Судові рішення

Постанова № 141481592 у справі № 160/9073/26 від 13.11.2026

Постанова від 13.11.2026 в адміністративній справі № 160/9073/26 (категорія «Звільнення з публічної служби»). Суд: Третій апеляційний адміністративний суд, суддя Семененко Я.В.

Справа№ 160/9073/26
СудТретій апеляційний адміністративний суд
СуддяСемененко Я.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗвільнення з публічної служби
Дата ухвалення13.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141481592

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/9073/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року (суддя І.О. Лозицька) у справі № 160/9073/26 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби в особі Військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби в особі Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправним рішення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), викладене у листі № 08/4415-26-Вих від 19.03.2026, про відмову у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення з військової служби позивача сержанта, інспектора прикордонної служби 2-ї категорії - навідника другої групи мінометів, другого вогневого відділення, прикордонної мінометної застави, першої прикордонної комендатури швидкого реагування відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.92 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану з 01.06.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не бажаючи продовжувати службу після закінчення строку дії контракту, а саме після 01.06.2026, позивач подав рапорт, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту з 01.06.2026. Рапорт зареєстровано від 13.03.2026 за №25/19445/26-Вн. Проте, відповідно до листа НОМЕР_2 Прикордонного загону №08/4415-26-Вих від 19.03.2026 позивачу відмовлено у звільненні з військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), викладене у листі № 08/4415-26-Вих від 19.03.2026, про відмову у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової

служби;

- зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) прийняти рішення про звільнення з військової служби позивача сержанта, інспектора прикордонної служби 2-ї категорії - навідника другої групи мінометів, другого вогневого відділення, прикордонної мінометної застави, першої прикордонної комендатури швидкого реагування відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України від 25.03.92 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану з 01.06.2026.

Судом першої інстанції зазначено, що закінчення строку контракту позивача відбулося вже після набуття чинності підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-XII.

Суд першої інстанції врахував, що закінчення строку контракту позивача відбулося під час дії положень законодавства, якими визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач мав право на звільнення зі служби за підпунктом «ж» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, яке він і реалізував, звернувшись до командування відповідача з відповідним рапортом, а тому, рішення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), викладене у листі №08/4415-26-Вих від 19.03.2026, про відмову у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби, є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що умову пп. «ж» п. 3 ч.5 ст.26 Закону №2232 щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану, слід розуміти як таку, що контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024, але у межах тривалості правового режиму воєнного стану. Зауважує, що позивачем укладено контракт 02.06.2023, що не утворює підстав для звільнення згідно пп. «ж» п. 3 ч.5 ст.26 Закону №2232 в редакції Закону №3633.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 02.06.2023 між позивачем та начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу строком на 3 роки, що підтверджується копією такого контракту, яка міститься в матеріалах справи.

11.03.2026 позивачем було подано рапорт на ім`я командира мінометної застави, в якому позивач просив звільнити його з військової служби на підставі п. п. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з закінченням строку контракту з 01.06.2026.

Листом НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України №08/4415-26-Вих від 19.03.2026 «Про результати розгляду рапорту» позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для звільнення його з військової служби.

В обґрунтування відмови зазначено, що умову підпункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII щодо наявності контракту, укладеного під час дії воєнного стану слід розуміти, як таку, що контракт має бути укладений під час дії воєнного стану після набрання чинності вказаної норми, тобто після 18.05.2024, але у межах тривалості правового режиму воєнного стану. Натомість, контракт було укладено 02.06.2023, що не утворює наявність підстав для звільнення військовослужбовця за підпунктом «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII у редакції Закону № 3633-ІХ.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписами ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно пп. «ж» п.3 ч.5 ст.26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

02.06.2023 між позивачем та начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського та старшинського складу строком на 3 роки.

Отже, позивачем укладено контракт про проходження військової служби 02.06.2023 року строком на 3 роки під час дії воєнного стану.

Відтак, враховуючи приписи пп. «ж» п.3 ч.5 ст.26 Закону № 2232-XII, які є чинними станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач має право на звільнення з військової служби через закінчення строку контракту про проходження військової служби від 02.06.2023 року, який укладено під час дії воєнного стану.

Згідно ч.8 ст.23 Закону № 2232-XII для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:

на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;

до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;

на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Отже, для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту не продовжується понад встановлені строки у випадку, який визначено пп. «ж» п.3 ч.5 ст.26 Закону № 2232-XII.

Апеляційний суд зауважує, що пп. «ж» п.3 ч.5 ст.26 Закону № 2232-XII визначає необхідність укладення контракту під час дії воєнного стану та не встановлює можливість застосування цього припису лише щодо контракту, який укладено з 18.05.2024 року. Посилання скаржника на приписи ч.8 ст.23 Закону № 2232-XII цей висновок суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), викладене у листі № 08/4415-26-Вих від 19.03.2026, про відмову у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі №160/9073/26 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.10.2026 Ухвала № 140767549 Третій апеляційний адміністративний суд
28.09.2026 Ухвала № 140129568 Третій апеляційний адміністративний суд
08.09.2026 Рішення № 139556428 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
13.04.2026 Ухвала № 135629068 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд