді та підтверджуючих документів від військових частин є неможливим, оскільки саме ці документи мають підтвердити обставини, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 та окремими дорученнями Міністра оборони України від 20.02.2025 №999/уд і від 26.09.2025.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у прийнятті звіту з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Тлумачення положень Основного Закону щодо обов`язковості виконання судових рішень неодноразово здійснювалося Конституційним Судом України у прийнятих ним рішеннях.

Так Конституційний Суд України зокрема зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, крім іншого, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 №2-р (II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява №30779/04). На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічні приписи містять положення частин другої та третьої статті 14 та статті 370 КАС України.

Отже, обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України, статтею 13 Закону №1402-VIII. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

Частиною другою статті 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Як установлено частиною першою статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України передбачено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

З вказаних законодавчих положень вбачається, що суд може застосувати заходи реагування у порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду (керівника суб`єкта владних повноважень).

Головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що надання Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлень про вжиті заходи не може свідчити про належне виконання судового рішення, якщо з матеріалів справи не вбачається фактичного відновлення порушеного права позивача.

Поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт не підтверджує виконання рішення суду у спосіб, встановлений його резолютивною частиною.

Разом з тим, зважаючи на встановлені обставини справи та здійснені відповідачем дії, направлені на фактичне виконання судового рішення, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на керівника Військової частини НОМЕР_1 .

Зазначені відповідачем підстави невиконання рішення суду у повному обсязі не свідчать про умисне ухилення від виконання судового рішення або злісне ігнорування вимог суду.

З огляду на те, що метою встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є кінцевий результат - факт його повного виконання, суд вважає за необхідним встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 07.01.2026 у даній справі, який подати суду протягом двох місяця з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись статтями 248, 254, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Встановити відповідачу (боржнику) Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання до суду звіту про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі №560/14754/25 разом з доказами надіслання копії звіту позивачу два місяці з дня отримання цієї ухвали.

Попередити керівника Військової частини НОМЕР_1 про відповідальність, передбачену статтею 382-3 КАС України, а саме накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі постановлення судом наступної ухвали про відмову у прийнятті звіту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя С.В. Борзаниця

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
08.10.2026 Ухвала № 140431046 Хмельницький окружний адміністративний суд
01.10.2026 Ухвала № 140286426 Хмельницький окружний адміністративний суд
16.03.2026 Ухвала № 134870202 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
26.02.2026 Ухвала № 134397086 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
16.02.2026 Ухвала № 134106314 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
07.01.2026 Рішення № 133146884 без тексту Хмельницький окружний адміністративний суд
01.09.2025 Ухвала № 129872626 без тексту Хмельницький окружний адміністративний суд