Судові рішення

Постанова № 141481632 у справі № 160/22380/25 від 12.11.2026

Постанова від 12.11.2026 в адміністративній справі № 160/22380/25 (категорія «Митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо»). Суд: Третій апеляційний адміністративний суд, суддя Лукманова О.М.

Справа№ 160/22380/25
СудТретій апеляційний адміністративний суд
СуддяЛукманова О.М.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяМитної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141481632

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2026 року м. Дніпро справа № 160/22380/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Південно-Східної митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року (суддя Луніна О.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 07.01.2026 року) в справі №160/22380/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВД Плюс» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

01.08.2025 року ТОВ «КВД Плюс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA110130/2025/000040/1 від 01.03.2025 р.; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2025/000113 від 01.03.2025 р., винесену Дніпровською митницею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 року замінено відповідача у справі №160/22380/25, з Дніпровської митниці на Південно-Східну митницю (далі по тексту - відповідач).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року позовні вимоги задоволено.

Південно-Східна митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що частиною третьою ст.53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо

такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом Позивача були подані МД від 01.03.2025 №25UA11[телефон приховано]U9, відповідно до якої для проведення Відповідачем митного оформлення заявлено товари: «Свіжі їстівні овочі - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.), врожай 2025 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.) в 1300 картонних ящиках - 8500,00кг Торгівельна марка OZ SER. Виробник - «OZSER TARIM PI-ASTIK AMBALA] NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» Країна виробництва TR Туреччина» (Товар №1). «Свіжі їстівні овочі - помідори свіжі (лат. Solanum lycopersicum L.), врожай 2025 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - помідори свіжі червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 1280 картонних ящиках - 8600,00кг Торгівельна марка - OZ SER. Виробник - «OZSER TARIM PI-ASTIK AMBALA] NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» Країна виробництва TR Туреччина» ( Товар №2). З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Судом першої інстанції не враховано, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 01.03.2025 №25UA11[телефон приховано]U9 проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ виявлено розбіжності та відсутність відомостей. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Декларантом за ЕМД заявлено контракт від 15.05.2024 № 14/24-U , укладеного з компанією «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKE TI» (Туреччина), заявлено як угоду з виробником (код документу 4104). При цьому, товаросупровідні документи сертифікат якості від 22.02.2025 №б/н, інвойс (e-фактура) від 22.02.2025 №OTA2025000000008, проформа від 17.03.2025 №PFR20251307 не містять відомості про торговельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торговельна марка» зазначено нема даних. Згідно контракту компанія «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина), є продавцем товару. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:- копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва;- копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. Документального підтвердження що компанія «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKE TI» (Туреччина) - є виробником товару не надано. Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару. 2) Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару - 100% передплата за товар, якщо інше не вказується в інвойсах. В інвойсі від 22.02.2025 №OTA2025000000008 умови оплати відсутні, чим порушено умови контракту. Відповідно до ст. 49 та частини 4 с. 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Зазначене унеможливлює перевірку наявності всіх складових митної вартості. В інвойсі від 22.02.2025 №OTA2025000000008 містить умови поставки CPT без зазначеного конкретного пункту поставки, декларантом зазначено умови поставки CPT Дніпро. Апелянт вказував, що до митного оформлення декларантом надано платіжний документ в іноземній валюті від 21.02.2025 №б/н на суму 22 800,00 дол.США, в графі 70 Призначення платежу (оплати) зазначено рахунок-проформу від 17.02.2025 №PFR20251307 та контракт від 15.05.2024 №14/24-U; даний документ засвідчено печаткою «АТ «ПОЛТАВА-БАНК», в якій відсутні відомості щодо підписання даного документу керівником та головним бухгалтером імпортера (електронні підписи) - відсутні. До того ж, декларантом в графі №22 МД від 01.03.2025 №25UA11[телефон приховано]U9 заявлено ціну товару 22210,00 дол.США. Згідно з ч. 5 ст.58 МКУ «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті», - це загальна сума всіх платежів , які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних з продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до інформації митної декларації експорту від 22.02.2025 № 25070100EX00004771 митна вартість товару зазначено 22210 дол.США, статистична- 18210 дол.США. Таким чином, різниця в сумі 4000 дол.США свідчить про розмір витрат на транспортування товару від місця завантаження - Antalya (Туреччина) до місця призначення - Дніпро (Україна). В наданому транзитному документі Т1 від 23.02.2025 № 25TR07[телефон приховано]L9 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_1 /ВН8027XF перевезено через наступні країни - Туреччина, Румунія, Україна. Разом з тим, імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на імпортера. В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення: щодо товару №1 за кодом згідно УКТЗЕД [номер приховано] «Перець солодкий, свіжий» Виробник WEST FRUIT DIS TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва: Туреччина., країна походження та відправлення - Туреччина, у обсягах - 11350 кг (нетто), імпортовано на умовах «CPT» за прямим контрактом, митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 20.02.2025 №25UA209170014464U0 (UA209170/2025/014464) товар №1, за ціною - 1,75 дол.США/кг; щодо товару №2 за кодом згідно УКТЗЕД [номер приховано] «Помідори свіжі» Виробник: SAD TARIM SANAYI VE TICARET LTD. STI. Країна виробництва: Туреччина., країна походження та відправлення - Туреччина, у обсягах - 19600кг (нетто) , імпортовано на умовах «CPT» за прямим контрактом, митне оформлення якого здійснено за митною вартість самостійно скоригованою декларантом та визнано митним органом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 24.02.2025 №25UA10[телефон приховано]U2 (UA100380/2025/606966) товар №1 за ціною - 1,21 дол.США/кг. Митна вартість товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опису товару, призначення, умов поставки, товару №1 ЕМД від 20.02.2025 №25UA209170014464U0 (UA209170/2025/014464) товар №1, за ціною 1,75 дол.США/кг, митна вартість оцінюваного товару №2 визначається за ЕМД від 24.02.2025 №25UA10[телефон приховано]U2 (UA100380/2025/606966) товар №1 за ціною 1,21 дол.США/кг. Наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів та значно нижчий рівень задекларованої вартості товару, а також очевидна розбіжність вартісних характеристик у платіжних документах було підставою для запиту додаткових документів у декларанта. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «КДВ Плюс» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Дніпровська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Спростовуючи зауваження митниці, суд першої інстанції вказував, що суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та рахунку е - Fаtura є платіжна інструкція № б/н від 21.02.2025 р. Зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Згідно п. 3.1 Контракту, товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2. В інвойсі від 22.02.2025 №OTA2025000000008 містить умови поставки CPT без зазначеного конкретного пункту поставки, проте у митній декларації декларантом зазначено умови поставки CPT Дніпро. Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару і транспортні витрати. З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включено вартість товару та фрахт або транспортні витрати. Додаткові витрати на транспортування товару позивачем не понесено. Митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення. Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «КДВ Плюс» (покупець) та Компанією «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» (Турецька Республіка) (продавець) укладено контракт № 14/24-U від 15.05.2024 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його на умовах даного Контракту та інвойсів, які є невід`ємною частиною даного контракту. Ціна і асортимент товару, який поставляється продавцем за цим контрактом, вказується у інвойсах розділ 1. Згідно п. 3.1 контракту, товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2. Оплата за товар здійснюється на підставі інвойсу, зі 100% попередньою оплатою, п. 4.1. Контракту. Всі платежі здійснюються в доларах США, п. 4.2.

