Судові рішення

Рішення № 141480772 у справі № 580/8957/26 від 12.11.2026

Рішення від 12.11.2026 в адміністративній справі № 580/8957/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Черкаський окружний адміністративний суд, суддя Альона КАЛІНОВСЬКА.

Справа№ 580/8957/26
СудЧеркаський окружний адміністративний суд
СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141480772

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2026 року справа № 580/8957/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 24.07.2026 про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією, які полягали у ненаданні належної мотивованої оцінки поданим разом із рапортом медичним документам та фактичному не направленні позивача на медичний огляд ВЛК;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеня його придатності до військової служби відповідно до Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 25.06.2024 № 441.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач протиправно не здійснив направлення позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеня його придатності до військової служби відповідно до Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 25.06.2024 №441. Позивачем вказано, що у відповіді на рапорт позивача відповідачем зазначено, що для належного оформлення направлення на медичний огляд ВЛК позивачу необхідно надати до відповідного органу охорони здоров`я чинні медичні документи, які підтверджують наявність захворювань (станів), зазначених у рапорті, а також довідку попереднього медичного огляду ВЛК. Однак позивач вказує, що фактично для реалізації права позивача на проходження ВЛК та оформлення відповідного направлення від нього вимагається відповідачем надання документів, частина з яких об`єктивно не перебуває у його володінні.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що рапорт позивача про направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) надійшов на адресу відповідача із супровідним листом від 24.07.2026 та згідно законодавства був розглянутий керівництвом військової частини НОМЕР_1 . Вказано, що до вищезазначеного рапорту позивачем додані медичні документи, частина з яких датовані ще серпнем 2022 року, через що не відображають чинного саме на час подання об`єктивного стану захворювання. Із виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1343 встановлено, що позивач у період з 20 березня 2026 року по 25 березня 2026 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Скадовська центральна районна лікарня» з діагнозом: Посттравматичний артроз правого акроміально-ключичного сполучення на фоні перенесеного розриву зв`язок. Артралгія. Із зазначеного у ній анамнезу хвороби: «зі слів пацієнта, декілька років тому травму праве плече». Щодо отримання ушкодження під час виконання обов`язків військової служби підтверджуючих даних не має (крім слів адвоката у позові). В рекомендаціях при виписці не зазначено про необхідність проходження медичного огляду ВЛК (рекомендовано планове оперативне лікування). Листом від 30.07.2026 № 13/18696-26-вих позивачу не відмовлено у наданні направлення на проходження медичного огляду ВЛК, а зазначено, що для належного оформлення направлення на медичний огляд ВЛК позивачу необхідно було надати до відділу охорони здоров`я Головного центру чинні медичні документи, що підтверджують наявність захворювань (станів), зазначених в рапорті (для відпрацювання направлення та медичної характеристики), довідку попереднього медичного огляду ВЛК (для зазначення даних в направленні та медичній характеристиці), та підтверджуючі документи щодо отримання ушкодження «під час виконання обов`язків військової служби». Позивач не був позбавлений права надати лікарям свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють подальше проходження ним військової служби за станом здоров`я. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК. Тому, твердження позивача (представника позивача) щодо неналежного розгляду рапорту зводяться до власного тлумачення та власного бачення справи, які не ґрунтуються на доказах.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Ухвалою суду від 11.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.08.2026 (вх. від 31.08.2026 №47363/26) про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

З метою з`ясування обставин та забезпечення реалізації права позивача на належний військово-лікарський огляд, представник позивача супровідним листом від 24.07.2026 було подано відповідачу рапорт про направлення його на проходження ВЛК із додатками.

Листом відповідача від 30.07.2026 № 13/18696-26-вих повідомлено позивача, що для належного оформлення направлення на медичний огляд ВЛК позивачу необхідно надати до відділу охорони здоров`я Головного центру чинні медичні документи, що підтверджують наявність захворювань (станів), зазначених в рапорті (для відпрацювання направлення та медичної характеристики), довідку попереднього медичного огляду ВЛК (для зазначення даних в направленні та медичній характеристиці), та підтверджуючі документи щодо отримання ушкодження «під час виконання обов`язків військової служби».

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не здійснив направлення позивача на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеня його придатності до військової служби, тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами другою-четвертою статті 2 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 2232-XII правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України Про оборону України, Про Збройні Сили України, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей, визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Питання проведення медичного огляду військовослужбовцями врегульовано главою 6 Постанови №402, п. 6.1 якої передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців (крім військовослужбовців строкові служби) проводиться прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Згідно п. 6.4 Постанови №402 у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час, у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеню придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби, який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Судом із матеріалів справи встановлено, що представником позивача - адвокатом Негодою Катериною Олегівною супровідним листом від 24.07.2026 було подано відповідачу рапорт про направлення його на проходження ВЛК із додатками, а саме:

- копія результату комп`ютерної томографії поперекового відділу хребта від 08.08.2022;

- копія рентгенограми №5481 від 23.08.2022;

- копія результатів медичного обстеження від 25.08.2022;

- копія результатів медичного обстеження від 03.03.2026;

- копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого травматологічного відділення № 1343.

Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу III Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441 (далі - Положення №441) направлення на медичний огляд здійснюється начальниками органів Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, а також начальниками закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби за місцем його лікування, у тому числі за рішенням органів прокуратури та судів.

Згідно пункту 1 глави 1 розділу III Положення №441 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням постанови. Під придатністю до військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати службові обов`язки з конкретної військової спеціальності, у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу враховуються актуальні результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами медичного огляду, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматися рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Лікарі під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я, що характеризують стан здоров`я військовослужбовця Держприкордонслужби, та з іншими медичними документами, які надає військовослужбовець Держприкордонслужби, а також вносять відповідні медичні записи до електронної системи охорони здоров`я, у порядку, визначеному законодавством.

Медичний огляд проводиться з метою визначення придатності:

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту та національного персоналу;

військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби;

військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби за військовою спеціальністю;

кандидатів на навчання у ВВНЗ;

військовослужбовців, працівників Держприкордонслужби для роботи з ДІВ, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I, II груп патогенності;

військовослужбовців Держприкордонслужби до проходження служби на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями Держприкордонслужби та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності тривалого спеціалізованого лікування, медичного спостереження за членами сімей військовослужбовців Держприкордонслужби, транспортабельності їх за станом здоров`я;

потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

потреби в тривалому лікуванні.

Матеріалами справи підтверджено, що листом відповідача від 30.07.2026 №13/18696-26-вих повідомлено позивача, що для належного оформлення направлення на медичний огляд ВЛК позивачу необхідно надати до відділу охорони здоров`я Головного центру чинні медичні документи, що підтверджують наявність захворювань (станів), зазначених в рапорті (для відпрацювання направлення та медичної характеристики), довідку попереднього медичного огляду ВЛК (для зазначення даних в направленні та медичній характеристиці), та підтверджуючі документи щодо отримання ушкодження «під час виконання обов`язків військової служби».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не було відмовлено позивачу у наданні направлення на проходження медичного огляду ВЛК, а рекомендовано для належного оформлення направлення на медичний огляд ВЛК надати до відділу охорони здоров`я Головного центру чинні медичні документи, що підтверджують наявність захворювань (станів), зазначених у його рапорті.

Необхідно зазначити, що позивач у позовній заяві та у своєму рапорті посилається на ту обставину, що він має захворювання опорно-рухового апарату (протрузії міжхребцевих дисків, остеохондроз, спондилоартроз, спондильоз поперекового відділу хребта, а також помірний артроз крижово-клубових зчленувань), що підтверджується результатом комп`ютерної томографії поперекового відділу хребта від 08.08.2022, рентгенограмою №5481 від 23.08.2022 та результатами медичного обстеження від 25.08.2022. Також позивачем вказано, що він у період з 20.03.2026 по 25.03.2026 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: деформація правого акроміально-ключичного з`єднання з патологічною рухливістю у суглобі, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого травматологічного відділення №1343 (без надання доказів медичного обстеження та дослідження, зокрема КТ МРТ, рентгеноскопії, тощо).

Однак, судом враховано, що позивачем у відповідності до вимог Постанови №402 та Положення №441 не надано до рапорту актуальних результатів медичних фізикального обстеження та спеціальних досліджень опорно-рухового апарату (станом на час подання рапорту), а надані ним обстеження, які датовані 2022 роком, вже були враховані відповідною ВЛК під час призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Крім того, позивачем не спростовується факт відсутності підтверджуючих даних про отримання ним ушкодження правого акроміально-ключичного сполучення саме під час виконання обов`язків військової служби.

З огляду на вищезазначене, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
21.08.2026 Ухвала № 139189368 Черкаський окружний адміністративний суд