Судові рішення

Постанова № 141481374 у справі № 480/5031/24 від 13.11.2026

Постанова від 13.11.2026 в адміністративній справі № 480/5031/24 (категорія «Грошового обігу та розрахунків»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Русанова В.Б.

Справа№ 480/5031/24
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяРусанова В.Б.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяГрошового обігу та розрахунків
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141481374

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2026 р. Справа № 480/5031/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2026, (головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко) по справі № 480/5031/24

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 13.03.2024:

- № 267518280706;

- № 267318280706.

В обґрунтування позову зазначила, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано штрафні санкції за не надання контролюючому органу документів, які підтверджують облік товарних запасів, що знаходяться у місці продажу.

Водночас, зауважувала, що веде облік товарних запасів у встановленому законодавством порядку, а наявні первинні документи підтверджують походження, рух та облік товарів. Разом з тим, надані нею документи не були належним чином враховані контролюючим органом ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду заперечень на акти перевірки.

Крім того, звертала увагу на незаконність призначення та проведення фактичних перевірок контролюючим органом. Стверджувала, що нею належним чином виконувався обов`язок щодо подання по дротових та бездротових каналах зв`язку інформації у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків про використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, тоді як посилання ГУ ДПС у наказах як підстава перевірок: можливе порушення платником податків вимог законодавства не відповідає дійсності.

З урахуванням наведеного, вважала спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та просила суд їх скасувати.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що форма ведення обліку товарних запасів та первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, мають бути надані на вимогу контролюючого органу саме на початок проведення перевірки.

Разом з тим, на письмові запити ГУ ДПС у Сумській області та на початок перевірки позивач не надала первинні документи (опис залишків товарів, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки тощо) та форми ведення обліку товарних запасів (в паперовому та/або електронного вигляді), які підтверджують облік та походження товарів. При цьому, станом на день проведення перевірки місцях продажу, через які проводить діяльність ФОП ОСОБА_1 на реалізації перебували товарні запаси на загальні суми 80 086,00 грн та 73 786,00 грн відповідно.

Отже, ГУ ДПС правомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що надання суб`єктом господарювання вказаних вище документів разом із запереченнями на акти перевірки, не є свідченням виконання обов`язку, визначеного п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР щодо ведення обліку товарних запасів.

Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11 лютого 2026 року по справі № 300/7407/24.

Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., П`янова Я.В.

У зв`язку з відрядженням судді Бегунца А.О., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Присяжнюк О.В., П`янова Я.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області.

05.02.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийняло наказ № 299-кп, яким, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.4 п. 80.2, п. 82.3 ст. 82 ПК України згідно наявної інформації, що міститься в Системі обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення розрахункових операцій (не подання до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв`язку інформації у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних чеків про використання ПРРО за фіскальним номером [номер приховано]) призначено фактичну перевірку господарського об`єкту: магазину за адресою: АДРЕСА_1 , через який здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

В період з 08.02.2024 до 09.02.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області, на підставі наказу від 05.02.2024, направлень, проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якої складено акт від 09.02.2024 № 1401/18/19/РРО/ НОМЕР_1 .

Актом перевірки встановлено, що на торговому об`єкті не ведеться в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та надходження товарних запасів (зокрема але не виключно: документи щодо інвентаризації товарних запасів, про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходились у місці продажу згідно опису фактичних залишків до акту фактичної перевірки на загальну суму 80 086,00 грн.

З урахуванням наведеного, податковим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, 05.02.2024 ГУ ДПС у Сумській області прийняло наказ № 298-кп, яким, на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.4 п. 80.2, п. 82.3 ст. 82 ПК України згідно наявної інформації, що міститься в Системі обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення розрахункових операцій (не подання до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв`язку інформації у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних чеків про використання ПРРО за фіскальним номером [номер приховано]) призначено фактичну перевірку господарського об`єкту: магазину за адресою: АДРЕСА_2 , через який здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

В період з 08.02.2024 до 09.02.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Сумській області, на підставі наказу від 05.02.2024, направлень, проведено фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за наслідками якої складено акт від 09.02.2024 № 1403/18/19/РРО/ НОМЕР_1 .

Актом перевірки встановлено, що на торговому об`єкті не ведеться в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме до перевірки не надано документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та надходження товарних запасів (зокрема але не виключно: документи щодо інвентаризації товарних запасів, про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходились у місці продажу згідно опису фактичних залишків до акту фактичної перевірки на загальну суму 73 786,00 грн.

З урахуванням наведеного, податковим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ФОП ОСОБА_1 подала заперечення на акти перевірки, до яких додала копії форм ведення обліку товарних запасів, накладних на придбання товару на основний склад, накладних на переміщення товарів з основного складу на склади магазинів.

Сторонами не заперечується, що за наслідками розгляду заперечень, висновки актів фактичних перевірок залишені податковим органом без змін.

13.03.2024 ГУ ДПС у Сумській області, на підставі актів перевірок, прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 267518280706, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 80 086,00 грн;

- № 267318280706, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 73 786,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням ДПС України від 24.05.2024 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 13.03.2024 - без змін.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті не в межах повноважень, не на підставі та не у спосіб, що встановлений податковим законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Як передбачено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, які визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами підпунктів 80.2.2, 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Згідно з п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень убачається, що посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення фактичної перевірки за умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

У судовій практиці прийнято розрізняти юридичну підставу, як елемент для проведення перевірки, та фактичну підставу, яка розкриває сукупність обставин, що характеризують (зумовлюють) юридичну підставу. Відображенням юридичної підстави є наведення у наказі податкового органу відповідної норми ПК України, яка надає право для проведення перевірки. Відображенням фактичної підстави вважається наведення конкретних обставин (фактів), існування яких вказує на наявність юридичної підстави.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23 сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації у розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

У зазначеній постанові суду Верховний Суд також акцентував увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, відповідно до яких «…неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема, фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення».

Судом встановлено, що нормативною підставою проведення перевірки контролюючим органом у спірних наказах від 05.02.2024 визначено: пп. 80.2.2 та 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а фактичною: інформацію, що міститься в Системі обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка свідчить про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення розрахункових операцій (не подання до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв`язку інформації у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних чеків про використання ПРРО за фіскальними номерами [номер приховано], [номер приховано]).

Таким чином, спірні накази містять мінімально допустимий обсяг інформації у розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, що дає право на проведення такої перевірки.

З метою підтвердження наявності та законності фактичних підстав для призначення і проведення перевірки на підставі підпунктів 80.2.2 та 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідачем також надавалась доповідна записка щодо необхідності проведення фактичної перевірки, затверджена в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області 02.02.2024.

У доповідній записці містяться відомості про встановлення контролюючим органом фактів неподання ФОП ОСОБА_1 по дротових та бездротових каналах зв`язку інформації у формі електронних копій розрахункових документів та електронних фіскальних звітних чеків щодо використання програмних реєстраторів розрахункових операцій за фіскальними номерами [номер приховано] (дата реєстрації - 03.04.2023) та [номер приховано] (дата реєстрації - 03.04.2023) за 03 та 04 квітня 2023 року.

Крім того, відповідно до доповідної записки та доданого до неї витягу із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій контролюючим органом також встановлено факти подання до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв`язку обов`язкової звітності про використання ПРРО (електронних фіскальних звітів та електронних звітних чеків) із нульовими показниками, а саме: ПРРО з фіскальним номером [номер приховано] (дата реєстрації 03.04.2023) - 18 випадків; ПРРО з фіскальним номером [номер приховано] (дата реєстрації 03.04.2023) - 13 випадків.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вищевказана доповідна записка, на підставі якої призначено фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1 у розумінні підпунктів 80.2.2 та 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка надає контролюючому органу право на призначення та проведення фактичних перевірок.

Твердження ФОП ОСОБА_1 у позові про відсутність у неї обов`язку подання фіскальних звітних чеків про використання ПРРО за фіскальними номерами [номер приховано] та [номер приховано] у дати, визначені доповідною запискою (03 та 04 квітня 2023 року) колегія суддів вважає такими, що не спростовують наявності у податкового органу інформації саме про можливі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що для призначення фактичної перевірки не вимагається наявності беззаперечних доказів вчинення особою підприємцем порушення або податкової інформації, яка однозначно підтверджує факт такого порушення.

Достатньою є наявність інформації, що свідчить про можливість вчинення порушення та потребує перевірки в межах здійснення податкового контролю. Відповідно, така інформація може бути як підтверджена, так і спростована за результатами проведення перевірки.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання відповідачем процедури призначення та проведення фактичних перевірок.

Надаючи оцінку встановленим під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 порушень норм Закону № 265/95-ВР, колегія суддів виходить із такого.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Фізичні особи - підприємці, які застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов`язані вести облік доходів та витрат в паперовому та/або електронному вигляді.

Відповідно п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Тобто, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов`язує суб`єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

При цьому обов`язок надати документи на підтвердження ведення обліку товарних запасів має бути виконаним суб`єктом господарювання саме на початок проведення перевірки.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 11.01.2024 у справі № 420/12275/22, від 27.08.2024 у справі № 300/2879/22, від 30.09.2025 у справі №520/22949/24, від 11.02.2026 у справі № 300/7407/24, від 02.07.2026 у справі № 560/4717/25.

Відповідно до ст. 2 Закону №265/95-ВР термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231, смартфони та мобільні телефони (код згідно з УКТЗЕД [номер приховано]) віднесені до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, за змістом наведених норм суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності):

1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку;

2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

В постанові від 29 вересня 2025 року у справі № 380/12025/24 Верховний Суд зазначив наступне: «Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації в порядку, встановленому законодавством, відповідає бухгалтерському обліку. Відтак, для встановлення факту не облікування товарів в установленому порядку слід перевірити відповідні бухгалтерські регістри та первинні документи, на підставі яких вони ведуться (як то накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо). У свою чергу порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку є відсутність як таких відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, їх походження».

На виконання ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ПК України, Міністерством фінансів України видано наказ від 3 вересня 2021 року № 496, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - Порядок № 496).

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 496, Порядок він визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №496 у цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

- документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

- первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 496 встановлено, що форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об`єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку № 496 записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

Згідно з п. 9 розділу ІІ порядку № 496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ порядку № 496 форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Пунктом 11 розділу ІІ Порядку № 496 встановлено, що форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Положення Порядку №496 при вирішенні питання щодо дотримання фізичною особою-підприємцем вимог пункту 12 статті 3 № 265/95-ВР та наявності підстав для притягнення до відповідальності відповідно до статті 20 вказаного Закону були застосовані Верховним Судом в постановах від 9 вересня 2025 року у справі № 600/5677/24-а, 30 вересня 2025 року у справі №520/22949/24, від 16 жовтня 2025 року у справі № 560/11395/24.

Судом встановлено, що до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на підставі ст. 20 Закону № 265/95-ВР за ведення обліку товарів за місцем їх реалізації з порушенням порядку, встановленого законодавством.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що наведені висновки податкового органу зроблені без урахування документів, наданих позивачем під час подання заперечень на акт фактичної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що дійсно позивач подала ГУ ДПС заперечення на акт перевірки, до яких додала, зокрема, форми ведення обліку товарних запасів та первинні документи щодо придбання товару за перевіряємий період.

Водночас, суд першої інстанції не врахував, що чинним законодавством передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати документи, які підтверджують облік та походження товарних запасів, тобто Форму ведення обліку товарних запасів та первинні документи, на підставі яких зроблені відповідні записи в такій Формі, саме на початок проведення перевірки у паперовій або електронній формі.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2026 у праві № 140/14222/24 дійшов висновку, що факт направлення документів контролюючому органу та їх подальше надання разом із запереченнями на акт перевірки не замінює встановлення обставини виконання передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обов`язку саме на початок проведення перевірки.

З огляду на наведене висновок суду першої інстанції про належне виконання позивачем обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів та надання відповідних документів є передчасним.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом 08.02.2024 проведено опис наявних товарів, що знаходяться на реалізації в приміщеннях магазинів ФОП ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , за наслідками якого складено описи фактичних залишків товару, що є додатками до актів перевірки, згідно яких станом на 08.02.2024:

- у магазині по АДРЕСА_2 о 13:20 год перебували смартфони Tecno Spark, Infinix, Samsung Galaxy загальною вартістю 73 786,00 грн ;

- у магазині по АДРЕСА_1 о 13:50 год перебували смартфони Tecno Spark, Infinix, Samsung Galaxy, Redmi загальною вартістю 80 086,00 грн.

Позивачем не заперечується, що наявні в продажу товари є технічно-складними, які підлягають гарантійному ремонту.

З наявних в справі доказів вбачається та визнається сторонами по справі, що письмовий запит податкового органу від 08.02.2024 містив вимогу про надання, зокрема, форми обліку товарних запасі, накладних на товар, облікових залишків на товар.

У запиті зазначено про необхідність надання документів до 08.02.2024 о 15:00 год.

Водночас, на вимогу податкового органу позивач на час проведення фактичної перевірки ні форми обліку товарних запасів, ні первинних документів, що підтверджують походження товару за описами фактичних залишків не надала, що підтверджується актом від 09.02.2024 про ненадання документів та визнається позивачем.

Твердження позивача у запереченнях на акти перевірки про те, що запитувані документи надавались нею до складання актів перевірки в приміщенні ГУ ДПС із зауваженням, що у запиті строк їх надання є меншим (до 15:00 08.02.2024) ніж строк проведення фактичних перевірок (10 діб), визначений в наказах колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків податкового органу про ненадання відповідних документів саме до початку перевірки або під час її проведення.

Колегія суддів вказує, що підприємець має зберігати ці документи за місцем реалізації, запит податкового органу містить зазначення до якого часу суб`єкт господарювання мав надати документи, водночас у визначений строк ФОП ОСОБА_1 їх не надала.

Щодо посилання ФОП ОСОБА_1 на десятиденний строк проведення фактичних перевірок колегія суддів зазначає, що такий строк наданий саме податковому органу на проведення фактичної перевірки та складання акту за наслідками її проведення, тоді як строк надання документів особі, яку перевіряють встановлюється перевіряючим у запиті.

Доказів наявності об`єктивних перешкод надати зазначені документи на вимогу податкового органу у визначені ним строки та на час проведення фактичної перевірки, позивачем не надано.

Колегія суддів наголошує, що документи, які підтверджують облік та походження товарних запасів, тобто Форму ведення обліку товарних запасів та первинні документи, на підставі яких зроблені відповідні записи в такій Формі, необхідно надати саме на початок проведення перевірки у паперовій або електронній формі.

Отже, обставини щодо не надання на початок проведення перевірок Форми ведення обліку товарних запасів та первинних документів позивачем не спростовано, а судом апеляційної інстанції таких не встановлено.

З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування до підприємця підставі статті 20 Закону №265/95-ВР фінансових санкцій за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Як наслідок, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2024 відсутні.

Натомість, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про задоволення позову.

За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 480/5031/24 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.07.2026 Ухвала № 138626057 Другий апеляційний адміністративний суд
13.07.2026 Ухвала № 138161421 Другий апеляційний адміністративний суд
08.06.2026 Рішення № 137232932 Сумський окружний адміністративний суд
14.06.2024 Ухвала № 119748579 без тексту Сумський окружний адміністративний суд