ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/14070/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року (суддя В.В. Ільков) у справі № 160/14070/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому, з урахуванням уточнення, просила:
- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 №047050036777 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачці до пільгового стажу роботи за Списком № 2 на посаді землероба на МП «Дніпродзержинський сталеливарний завод» ДП ПАТ «Дніпровагонмаш» період роботи з 16.01.2003 по 24.10.2008 (5 років 9 місяців 8 днів), з 25.10.2008 по 31.10.2009 (4 місяців 26 днів), з 01.11.2009 по 30.11.2012 ( 3 роки 29 днів), 01.12.2012 по 02.06.2014 (9 місяців 1 день).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії позивачці за віком на пільгових умовах є протиправним, що порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.05.2026 року №047050036777 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати позивачці до пільгового стажу роботи за Списком № 2 на посаді землероба на МП «Дніпродзержинський сталеливарний завод» ДП ПАТ «Дніпровагонмаш» період роботи з 16.01.2003 року по 24.10.2008 року, з 25.10.2008 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 30.11.2012 року , 01.12.2012 року по 02.06.2014 року;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву позивачки від 06.05.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІІ, та прийняти рішення з урахуванням оцінки здійсненому у цьому рішенні суду.
Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем на підставі довідки від 21.04.2026 року зараховано 9 років та 11 місяців пільгового стажу позивачки за списком № 2. Відповідачем не надано жодного обґрунтування чому зараховано тільки 9 років та 11 місяців пільгового стажу позивачки.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачці у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу.
Суд першої інстанції врахував, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Відтак, суд першої інстанції вказав, що позивачка має право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2 з урахуванням того, що позивачці виповнилося 50 років, що відповідає критеріям для призначення пільгової пенсії відповідно до Списку № 2 та до п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідача слід зобов`язати вчинити дії з метою належного захисту прав позивачки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачці правомірно відмовлено у призначенні пенсії згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058, адже вік позивачки становить 50 років, пільговий стаж позивачки за Списком №2 складає лише 9 років 11 місяців. Вважає, що позивачці правомірно та належним чином зараховано періоди роботи за Списком №2 у МП «Дніпродзержинський сталеливарний завод» ДП ПАТ «Дніпровагонмаш». Зазначає, що у спірному випадку відповідач правомірно застосував положення ст.114 Закону №1058.
Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 06.05.2026 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №047050036777 від 15.05.2026 року позивачці відмовлено в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах з наступних підстав. Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 2) становить 55 років.
Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону становить не менше 25 років.
Необхідний пільговий стаж пунктом 2 частини другої статті 114 Закону становить 10 років.
Вік позивачки 50 років. Страховий стаж 31 рік 9 місяців. Пільговий стаж за Списком №2 становить 9 років 11 місяців.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №047050036777 від 15.05.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону, за відсутності пільгового стажу - 10 років та у зв`язку не досягненням пенсійного віку - 55 років.
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, з 23.01.2020 правила призначення пенсій за Списком №2 регламентуються одночасно пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону №2148-VIII.
Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача Закону, а саме: положенням пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зі змісту спірного рішення пенсійного органу вбачається, що позивачка досягла віку 50 років, а отже пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 з підстави недосягнення нею необхідного пенсійного віку.
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.
У матеріалах справи наявна довідка від 21.04.2026 року, видана ДП «Стальзавод ТАС», яка підтверджує трудову діяльність позивачки на посаді за Списком №2 у періоди з 16.01.2003 по 24.10.2008, з 25.10.2008 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 30.11.2012, з 01.12.2012 по 02.06.2014. Водночас, пенсійним органом не обґрунтовано жодним чином причину не зарахування пільгового стажу позивачки у повному обсязі відповідно до відомостей довідки від 21.04.2026 року.
Відтак, суд першої інстанції правильно вказав, що спірні періоди роботи підлягають зарахуванню позивачці до пільгового стажу за Списком №2.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що пенсійний орган не здійснив належний розрахунок пільгового стажу позивачки, помилково дійшов висновку про не досягнення позивачкою віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, а отже спірне рішення від 15.05.2026 року №047050036777 про відмову в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі № 160/14070/26 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров