ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
12 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/8193/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року (суддя Юрков Е.О., повний текст рішення виготовлено 15.06.2026 року) у адміністративній справі №160/8193/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби, суд -
в с т а н о в и в:
У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі по тексту - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач 2), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив визнати протиправними дії відповідача 1 щодо призову (мобілізації) його на військову службу під час мобілізації та скасувати наказ начальника відповідача 1 про його мобілізацію №1635 від 24.02.2026 року; зобов`язати відповідача 2 прийняти рішення про його звільнення від проходження військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що процедура призову була незаконною, висновок ВЛК про його придатність до військової служби не відповідає дійсному стану його здоров`я, оскільки він має захворювання психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності), які відповідно до ст.15 Розкладу хвороб є підставою для визнання його непридатним до військової служби або придатним до служби лише в обмежених категоріях військових частин. Апелянт зазначив, що він надав до суду акт медичного обстеження та виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, які підтверджують наявність у нього діагнозів: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, контрольована залежність.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовлячи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та був призваний на військову службу за мобілізацією. На час проходження ВЛК ОСОБА_1 , позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 , що у відповідності до п.74-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, направлення на ВЛК для проходження медичного огляду ОСОБА_1 було сформовано в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Довідкою ВЛК №2016-0224-1638-2773-0 від 24.02.2026 року при ІНФОРМАЦІЯ_6 солдата ОСОБА_1 визнано придатним до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення. Згідно поіменного списку №819 від 24.02.2026 року, зазначеному в наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №1632 від 24.02.2026 року солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу підчас мобілізації, на особовий період до військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №58 від 26.02.2026 року, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.3 ст.1, ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; ч.1 ст.4, ч.5 ст.22,ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; п.1.1 розділу І, пунктів 3.1, 3.8 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 та прийшов до висновку про те, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно за участю їхніх учасників. Водночас визнання протиправним та скасування наказу виходить за межі правовідносин між ТЦК та СП та ОСОБА_1 , тобто такий спосіб захисту не є належним та ефективним, оскільки ОСОБА_1 вже проходить службу у конкретній військовій частині та зарахований до її особового складу. Суд враховує, що представник ОСОБА_1 на підтвердження захворювання ОСОБА_1 надав: акт медичного обстеження від 07.05.2025 року; виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05.05.2025 року; військово-обліковий документ №180920231464438600209 від 30.05.2025 року; довідку лікарсько-консультативної комісії №9 від 17.03.2026. Суд зазначив, що правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині затримання та доставлення позивача до районного ТЦК та СП без установлених законом підстав, дій зі внесення відомостей про порушення правил військового обліку, а також процедура проходження ВЛК не є предметом цього позову та, відповідно, не є предметом доказування в цій справі. Зазначений ОСОБА_1 спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, з іншими сторонами і створюватиме ситуацію не виконуваності судового рішення. ОСОБА_1 не спростовує факт проходження медичного огляду під час його призову, а свою незгоду з оформленням висновків не підтверджує жодними доказами щодо непридатності до військової служби. Зазначене ОСОБА_1 не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», яка визначає виключний перелік таких підстав. Суд зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та був призваний на військову службу за мобілізацією.
В матеріалах справи є акт медичного обстеження ОСОБА_1 від 17.04.2025 року; діагноз психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Контрольована залежність F11.22; виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого без номера ОСОБА_2 , згідно якої останній за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 02.05.2025 року звернувся в диспансерне психіатричне відділення для отримання медичної картки амбулаторного хворого з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності. Контрольована залежність F11.22.
Згідно довідки ВЛК №2026-0224-1638-2773-0 від 24.02.2026 року солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 24.02.2026 року. Діагноз: : здоровий. Придатний до служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах спеціального призначення.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2026 року №1632»Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №58 від 26.02.2026 року, солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації , що прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан в Україні, який продовжувався і триває станом на момент розгляду даної справи.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ч.7 ст.1, ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з 26.02.2026 року у ОСОБА_1 був змінений статус з військовозобов`язаного на військовослужбовця, який автоматично не змінюється, оскільки процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено підстави для звільнення з військової служби.
Відповідно до ч.5 ст.245 КАС України, суд апеляційної інстанції керується судовою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2024 року у справі №520/7954/22, від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23, від 09.04.2026 року у справі №280/6524/24.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року у адміністративній справі №160/8193/26 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова