"12" листопада 2026 р. Справа № 363/3559/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про стягнення заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території,
ВСТАНОВИВ:
09.06.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Білоус-Литвиненко Л.О. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 933,56 грн. за період з травня 2025 року по травень 2026 року, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.08.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні.
12.08.2026 до суду, через систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026, представником позивача подано заяву про усунення недоліків, долучивши до неї докази про надсилання на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.08.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи, та призначено до розгляду на 12.11.2026 о 09:45, про що повідомлено учасників провадження.
02.09.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом - 03.09.2026), представником позивача - адвокатом Білоус-Литвиненко Л.О. подано заяву про закриття провадження у справі, зазначивши, що у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 14.08.2026 повністю сплатив суму заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 933,56 грн. за період з травня 2025 року по травень
2026 року, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» відмовляється від позову. Також, представник позивача, посилаючись на положення статті 142 ЦПК України, просить повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1331,20 грн.
У судове засідання, призначене на 12.11.2026, учасники провадження не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи, повідомлялися у порядку, встановленому ЦПК України.
Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, суд враховує наявність заяви представника позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі, належне повідомлення учасників провадження, а також відсутність обставин, які перешкоджають вирішенню цього процесуального питання.
Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 62 ЦПК України встановлено перелік документів, що підтверджують повноваження представників.
Як убачається із матеріалів справи, позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі подано представником позивача - адвокатом Білоус-Литвиненко Л.О., яка уповноважена діяти від імені позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №2034897 від 25.09.2025, з відміткою про те, що повноваження адвоката не обмежуються.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що відмова від позову є процесуальним правом позивача, заява про відмову від позову подана належно уповноваженим представником, повноваження якого на вчинення цієї процесуальної дії не обмежені, та така відмова не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» від позову до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про стягнення заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Відповідно до частин другої-третьої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, частиною третьою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Проте якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Верховний Суд у постановах від 15.07.2026 у справі № 345/5838/25 та від 05.08.2026 у справі № 953/10140/25 дійшов висновку, що у випадку відмови позивача від позову через добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову застосуванню підлягають спеціальні положення частини третьої статті 142 ЦПК України, а підстав для повернення 50 відсотків сплаченого судового збору з державного бюджету немає.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі - 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9307-3487-5481-7655 від 09.06.2026. Однак, з огляду на те, що відповідач сплатив суму заборгованості після пред`явлення позову, а відмова позивача від позову зумовлена саме цим, клопотання про повернення 50 відсотків судового збору з державного бюджету задоволенню не підлягає.
При цьому, у заяві від 02.09.2026 представник позивача не порушує питання про стягнення судових витрат з відповідача у порядку частини третьої статті 142 ЦПК України.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про стягнення заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території, підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
У задоволенні клопотання представника позивача про повернення з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 13, 49, 142, 206, 255, 256, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про стягнення заборгованості з компенсації витрат на утримання будинку та прибудинкової території, а провадження у цивільній справі - закрити.
Роз`яснити позивачу положення частини другої статті 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Облжитлосервіс» про повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору у розмірі 1 331,20 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №9307-3487-5481-7655 від 09.06.2026, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач