УХВАЛА
12 листопада 2026 р. м. Одеса Справа № 420/18151/25
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 р. позов задоволено частково.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просить поновити строк на подачу апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що повний текст рішення суду надійшов на електронну пошту апелянта в липні 2026 року, однак, через безпекову ситуацію, яка склалася в Одеській області та у зв`язку з тим, що апелянт мешкає поза межами міста, вона не мала можливості подати апеляційну скаргу в передбачений законом строк.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: необхідно було надати докази наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
09 жовтня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому апелянт просить визнати пропущений строк з поважних причин; поновити зазначений строк на подачу апеляційної скарги та відкрити провадження за апеляційною скаргою. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що з 16.05.2026 року по 18.07.2026 року перебувала за кордоном. Під час подорожі захворіла та з огляду на постійні обстріли вимушена була виїхати на лікування до Молдови 08.08.2026 року та повернулась в Україну 13.09.2026 року. Апелянт зазначає, що апеляційну скаргу було підготовлено за межами України та передано перевізниками її сину, якому вона надала довіреність для подачі документів до суду.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року, шляхом надання до суду доказів неможливості подання апеляційної скарги у строк з 26.06.2026 по 08.08.2026 року, надавши десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Вищезазначену ухвалу суду про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 отримала електронною поштою 27.10.2026 р.
Інших доказів, крім тих, що зазначені у заяві від 09.10.2026 року, апелянт не надала.
Суд зазначає, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено в порядку письмового провадження 24 червня 2026 року.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи, рішення суду від 24.06.2026 року доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 26.06.2026 року (а.с. 100).
Отже, останнім днем для подачі апеляційної скарги є 27.07.2026 р. (з урахуванням вихідних днів).
Апеляційну скаргу разом з додатками подано безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду 24.08.2026 р., тобто з пропуском встановленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обгрунтовуючи пропуск строку у заяві від 09.10.2026 року, апелянт вказує, що з 16.05.2026 р. вона знаходилась за межами України і повернулась в Україну 18.07.2026 р. Однак, 08 серпня 2026 р. виїхала знов до Молдови і повернулась до України лише 13.09.2026 р. Вказує, що апеляційну скаргу підготувала за межами України і передала перевізником сину, у якого є довіреність для подачі апеляційної скарги в суд. Зазначає, що причиною пропуску строку став стан здоров`я, відсутність в Україні та ворожі обстріли.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта, щодо поважності причин пропуску строку, оскільки твердження апелянта про отримання рішення суду в липні місяці спростовуються довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Докази, які б свідчили про отримання рішення суду у липні апелянтом до суду не надано.
Також, в резолютивній частині рішення суду зазначений строк, протягом якого рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції.
Вищезазначене дає підстави вважати, що позивач була обізнана про наявність рішення суду та строки його оскарження, проте з апеляційною скаргою звертається майже через два місяці після його отримання.
Письмових пояснень та доказів із зазначенням обставин, які б перешкоджали подати апеляційну скаргу в період з 26.06.2026 року по 08.08.2026 року апелянтом не надано.
Докази, які апелянт надає, як доказ поважності причин пропуску строку, на підтвердження лікування та неможливість підготувати апеляційну скаргу вчасно, суд не приймає до уваги, оскільки вони датовані з 18.08.2026 р. по 21.08.2026 р., тобто поза межами строку, в який апелянт мала подати апеляційну скаргу (27.06.2026 р. по 27.07.2026 р.).
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
У постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянтом не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з апеляційною скаргою в межах строку передбаченого ст. 295 КАС України.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлепних статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків, таким чином останнім днем усунення недоліків є 06.11.2026 року.
Враховуючи, що наведені в апелянтом доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про поновлення строку - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко І.І. Тарновецький