На виконання контракту № 14/24 - U, на підставі рахунку проформи № PRF 20251307 від 17.02.2025 року та рахунку фактури (інвойс) № OТА 2025000000008 від 22.02.2025 року, ТОВ «КДВ Плюс» придбало товар: перець солодкий в кількості 8500,00 кг, загальною вартістю 12750,00 USD (долар США) за ціною 1,50 USD за один кілограм та помідори свіжі, в кількості 8600,00 кг, загальною вартістю 9460,00 USD за ціною 1,10 USD за один кілограм. Оплата товару здійснювалась шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією № б/н від 21.02.2025 року.

01.03.2025 року ТОВ «КДВ Плюс» було задекларовано до митного органу в`їзду Одеської митниці товари: № 1 - Свіжі їстівні овочі - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.), врожай 2025 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - перець солодкий (лат. Capsicum annuum L.) в 1300 картонних ящиках - 8500,00кг Торгівельна марка OZ SER. Виробник - «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» Країна виробництва TR Туреччина; № 2 - «Свіжі їстівні овочі - помідори свіжі (лат. Solanum lycopersicum L.), врожай 2025 року, призначений для споживання людиною. Розфасовані в ящиках, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності: - помідори свіжі червоні (лат. Solanum lycopersicum L.) в 1280 картонних ящиках - 8600,00кг Торгівельна марка - OZ SER. Виробник - «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» Країна виробництва TR Туреччина, умови перевезення СРТ UA Дніпро, шляхом подання електронної митної декларації № 25UA11[телефон приховано]U9.

Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, рахунок - проформу № PRF 20251307 від 17.02.2025 року, рахунок-фактуру (інвойс) е-Fature № OТА 2025000000008 від 22.02.2025 року, платіжну інструкцію № б/н від 21.02.2025 року, митну декларацію країни відправлення № 25070100ЕХ00004771 від 22.02.2025 року, вантажну декларацію № 25TR 0701100003249L9 від 23.02.2025 року, ЦМР міжнародну автомобільну накладну від 23.02.2025 року, сертифікат якості № С 1883471 від 22.02.2025 року, фітосанітарний сертифікат № EC/TR A 5970587 від 22.02.2025 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Дніпровською митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що товаросупровідні документи сертифікат якості від 22.02.2025 №б/н, інвойс (e-фактура) від 22.02.2025 №OTA2025000000008, проформа від 17.03.2025 №PFR20251307 не містять відомості про торговельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торговельна марка» зазначено нема даних. Згідно контракту компанія «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI» (Туреччина), є продавцем товару. Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару - 100% передплата за товар, якщо інше не вказується в інвойсах. В інвойсі від 22.02.2025 №OTA2025000000008 умови оплати відсутні, чим порушено умови контракту. Відповідно до ст. 49 та частини 4 с. 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. В наданому Транзитному документі Т1 від 23.02.2025 № 25TR07[телефон приховано]L9 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_1 /ВН8027XF перевезено через наступні країни - Туреччина, Румунія, Україна. Імпортером не підтверджено числові значення витрат на доставку товару, а також те, що оплату транспортних витрат покладено на імпортера. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України Вінницька митниця прохала надати (за наявності) додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Декларантом у межах проведення консультації з митницею щодо митної вартості товарів додаткових документів не надано. Листом повідомлено митницю, що інші документи, окрім тих, що були подані разом з митною декларацією - надані не будуть.

Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 01.03.2025 року № UA110130/2025/000040/1 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару 1 на рівні 1,7500 доларів США за одиницю, для товару 2 на рівні 1,2100 доларів США за одиницю.

Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товарів, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 24.02.2025 року № 25UA10[телефон приховано]U2, від 20.02.2025 року № 25UA209170014464U0, за основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час.

На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.03.2025 року № UA110130/2025/000113.

Скориставшись правом, ТОВ «КДВ Плюс» задекларувало зазначені товари з урахуванням коригування митниці, та випустило їх у вільний обіг.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що товаросупровідні документи сертифікат якості від 22.02.2025 №б/н, інвойс (e-фактура) від 22.02.2025 №OTA2025000000008, проформа від 17.03.2025 №PFR20251307 не містять відомості про торговельну марку. Натомість торговельна марка не є обов`язковим реквізитом для товаросупровідних документів.

З наданих до митного оформлення документів можливо ідентифікувати продавця та постачальника «OZSER TARIM PLASTIK AMBALAJ NAKLIYE TURIZM SANAYI TICARET LIMITED SIRKETI».

Згідно п. 4.1 контракту умови оплати товару - 100% передплата за товар, якщо інше не вказується в інвойсах. В інвойсі від 22.02.2025 №OTA2025000000008 умови оплати відсутні, чим порушено умови контракту.

Підтвердженням сплати рахунку - проформи (інвойс) та рахунку е - Fаtura є платіжна інструкція № б/н від 21.02.2025 року.

Митниця вказувала, що в наданому транзитному документі Т1 від 23.02.2025 № 25TR07[телефон приховано]L9 зазначено, що оцінюваний товар на а/м № НОМЕР_1 /ВН8027XF перевезено через наступні країни - Туреччина, Румунія, Україна.

Натомість згідно п. 3.1 контракту, товар поставляється на умовах CPT або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід`ємною частиною цього контракту. Поставка товару здійснюється партіями, відповідно до замовлення Покупця, п. 3.2.

В інвойсі від 22.02.2025 року №OTA2025000000008 містить умови поставки CPT без зазначеного конкретного пункту поставки, проте у митній декларації декларантом зазначено умови поставки CPT Дніпро.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Умови поставки СРТ передбачають, що ціна вже включає в себе вартість товару і транспортні витрати.

Недоліки у документах мають технічний характер та не впливають, на суть, не змінюють визначення митної вартості товарів.

Встановлено, що Дніпровською митницею при коригуванні митної вартості товарів було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від від 24.02.2025 року № 25UA10[телефон приховано]U2, від 20.02.2025 року № 25UA209170014464U0.

Дніпровською митницею не пояснено використання раніше поданих ВМД від 24.02.2025 року № 25UA10[телефон приховано]U2, від 20.02.2025 року № 25UA209170014464U0 при коригуванні митної вартості товарів заявлених позивачем, невказано, що є спільного у товарі, який заявлено до розмитнення ТОВ «КДВ Плюс», чи співпадає виробник, умови постачання тощо. Різними є умови транспортування.

За митною декларацією від 24.02.2025 року № 25UA10[телефон приховано]U2 така є другою адже у ній вказано відкориговані показники, митною декларацією визначено вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використовує декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом (1 метод).

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товарів за основним методом - за ціною товарів, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.

Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості товарів, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20, від 05.12.2024 року у справі № 380/19286/23, від 26.06.2025 року у справі № 380/1110/24.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Південно-Східної митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 року в справі №160/22380/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю.В. Дурасова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
27.08.2026 Ухвала № 139384916 Третій апеляційний адміністративний суд
24.04.2026 Ухвала № 136089340 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
03.04.2026 Ухвала № 135499425 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
07.01.2026 Рішення № 135213096 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
15.10.2025 Ухвала № 131440043 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
15.08.2025 Ухвала № 129557904 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
08.08.2025 Ухвала № 129443890 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд